Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нінель Павлівна Калениченко (до шлюбу Вахній; 27 березня 1926, Манжелія — 18 серпня 2020, Київ) — українська науковиця в галузі педагогіки, кандидат педагогічних наук (1962). Протягом півстоліття — наукова співробітниця відділу історії педагогіки Інституту педагогіки НАПН України (1949—1999), 13 років очільниця відділу (1978—1991). Авторка понад 200 наукових робіт, зокрема декількох книг та монографій.
| Нінель Калениченко | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народилася | 27 березня 1926 Манжелія, УРСР | ||
| Померла | 18 серпня 2020 (94 роки) Київ, Україна | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Країна |  Україна СРСР | ||
| Alma mater | Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1947) | ||
| Галузь | педагогіка, історія | ||
| Заклад | Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка (1948) Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України (1949—1999) | ||
| Посада | завідувачка відділу історії педагогіки Інституту педагогіки (1978—1991), старший науковий співробітник | ||
| Науковий ступінь | кандидат педагогічних наук (1963) | ||
| Аспіранти, докторанти | |||
| Членство | членкиня методичної ради секції педагогіки товариства «Знання», членкиня | ||
| У шлюбі з | Павло Калениченко | ||
| Діти | Анатолій Калениченко, | ||
| Нагороди |
| ||
Життєпис
Народилась 27 березня 1926 року в селі Манжелія, що на Полтавщині. Батько — Павло Андрійович Вахній (1902—1977), партійний діяч, учасник Другої світової війни, з якої повернувся з інвалідністю першої групи.
Шестирічною дівчинкою пережила Голодомор на Полтавщині. З початком війни була евакуйована з матір'ю та бабусею до Саратовської області РРФСР. В 1943-му році вступила на історичний факультет Ленінградського державного університету, який тоді знаходився в Саратові. Навчалася у Соломона Лур'є, Євгена Тарле, Володимира Мавродіна.
Після звільнення Києва повернулася до України, у 1944-му році перевелася до Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчила через три роки. Один рік (1948), за призначенням, працювала в Полтавському педагогічному університеті імені Володимира Короленка, після чого з 1949-го по 1952-й рік навчалася на аспірантурі Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР під керівництвом Сави Чавдарова. Відтоді ж — протягом півстоліття наукова співробітниця Інституту (1949—1999).
В 1962-му році здобула науковий ступінь кандидата педагогічних наук, захистивши дисертацію на тему «Труд как средство воспитания в творческом наследии русских и украинских революционных демократов».
З 1978-го по 1991-й рік очолювала відділ історії педагогіки Інституту педагогіки. У 1970-х роках, разом з колегами, підготувала до видання п'ятитомник творів Василя Сухомлинського, з яким була особисто знайома.
Авторка понад 200 наукових робіт, зокрема кількох книжок та монографій, досліджувала актуальні питання історії розвитку освіти. Писала ліричні вірші, які друкувалися в різних часописах.
Членкиня методичної ради секції педагогіки товариства «Знання», членкиня . Наукова керівниця щонайменше 12-ти кандидатів наук, організатор та лектор науково-практичних конференцій з педагогіки.
В 1999-му році вийшла на пенсію. В 2009-му році стала співавторкою книги «Кияни — свідки Голодомору», в якій розповіла про своє життя в трагічний період 1932—1933 років. Померла на 95-му році життя 18 серпня 2020 року. Похована разом з чоловіком на Байковому кладовищі (ділянка № 31, 50°25′18″ пн. ш. 30°30′19″ сх. д. / 50.4217333° пн. ш. 30.5053667° сх. д.).
Родина
Під час навчання в університеті ім. Шевченка познайомилась із перспективним студентом-міжнародником Павлом Калениченком, з яким невдовзі побралась. Павло Калениченко став знаним істориком, дослідником історії Польщі, але передчасно пішов із життя у 60 років. Подружжя виховало двох синів — (нар. 1948; нині — науковець-гідробіолог) та Анатолія Калениченка (нар. 1955; нині — музикознавець, культурний діяч).
Науковий доробок (частковий)
- 1961 — «Хрестоматія з історії вітчизняної педагогіки»
- 1962 — «Труд как средство воспитания в творческом наследии русских и украинских революционных демократов»: диссертация кандидата педагогических наук : 13.00.00. — Киев, 1962. — 265 с.
- 1967 — «Революційні демократи про працю як засіб виховання» (книга)
- 1970 — «Виховання дітей в сім'ї Ульянових»
- 1988 — «Антология педагогической мысли Украинской ССР» / АПН СССР; [Сост. Н. П. Калениченко]; Редкол.: М. В. Фоменко (отв. ред.) и др. — Москва: Педагогика, 1988. — 635,[5] с. : ил.; 22 см.
- 1990 — «Взірець сімейного виховання. Ульянови: батьки і діти» (книга)
- 1991 — «Розвиток народної освіти і педагогічної думки в Україні (Х — поч. ХХ ст.)» (у співавторстві)
- 1996 — «Народна освіта на новому етапі» (монографія; у співавторстві)
- 1996 — «Нариси історії українського шкільництва (1905—1933)» (монографія; у співавторстві)
- 1996 — «Інститут педагогіки АПН України. 70 років» (у співавторстві)
- 2002 — «Родинна педагогіка: навчально-методичний посібник» (у співавторстві)
- 2002 — «Інститут педагогіки АПН України. 75 років» (у співавторстві)
- 2009 — «Кияни — свідки Голодомору» (у співавторстві)
Нагороди
Примітки
- Нінель Павлівна Калениченко (27.03.1926 — 18.08.2020)
- Нінель Калениченко: «Дякую долі за те, що поєднала з педагогікою»
- Берегиня історико-педагогічної науки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kalenichenko Ninel Pavlivna Kalenichenko do shlyubu Vahnij 27 bereznya 1926 Manzheliya 18 serpnya 2020 Kiyiv ukrayinska naukovicya v galuzi pedagogiki kandidat pedagogichnih nauk 1962 Protyagom pivstolittya naukova spivrobitnicya viddilu istoriyi pedagogiki Institutu pedagogiki NAPN Ukrayini 1949 1999 13 rokiv ochilnicya viddilu 1978 1991 Avtorka ponad 200 naukovih robit zokrema dekilkoh knig ta monografij Ninel KalenichenkoNarodilasya27 bereznya 1926 1926 03 27 Manzheliya URSRPomerla18 serpnya 2020 2020 08 18 94 roki Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina Ukrayina SRSRAlma materKiyivskij derzhavnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 1947 Galuzpedagogika istoriyaZakladPoltavskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Volodimira Korolenka 1948 Institut pedagogiki Nacionalnoyi akademiyi pedagogichnih nauk Ukrayini 1949 1999 Posadazaviduvachka viddilu istoriyi pedagogiki Institutu pedagogiki 1978 1991 starshij naukovij spivrobitnikNaukovij stupinkandidat pedagogichnih nauk 1963 Aspiranti doktorantiChlenstvochlenkinya metodichnoyi radi sekciyi pedagogiki tovaristva Znannya chlenkinyaU shlyubi zPavlo KalenichenkoDitiAnatolij Kalenichenko NagorodiZhittyepisNarodilas 27 bereznya 1926 roku v seli Manzheliya sho na Poltavshini Batko Pavlo Andrijovich Vahnij 1902 1977 partijnij diyach uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni z yakoyi povernuvsya z invalidnistyu pershoyi grupi Shestirichnoyu divchinkoyu perezhila Golodomor na Poltavshini Z pochatkom vijni bula evakujovana z matir yu ta babuseyu do Saratovskoyi oblasti RRFSR V 1943 mu roci vstupila na istorichnij fakultet Leningradskogo derzhavnogo universitetu yakij todi znahodivsya v Saratovi Navchalasya u Solomona Lur ye Yevgena Tarle Volodimira Mavrodina Pislya zvilnennya Kiyeva povernulasya do Ukrayini u 1944 mu roci perevelasya do Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka yakij zakinchila cherez tri roki Odin rik 1948 za priznachennyam pracyuvala v Poltavskomu pedagogichnomu universiteti imeni Volodimira Korolenka pislya chogo z 1949 go po 1952 j rik navchalasya na aspiranturi Naukovo doslidnogo institutu pedagogiki URSR pid kerivnictvom Savi Chavdarova Vidtodi zh protyagom pivstolittya naukova spivrobitnicya Institutu 1949 1999 V 1962 mu roci zdobula naukovij stupin kandidata pedagogichnih nauk zahistivshi disertaciyu na temu Trud kak sredstvo vospitaniya v tvorcheskom nasledii russkih i ukrainskih revolyucionnyh demokratov Z 1978 go po 1991 j rik ocholyuvala viddil istoriyi pedagogiki Institutu pedagogiki U 1970 h rokah razom z kolegami pidgotuvala do vidannya p yatitomnik tvoriv Vasilya Suhomlinskogo z yakim bula osobisto znajoma Mogila Ninel Kalenichenko Bajkove kladovishe Avtorka ponad 200 naukovih robit zokrema kilkoh knizhok ta monografij doslidzhuvala aktualni pitannya istoriyi rozvitku osviti Pisala lirichni virshi yaki drukuvalisya v riznih chasopisah Chlenkinya metodichnoyi radi sekciyi pedagogiki tovaristva Znannya chlenkinya Naukova kerivnicya shonajmenshe 12 ti kandidativ nauk organizator ta lektor naukovo praktichnih konferencij z pedagogiki V 1999 mu roci vijshla na pensiyu V 2009 mu roci stala spivavtorkoyu knigi Kiyani svidki Golodomoru v yakij rozpovila pro svoye zhittya v tragichnij period 1932 1933 rokiv Pomerla na 95 mu roci zhittya 18 serpnya 2020 roku Pohovana razom z cholovikom na Bajkovomu kladovishi dilyanka 31 50 25 18 pn sh 30 30 19 sh d 50 4217333 pn sh 30 5053667 sh d 50 4217333 30 5053667 Rodina Pid chas navchannya v universiteti im Shevchenka poznajomilas iz perspektivnim studentom mizhnarodnikom Pavlom Kalenichenkom z yakim nevdovzi pobralas Pavlo Kalenichenko stav znanim istorikom doslidnikom istoriyi Polshi ale peredchasno pishov iz zhittya u 60 rokiv Podruzhzhya vihovalo dvoh siniv nar 1948 nini naukovec gidrobiolog ta Anatoliya Kalenichenka nar 1955 nini muzikoznavec kulturnij diyach Naukovij dorobok chastkovij 1961 Hrestomatiya z istoriyi vitchiznyanoyi pedagogiki 1962 Trud kak sredstvo vospitaniya v tvorcheskom nasledii russkih i ukrainskih revolyucionnyh demokratov dissertaciya kandidata pedagogicheskih nauk 13 00 00 Kiev 1962 265 s 1967 Revolyucijni demokrati pro pracyu yak zasib vihovannya kniga 1970 Vihovannya ditej v sim yi Ulyanovih 1988 Antologiya pedagogicheskoj mysli Ukrainskoj SSR APN SSSR Sost N P Kalenichenko Redkol M V Fomenko otv red i dr Moskva Pedagogika 1988 635 5 s il 22 sm 1990 Vzirec simejnogo vihovannya Ulyanovi batki i diti kniga 1991 Rozvitok narodnoyi osviti i pedagogichnoyi dumki v Ukrayini H poch HH st u spivavtorstvi 1996 Narodna osvita na novomu etapi monografiya u spivavtorstvi 1996 Narisi istoriyi ukrayinskogo shkilnictva 1905 1933 monografiya u spivavtorstvi 1996 Institut pedagogiki APN Ukrayini 70 rokiv u spivavtorstvi 2002 Rodinna pedagogika navchalno metodichnij posibnik u spivavtorstvi 2002 Institut pedagogiki APN Ukrayini 75 rokiv u spivavtorstvi 2009 Kiyani svidki Golodomoru u spivavtorstvi Nagorodinagrudnij znak Vasil Suhomlinskij medal A S Makarenka znachok Vidminnik narodnoyi osviti URSR PrimitkiNinel Pavlivna Kalenichenko 27 03 1926 18 08 2020 Ninel Kalenichenko Dyakuyu doli za te sho poyednala z pedagogikoyu Bereginya istoriko pedagogichnoyi nauki