Громадянська війна в Китаї — серія збройних конфліктів на території Китаю між силами, підконтрольними владі Китайської Республіки та китайськими комуністами в 1927—1950 роках (з перервами).
Громадянська війна в Китаї | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
'Зверху вниз, зліва направо: ' Солдати Народно-визвольна армія Китаю під час (1946); Мусульманські воїни НРА; Мао Цзедун (1930-ті); Чан Кайші інспектує частини НРА; (другий ліворуч), що спостерігає за ходом (1947) | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Республіка Китай | Комуністична партія Китаю (1927–1949) Китайська Народна Республіка (1949–1950) | ||||||
Командувачі | |||||||
Чан Кайші Бай Чунсі Чень Чен Лі Цзунжень Янь Сішань Хе Їнцінь | Мао Цзедун Чжу Де Лінь Бяо Чжоу Еньлай |
Війна почалася 1 серпня 1927 році після Північного походу, у ході якого за рішенням правого крила Гоміньдану, на чолі якого стояв Чан Кайші, розірвали союз між Гоміньданом і КПК.
В 1949 китайські комуністи встановили контроль на території Китаю та утворили Китайську Народну Республіки (КНР), змусивши лідерів Республіки Китай перегрупуватись на острів Тайвань
Перший етап (1927—1936)
Влітку 1926 року частини китайської Національно-революційної армії (НРА) на чолі з Чан Кайши виступили у військовий похід в Північний Китай (згодом увійшов в історію як Північний похід). Чан Кайши мав намір покінчити з клікою бейянських мілітаристів, що панувала в північних і північно-східних районах Китаю, а по-друге — звільнити від іноземців так звані «відкриті» порти, в яких раніше їм було дозволено вести торгівлю.
У міру просування на північ НРА вела успішні військові дії проти мілітаристських лідерів. На початку 1927 року під контроль урядових військ перейшли провінції Хунань, Цзянси, Фуцзянь. Вожді мілітаристів, побоюючись розгрому з боку НРА, переходили на її сторону для збереження своїх сил. 21 березня 1927 року війська Чан Кайши взяли Шанхай. Однак у цей момент між Гоміньданом і китайськими комуністами почали виникати розбіжності. Найважливішою їх причиною стала стратегія комуністів, що викликала невдоволення серед населення і суперечила прагненню гоміньданівців до відновлення стабільності в країні. Комуністи, у свою чергу, виступали проти отримання коштів на потреби держави з боку великих землевласників та іноземних капіталістів.
Як наслідок, в квітні 1927 року Чан Кайши, побоюючись можливого захоплення влади комуністами, розірвав зв'язки з КПК, а також відмовився від присутності на території Китаю військових радників з СРСР. Почалися арешти членів КПК. У період з 12 по 15 квітня тривали масові арешти комуністів на території Китаю: були розгромлені комуністичні організації в містах Нанкін, Ханчжоу, Нінбо, Аньцін, Фучжоу. Комуністичні виступи в Шанхаї, що виникли на початку місяця, були жорстоко придушені. Квітневі події 1927 згодом отримали назву Шанхайська різанина.
Великий похід
У грудні 1936 року гоміньданівські генерали та під час так званого «Сіаньського інциденту» заарештували Чан Кайші, змусивши його погодитися на пропозицію комуністів про перемир'я — з тим щоб обидві сторони могли зосередитися на боротьбі проти японських загарбників. Після перемоги над Японією громадянська війна відновилася з новою силою.
Другий етап (1945—1950)
Другий етап тривав з 10 жовтня 1945 року, від зриву гоміньданівцями чунцинських мирних переговорів, які велися під патронажем Патріка Джея Херлі, по 7 серпня 1950 року, коли завершилася битва за острови Ваньшань. Основна фаза широкомасштабних дій з боку КПК почалася 26 червня 1946 року. Міжнародно визнаний китайський уряд (гоміньданівський) неодноразово безуспішно намагався домовитися з СРСР про сприяння в діалозі з КПК. У 1946 р. Цзян Цзинго за дорученням свого батька Чан Кайши провів у Москві переговори з Йосипом Сталіним. Переговори закінчилися провалом: Сталін відмовився допомогти врегулювати відносини Гоміньдану з КПК, незважаючи на величезні вигоди, які обіцяв йому Чан Кайши.
У березні 1947 р. гоміньданівські війська перейшли в наступ і взяли місто Яньань, де розташовувався ЦК КПК і головний штаб НВАК. Але це був тимчасовий успіх і через деякий час комуністи перейшли в контрнаступ. У листопаді 1948 р. всі сили НВАК були зведені в чотири армії:
- (ком. ) — на північному заході
- (ком. ) — в центрі Китаю
- (ком ) — на сході Китаю
- (ком. Лінь Бяо) — на північному сході.
5 грудня 4 армія і дві групи військ Північного Китаю перейшли в наступ на фронті протяжністю 800 км. Метою операції було оволодіння центром провінції Чахар, Тяньцзінем — найбільшим економічним центром і портом, а також оволодіння Пекіном.
Після ряду успішних операцій, 31 січня 1949 року Китайська Червона Армія без бою вступила в Пекін. 21 квітня комуністи форсували Янцзи, узявши 23 квітня Нанкін. В цей час в збройне протистояння виявились втягнутими кілька військових кораблів Великої Британії. 27 травня був узятий Шанхай. 1 жовтня в Пекіні була проголошена Китайська Народна Республіка. 14 жовтня був узятий Гуанчжоу.
Основні бойові дії завершилися з висадкою китайських червоноармійців на острові Хайнань і повним оволодінням ним за допомогою місцевих партизан навесні 1950 року, після чого під контролем комуністів виявився континентальний Китай і острів Хайнань, а під владою Гоміньдану залишилися острови Тайвань, Пенху (в Тайванській протоці) і група островів (Цзіньмень та Мацзу), що відносяться до провінції Фуцзянь.
Значну підтримку НВАК та КПК надавав Радянський Союз.
Формально КНР досі перебуває у стані війни з Китайською Республікою.
Примітки
- Ледовський А. М. 2005. СРСР, США і китайська революція очима очевидця 1946—1949. М.: Ін-т Далекого Сходу РАН
Посилання
- Всеволод Голубничий. Громадянська війна в Китаї (1949) [ 29 січня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gromadyanska vijna v Kitayi seriya zbrojnih konfliktiv na teritoriyi Kitayu mizh silami pidkontrolnimi vladi Kitajskoyi Respubliki ta kitajskimi komunistami v 1927 1950 rokah z perervami Gromadyanska vijna v Kitayi Zverhu vniz zliva napravo Soldati Narodno vizvolna armiya Kitayu pid chas 1946 Musulmanski voyini NRA Mao Czedun 1930 ti Chan Kajshi inspektuye chastini NRA drugij livoruch sho sposterigaye za hodom 1947 Data1 Kviten 1927 grudnya 1936 2 sichen 1941 lipnya 1945 3 bereznya 1946 Traven 1950MisceKitajRezultatPerehid kontinentalnoyi chastini Kitayu pid kontrol komunistiv Stvorennya KNR Vidstup uryadu Respubliki Kitaj na Tajvan StoroniRespublika KitajKomunistichna partiya Kitayu 1927 1949 Kitajska Narodna Respublika 1949 1950 KomanduvachiChan Kajshi Baj Chunsi Chen Chen Li Czunzhen Yan Sishan He YincinMao Czedun Chzhu De Lin Byao Chzhou Enlaj Vijna pochalasya 1 serpnya 1927 roci pislya Pivnichnogo pohodu u hodi yakogo za rishennyam pravogo krila Gomindanu na choli yakogo stoyav Chan Kajshi rozirvali soyuz mizh Gomindanom i KPK V 1949 kitajski komunisti vstanovili kontrol na teritoriyi Kitayu ta utvorili Kitajsku Narodnu Respubliki KNR zmusivshi lideriv Respubliki Kitaj peregrupuvatis na ostriv TajvanPershij etap 1927 1936 Vlitku 1926 roku chastini kitajskoyi Nacionalno revolyucijnoyi armiyi NRA na choli z Chan Kajshi vistupili u vijskovij pohid v Pivnichnij Kitaj zgodom uvijshov v istoriyu yak Pivnichnij pohid Chan Kajshi mav namir pokinchiti z klikoyu bejyanskih militaristiv sho panuvala v pivnichnih i pivnichno shidnih rajonah Kitayu a po druge zvilniti vid inozemciv tak zvani vidkriti porti v yakih ranishe yim bulo dozvoleno vesti torgivlyu U miru prosuvannya na pivnich NRA vela uspishni vijskovi diyi proti militaristskih lideriv Na pochatku 1927 roku pid kontrol uryadovih vijsk perejshli provinciyi Hunan Czyansi Fuczyan Vozhdi militaristiv poboyuyuchis rozgromu z boku NRA perehodili na yiyi storonu dlya zberezhennya svoyih sil 21 bereznya 1927 roku vijska Chan Kajshi vzyali Shanhaj Odnak u cej moment mizh Gomindanom i kitajskimi komunistami pochali vinikati rozbizhnosti Najvazhlivishoyu yih prichinoyu stala strategiya komunistiv sho viklikala nevdovolennya sered naselennya i superechila pragnennyu gomindanivciv do vidnovlennya stabilnosti v krayini Komunisti u svoyu chergu vistupali proti otrimannya koshtiv na potrebi derzhavi z boku velikih zemlevlasnikiv ta inozemnih kapitalistiv Yak naslidok v kvitni 1927 roku Chan Kajshi poboyuyuchis mozhlivogo zahoplennya vladi komunistami rozirvav zv yazki z KPK a takozh vidmovivsya vid prisutnosti na teritoriyi Kitayu vijskovih radnikiv z SRSR Pochalisya areshti chleniv KPK U period z 12 po 15 kvitnya trivali masovi areshti komunistiv na teritoriyi Kitayu buli rozgromleni komunistichni organizaciyi v mistah Nankin Hanchzhou Ninbo Ancin Fuchzhou Komunistichni vistupi v Shanhayi sho vinikli na pochatku misyacya buli zhorstoko pridusheni Kvitnevi podiyi 1927 zgodom otrimali nazvu Shanhajska rizanina Velikij pohid Dokladnishe Velikij pohid kitajskih komunistiv U grudni 1936 roku gomindanivski generali ta pid chas tak zvanogo Sianskogo incidentu zaareshtuvali Chan Kajshi zmusivshi jogo pogoditisya na propoziciyu komunistiv pro peremir ya z tim shob obidvi storoni mogli zosereditisya na borotbi proti yaponskih zagarbnikiv Pislya peremogi nad Yaponiyeyu gromadyanska vijna vidnovilasya z novoyu siloyu Drugij etap 1945 1950 Drugij etap trivav z 10 zhovtnya 1945 roku vid zrivu gomindanivcyami chuncinskih mirnih peregovoriv yaki velisya pid patronazhem Patrika Dzheya Herli po 7 serpnya 1950 roku koli zavershilasya bitva za ostrovi Vanshan Osnovna faza shirokomasshtabnih dij z boku KPK pochalasya 26 chervnya 1946 roku Mizhnarodno viznanij kitajskij uryad gomindanivskij neodnorazovo bezuspishno namagavsya domovitisya z SRSR pro spriyannya v dialozi z KPK U 1946 r Czyan Czingo za doruchennyam svogo batka Chan Kajshi proviv u Moskvi peregovori z Josipom Stalinim Peregovori zakinchilisya provalom Stalin vidmovivsya dopomogti vregulyuvati vidnosini Gomindanu z KPK nezvazhayuchi na velichezni vigodi yaki obicyav jomu Chan Kajshi U berezni 1947 r gomindanivski vijska perejshli v nastup i vzyali misto Yanan de roztashovuvavsya CK KPK i golovnij shtab NVAK Ale ce buv timchasovij uspih i cherez deyakij chas komunisti perejshli v kontrnastup U listopadi 1948 r vsi sili NVAK buli zvedeni v chotiri armiyi kom na pivnichnomu zahodi kom v centri Kitayu kom na shodi Kitayu kom Lin Byao na pivnichnomu shodi 5 grudnya 4 armiya i dvi grupi vijsk Pivnichnogo Kitayu perejshli v nastup na fronti protyazhnistyu 800 km Metoyu operaciyi bulo ovolodinnya centrom provinciyi Chahar Tyanczinem najbilshim ekonomichnim centrom i portom a takozh ovolodinnya Pekinom Pislya ryadu uspishnih operacij 31 sichnya 1949 roku Kitajska Chervona Armiya bez boyu vstupila v Pekin 21 kvitnya komunisti forsuvali Yanczi uzyavshi 23 kvitnya Nankin V cej chas v zbrojne protistoyannya viyavilis vtyagnutimi kilka vijskovih korabliv Velikoyi Britaniyi 27 travnya buv uzyatij Shanhaj 1 zhovtnya v Pekini bula progoloshena Kitajska Narodna Respublika 14 zhovtnya buv uzyatij Guanchzhou Osnovni bojovi diyi zavershilisya z visadkoyu kitajskih chervonoarmijciv na ostrovi Hajnan i povnim ovolodinnyam nim za dopomogoyu miscevih partizan navesni 1950 roku pislya chogo pid kontrolem komunistiv viyavivsya kontinentalnij Kitaj i ostriv Hajnan a pid vladoyu Gomindanu zalishilisya ostrovi Tajvan Penhu v Tajvanskij protoci i grupa ostroviv Czinmen ta Maczu sho vidnosyatsya do provinciyi Fuczyan Znachnu pidtrimku NVAK ta KPK nadavav Radyanskij Soyuz Formalno KNR dosi perebuvaye u stani vijni z Kitajskoyu Respublikoyu PrimitkiLedovskij A M 2005 SRSR SShA i kitajska revolyuciya ochima ochevidcya 1946 1949 M In t Dalekogo Shodu RANPosilannyaVsevolod Golubnichij Gromadyanska vijna v Kitayi 1949 29 sichnya 2015 u Wayback Machine