Вірунум (лат. Virūnum) — давньоримське місто в провінції Норик, на території сучасної Каринтії (Австрія) в районі . Розташоване на південь від залишків Нореї. Руїни розташовані поряд із селищем Маріазель за 9 км на північний схід від Клагенфурта. Назва «Virunum» також відноситься до кельтсько-римського поселення поблизу пагорба Магдаленсберг.
Історія
Приблизно в середині I сторіччя нашої ери при імператорі Клавдії Вірунум заснований як столиця провінції Норик. Місто лежало на шляху від Адріатики до Дунаю на Бурштиновому шляху. Місто було споруджено на захищеній від повеней території, окремі його райони доходили до пагорба . Місцеві мешканці мали громадянські права . На відміну від римлян були повністю позбавлені публічних прав, були обмежені в майнових правах (заборона на заповіт майна). У місті видобували залізну руду, торгували золотом та гірським кришталем.
До другої половини II сторіччя місто було резиденцією намісника провінції Норик (лат. procurator Augusti provinciae Norici). Після війн з маркоманами керівництво провінцією було переведено до (Вельс), а за Вірунумом залишили право керувати фінансами провінції. За імператора Діоклетіана провінція була розділена й місто стало столицею новоутворенної (лат. Noricum mediterraneum). З 343 року місто стає резиденцією єпископа.
Площа міста становила 1 км², а прилеглої території 9 тис. км² (частина сучасних Каринтії та Штирії). Територією керував муніципалітет, магістрати та подвійні бургомістри (лат. II viri iure dicundo). Вулиці міста не були викладені бруківкою. Були віднайдені залишки колекторів (каналізація) та свинцеві труби (водогін). Поряд із амфітеатром розташовувалась велика будівля, ймовірно палац намісника провінції.
Причини занепаду міста невідомі. Достеменно відомо лише те, що через незахищеність розташування міста в долині більшість містян переселилася на схили гір та . У V столітті столиця Норику була перенесена до .
У цьому місті знаходиться кам'яний трон Каринтійських герцогів, що був збудований з 10 кам'яних брил в VIII столітті.
Археологічні дослідження
Археологічні дослідження розпочато в 1754 році. Але про перші розкопки залишились лише уривчасті свідоцтва. Особливо значні здобутки приніс період 1881—1883 років, відкрито багато залишків римських будівель, скульптур, написів. Систематичні дослідження продовжувались до 1931 року. Відновились вони лише наприкінці 90-х, після знахідки амфітеатру. Археологи розкопали форум та капітолій, 2 прилеглі квартали. Була віднайдена велика мозаїка з Діонісієм площею 30 м².
На місці давньоримського Вірунума відкрито археологічний парк та музей, де виставлені предмети, що були віднайдені при археологічних розкопках останнього часу.
Примітки
- (рос.) Реальный словарь классических древностей. Под редакцией Й. Геффкена, Э. Цибарта. — Тойбнер. Ф. Любкер. 1914.
- (рос.) Энциклопедия Брокгауза Ф. А. и Ефрона И. А., 1890 — 1916.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вірунум |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virunum lat Virunum davnorimske misto v provinciyi Norik na teritoriyi suchasnoyi Karintiyi Avstriya v rajoni Roztashovane na pivden vid zalishkiv Noreyi Ruyini roztashovani poryad iz selishem Mariazel za 9 km na pivnichnij shid vid Klagenfurta Nazva Virunum takozh vidnositsya do keltsko rimskogo poselennya poblizu pagorba Magdalensberg Arheologichni rozkopki na misci davnorimskogo VirunumaIstoriyaPivnichna chastina amfiteatru Virunuma na pagorbiZalishki budivel ta vulic mista Priblizno v seredini I storichchya nashoyi eri pri imperatori Klavdiyi Virunum zasnovanij yak stolicya provinciyi Norik Misto lezhalo na shlyahu vid Adriatiki do Dunayu na Burshtinovomu shlyahu Misto bulo sporudzheno na zahishenij vid povenej teritoriyi okremi jogo rajoni dohodili do pagorba Miscevi meshkanci mali gromadyanski prava Na vidminu vid rimlyan buli povnistyu pozbavleni publichnih prav buli obmezheni v majnovih pravah zaborona na zapovit majna U misti vidobuvali zaliznu rudu torguvali zolotom ta girskim krishtalem Do drugoyi polovini II storichchya misto bulo rezidenciyeyu namisnika provinciyi Norik lat procurator Augusti provinciae Norici Pislya vijn z markomanami kerivnictvo provinciyeyu bulo perevedeno do Vels a za Virunumom zalishili pravo keruvati finansami provinciyi Za imperatora Diokletiana provinciya bula rozdilena j misto stalo stoliceyu novoutvorennoyi lat Noricum mediterraneum Z 343 roku misto staye rezidenciyeyu yepiskopa Plosha mista stanovila 1 km a prilegloyi teritoriyi 9 tis km chastina suchasnih Karintiyi ta Shtiriyi Teritoriyeyu keruvav municipalitet magistrati ta podvijni burgomistri lat II viri iure dicundo Vulici mista ne buli vikladeni brukivkoyu Buli vidnajdeni zalishki kolektoriv kanalizaciya ta svincevi trubi vodogin Poryad iz amfiteatrom roztashovuvalas velika budivlya jmovirno palac namisnika provinciyi Prichini zanepadu mista nevidomi Dostemenno vidomo lishe te sho cherez nezahishenist roztashuvannya mista v dolini bilshist mistyan pereselilasya na shili gir ta U V stolitti stolicya Noriku bula perenesena do U comu misti znahoditsya kam yanij tron Karintijskih gercogiv sho buv zbudovanij z 10 kam yanih bril v VIII stolitti Arheologichni doslidzhennyaBarelyef na davnorimskij mogili Arheologichni doslidzhennya rozpochato v 1754 roci Ale pro pershi rozkopki zalishilis lishe urivchasti svidoctva Osoblivo znachni zdobutki prinis period 1881 1883 rokiv vidkrito bagato zalishkiv rimskih budivel skulptur napisiv Sistematichni doslidzhennya prodovzhuvalis do 1931 roku Vidnovilis voni lishe naprikinci 90 h pislya znahidki amfiteatru Arheologi rozkopali forum ta kapitolij 2 prilegli kvartali Bula vidnajdena velika mozayika z Dionisiyem plosheyu 30 m Na misci davnorimskogo Virunuma vidkrito arheologichnij park ta muzej de vistavleni predmeti sho buli vidnajdeni pri arheologichnih rozkopkah ostannogo chasu Primitki ros Realnyj slovar klassicheskih drevnostej Pod redakciej J Geffkena E Cibarta Tojbner F Lyubker 1914 ros Enciklopediya Brokgauza F A i Efrona I A 1890 1916 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Virunum Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij