Беллона англ Bellona Foundation міжнародне екологічне об єднання Центральний офіс об єднання знаходиться в столиці Норве

Беллона (англ. Bellona Foundation) — міжнародне екологічне об'єднання. Центральний офіс об'єднання знаходиться в столиці Норвегії — Осло. Об'єднання «Bellona» розпочало свою роботу як неурядова організація 16 червня 1986 року.

Беллона
Bellona

Тип	бізнес фонд і неприбуткова організація^[1]
Організаційно-правова форма господарювання	STI^[d]^[1]
Галузь	Захист прав людини
Засновано	16 червня 1986
Засновник(и)	^d і ^d
Штаб-квартира	Осло^[1]
Ключові особи	Фредерік Хауге (президент міжнародного об'єднання «Bellona») Олександр Нікітін (голова правління СПб ГО ЕПЦ «Беллона»)
Виторг	764 898 € (2020)
Власний капітал	1 596 070 kr (2022)^[1]
Співробітники	Помилка Lua у Модуль:Wikidata/number у рядку 55: attempt to compare number with nil.
bellona.no(норв.)
Нагороди	премія Пер Гюнта (2000) ^d (1997)

Bellona у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Беллона (значення).

Діяльність

Некомерційна суспільна організація «Беллона» була утворена 16 червня 1986 року. Офіційне назва — екологічне об'єднання «Bellona».

На прикінці1980-х років «Bellona» здобула популярність завдяки видовищним акціям, які були організовані проти низки норвезьких промислових компаній. З 1996 року назва «Bellona» зустрічалося у ЗМІ РФ після публікації докладу про небезпеку на Північному Заході Росії, який викликав невдоволення російських спецслужб. За підозрою в шпигунстві був заарештований співробітник організації «Bellona», колишній офіцер флоту Олександр Нікітін. Справа Нікітіна закінчилося повним зняттям всіх звинувачень. Ця Справа зробила організацію впливовою силою, хоча й досі продовжує зазнавати сильній критиці у себе в Норвегії за комерціалізацію і «відсутність демократичних заслуг»^:107, та незважаючи на критику, відкрила їй шлях до грантів норвезького Міністерства закордонних справ^:143. Екологічне об'єднання «Беллона» працює з проблемами навколишнього середовища Арктики та північно-західного регіону Росії починаючи з 1989 року.

Перспективи

Одним із завдань, які «Беллона» ставить перед собою, є встановлення конструктивних зв'язків між суспільством, зацікавленим у захисті свого права на сприятливе навколишнє середовище, дослідниками, які спрямовують зусилля на розвиток чистих технологій, і урядами і бізнесом, чиєю метою є підтримка ефективно функціонуючої економіки.

Підрозділи

Bellona Foundation (Осло, Норвегія). Основний офіс «Беллоны» знаходиться в центральному районі Осло, який називається Грюнелокка.
Bellona USA (Вашингтон, США)

Рада директорів американського відділення «Беллоны» представлений експертами з областей, що належать до поліпшення світової екології, як впровадження технологій водневого палива, забезпечення ядерної безпеки, проблеми глобальної зміни клімату та використання газових і вугільних ресурсів без виробництва викидів парникових газів. «Беллона» стала членом міжнародної коаліції US Climate Action Network, яка об'єднує більш ста кліматичних громадських організацій, а також Міжнародного форуму з уловлювання та зберігання викидів вуглекислого газу (Carbon Sequestration Leadership Forum).

Bellona Europe (Брюссель, Бельгія). Це підрозділ бере участь у формуванні європейської політики за такими важливими напрямками:
- захват, зберігання і конструктивне використання викидів вуглекислого газу
- забруднення водного простору і морських екосистем
- утилізація та оброблення суден
- питання ядерної та радіаційної безпеки в Росії
- зберігання, збір і переробка відходів електричного та електронного обладнання (директива WEEE, прийнята радою міністрів Європейського союзу в 2002 році).
«Беллона-Мурманськ» (Мурманськ, Росія).

Працює з 1990 року, вивчає ситуацію з діяльністю об'єктів використання атомної енергії на північно-заході Росії. У 1994 році в Мурманську був надрукований доповідь «Джерела радіоактивного забруднення в Мурманської і Архангельської областях». У 1998 році була утворена Мурманська регіональна громадська організація «Беллона-Мурманськ», яка отримала офіційний статус російської громадської організації. «Беллона-Мурманськ» активно займається пропагандою розвитку відновлюваної енергетики на Кольському півострові, особливо вітроенергетики. Проведено кілька конференцій, присвячених цій темі.

У березні 2015 року рішенням Міністерства Юстиції РФ була внесена до реєстру організацій, що виконують функції іноземних агентів, в зв'язку з чим було прийнято рішення про ліквідацію організації. 8 жовтня 2015 року організація офіційно припинила своє існування.

Екологічний правозахисний Центр «Беллона» (Санкт-Петербург, Росія)

У другій половині 1990-х років активістів організації стали звинувачувати в різних злочинах, так виникли справи «Федорова — Мирзоянова», «Миколи Щура», «Олександра Нікітіна» та ін., що призвело до ініціативи створення правозахисної організації. Серед прихильників цього рішення були правозахисники Борис Пустынцев і Юрій Вдовін, адвокат Юрій Шмідт і екологічний журналіст Віктор Терешкін. У квітні 1998 року була заснована Санкт-Петербурзька громадська організація «Екологічний Правозахисний Центр „Беллона“», яка є петербурзьким офісом міжнародного екологичного об'єднання «Беллона».

Критика

Організація є прихильником захоплення та захоронення вуглецю (поховання вуглекислоти, CSS), критикованого більшістю екологічних організацій, наприклад, Greenpeace. Технологія уловлювання та захоронення вуглецю» розглядалася Міжурядовою групою експертів ООН зі зміни клімату в спеціальній доповіді, за даними якого при захопленні вуглецю, що викидається вугільними станціями, збільшується викид інших забруднювачів; питання викликають і екологічні ризики при ізоляції вуглецю, наприклад, у морях або підземних свердловинах. Як пропагандист CSS «Беллона» зацікавлена у співробітництві з російською нафто-газової індустрією та застосування CSS на Печорському родовищі, оскільки «при використанні CO2 можна отримати ще більше нафти з вже існуючих свердловин». З 2005 по 2008 рік «Беллона» отримала не менше 500,000 NOK (близько €55,000) від норвезької нафтової компанії «Статоіл». Президент «Беллони» і ряд її співробітників займаються просуванням CSS у складі Zero emissions platform (ZEP платформа), скандальність діяльності якої додає той факт, що ця структура частково фінансується за європейські гроші платників податків.

У лютому 2001 року газета Aftenposten звинуватила керівників «Беллони» в тому, що вони збагачуються за рахунок створення консультаційних фірм, переводячи «за консультаційні послуги» на рахунок цих фірм гроші, пожертвувані «Беллоні» прихильниками, а також пропонуючи заплатити на рахунок цих фірм тим підприємствам, проти яких «Беллона» протестує. Зокрема, зазначалося, що пов'язані з «Беллоною» фірми пропонували «консультаційні послуги» компанії Sande Рарег Mill, проти якої організація протестувала.

З критикою «Беллони» регулярно виступає працював у ЕЦП «Беллона» у 2000—2005 роках Сергій Харитонов, працівник Ленінградської атомної електростанції, звільнений у 2000 році за публічне виявлення порушень на АЕС, в даний час — незалежний дослідник проблем міста Сосновий Бор. Харитонов — автор опублікованого «Беллоною» в 2004 році доповіді про Ленінградську АЕС.

У квітні 2023 року російська Генеральна прокуратура визнала «небажаною» діяльність «Белони» в Росії.

Примітки

https://lottstift.no/stiftelsesregisteret/detaljer/948778599
Grendstad, Gunnar; Selle, Per; Strømsnes, Kristin; Bortne, Øystein (2006). Unique environmentalism: a comparative perspective. Springer. с. 125. ISBN . Critics of the Bellona Foundation… [which] to the largest extent has cooperated with market actors, have said that this organization has no credibility left because it serves as a consultant company for the business sector… there seems to be a clear trade-off between an organization's cooperation with market actors and its environmental credibility.
Dryzek, John S.; Downes, David; Hunold, Christian та ін. (2003). Green States and Social Movements: Environmentalism in the United States, United Kingdom, Germany, and Norway. Oxford. ISBN . {{}}: Явне використання «та ін.» у: |last3= ()
. Архів оригіналу за 18 березня 2011. Процитовано 31 березня 2018.
Гринпис. Захоронение углекислоты — ложная надежда!^{[недоступне посилання]}
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2010. Процитовано 31 березня 2018.
Эхо Москвы в Петербурге. Актуальные экологические проблемы в мире: Фредерик Хауге, президент Международного экологического объединения BELLONA
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 березня 2018.
. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 31 березня 2018.
. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
Public funds used to lobby for fossil fuel in Copenhagen^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 31 березня 2018.
. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 31 березня 2018.
Виктор Терёшкин. Последний сигнальщик России [ 31 березня 2018 у Wayback Machine.] (опубликовано у журналі «Посев», № 3, 2005 рік): Стаття про Харитонова колишнього співробітника «Беллони» журналіста Віктора Терьошкіна з критикою «Беллони» за розвал діла Харитонова в суді
. Архів оригіналу за 6 січня 2011. Процитовано 31 березня 2018.
Генпрокуратура РФ признала «нежелательным» норвежский экологический фонд «Беллона». Meduza (рос.). 18 квітня 2023. оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 20 квітня 2023.
Генпрокуратура признала экологический фонд «Беллона» нежелательным в России. Коммерсантъ (рос.). 18 квітня 2023. Процитовано 27 травня 2024.

Посилання

Bellona.Ru [ 27 березня 2018 у Wayback Machine.] російськомовний сайт
ru_bellona — спільнота у Живому журналі за темою Bellona
Bellona у соцмережі «Твіттер»
Екологи з Беллони замеряют радіаційний рівень у Автово (Петербург) на YouTube
Bellona у соцмережі «Facebook»
Канал Bellona на YouTube

[[https://lottstift.no/stiftelsesregisteret/detaljer/948778599_https://lottstift.no/stiftelsesregisteret/detaljer/948778599]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://lottstift.no/stiftelsesregisteret/detaljer/948778599

[2] Grendstad, Gunnar; Selle, Per; Strømsnes, Kristin; Bortne, Øystein (2006). Unique environmentalism: a comparative perspective. Springer. с. 125. ISBN . Critics of the Bellona Foundation… [which] to the largest extent has cooperated with market actors, have said that this organization has no credibility left because it serves as a consultant company for the business sector… there seems to be a clear trade-off between an organization's cooperation with market actors and its environmental credibility.

[green_states-3] Dryzek, John S.; Downes, David; Hunold, Christian та ін. (2003). Green States and Social Movements: Environmentalism in the United States, United Kingdom, Germany, and Norway. Oxford. ISBN . {{}}: Явне використання «та ін.» у: |last3= ()

[4] . Архів оригіналу за 18 березня 2011. Процитовано 31 березня 2018.

[5] Гринпис. Захоронение углекислоты — ложная надежда!^{[недоступне посилання]}

[6] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2010. Процитовано 31 березня 2018.

[7] Эхо Москвы в Петербурге. Актуальные экологические проблемы в мире: Фредерик Хауге, президент Международного экологического объединения BELLONA

[8] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 березня 2018.

[9] . Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 31 березня 2018.

[10] . Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.

[11] Public funds used to lobby for fossil fuel in Copenhagen^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[12] . Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.

[13] . Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.

[14] . Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.

[15] . Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 31 березня 2018.

[16] . Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 31 березня 2018.

[17] Виктор Терёшкин. Последний сигнальщик России [ 31 березня 2018 у Wayback Machine.] (опубликовано у журналі «Посев», № 3, 2005 рік): Стаття про Харитонова колишнього співробітника «Беллони» журналіста Віктора Терьошкіна з критикою «Беллони» за розвал діла Харитонова в суді

[18] . Архів оригіналу за 6 січня 2011. Процитовано 31 березня 2018.

[19] Генпрокуратура РФ признала «нежелательным» норвежский экологический фонд «Беллона». Meduza (рос.). 18 квітня 2023. оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 20 квітня 2023.

[20] Генпрокуратура признала экологический фонд «Беллона» нежелательным в России. Коммерсантъ (рос.). 18 квітня 2023. Процитовано 27 травня 2024.

[1]