Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мирон Людомир Новина Зарицький (27 липня 1901, Устя, нині Миколаївський район — 2 лютого 1989, Нью-Йорк) — український медик, доктор медицини, громадський діяч, під час Визвольних змагань 1917—1921 — вояк Української Галицької армії.
| Мирон Людомир Новина Зарицький | |
|---|---|
| Народився | 27 липня 1901 с. Устя |
| Помер | 2 лютого 1989 (87 років) Нью-Йорк |
| Батько | Людомир Констянтин |
| Матір | Олена |
| Дружина | Ярослава Макух |
| Походження | українець |
| Конфесія | УГКЦ |
| Голова Українського Лікарського Товариства Північної Америки | |
| 1963—1965 | |
| Нагороди |  |
Життєпис
Народився 27 липня 1901 р. в Устю над Дністром (повіт Жидачів) у сім'ї Олени і Людомира Констянтина Зарицьких. Походив з давньої священичої родини, його прадіди і прапрадіди були священиками. Коли він народився, батько був парохом і деканом в Устю.
На шостому році життя батьки видправили його до Стрия, де він почав ходити до народної школи від 1907 року. По закінченні народної школи в 1911 р. здав вступний іспит до гімназії, де вчився до 1918 р.; іспит зрілості здобув як екстерніст 17 листопада 1920 р. по дволітній перерві, будучи в рядах УГА.
Під час другого походу УГА на Україну потрапив до польського полону — був поранений у ногу та ув'язнений у фортеці Брест Литовськ, одного з найгірших таборів полонених, потрапив до шпиталю і це пришвидшило його звільнення з табору. Один рік перебув удома, щоб поправити своє здоров'я, а потім записався на Український Таємний Університет у Львові, а в 1922 р. виїхав з товаришами до Ґрацу в Австрії, де записався на медичний факультет Університету Карла Франца. По закінченні, 17 березня 1928 р. отримав ступінь доктора медицини. У Ґраці під час студій брав активну участь у житті студентських спільнот. Став членом Академічного Товариства «Січ» у Ґраці, займаючи різні посади в управлінні товариства, включно з головуванням. Був головою «Медичної громади» в Ґраці, довголітнім касиром «Студентської Самопомочі» в Ґраці та членом «Націоналістичного Гуртка».
Восени 1929 р. був допущений до нострифікації свого диплому в Познанському університеті. По іспитах, одержавши право на виконування лікарської практики в Польщі, працював ще три роки по шпиталях у Познані, щоби краще приготуватися та набрати практики, а восени 1933 р. переїхав до Луцька на Волині, де відчинив свою приватну лікарську приймальню.
За часів навчання в Познані був членом «Студентської громади» та Корпорації «Чорноморе». У Познані познайомився з Ярославою Макухівною, студенткою фармації, і 1 вересня 1930 р. з нею одружився.
У Луцьку проживав до початку Другої світової війни. Якийсь час перебував у Карлсбаді, а потім переїхав до Зґєжа коло Лодзі, де працював у шпиталі, а опісля в Касі Хворих у Лодзі у відділенні рентгенології. В 1944 р. був висланий на копання окопів, а коли східний фронт заломався і більшовицька армія наближалася до границь Німеччини, йому вдалося дістатися до Австрії. По капітуляції Німеччини перебував у таборі в Зальцбурґу, де був спершу лагерним лікарем, а опісля працював у шпиталі. У жовтні 1949 р. переїхав з родиною до США.
Від початку працював по шпиталях, а по приписаних іспитах одержав право на виконання лікарської практики в штатах Нью-Йорк і Огайо. У лютому 1953 р. відкрив власну лікарську приймальню в Брукліні, Нью-Йорк.
За час життя в Америці став членом Українського Лікарського Товариства Північної Америки від самого заснування його в 1952 р. Кілька разів був членом Управи та головою Метрополітального Відділу Нью-Йорка. В 1959—1961 рр. був головою Головної Управи Українського Лікарського Товариства, а в 1963—1965 роках — його очолював. Був членом Комітету побудови пам'ятника Тарасові Шевченкові у Вашингтоні, членом Наукового Товариства ім. Шевченка та з нагоди 100-річчя товариства нагороджений почесною грамотою, членом Українського Історичного Товариства, Українського Генеалогічного і Геральдичного Товариства в Америці, членом Об'єднання Вояків Українців Америки, Українського Інституту Америки.
Нагороди
За участь у визвольних змаганнях відзначений хрестом УГА, Хрестом Симона Петлюри, Воєнним Хрестом, пропам'ятним хрестом 50-ліття Українських Збройних Сил.
Джерела
- Пундій П., Ганіткевич Я. Зарицький Мирон-Людомир [ 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 323. — .
 | Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zarickij Miron Lyudomir Novina Zarickij 27 lipnya 1901 Ustya nini Mikolayivskij rajon 2 lyutogo 1989 Nyu Jork ukrayinskij medik doktor medicini gromadskij diyach pid chas Vizvolnih zmagan 1917 1921 voyak Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi Miron Lyudomir Novina ZarickijNarodivsya27 lipnya 1901 1901 07 27 s UstyaPomer2 lyutogo 1989 1989 02 02 87 rokiv Nyu JorkBatkoLyudomir KonstyantinMatirOlenaDruzhinaYaroslava MakuhPohodzhennyaukrayinecKonfesiyaUGKCGolova Ukrayinskogo Likarskogo Tovaristva Pivnichnoyi Ameriki1963 1965NagorodiHrest Simona PetlyuriZhittyepisDokladnishe Zaricki Narodivsya 27 lipnya 1901 r v Ustyu nad Dnistrom povit Zhidachiv u sim yi Oleni i Lyudomira Konstyantina Zarickih Pohodiv z davnoyi svyashenichoyi rodini jogo pradidi i prapradidi buli svyashenikami Koli vin narodivsya batko buv parohom i dekanom v Ustyu Na shostomu roci zhittya batki vidpravili jogo do Striya de vin pochav hoditi do narodnoyi shkoli vid 1907 roku Po zakinchenni narodnoyi shkoli v 1911 r zdav vstupnij ispit do gimnaziyi de vchivsya do 1918 r ispit zrilosti zdobuv yak eksternist 17 listopada 1920 r po dvolitnij perervi buduchi v ryadah UGA Pid chas drugogo pohodu UGA na Ukrayinu potrapiv do polskogo polonu buv poranenij u nogu ta uv yaznenij u forteci Brest Litovsk odnogo z najgirshih taboriv polonenih potrapiv do shpitalyu i ce prishvidshilo jogo zvilnennya z taboru Odin rik perebuv udoma shob popraviti svoye zdorov ya a potim zapisavsya na Ukrayinskij Tayemnij Universitet u Lvovi a v 1922 r viyihav z tovarishami do Gracu v Avstriyi de zapisavsya na medichnij fakultet Universitetu Karla Franca Po zakinchenni 17 bereznya 1928 r otrimav stupin doktora medicini U Graci pid chas studij brav aktivnu uchast u zhitti studentskih spilnot Stav chlenom Akademichnogo Tovaristva Sich u Graci zajmayuchi rizni posadi v upravlinni tovaristva vklyuchno z golovuvannyam Buv golovoyu Medichnoyi gromadi v Graci dovgolitnim kasirom Studentskoyi Samopomochi v Graci ta chlenom Nacionalistichnogo Gurtka Voseni 1929 r buv dopushenij do nostrifikaciyi svogo diplomu v Poznanskomu universiteti Po ispitah oderzhavshi pravo na vikonuvannya likarskoyi praktiki v Polshi pracyuvav she tri roki po shpitalyah u Poznani shobi krashe prigotuvatisya ta nabrati praktiki a voseni 1933 r pereyihav do Lucka na Volini de vidchiniv svoyu privatnu likarsku prijmalnyu Za chasiv navchannya v Poznani buv chlenom Studentskoyi gromadi ta Korporaciyi Chornomore U Poznani poznajomivsya z Yaroslavoyu Makuhivnoyu studentkoyu farmaciyi i 1 veresnya 1930 r z neyu odruzhivsya U Lucku prozhivav do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Yakijs chas perebuvav u Karlsbadi a potim pereyihav do Zgyezha kolo Lodzi de pracyuvav u shpitali a opislya v Kasi Hvorih u Lodzi u viddilenni rentgenologiyi V 1944 r buv vislanij na kopannya okopiv a koli shidnij front zalomavsya i bilshovicka armiya nablizhalasya do granic Nimechchini jomu vdalosya distatisya do Avstriyi Po kapitulyaciyi Nimechchini perebuvav u tabori v Zalcburgu de buv spershu lagernim likarem a opislya pracyuvav u shpitali U zhovtni 1949 r pereyihav z rodinoyu do SShA Vid pochatku pracyuvav po shpitalyah a po pripisanih ispitah oderzhav pravo na vikonannya likarskoyi praktiki v shtatah Nyu Jork i Ogajo U lyutomu 1953 r vidkriv vlasnu likarsku prijmalnyu v Bruklini Nyu Jork Za chas zhittya v Americi stav chlenom Ukrayinskogo Likarskogo Tovaristva Pivnichnoyi Ameriki vid samogo zasnuvannya jogo v 1952 r Kilka raziv buv chlenom Upravi ta golovoyu Metropolitalnogo Viddilu Nyu Jorka V 1959 1961 rr buv golovoyu Golovnoyi Upravi Ukrayinskogo Likarskogo Tovaristva a v 1963 1965 rokah jogo ocholyuvav Buv chlenom Komitetu pobudovi pam yatnika Tarasovi Shevchenkovi u Vashingtoni chlenom Naukovogo Tovaristva im Shevchenka ta z nagodi 100 richchya tovaristva nagorodzhenij pochesnoyu gramotoyu chlenom Ukrayinskogo Istorichnogo Tovaristva Ukrayinskogo Genealogichnogo i Geraldichnogo Tovaristva v Americi chlenom Ob yednannya Voyakiv Ukrayinciv Ameriki Ukrayinskogo Institutu Ameriki NagorodiZa uchast u vizvolnih zmagannyah vidznachenij hrestom UGA Hrestom Simona Petlyuri Voyennim Hrestom propam yatnim hrestom 50 littya Ukrayinskih Zbrojnih Sil DzherelaPundij P Ganitkevich Ya Zarickij Miron Lyudomir 5 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor S 323 ISBN 978 966 02 5721 4 Ce nezavershena stattya pro voyaka chi voyachku Ukrayinskoyi galickoyi armiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi