Плавун Валентина Олександрівна

Валентина Олександрівна Плавун (нар. 11 березня 1963, м. Київ) — живописець та художник театру, член Національної спілки художників України та Національної спілки театральних діячів України.

Валентина Плавун
Народження	11 березня 1963(1963-03-11) (61 рік) Київ
Країна	Україна
Жанр	Живопис
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	художниця
Вплив	Серебрякова Зінаїда Євгенівна Сєров Валентин Олександрович
Член	Національна спілка художників України
Діти	Валентин (1986) Катерина (1998) Марія (2004)

Біографія та навчання

Народилася в Києві.

У 1981 році закінчила Державну художню середню школу імені Тараса Шевченка, у 1991 — Націона́льну акаде́мію образотво́рчого мисте́цтва і архітекту́ри факультет живопису, театрально-декораційне відділення. Закінчила театрально-декораційне відділення майстерні Лідера Данила Даниловича.

Мати трьох дітей. Син Валентин (1986 р.н) — театрознавець, донька Катерина (1998 р.н.) — режисер, донька Марія (2004 р.н.) — навчається в ДХСШ, майбутній художник.

Професійна діяльність

З 1991 року працює художником-постановником у Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки (нині Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки). Працювала над виставами у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра та Київському академічному театрі «Колесо».

З 2010 року є членкинею Національної спілки художників України та Національної спілки театральних діячів України.

Картини Валентини Плавун стали обкладинками двох номерів інформаційно-аналітичного, культурологічного молодіжного журналу «Стіна» у 2019 та 2020 роках.

У своїх роботах досліджує внутрішній світ людини та психологічний вплив портрету.

Мисткиня бере активну участь у вітчизняних і міжнародних виставках, аукціонах та конкурсах, її роботи зберігають у приватних колекціях в Україні, Німеччині, Австрії.

27 лютого 2021 року, у день 190-річчя від дня народження художника, у Плисках біля Ніжина, відкрили пам'ятний камінь-валун з гранітною плитою, присвячений пам'яті Миколі Ге. Однією з організаторок вшанування стала Валентина Плавун.

Пам'ятний камінь Миколі Ге

Наприкінці 2023 року у Німецькому театрі Мюнхена відбулась виставка художниці «Краса попри війну».

Художник театру

Художник по костюмах в Театрі імені Лесі Українки:

• "Фальшивка" (2024)[1]
• «Ігри на задньому подвір'ї» Е. Мазії (відновлення 2019)
• «Різдвяні марева» Н. Птушкіної (2018)
• «Дерева помирають стоячи» А. Касони (2018)
• «Що трапилось у зоопарку» Э. Олбі (2018)
• «Ціна» А. Міллера (2017)
• «Ворог народу (Лікар Стокманн)» Г. Ібсена (2017)
• «Антігона» Ж. Ануя (2017)
• «Скамейка» О. Гельмана (2016)
• «Вітер шумить в тополях» Ж. Сіблейраса (2016)
• «Всі ми родом із дитинства» Ю. Яковлєва (2016)
• «Жінка минулих часів» Р. Шиммельпфенніга (2015)
• «Клавдія Шульженко. Старовинний вальс» О. Гаврилюк та О. Когут (2014)
• «Янголятко, або Сексуальні неврози наших батьків» Л. Бэрфуса (2009)
• «Шлюби укладаються на небесах» за Л. Толстим (2005)
• «Насмішкувате моє щастя» Л. Малюгіна (2003)
• «Пізанська вежа» Н. Птушкіної (1999)

Портрети

• Кадочникова Лариса Валентинівна
• Басалаєва Євгенія Олександрівна
• Краєвська Віталіна та Лілія

Творчі  виставки та  експозиції

• 2010 — Персональна виставка в Академічному театрі Колесо.
• 2010 — Виставка сценографії і костюмів, в залах Національного музею «Київська картинна галерея».
• 2012 — Всеукраїнська виставка «Театр без Театра», в залах Інституту проблем сучасного мистецтва.
• 2013 — Всеукраїнська Різдвяна виставка, в залах Національна спілка художників України.
• 2014 — Виставка до дня художника, в залах НСХУ.
• 2015 — Всеукраїнська виставка «Портрет».
• 2015 — Персональна виставка в Національному Академічному Театрі ім. Лесі Українки.
• 2016 — Персональна виставка живопису в Національному музеї медицини України.
• 2016 — Виставка «Портрет» в художній галереї Митець
• 2016 — Виставка Трієнале сценографії імені Данила Лідера в Національному музеї російського мистецтва.
• 2016 — Всеукраїнська різдвяна виставка в залах Національної Спілки Художників України.
• 2017 — Всеукраїнська різдвяна виставка в залах НСХУ.
• 2018 — Виставка «Жіночого портрету» в залах НСХУ.
• 2018 — Ювілейна виставка випускників Академії мистецтв України в залах НСХУ.
• 2019 — Ювілейна виставка, до 50-річчя Національної Спілки Художників України.
• 2019 — Трієнале театральних художників ім. Данила Лідера.
• 2020 — Виставка «Погляд скрізь лаштунки» куратор Ірина Акімова. Музей Історії Києва.
• 2020 — Виставка «Дві іпостасі», в Музей історії Києва.

Примітки

1. Валентина ПЛАВУН: «Змінююсь у кожній роботі, завжди придумую щось нове» — Телеканал I-UA.tv. i-ua.tv (uk-ua) . 22 червня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
2. . theatre.love. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
3. Открытие памятника Николаю Ге в Плисках. Передвижники - 28 Февраля 2021 - Всеукраинский молодёжный журнал «Стена». stina.kiev.ua. Процитовано 3 березня 2021.
4. Schönheit trotz Krieg. rausgegangen.de (нім.). Процитовано 12 лютого 2024.
5. Художники. Театр імені Лесі Українки. Процитовано 8 березня 2021.
6. Різні іпостасі Валентини Плавун — Телеканал I-UA.tv. i-ua.tv (uk-ua) . 17 березня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
7. Різні іпостасі Валентини Плавун – Слово Просвіти (укр.). Процитовано 29 червня 2020.
8. . Музей історії міста Києва (амер.). 26 лютого 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 29 червня 2020.

Джерела

• https://theatre.love/persons/valentyna-plavun/

Посилання

• Виставка Валентини Плавун «Жінки. Квіти та діти»