Гусєв Юрій Веніамінович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Гусєв.

Гусєв Юрій Веніамінович (нар. 15 листопада 1979(19791115), м. Коростишів (Житомирська область) — український політик, громадський діяч, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Азербайджані з 22 лютого 2024 року, ексзаступник Міністра оборони України (2014—2016). Голова Херсонської обласної державної адміністрації з 13 липня 2019 по 3 грудня 2020 року. З 3 грудня 2020 до 27 червня 2023 року — директор Укроборонпрому.

Гусєв Юрій Веніамінович
Гусєв Юрій Веніамінович
Посол України в Азербайджані
Нині на посаді
На посаді з	22 лютого 2024
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Денис Шмигаль
Попередник	Владислав Каневський
Генеральний директор Укроборонпрому
3 грудня 2020 — 27 червня 2023
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Денис Шмигаль
Попередник	Айварас Абромавичус
Наступник	Герман Сметанін
Голова Херсонської ОДА
13 липня 2019 — 3 грудня 2020
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Володимир Гройсман Олексій Гончарук Денис Шмигаль
Попередник	Дмитро Бутрій (в. о.)
Наступник	Сергій Козир
Народився	15 листопада 1979(1979-11-15) (44 роки) Коростишів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	політик
Країна	СРСР і Україна
Alma mater	Херсонський національний технічний університет
Політична партія	Слуга народу
Діти	син і донька
Професія	економіст
Медіафайли у Вікісховищі

Був висунутий у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року у списку, але не продовжив участі у виборах.

Життєпис

Освіта

1998—2002 — студент Херсонського Державного Технічного Університету, був студентським мером Херсона, головою Херсонської обласної молодіжної громадської організації «Молода нація».

З відзнакою закінчив магістратуру в Київському Національному Економічному Університеті, з відзнакою закінчив Херсонський Державний Технічний Університет за спеціальністю «фінанси». Завершив дві програми в Harvard Kennedy School (2011, 2017).

2014 року захистив дисертацію з економіки в Центрі індустріальних проблем Національної Академії Наук (м. Харків). У 2018 захистив дисертацію з історії церкви в .

Закінчив програми в Aspen Institute Kyiv.

Кандидат економічних наук, доцент, запрошений професор Військового Університету Нуева Гранада (Республіка Колумбія), доктор богословських наук.

Професійна діяльність

• 1999 — радник Голови Херсонської обласної державної адміністрації з питань молодіжної політики.
• 2002 — балотувався до Верховної Ради від Виборчого блоку політичних партій «Команда Озимого Покоління».
• До 2009 — очолював комерційні компанії.
• 2009—2014 — працював в різних органах державної влади: був керівником групи радників Міністра економіки, директором департаменту національних проєктів, радником Міністра фінансів.
• 2014—2016 — працював в Міністерстві оборони України: був керівником департаменту економічної активності, заступником Міністра та Головою Ради реформ Міністерства оборони України; один з ініціаторів «волонтерського десанту».
• 2016 — радник Міністра інфраструктури.
• 2018 — радник Міністра екології та природних ресурсів.
• 2016 — 2019 — приватний підприємець, консультант та радник міжнародних та українських фінансових інституцій (IFC, EBRD, ПриватБанк).
• 13 липня 2019 — 3 грудня 2020 — голова Херсонської обласної державної адміністрації.
• з 03 грудня 2020 — Генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром».

27 червня 2023 року Указом Президента України звільнений із займаної посади.

Громадська діяльність

Ініціатор Українського Клубу Реформаторів. Член спільнот Аспен. Член дорадчої ради Центру лідерства Українського Католицького Університету.

До 17 червня 2019 р. був президентом Міжнародного об'єднання «Земляцтво Херсонщини». Голова ради засновників Міжнародного центру стратегій оборони і безпеки.

Публікації

• Співавтор монографії «Вітчизняна практика та світовий досвід СЕЗ і ТПР».
• Співавтор книги «Як зробити Україну успішною».
• Автор досліджень «Аналіз видатків сектору оборони в Україні у 2006—2016» та «До питання демократичного цивільного контролю над ЗСУ», «Стати ефективними та позбавитися зайвого або Навіщо нам потрібна е-революція держінституцій?».
• Володіє авторським правом на збірку віршів — «Незбагненність. Збірка віршів українця».

Нагороди

• Іменна вогнепальна зброя (2015)
• Відзнака ГУР МОУ — медаль «За сприяння воєнній розвідці України» II ступеня (2015)
• Пам'ятний нагрудний знак Міністра оборони України «Захиснику України» (2015)
• Медаль Військової академії Королівства Іспанія «За заслуги» (2015)
• Відзнака Військового Університету Нуева Гранада (Республіка Колумбія) (2018)
• Галузева премія «Найкращий GR-спеціаліст 2018 року» за версією Української асоціації лобізму та GR (2018)
• «Регіональний лідер року — 2019» за версією Загальнонаціональної програми Людина року (премія)

Особисте життя

Одружений, виховує сина та доньку. Захоплюється шахами та бігом (пробіг 2 півмарафони).

Мови

Говорить українською, російською, англійською та французькою мовами.

Примітки

1. . Студреспубліка (ru-RU) . Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
2. Указ Президента України № 86/2024 від 22 лютого 2024 року «Про призначення Ю.Гусєва Надзвичайним і Повноважним Послом України в Азербайджанській Республіці»
3. . most.ks.ua (рос.). 15 червня 2019. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
4. . Укрінформ. 26 червня 2019. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
5. Кабмін змінить голову "Укроборонпрому" – ЕП. Українська правда. 26 червня 2023.
6. Указ Президента України від 27 червня 2023 року № 357/2023 «Указ Президента України від 27 червня 2023 року №357/2023 «Про звільнення Ю.Гусєва з посади генерального директора Державного концерну «Укроборонпром»»
7. У першій десятці партії Зеленського люди зі штабу, борець і гендиректор 1+1 [ 10 червня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (9 червня 2019)
8. Екс-заступник міністра оборони передумав іти в Раду від «Слуги народу» [ 24 лютого 2022 у Wayback Machine.] Українська правда (12 червня 2019)
9. Гусєв Юрій Веніамінович. LB.ua. 25 лютого 2024. Процитовано 3 липня 2024.
10. Це — Озиме Покоління [ 13 липня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (24 січня 2002)
11. . ZN.ua. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
12. . dosye.info. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 13 квітня 2019.
13. . Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
14. Зеленський звільнив керівника Укроборонпрому, Укрінформ, 27.06.2023
15. . Центр лідерства УКУ (укр.). Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
16. . Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
17. . www.yakaboo.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 липня 2019.
18. . www.yakaboo.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 липня 2019.
19. . FEAO (укр.). 15 червня 2017. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 6 липня 2019.
20. . FEAO (укр.). 15 листопада 2018. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 6 липня 2019.
21. Стати ефективними та позбавитися зайвого або Навіщо нам потрібна е-революція держінституцій?. glavcom.ua (укр.). Процитовано 6 липня 2019.
22. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.

Посилання

• Блог на Українській правді [ 5 липня 2019 у Wayback Machine.]
• Президент призначив Юрія Гусєва головою Херсонської облдержадміністрації [ 13 липня 2019 у Wayback Machine.] president.gov.ua (13 липня 2019)