Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сухі вічнозелені ліси Шрі-Ланки (ідентифікатор WWF: IM0201) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних сухих широколистяних лісів, розташований на Шрі-Ланці.
 Стадо слонів в заповіднику [en] | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні сухі широколистяні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | IM0201 |
| Межі | Колючі чагарники та ліси Декану Рівнинні дощові ліси Шрі-Ланки Гірські дощові ліси Шрі-Ланки |
| Площа, км² | 47 759 |
| Країни | Шрі-Ланка |
| Охороняється | 17 736 км² (37 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон сухих вічнозелених лісів Шрі-Ланки охоплює приблизно 75 % території острова Шрі-Ланка, за винятком південного заходу острова, де поширені рівнинні дощові ліси Шрі-Ланки, Центрального нагір'я, де поширені гірські дощові ліси Шрі-Ланки, та півострова Джафна на півночі острова, який входить до екорегіону колючих чагарників та лісів Декану. Рельєф регіону переважно рівнинний, однак подекуди в регіоні трапляються невисокі пагорби та інзельберги, найвищим з яких є [en] висотою 766 м, розташований на північ від Центрального нагір'я. З геологічної точки зору Шрі-Ланка пов'язана з Деканським плато, яке відокремилося від Гондвани під час пізнього юрського періоду, приблизно 150 мільйонів років тому, і дрейфувало на північ, поки не зіштовхнулося з Євразією приблизно 50 мільйонів років тому. Шрі-Ланка вперше відокремилася від Деканського плато під час пізнього міоцену. З того часу Шрі-Ланка кілька разів сполучалася з континентом сухопутними мостами, які уможливлювали [en] між сухими лісами острова та Індії. Остаточно Шрі-Ланка відкремилася від Індії у плейстоцені, приблизно 12 000 років тому.
Клімат
В межах екорегіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів коливається від 1500 до 2000 мм, більшість з яких випадає під час північно-східного мусону, який дме з грудня по березень. Протягом решти року опадів випадає мало.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є сухі тропічні ліси. На відміну від інших сухих лісів, більшість дерев в лісах екорегіону зберігають листя протягом тривалого сухого сезону. Лише два інші екорегіони демонструють подібну фенологію: сухі вічнозелені ліси Східного Декану та сухі вічнозелені ліси Південно-Східного Індокитаю. Окрім сухих тропічних лісів, в екорегіоні також зустрічаються ділянки луків та саван. Ці ландшафти підтримують великі популяції травоїдних тварин, особливо під час сухого сезону.
У мішаних сухих вічнозелених лісах регіону переважають [en] (Manilkara hexandra), [en] (Chloroxylon swietenia) та [en] (Drypetes sepiaria). Також в них зустрічається [en] (Diospyros ebenum), слонове яблуко (Limonia acidissima), [en] (Vitex altissima), [en] (Chukrasia tabularis) та різні види [en] (Syzygium spp.). У перестійних лісах крони дерев розташовані на висоті 13-20 м над землею. Серед дерев і чагарників, характерних для вторинних лісів регіону, слід відзначити [en] (Bauhinia racemosa), [en] (Pterospermum suberifolium), золотий дощ (Cassia fistula) та [en] (Dichrostachys cinerea). На порушених ділянках ростуть колючі акацієві зарості.
На східних і південно-східних схилах Центрального нагір'я Шрі-Ланки поширені передгірські савани, відомі як талава. Серед дерев, поширених в саванах талава, слід відзначити терміналію чебула (Terminalia chebula), [en] (Terminalia bellirica), [en] (Pterocarpus marsupium), [en] (Butea monosperma), [en] (Careya arborea) та [en] (Anogeissus latifolia), а серед чагарників — амлу (Phyllanthus emblica) та різні види зизифусів (Ziziphus spp.). Серед високих багаторічних трав, поширених в саванах, слід візначити [en] (Cymbopogon nardus) та [en] (Imperata cylindrica).
У заплавах річок на північному сході Шрі-Ланки поширені луки, відомі як віллу. Серед трав, що ростуть на цих луках, слід відзначити різні види цимбопогонів (Cymbopogon spp.), гусятників (Eragrostis spp.), [en] (Themeda spp.) та імперати (Imperata spp.).
Рітігала, ізьольована гора, розташована в центральній Шрі-Ланці, є важливим центром ендемізму в екорегіоні. Серед ендемічних рослин, що ростуть на схилах цієї гори, слід відзначити різновид мадуки [sv].
Фауна
В межах екорегіону зустрічається близько 74 видів ссавців. Серед великих ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити ланкійського леопарда (Panthera pardus kotiya) та [en] (Melursus ursinus inornatus). Також в регіоні мешкає значна популяція цейлонських слонів (Elephas maximus maximus), одна з найбільших популяцій слонів в Азії, яка нараховує від 2500 до 4000 особин. Серед травоїдних ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити дику свиню (Sus scrofa), індійського замбара (Rusa unicolor), аксіса (Axis axis), індійського мунтжака (Muntiacus muntjak), майже ендемічного [en] (Moschiola meminna) та індійського зайця (Lepus nigricollis), серед мавп — сірого стрункого лорі (Loris lydekkerianus), цейлонського макаку (Macaca sinica), чубатого лангура (Semnopithecus priam) та майже ендемічного пурпуроволобого лангура (Semnopithecus vetulus), а серед хижаків — звичайного шакала (Canis aureus), очеретяного кота (Felis chaus), плямисто-рудого кота (Prionailurus rubiginosus), кота-рибалку (Prionailurus viverrinus), сіру індійську мангусту (Urva edwardsii), буру індійську мангусту (Urva fusca), руду мангусту (Urva smithii), смугастошию мангусту (Urva vitticolla), річкову видру (Lutra lutra), азійського мусанга (Paradoxurus hermaphroditus) та малу цивету (Viverricula indica). Серед інших ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити майже ендемічних золотистих мусангів (Paradoxurus zeylonensis) та цейлонських колючих мишей (Mus fernandoni).
В межах екорегіону зустрічається близько 270 видів птахів. Серед майже ендемічних птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити [en] (Gallus lafayettii), цейлонську куріпку-шпоронога (Galloperdix bicalcarata), вінаго-помпадура (Treron pompadora), цейлонського токо (Ocyceros gingalensis), [en] (Psittacula calthrapae), цейлонського кориліса (Loriculus beryllinus), багрянокрилого дзьобака (Chrysocolaptes stricklandi), кармінового дзьобака (Dinopium psarodes), жовтолобого бородастика (Psilopogon flavifrons), малабарського бородастика (Psilopogon rubricapillus), білогруду малкогу (Phaenicophaeus pyrrhocephalus), цейлонського сичика-горобця (Glaucidium castanotum), цейлонського ванговця (Tephrodornis affinis), цейлонську ластівку (Cecropis hyperythra), острівного бюльбюля (Rubigula melanicterus), цейлонського квічаля (Geokichla spiloptera), буроголового баблера (Pellorneum fuscocapillus) та цейлонську тимелію-криводзьоба (Pomatorhinus melanurus).
На берегах річок і естуаріїв екорегіону, а також у давніх іригаційних каналах зустрічаються гребінчасті крокодили (Crocodylus porosus) та болотяні крокодили (Crocodylus palustris). Також в екорегіоні зустрічаються смугасті варани (Varanus salvator) та бенгальські варани (Varanus bengalensis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 17 736 км², або 37 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають:
- [en] (75,3 км²)
- Національний парк Бундала (62,16 км²)
- [en] (173,5 км²)
- Національний парк Гал-Оя (259 км²)
- [en] (25.7 км²)
- [en] (69 км²)
- [en] (181,5 км²)
- [en] (15,5 км²)
- [en] (235 км²)
- [en] (163,7 км²)
- [en] (588,5 км²)
- Національний парк Міннерія (88,9 км²)
- [en] (4,7 км²)
- [en] (15,3 км²)
- [en] (376,5 км²)
- Національний парк Удавалаве (308,2 км²)
- [en] (3,5 км²)
- [en] (370,6 км²)
- Національний парк Вілпатту (1316,6 км²)
- Національний парк Яла (978,8 км²)
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 07 жовтня 2023.
Посилання
- «Sri Lanka dry-zone dry evergreen forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Sri Lanka Dry-Zone Dry Evergreen Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suhi vichnozeleni lisi Shri Lanki identifikator WWF IM0201 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih suhih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na Shri Lanci Suhi vichnozeleni lisi Shri Lanki Stado sloniv v zapovidniku en Ekozona IndomalajyaBiom Tropichni ta subtropichni suhi shirokolistyani lisiStatus zberezhennya vrazlivij WWF IM0201Mezhi Kolyuchi chagarniki ta lisi Dekanu Rivninni doshovi lisi Shri Lanki Girski doshovi lisi Shri LankiPlosha km 47 759Krayini Shri LankaOhoronyayetsya 17 736 km 37 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Lis v Nacionalnomu parku en GeografiyaEkoregion suhih vichnozelenih lisiv Shri Lanki ohoplyuye priblizno 75 teritoriyi ostrova Shri Lanka za vinyatkom pivdennogo zahodu ostrova de poshireni rivninni doshovi lisi Shri Lanki Centralnogo nagir ya de poshireni girski doshovi lisi Shri Lanki ta pivostrova Dzhafna na pivnochi ostrova yakij vhodit do ekoregionu kolyuchih chagarnikiv ta lisiv Dekanu Relyef regionu perevazhno rivninnij odnak podekudi v regioni traplyayutsya nevisoki pagorbi ta inzelbergi najvishim z yakih ye en visotoyu 766 m roztashovanij na pivnich vid Centralnogo nagir ya Z geologichnoyi tochki zoru Shri Lanka pov yazana z Dekanskim plato yake vidokremilosya vid Gondvani pid chas piznogo yurskogo periodu priblizno 150 miljoniv rokiv tomu i drejfuvalo na pivnich poki ne zishtovhnulosya z Yevraziyeyu priblizno 50 miljoniv rokiv tomu Shri Lanka vpershe vidokremilasya vid Dekanskogo plato pid chas piznogo miocenu Z togo chasu Shri Lanka kilka raziv spoluchalasya z kontinentom suhoputnimi mostami yaki umozhlivlyuvali en mizh suhimi lisami ostrova ta Indiyi Ostatochno Shri Lanka vidkremilasya vid Indiyi u plejstoceni priblizno 12 000 rokiv tomu KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1500 do 2000 mm bilshist z yakih vipadaye pid chas pivnichno shidnogo musonu yakij dme z grudnya po berezen Protyagom reshti roku opadiv vipadaye malo FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye suhi tropichni lisi Na vidminu vid inshih suhih lisiv bilshist derev v lisah ekoregionu zberigayut listya protyagom trivalogo suhogo sezonu Lishe dva inshi ekoregioni demonstruyut podibnu fenologiyu suhi vichnozeleni lisi Shidnogo Dekanu ta suhi vichnozeleni lisi Pivdenno Shidnogo Indokitayu Okrim suhih tropichnih lisiv v ekoregioni takozh zustrichayutsya dilyanki lukiv ta savan Ci landshafti pidtrimuyut veliki populyaciyi travoyidnih tvarin osoblivo pid chas suhogo sezonu U mishanih suhih vichnozelenih lisah regionu perevazhayut en Manilkara hexandra en Chloroxylon swietenia ta en Drypetes sepiaria Takozh v nih zustrichayetsya en Diospyros ebenum slonove yabluko Limonia acidissima en Vitex altissima en Chukrasia tabularis ta rizni vidi en Syzygium spp U perestijnih lisah kroni derev roztashovani na visoti 13 20 m nad zemleyu Sered derev i chagarnikiv harakternih dlya vtorinnih lisiv regionu slid vidznachiti en Bauhinia racemosa en Pterospermum suberifolium zolotij dosh Cassia fistula ta en Dichrostachys cinerea Na porushenih dilyankah rostut kolyuchi akaciyevi zarosti Na shidnih i pivdenno shidnih shilah Centralnogo nagir ya Shri Lanki poshireni peredgirski savani vidomi yak talava Sered derev poshirenih v savanah talava slid vidznachiti terminaliyu chebula Terminalia chebula en Terminalia bellirica en Pterocarpus marsupium en Butea monosperma en Careya arborea ta en Anogeissus latifolia a sered chagarnikiv amlu Phyllanthus emblica ta rizni vidi zizifusiv Ziziphus spp Sered visokih bagatorichnih trav poshirenih v savanah slid viznachiti en Cymbopogon nardus ta en Imperata cylindrica U zaplavah richok na pivnichnomu shodi Shri Lanki poshireni luki vidomi yak villu Sered trav sho rostut na cih lukah slid vidznachiti rizni vidi cimbopogoniv Cymbopogon spp gusyatnikiv Eragrostis spp en Themeda spp ta imperati Imperata spp Ritigala izolovana gora roztashovana v centralnij Shri Lanci ye vazhlivim centrom endemizmu v ekoregioni Sered endemichnih roslin sho rostut na shilah ciyeyi gori slid vidznachiti riznovid maduki sv FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya blizko 74 vidiv ssavciv Sered velikih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti lankijskogo leoparda Panthera pardus kotiya ta en Melursus ursinus inornatus Takozh v regioni meshkaye znachna populyaciya cejlonskih sloniv Elephas maximus maximus odna z najbilshih populyacij sloniv v Aziyi yaka narahovuye vid 2500 do 4000 osobin Sered travoyidnih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti diku svinyu Sus scrofa indijskogo zambara Rusa unicolor aksisa Axis axis indijskogo muntzhaka Muntiacus muntjak majzhe endemichnogo en Moschiola meminna ta indijskogo zajcya Lepus nigricollis sered mavp sirogo strunkogo lori Loris lydekkerianus cejlonskogo makaku Macaca sinica chubatogo langura Semnopithecus priam ta majzhe endemichnogo purpurovolobogo langura Semnopithecus vetulus a sered hizhakiv zvichajnogo shakala Canis aureus ocheretyanogo kota Felis chaus plyamisto rudogo kota Prionailurus rubiginosus kota ribalku Prionailurus viverrinus siru indijsku mangustu Urva edwardsii buru indijsku mangustu Urva fusca rudu mangustu Urva smithii smugastoshiyu mangustu Urva vitticolla richkovu vidru Lutra lutra azijskogo musanga Paradoxurus hermaphroditus ta malu civetu Viverricula indica Sered inshih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti majzhe endemichnih zolotistih musangiv Paradoxurus zeylonensis ta cejlonskih kolyuchih mishej Mus fernandoni V mezhah ekoregionu zustrichayetsya blizko 270 vidiv ptahiv Sered majzhe endemichnih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti en Gallus lafayettii cejlonsku kuripku shporonoga Galloperdix bicalcarata vinago pompadura Treron pompadora cejlonskogo toko Ocyceros gingalensis en Psittacula calthrapae cejlonskogo korilisa Loriculus beryllinus bagryanokrilogo dzobaka Chrysocolaptes stricklandi karminovogo dzobaka Dinopium psarodes zhovtolobogo borodastika Psilopogon flavifrons malabarskogo borodastika Psilopogon rubricapillus bilogrudu malkogu Phaenicophaeus pyrrhocephalus cejlonskogo sichika gorobcya Glaucidium castanotum cejlonskogo vangovcya Tephrodornis affinis cejlonsku lastivku Cecropis hyperythra ostrivnogo byulbyulya Rubigula melanicterus cejlonskogo kvichalya Geokichla spiloptera burogolovogo bablera Pellorneum fuscocapillus ta cejlonsku timeliyu krivodzoba Pomatorhinus melanurus Na beregah richok i estuariyiv ekoregionu a takozh u davnih irigacijnih kanalah zustrichayutsya grebinchasti krokodili Crocodylus porosus ta bolotyani krokodili Crocodylus palustris Takozh v ekoregioni zustrichayutsya smugasti varani Varanus salvator ta bengalski varani Varanus bengalensis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 17 736 km abo 37 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en 75 3 km Nacionalnij park Bundala 62 16 km en 173 5 km Nacionalnij park Gal Oya 259 km en 25 7 km en 69 km en 181 5 km en 15 5 km en 235 km en 163 7 km en 588 5 km Nacionalnij park Minneriya 88 9 km en 4 7 km en 15 3 km en 376 5 km Nacionalnij park Udavalave 308 2 km en 3 5 km en 370 6 km Nacionalnij park Vilpattu 1316 6 km Nacionalnij park Yala 978 8 km PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 07 zhovtnya 2023 Posilannya Sri Lanka dry zone dry evergreen forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Sri Lanka Dry Zone Dry Evergreen Forests One Earth