Скакун Ольга Федорівна (нар. 16 березня 1937 р. у м. Слов'янськ Донецької обл. (тоді — Сталінська обл.). У 1960 р. закінчила історичний факультет Харківського державного університету ім. О. Горького (тепер Харківський національний університет ім. В. Каразіна).
Скакун Ольга Федорівна | |
---|---|
Народилася | 16 березня 1937 (87 років) Слов’янськ, Сталінська область, Українська РСР, СРСР |
Діяльність | науковиця |
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Життєпис
Працювала вчителем історії в середній школі селища П'ятихатки Харківської області (1960—1963), старшим лаборантом, завідувачем кабінетом історії УРСР Харківського державного університету (1963—1965).
У 1965—1968 рр. навчалася в аспірантурі Харківського державного університету. 1968 р. О. Ф. Скакун у спеціалізованій вченій раді цього ж університету захистила дисертацію на ступінь кандидата історичних наук на тему «Історичні погляди О. Я. Єфименко».
З 1968 по 1972 рр. — старший викладач, доцент кафедри історії держави і права Харківського юридичного інституту; у 1972—1997 рр. — професор кафедри теорії держави і права цього ж інституту (з 1995 — Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого).
1987 р. захистила дисертацію на ступінь доктора юридичних наук в Інституті держави і права АН УРСР на тему «Політична і правова думка на Україні (1861—1917 рр.)».
1972 р. їй присвоєно вчене звання доцента, а 1990 р. — професора; 1994 р. її обрано членом-кореспондентом Академії правових наук України. З 1997 по 2010 р. — професор кафедри теорії та історії держави і права Харківського національного університету внутрішніх справ.
З 2010 р. — завідувач кафедрою правового регулювання економіки Кримського економічного інституту Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. Була секретарем, головою правової секції Будинку вчених м. Харкова (1975—1986 рр.), членом Дорадчих зборів Української правничої фундації (1992—1997).
Під час окупації й анексії українських територій у 2014 році проф. Скакун проживала на території Автономної Республіки Крим. 27 лютого 2015 року рішенням загальних зборів Національної академії правових наук України Скакун Ольгу Федорівну було переведено з дійсних членів (академіків) в іноземні члени НАПрН України. У листопаді 2017 року було повідомлено про призупинення членства Скакун О. Ф. в НАПрН України через не підтвердження громадянства України.
Ольга Федорівна є академіком Національної академії правових наук України (2010, з 2015-го року - іноземним членом, з 2017-го - членство призупинено) та Української академії політичних наук (1993), заслуженим юристом України (1999). Нагороджена орденом княгині Ольги 3-го ступеня (2002), знаком «Відмінник освіти України» (2004 р.), відзнаками МВС України «За розвиток науки, техніки та освіти» ІІ ступеня (2006 р.), «За сприяння органам внутрішніх справ України» (2007 р.), грамотами МВС. Заслужений професор Національного університету внутрішніх справ (2003). У 2002 р. на ІІІ Всеукраїнському конкурсі найкращих професійних надбань визнана юристом року в номінації «юрист-науковий співробітник». За значний особистий внесок у справу підготовки фахівців для української юстиції вписана Міністерством юстиції до «Золотої книги» української юстиції (1995).
Під керівництвом О. Ф. Скакун було підготовлено і захищено 25 кандидатських дисертацій.
Є членом редакційних колегій наукових періодичних видань «Право України», «Порівняльно-правові дослідження», «Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ», «Ученые записки Таврического университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки», «Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: Право», «Державне будівництво та місцеве самоврядування» та ін.
Ольга Федорівна Скакун є автором понад 700 наукових праць, в тому числі — п'яти монографій, 19 підручників, 18 навчальних посібників і навчально-методичних видань. Найзначнішими серед них є праці: «Політична і правова думка на Україні (1861—1917 рр.)» (1987), «Іван Франко» (1987), «М. П. Драгоманов як політичний мислитель» (1993), «Теорія держави і права» (десять видань між 1996 та 2011 рр.), «Теорія держави і права (енциклопедичний курс)» (чотири видання між 2005 та 2009 рр.), «Юридична деонтологія» (п'ять видань між 1999 та 2008 рр.), «Загальне порівняльне правознавство» (2008 р.). Її підручник «Теорія права та держави» у 2009 р. отримав перше місце на конкурсі на найкраще наукове, навчальне та періодичне видання в системі МВС України.
Джерела
- Ювілей академіка
Посилання
- Скакун О. Ф. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 498. — .
- Відбулись загальні збори Національної академії правових наук України. www.aprnu.kharkiv.org (ua) . Процитовано 1 липня 2021.
- Нацакадемія правових наук призупинила членство всіх російських академіків і екс-міністра освіти Табачника. ukranews_com (ua) . 4 листопада 2017. Процитовано 1 липня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Skakun Skakun Olga Fedorivna nar 16 bereznya 1937 r u m Slov yansk Doneckoyi obl todi Stalinska obl U 1960 r zakinchila istorichnij fakultet Harkivskogo derzhavnogo universitetu im O Gorkogo teper Harkivskij nacionalnij universitet im V Karazina Skakun Olga FedorivnaNarodilasya16 bereznya 1937 1937 03 16 87 rokiv Slov yansk Stalinska oblast Ukrayinska RSR SRSRDiyalnistnaukovicyaAlma materHNU im V N KarazinaZakladHNU im V N KarazinaZhittyepisPracyuvala vchitelem istoriyi v serednij shkoli selisha P yatihatki Harkivskoyi oblasti 1960 1963 starshim laborantom zaviduvachem kabinetom istoriyi URSR Harkivskogo derzhavnogo universitetu 1963 1965 U 1965 1968 rr navchalasya v aspiranturi Harkivskogo derzhavnogo universitetu 1968 r O F Skakun u specializovanij vchenij radi cogo zh universitetu zahistila disertaciyu na stupin kandidata istorichnih nauk na temu Istorichni poglyadi O Ya Yefimenko Z 1968 po 1972 rr starshij vikladach docent kafedri istoriyi derzhavi i prava Harkivskogo yuridichnogo institutu u 1972 1997 rr profesor kafedri teoriyi derzhavi i prava cogo zh institutu z 1995 Nacionalna yuridichna akademiya Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo 1987 r zahistila disertaciyu na stupin doktora yuridichnih nauk v Instituti derzhavi i prava AN URSR na temu Politichna i pravova dumka na Ukrayini 1861 1917 rr 1972 r yij prisvoyeno vchene zvannya docenta a 1990 r profesora 1994 r yiyi obrano chlenom korespondentom Akademiyi pravovih nauk Ukrayini Z 1997 po 2010 r profesor kafedri teoriyi ta istoriyi derzhavi i prava Harkivskogo nacionalnogo universitetu vnutrishnih sprav Z 2010 r zaviduvach kafedroyu pravovogo regulyuvannya ekonomiki Krimskogo ekonomichnogo institutu Kiyivskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu im Vadima Getmana Bula sekretarem golovoyu pravovoyi sekciyi Budinku vchenih m Harkova 1975 1986 rr chlenom Doradchih zboriv Ukrayinskoyi pravnichoyi fundaciyi 1992 1997 Pid chas okupaciyi j aneksiyi ukrayinskih teritorij u 2014 roci prof Skakun prozhivala na teritoriyi Avtonomnoyi Respubliki Krim 27 lyutogo 2015 roku rishennyam zagalnih zboriv Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini Skakun Olgu Fedorivnu bulo perevedeno z dijsnih chleniv akademikiv v inozemni chleni NAPrN Ukrayini U listopadi 2017 roku bulo povidomleno pro prizupinennya chlenstva Skakun O F v NAPrN Ukrayini cherez ne pidtverdzhennya gromadyanstva Ukrayini Olga Fedorivna ye akademikom Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini 2010 z 2015 go roku inozemnim chlenom z 2017 go chlenstvo prizupineno ta Ukrayinskoyi akademiyi politichnih nauk 1993 zasluzhenim yuristom Ukrayini 1999 Nagorodzhena ordenom knyagini Olgi 3 go stupenya 2002 znakom Vidminnik osviti Ukrayini 2004 r vidznakami MVS Ukrayini Za rozvitok nauki tehniki ta osviti II stupenya 2006 r Za spriyannya organam vnutrishnih sprav Ukrayini 2007 r gramotami MVS Zasluzhenij profesor Nacionalnogo universitetu vnutrishnih sprav 2003 U 2002 r na III Vseukrayinskomu konkursi najkrashih profesijnih nadban viznana yuristom roku v nominaciyi yurist naukovij spivrobitnik Za znachnij osobistij vnesok u spravu pidgotovki fahivciv dlya ukrayinskoyi yusticiyi vpisana Ministerstvom yusticiyi do Zolotoyi knigi ukrayinskoyi yusticiyi 1995 Pid kerivnictvom O F Skakun bulo pidgotovleno i zahisheno 25 kandidatskih disertacij Ye chlenom redakcijnih kolegij naukovih periodichnih vidan Pravo Ukrayini Porivnyalno pravovi doslidzhennya Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu vnutrishnih sprav Uchenye zapiski Tavricheskogo universiteta im V I Vernadskogo Seriya Yuridicheskie nauki Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N Karazina Seriya Pravo Derzhavne budivnictvo ta misceve samovryaduvannya ta in Olga Fedorivna Skakun ye avtorom ponad 700 naukovih prac v tomu chisli p yati monografij 19 pidruchnikiv 18 navchalnih posibnikiv i navchalno metodichnih vidan Najznachnishimi sered nih ye praci Politichna i pravova dumka na Ukrayini 1861 1917 rr 1987 Ivan Franko 1987 M P Dragomanov yak politichnij mislitel 1993 Teoriya derzhavi i prava desyat vidan mizh 1996 ta 2011 rr Teoriya derzhavi i prava enciklopedichnij kurs chotiri vidannya mizh 2005 ta 2009 rr Yuridichna deontologiya p yat vidan mizh 1999 ta 2008 rr Zagalne porivnyalne pravoznavstvo 2008 r Yiyi pidruchnik Teoriya prava ta derzhavi u 2009 r otrimav pershe misce na konkursi na najkrashe naukove navchalne ta periodichne vidannya v sistemi MVS Ukrayini DzherelaYuvilej akademikaPosilannyaSkakun O F Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 498 ISBN 966 7492 05 2 Vidbulis zagalni zbori Nacionalnoyi akademiyi pravovih nauk Ukrayini www aprnu kharkiv org ua Procitovano 1 lipnya 2021 Nacakademiya pravovih nauk prizupinila chlenstvo vsih rosijskih akademikiv i eks ministra osviti Tabachnika ukranews com ua 4 listopada 2017 Procitovano 1 lipnya 2021