Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайлов Григорій Карпович (справжн. Ковальков; 1814—1867) — російський живописець історичного і побутового жанру, академік Імператорської Академії мистецтв.
| Михайлов Григорій Карпович | |
|---|---|
| Народився | 1814 Можайськ, Московська губернія, Російська імперія |
| Помер | 26 червня 1867 Ревель, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | художник |
| Alma mater | Петербурзька академія мистецтв |
| Нагороди |  |
| |
Народився в родині кріпосного, жив у Твері, де закінчив гімназію. Приїхавши в Петербург з метою вступити до Медико-хірургічної академії, Михайлов випадково познайомився з художником О. В. Тирановим. Став учнем учителя Тиранова — О. Г. Венеціанова, який допоміг йому звільнитися від кріпацтва, зібравши дві тисячі рублів серед художників для його викупу. Справжнє прізвище Михайлова — Ковальков.
Михайлов відвідував класи Імператорської Академії мистецтв як сторонній слухач. Вступив до Академії мистецтв, навчався в класі історичного живопису (1836—1842) у Карла Брюллова. Під час навчання Михайлов був нагороджений медалями: в 1838 році за малюнок з натури — малою срібною, в 1839 за картину «Прометей» — малою золотою, в 1841 — великою срібною. У 1842 році за академічну програмну роботу на сюжет грецького міфу «Лаокоон з дітьми в боротьбі зі зміями» (ескіз — в Третьяковській галереї) Михайлов був удостоєний великої золотої медалі. Отримав атестат на звання класного художника 1-го ступеня і право пенсіонерської поїздки за кордон.
У Неаполі виконав копії з картин «Несення хреста» Хусепе де Рібери і «Мадонна» Бартоло да Сассоферрато. З середини XIX століття Михайлов працював в Іспанії, де виконав безліч чудових копій з полотен Рафаеля, Тиціана, Мурільо, Креспі, Сурбарана, Веласкеса та інших майстрів. У Мадриді на замовлення американського посла в Іспанії живописець виконав 175 малюнків на теми Священного писання.
У 1861 році Михайлов виконав картину «Моління про чашу» на звання професора, в тому ж році був обраний в Академію мистецтв ад'юнкт-професором. У 1862 році виїхав для постійного проживання в Ревель. Помер в 1867 році на мизі Шлосс-Фаль в Естляндській губернії. Після смерті художника його капітал був звернений на користь Академії мистецтв і заснована стипендія імені Г. К. Михайлова (1878).
Творчість представлено в найбільших музейних зібраннях, в тому числі в Державній Третьяковській галереї, Державному Історичному музеї, Державному Російському музеї, Науково-дослідному музеї Російської Академії мистецтв та інших.
Джерела
- О. Стужук. Михайлов Григорій Карпович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 231.
Посилання
- Михайлов Григорий Карпович (Mihailov Grigoriy) [ 1 березня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlov Grigorij Karpovich spravzhn Kovalkov 1814 1867 rosijskij zhivopisec istorichnogo i pobutovogo zhanru akademik Imperatorskoyi Akademiyi mistectv Mihajlov Grigorij KarpovichNarodivsya1814 Mozhajsk Moskovska guberniya Rosijska imperiyaPomer26 chervnya 1867 1867 06 26 Revel Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnisthudozhnikAlma materPeterburzka akademiya mistectvNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mihajlov Narodivsya v rodini kriposnogo zhiv u Tveri de zakinchiv gimnaziyu Priyihavshi v Peterburg z metoyu vstupiti do Mediko hirurgichnoyi akademiyi Mihajlov vipadkovo poznajomivsya z hudozhnikom O V Tiranovim Stav uchnem uchitelya Tiranova O G Venecianova yakij dopomig jomu zvilnitisya vid kripactva zibravshi dvi tisyachi rubliv sered hudozhnikiv dlya jogo vikupu Spravzhnye prizvishe Mihajlova Kovalkov Mihajlov vidviduvav klasi Imperatorskoyi Akademiyi mistectv yak storonnij sluhach Vstupiv do Akademiyi mistectv navchavsya v klasi istorichnogo zhivopisu 1836 1842 u Karla Bryullova Pid chas navchannya Mihajlov buv nagorodzhenij medalyami v 1838 roci za malyunok z naturi maloyu sribnoyu v 1839 za kartinu Prometej maloyu zolotoyu v 1841 velikoyu sribnoyu U 1842 roci za akademichnu programnu robotu na syuzhet greckogo mifu Laokoon z ditmi v borotbi zi zmiyami eskiz v Tretyakovskij galereyi Mihajlov buv udostoyenij velikoyi zolotoyi medali Otrimav atestat na zvannya klasnogo hudozhnika 1 go stupenya i pravo pensionerskoyi poyizdki za kordon U Neapoli vikonav kopiyi z kartin Nesennya hresta Husepe de Riberi i Madonna Bartolo da Sassoferrato Z seredini XIX stolittya Mihajlov pracyuvav v Ispaniyi de vikonav bezlich chudovih kopij z poloten Rafaelya Ticiana Murilo Krespi Surbarana Velaskesa ta inshih majstriv U Madridi na zamovlennya amerikanskogo posla v Ispaniyi zhivopisec vikonav 175 malyunkiv na temi Svyashennogo pisannya U 1861 roci Mihajlov vikonav kartinu Molinnya pro chashu na zvannya profesora v tomu zh roci buv obranij v Akademiyu mistectv ad yunkt profesorom U 1862 roci viyihav dlya postijnogo prozhivannya v Revel Pomer v 1867 roci na mizi Shloss Fal v Estlyandskij guberniyi Pislya smerti hudozhnika jogo kapital buv zvernenij na korist Akademiyi mistectv i zasnovana stipendiya imeni G K Mihajlova 1878 Tvorchist predstavleno v najbilshih muzejnih zibrannyah v tomu chisli v Derzhavnij Tretyakovskij galereyi Derzhavnomu Istorichnomu muzeyi Derzhavnomu Rosijskomu muzeyi Naukovo doslidnomu muzeyi Rosijskoyi Akademiyi mistectv ta inshih DzherelaO Stuzhuk Mihajlov Grigorij Karpovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 231 PosilannyaMihajlov Grigorij Karpovich Mihailov Grigoriy 1 bereznya 2021 u Wayback Machine ros