Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Качка андійськаСамець андійської качки підвид M a armata гора Фіц Рой Патагонські Анди Самиця андійської качки підвид M

Качка андійська

Качка андійська
Качка андійська
image
Самець андійської качки (підвид M. a. armata, гора Фіц-Рой, Патагонські Анди)
image
Самиця андійської качки (підвид M. a. armata, гора Фіц-Рой, Патагонські Анди)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Alaudidae)
Підродина: Tadorninae
Рід: Андійська качка (Merganetta)
Gould, 1842
Вид: Качка андійська
Біноміальна назва
Merganetta armata
Gould, 1842
image
Ареал виду
Посилання
image Вікісховище: Merganetta armata
image Віківиди: Merganetta armata
image EOL: 1048526
image ITIS: 175228
image МСОП: 22680118
image NCBI: 658919

Качка андійська (Merganetta armata) — вид гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae). Мешкає в Андах. Це єдиний представник монотипового роду Андійська качка (Merganetta).

Опис

image
Пара андійських качок
image
Пара андійських качок (підвид M. a. colombiana, Колумбія)
image
Андійська качка (підвид M. a. turneri)

Довжина птаха становить 43-46 см, вага 315-440 г. У самців голова і шия білі, по центру голови проходить чорна смуга, через очі ідуть чорні смуги, які продовжуються на шиї з боків. Забарвлення решти тіла різниться в залежності від підвиду. У самців номінативного підвиду верхня частина тіла сіра, поцяткована світлими смужками, нижня частина тіла у них чорнувата, живіт каштановий. Також вони вирізняються тим, що передня частина обличчя і підборіддя у них чорнуваті, від очей внизуних ідуть широкі чорні смуги. Самці північного підвиду M. a. colombiana мають менші розміри, нижня частина тіла у них світліша, сірувато-коричнева. У представників підвиду M. a. turneri нижня частина тіла повністю чорна. Представники решти підвидів займають проміжне положення між підвидами M. a. colombiana і M. a. armata. На крилах у самців є помітні зелені "дзеркальця". Хвіст у них довгий, стернові пера вузькі з помітними білими стрижнями. Дзьоб вузький, м'який, червоний.

Самиці є дещо меншими за самців. Голова і верхня частина тіла у них сірі, нижня частина тіла яскраво-рудувато-коричнева, дзьоб більш жовтий. У молодих птахів верхня частина тіла блідо-сіра, нижня частина тіла білувата. При народженні пташенята покриті чорно-білим, плямистим або смугастим пухом.

Підвиди

Виділяють шість підвидів:

  • M. a. colombiana des Murs, 1845 — Анди на заході Венесуели (Кордильєра-де-Мерида), в Колумбії і Еквадорі;
  • M. a. leucogenis (Tschudi, 1843) — Анди на півночі Перу;
  • M. a. turneri Sclater, PL & Salvin, 1869 — Анди на півдні Перу (Куско, Арекіпа) і на крайній півночі Чилі;
  • M. a. garleppi Berlepsch, 1894 — Болівійські Анди;
  • M. a. berlepschi Hartert, EJO, 1909 — Анди на півдні Болівії і на північному заході Аргентини;
  • M. a. armata Gould, 1842 — Анди в Аргентині і Чилі (на південь до Вогняної Землі).

Поширення і екологія

Андійські качки мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Аргентині і Чилі. Вони живуть на берегах стрімких гірських річок і струмків. Зустрічаються на висоті до 4500 м над рівнем моря, переважно на висоті від 1000 до 3500 м над рівнем моря, на півдні ареалу зустрічаються на рівні моря. Живляться водними безхребетними, зокрема личинками волохокрильців, веснянок і одноденок, а також молюсками. Птахи збирають їжу на дні водойм і пірнають за нею. Початок сезону розмноження у андійських качок різниться в залежності від регіону. Птахи гніздяться в норах, в тріщинах серед скель, між камінням і у високій траві. Гніздо робиться з сухої трави і встелюється пухом. В кладці 3-4 яйця, інкубаційний період триває 43-44 дні.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція андійських качок становить від 13 до 23 тисяч птахів.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Merganetta armata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 08 січня 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Screamers, ducks, geese, swans. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 січня 2023.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kachka andijskaSamec andijskoyi kachki pidvid M a armata gora Fic Roj Patagonski Andi Samicya andijskoyi kachki pidvid M a armata gora Fic Roj Patagonski Andi Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Alaudidae Pidrodina TadorninaeRid Andijska kachka Merganetta Gould 1842Vid Kachka andijskaBinomialna nazvaMerganetta armata Gould 1842Areal viduPosilannyaVikishovishe Merganetta armataVikividi Merganetta armataEOL 1048526ITIS 175228MSOP 22680118NCBI 658919 Kachka andijska Merganetta armata vid gusepodibnih ptahiv rodini kachkovih Anatidae Meshkaye v Andah Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Andijska kachka Merganetta OpisPara andijskih kachokPara andijskih kachok pidvid M a colombiana Kolumbiya Andijska kachka pidvid M a turneri Dovzhina ptaha stanovit 43 46 sm vaga 315 440 g U samciv golova i shiya bili po centru golovi prohodit chorna smuga cherez ochi idut chorni smugi yaki prodovzhuyutsya na shiyi z bokiv Zabarvlennya reshti tila riznitsya v zalezhnosti vid pidvidu U samciv nominativnogo pidvidu verhnya chastina tila sira pocyatkovana svitlimi smuzhkami nizhnya chastina tila u nih chornuvata zhivit kashtanovij Takozh voni viriznyayutsya tim sho perednya chastina oblichchya i pidboriddya u nih chornuvati vid ochej vnizunih idut shiroki chorni smugi Samci pivnichnogo pidvidu M a colombiana mayut menshi rozmiri nizhnya chastina tila u nih svitlisha siruvato korichneva U predstavnikiv pidvidu M a turneri nizhnya chastina tila povnistyu chorna Predstavniki reshti pidvidiv zajmayut promizhne polozhennya mizh pidvidami M a colombiana i M a armata Na krilah u samciv ye pomitni zeleni dzerkalcya Hvist u nih dovgij sternovi pera vuzki z pomitnimi bilimi strizhnyami Dzob vuzkij m yakij chervonij Samici ye desho menshimi za samciv Golova i verhnya chastina tila u nih siri nizhnya chastina tila yaskravo ruduvato korichneva dzob bilsh zhovtij U molodih ptahiv verhnya chastina tila blido sira nizhnya chastina tila biluvata Pri narodzhenni ptashenyata pokriti chorno bilim plyamistim abo smugastim puhom PidvidiVidilyayut shist pidvidiv M a colombiana des Murs 1845 Andi na zahodi Venesueli Kordilyera de Merida v Kolumbiyi i Ekvadori M a leucogenis Tschudi 1843 Andi na pivnochi Peru M a turneri Sclater PL amp Salvin 1869 Andi na pivdni Peru Kusko Arekipa i na krajnij pivnochi Chili M a garleppi Berlepsch 1894 Bolivijski Andi M a berlepschi Hartert EJO 1909 Andi na pivdni Boliviyi i na pivnichnomu zahodi Argentini M a armata Gould 1842 Andi v Argentini i Chili na pivden do Vognyanoyi Zemli Poshirennya i ekologiyaAndijski kachki meshkayut u Venesueli Kolumbiyi Ekvadori Peru Boliviyi Argentini i Chili Voni zhivut na beregah strimkih girskih richok i strumkiv Zustrichayutsya na visoti do 4500 m nad rivnem morya perevazhno na visoti vid 1000 do 3500 m nad rivnem morya na pivdni arealu zustrichayutsya na rivni morya Zhivlyatsya vodnimi bezhrebetnimi zokrema lichinkami volohokrilciv vesnyanok i odnodenok a takozh molyuskami Ptahi zbirayut yizhu na dni vodojm i pirnayut za neyu Pochatok sezonu rozmnozhennya u andijskih kachok riznitsya v zalezhnosti vid regionu Ptahi gnizdyatsya v norah v trishinah sered skel mizh kaminnyam i u visokij travi Gnizdo robitsya z suhoyi travi i vstelyuyetsya puhom V kladci 3 4 yajcya inkubacijnij period trivaye 43 44 dni ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya andijskih kachok stanovit vid 13 do 23 tisyach ptahiv PrimitkiBirdLife International 2016 Merganetta armata informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 08 sichnya 2023 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Screamers ducks geese swans World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 08 sichnya 2023 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ