Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Віктор Францевич Гайдукевич | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 25 листопада 1904 Санкт-Петербург (або Тракай) | |||
| Помер | 9 жовтня 1966 (61 рік) Керч | |||
| Поховання | ||||
| Місце проживання | Ленінград | |||
| Країна |  Російська імперія →  СРСР | |||
| Національність | поляк | |||
| Діяльність | класицист | |||
| Alma mater | Ленінградський університет | |||
| Галузь | археологія | |||
| Заклад | Ленінградський університет | |||
| Вчене звання | професор | |||
| Науковий ступінь | доктор історичних наук | |||
| Науковий керівник | d | |||
| Відомі учні | Н. Л. Грач, І. Г. Шургая, Н. З. Куніна | |||
| Відомий завдяки: | Вивчення історії Боспорського царства | |||
| Батько | Гайдукевич Франц Йосипович | |||
| Мати | Сапоровська Марія Іванівна | |||
| Нагороди |
| |||
Віктор Францевич Гайдукевич (*12 (25) листопада 1904, Санкт-Петербург — †9 жовтня 1966 р., Керч) — радянський археолог, фахівець з античної археології Північного Причорномор'я, доктор історичних наук (1950 р.), професор (1953 р.) Ленінградського університету.
Біографія
Народився в польській родині медика та домогосподарки. Його батько Франц Йосипович Гайдукевич походив з Віленської губернії, а мати Марія Іванівна Гайдукевич (Сапоровська) — з Ковенської губернії. Місцем свого народження В. Ф. Гайдукевич найчастіше називав Санкт-Петербург. Іноді вказувалося, що це було місто Троки Ковенської губернії, тобто сучасне литовське місто Тракай.
В 1923 р. закінчив школу та вступив до Ленінградського державного університету на Археологічне відділення факультету суспільних наук, який закінчив у 1928 р.
Ще студентом, у 1926–1927 р.р. брав участь у археологічних експедиціях в Херсонесі в Керчі.
Після закінчення університету працював науковим співробітником та хранителем .
У 1932 р. закінчив аспірантуру та був прийнятий науковим співробітником I розряду до Державної академії історії матеріальної культури (нині Інститут археології РАН). Працював в Інституті історії стародавнього світу і в Інституті історії рабовласницького суспільства.
В 1934 р. почали виходити перші серйозні наукові роботи Гайдукевича, на основі археологічних розкопок античного міста Мірмекія в Керчі.
З 1935 р. Віктор Гайдукевич — начальник єдиної Керченської експедиції, яка з 1938 дістала назву Боспорської.
28 червня 1938 р., рішенням Вченої ради Ленінградського державного університету В. Ф. Гайдукевичу була присвоєна вчена ступінь кандидата історичних наук без захисту дисертації. Тут на Історичному факультеті він почав читати курс античної археології, а також спецкурси «Археологія античних колоній», «Північне Причорномор'я в античну епоху», «Матеріальна культура Боспору».
Під час Другої світової війни В. Ф. Гайдукевич разом з дружиною і сином був евакуйований на літаку 19 грудня 1941. Спочатку їх направили в Казань, а потім — у Ташкент, де була створена Ташкентська група Інституту історії матеріальної культури АН СРСР. З 1951 р. Гайдукевич — завідувач Сектором Стародавнього Причорномор'я цього інституту.
З 1946 р. і до самої смерті очолював Боспорську археологічну експедицію. Помер під час експедиції в Керчі 9 жовтня 1966 р. від серцевого нападу. Похований на
Наукова діяльність
Брав участь у розкопках Фанагорії, Тірітаки, Мірмекія, Ілурата, Кітея, Херсонеса. Основні праці присвячені економічній історії Боспорської держави. Величезний обсяг отриманого матеріалу узагальнено в 1949 році в монографії «Боспорське царство», згодом перевиданій німецькою мовою з істотними доповненнями.
Дотепер результати робіт експедицій В. Ф. Гайдукевича активно вивчаються, а багато положень його робіт не втратили своєї актуальності дотепер. Вченому вдалося виховати ціле покоління дослідників Північного Причорномор'я, серед яких Н. Л. Грач, І. Г. Шургая, Н. З. Куніна.
Нагороди
- 10 червня 1945 р., указом Президії Верховної Ради СРСР за видатні заслуги в розвитку науки і техніки у зв'язку з 220-річчям АН СРСР він був нагороджений орденом «Знак Пошани».
- Йому також була вручена Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»;
- другим орденом «Знак Пошани» Віктор Францевич був нагороджений в 1954 р. за вислугу років та бездоганну роботу.
Праці
Ним опубліковано понад 100 наукових робіт, в тому числі монографій, підручників, довідників, в тому числі:
- Античные керамические обжигательные печи (По раскопкам в Керчи и Фанагории в 1929—1931 гг.) // Известия ГАИМК. 1934. Вып. 80. (рос.)
- Строительные керамические материалы Боспора. Боспорские черепицы. Известия ГАИМК. 1934а. Вып. 104. (рос.)
- Академик Сергей Александрович Жебелев как исследователь Северного Причерноморья // СА. 1941. Т. VII. (рос.)
- Боспорское царство. Л.-М., 1949. (рос.)
- Мнимая базилика Лаврентия-Леонтия // МИА. 1953. № 34. (рос.)
- Мирмекий. Советские раскопки в 1956 г. Варшава, 1959. (рос.)
- О скифском восстании на Боспоре в конце II в. до н. э. // Античное общество. М., 1968. (рос.)
- К дискуссии о восстании Савмака // Античная история и культура Средиземноморья и Причерноморья. Л., 1968. (рос.)
- Раскопки Северной и Западной частей Мирмекия в 1934 г. // МИА. 1941. № 4. (в соавторстве) (рос.)
- Из истории Боспора во II в. н.э. // «Древний мир: сборник статей в честь академика В. В. Струве» [ 20 січня 2013 у Wayback Machine.]. М.: Издательство восточной литературы, 1962 г. — С.485—489. (рос.)
- Виноделие на Боспоре, в кн.: Материалы и исследования по археологии СССР, т. 85, М. — Л., 1958. (рос.)
Примітки
- (Архів ІІМК РАН. Ф. 35, оп. 5, д. 60, л. 6, 12)
Джерела
- Юренко С.П. Гайдукевич Віктор Францевич [ 9 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 22. — .
- В. М. Зубар. Гайдукевич Віктор Францович [ 9 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Гайдукевич Виктор Францевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Виктор Францевич Гайдукевич (1904—1966) // журнал «Вестник древней истории», 1967 г., № 2. (рос.)
- Виноградов Ю. А., Памяти В. Ф. Гайдукевича [ 6 грудня 2013 у Wayback Machine.] // «Боспорские исследования». 2006. XIII. — С.3-15. (рос.)
Посилання
- Гайдукевич В. Ф. (биография) [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Выставка «Былое и думы: В. Ф. Гайдукевич — взгляд из настоящего» [ 22 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Материалы к библиографии Виктора Францевича Гайдукевича [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gajdukevich Batko Posada Diti Druzhina Mati Viktor Francevich GajdukevichNarodivsya25 listopada 1904 1904 11 25 Sankt Peterburg abo Trakaj Pomer9 zhovtnya 1966 1966 10 09 61 rik KerchPohovannyaMisce prozhivannyaLeningradKrayinaRosijska imperiya SRSRNacionalnistpolyakDiyalnistklasicistAlma materLeningradskij universitetGaluzarheologiyaZakladLeningradskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikdVidomi uchniN L Grach I G Shurgaya N Z KuninaVidomij zavdyaki Vivchennya istoriyi Bosporskogo carstvaBatkoGajdukevich Franc JosipovichMatiSaporovska Mariya IvanivnaNagorodi Viktor Francevich Gajdukevich 12 25 listopada 1904 19041125 Sankt Peterburg 9 zhovtnya 1966 r Kerch radyanskij arheolog fahivec z antichnoyi arheologiyi Pivnichnogo Prichornomor ya doktor istorichnih nauk 1950 r profesor 1953 r Leningradskogo universitetu BiografiyaNarodivsya v polskij rodini medika ta domogospodarki Jogo batko Franc Josipovich Gajdukevich pohodiv z Vilenskoyi guberniyi a mati Mariya Ivanivna Gajdukevich Saporovska z Kovenskoyi guberniyi Miscem svogo narodzhennya V F Gajdukevich najchastishe nazivav Sankt Peterburg Inodi vkazuvalosya sho ce bulo misto Troki Kovenskoyi guberniyi tobto suchasne litovske misto Trakaj V 1923 r zakinchiv shkolu ta vstupiv do Leningradskogo derzhavnogo universitetu na Arheologichne viddilennya fakultetu suspilnih nauk yakij zakinchiv u 1928 r She studentom u 1926 1927 r r brav uchast u arheologichnih ekspediciyah v Hersonesi v Kerchi Pislya zakinchennya universitetu pracyuvav naukovim spivrobitnikom ta hranitelem U 1932 r zakinchiv aspiranturu ta buv prijnyatij naukovim spivrobitnikom I rozryadu do Derzhavnoyi akademiyi istoriyi materialnoyi kulturi nini Institut arheologiyi RAN Pracyuvav v Instituti istoriyi starodavnogo svitu i v Instituti istoriyi rabovlasnickogo suspilstva V 1934 r pochali vihoditi pershi serjozni naukovi roboti Gajdukevicha na osnovi arheologichnih rozkopok antichnogo mista Mirmekiya v Kerchi Z 1935 r Viktor Gajdukevich nachalnik yedinoyi Kerchenskoyi ekspediciyi yaka z 1938 distala nazvu Bosporskoyi 28 chervnya 1938 r rishennyam Vchenoyi radi Leningradskogo derzhavnogo universitetu V F Gajdukevichu bula prisvoyena vchena stupin kandidata istorichnih nauk bez zahistu disertaciyi Tut na Istorichnomu fakulteti vin pochav chitati kurs antichnoyi arheologiyi a takozh speckursi Arheologiya antichnih kolonij Pivnichne Prichornomor ya v antichnu epohu Materialna kultura Bosporu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni V F Gajdukevich razom z druzhinoyu i sinom buv evakujovanij na litaku 19 grudnya 1941 Spochatku yih napravili v Kazan a potim u Tashkent de bula stvorena Tashkentska grupa Institutu istoriyi materialnoyi kulturi AN SRSR Z 1951 r Gajdukevich zaviduvach Sektorom Starodavnogo Prichornomor ya cogo institutu Z 1946 r i do samoyi smerti ocholyuvav Bosporsku arheologichnu ekspediciyu Pomer pid chas ekspediciyi v Kerchi 9 zhovtnya 1966 r vid sercevogo napadu Pohovanij naNaukova diyalnistBrav uchast u rozkopkah Fanagoriyi Tiritaki Mirmekiya Ilurata Kiteya Hersonesa Osnovni praci prisvyacheni ekonomichnij istoriyi Bosporskoyi derzhavi Velicheznij obsyag otrimanogo materialu uzagalneno v 1949 roci v monografiyi Bosporske carstvo zgodom perevidanij nimeckoyu movoyu z istotnimi dopovnennyami Doteper rezultati robit ekspedicij V F Gajdukevicha aktivno vivchayutsya a bagato polozhen jogo robit ne vtratili svoyeyi aktualnosti doteper Vchenomu vdalosya vihovati cile pokolinnya doslidnikiv Pivnichnogo Prichornomor ya sered yakih N L Grach I G Shurgaya N Z Kunina Nagorodi10 chervnya 1945 r ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR za vidatni zaslugi v rozvitku nauki i tehniki u zv yazku z 220 richchyam AN SRSR vin buv nagorodzhenij ordenom Znak Poshani Jomu takozh bula vruchena Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr drugim ordenom Znak Poshani Viktor Francevich buv nagorodzhenij v 1954 r za vislugu rokiv ta bezdogannu robotu PraciNim opublikovano ponad 100 naukovih robit v tomu chisli monografij pidruchnikiv dovidnikiv v tomu chisli Antichnye keramicheskie obzhigatelnye pechi Po raskopkam v Kerchi i Fanagorii v 1929 1931 gg Izvestiya GAIMK 1934 Vyp 80 ros Stroitelnye keramicheskie materialy Bospora Bosporskie cherepicy Izvestiya GAIMK 1934a Vyp 104 ros Akademik Sergej Aleksandrovich Zhebelev kak issledovatel Severnogo Prichernomorya SA 1941 T VII ros Bosporskoe carstvo L M 1949 ros Mnimaya bazilika Lavrentiya Leontiya MIA 1953 34 ros Mirmekij Sovetskie raskopki v 1956 g Varshava 1959 ros O skifskom vosstanii na Bospore v konce II v do n e Antichnoe obshestvo M 1968 ros K diskussii o vosstanii Savmaka Antichnaya istoriya i kultura Sredizemnomorya i Prichernomorya L 1968 ros Raskopki Severnoj i Zapadnoj chastej Mirmekiya v 1934 g MIA 1941 4 v soavtorstve ros Iz istorii Bospora vo II v n e Drevnij mir sbornik statej v chest akademika V V Struve 20 sichnya 2013 u Wayback Machine M Izdatelstvo vostochnoj literatury 1962 g S 485 489 ros Vinodelie na Bospore v kn Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR t 85 M L 1958 ros Primitki Arhiv IIMK RAN F 35 op 5 d 60 l 6 12 DzherelaYurenko S P Gajdukevich Viktor Francevich 9 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 22 ISBN 966 00 0405 2 V M Zubar Gajdukevich Viktor Francovich 9 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Gajdukevich Viktor Francevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Viktor Francevich Gajdukevich 1904 1966 zhurnal Vestnik drevnej istorii 1967 g 2 ros Vinogradov Yu A Pamyati V F Gajdukevicha 6 grudnya 2013 u Wayback Machine Bosporskie issledovaniya 2006 XIII S 3 15 ros PosilannyaGajdukevich V F biografiya 17 bereznya 2013 u Wayback Machine ros Vystavka Byloe i dumy V F Gajdukevich vzglyad iz nastoyashego 22 bereznya 2016 u Wayback Machine ros ros Materialy k bibliografii Viktora Francevicha Gajdukevicha 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros