Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2020) |
Пу́блій Фла́вій Веге́цій Рена́т, більш відомий як просто Веге́цій (лат. Publius Flavius Vegetius Renatus; кінець IV — початок V ст. н. е.) — давньоримський військовий теоретик, письменник.
Флавій Вегецій Ренат | ||||
---|---|---|---|---|
лат. Publius Flavius Vegetius Renatus | ||||
Народився | 4 століття | |||
Помер | 450[1][2][…] | |||
Країна | Стародавній Рим | |||
Діяльність | письменник, військовослужбовець, історик, лікар, посадова особа | |||
Сфера роботи | наукова література[d][2], військова справа[2], ветеринарія[2] і d[2] | |||
Мова творів | латина | |||
Magnum opus | d | |||
Конфесія | християнство | |||
| ||||
Флавій Вегецій Ренат у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Про життя його є мало відомостей. Немає даних, де й коли Вегецій народився, де працював. Ймовірно, він добре був знайомий із військовою справою. Можливо, був кіннотником. Найімовірніше, жив у Римі або в Равенні, на той час головному місті імператорів Західної Римської імперії — Гонорія, Валентініана III. Проте службу свою розпочав ще за імператора Граціана.
Остання подія, що згадується в його Epitoma REI Militaris, є смерть імператора Граціана (383); найраннішим свідченням існування цієї роботи є subscriptio, написане Флавієм Євтропієм, що було створене в Константинополі 450 року, який з'являється в одному з двох об'єднаних рукописів. Припускають, що роздвоєння рукописної традиції вже відбулося. Незважаючи на розташування Євтропія в Константинополі, науковий консенсус полягає в тому, що Вегецій писав у Західній Римській імперії. Вегецій присвятив свою роботу імператорові, який ідентифікується як Феодосій у рукописній сім'ї, яка не редагувалася в 450 році. Ідентичність заперечується: деякі дослідники ототожнюють його з Феодосієм Великим , натомість інші віддають перевагу Гонорію та ідентифікують його з більш давнім Валентиніаном III, датуючи працю 430-35 роками На початку Epitoma REI Militaris Вегецій ідентифікує себе, як християнин.. Вегецієва робота зосереджена переважно на військовій справі та на тому, як реагувати на певні військові дії у війні. Вегецій пояснює, як слід зміцнити і організувати табір, як навчати війська, як поводитися з недисциплінованими військами, як діяти в поході, формувати легіони, дає багато інших корисних порад щодо розвитку організації та доблесті воїнів у легіоні.
Р. Вотсон щодо рукопису.
Як зазначає Вотсон, Вегецієва Epitoma «є єдиною стародавньою працею про військову справу Риму, що збереглася». Попри це, Вотсон сумнівається у значенні цієї роботи, тому що, за його словами, Вегецій не був ні істориком, ні солдатом: його робота являє собою збірник, недбало побудований з матеріалу різного віку, з нагромадженням розбіжностей". Це антикварні джерела, за його власним твердженням, були Катон Старший, Корнелій Цельс, Фронтин, Падарн й імператорські конституції Августа, Траяна і Адріана.
Творчість
Основна його робота — «Про військову справу» (написана у 386—400 роках), де подано аналіз війська Риму його часів, а також систематизація всього військового мистецтва римської армії з часів перших імператорів (початок бере від праць Таррунтенія Патерна). При цьому порівнюються методи та заходи його підготовки, тактичні прийоми протидії суперникові, надається перелік військових порядків. Водночас аналізує та систематизує бойові прийоми, які є в сучасній йому армії — оборони, облоги, морського бою (представлено опис та види галер імператорського флоту, їхня діяльність) тощо. Його робота фактично стала Статутом римської армії, першим такого штибу у світі. Він один з перших, хто пише про використання резервів задля запобігання краху економічної системи Риму і запобігання втратам чисельності армії.
«Той факт, що римляни змогли завоювати цілий світ, пояснюється їхньою військовою підготовкою, табірною дисципліною і військовою практикою».
Його книга про облоги містить найкращий опис пізньої імперії і Середньовічних облогових машин. Крім усього іншого, він показує деталі облогової машини, яка називається онагр, що згодом відігравала велику роль під час облог, аж до розвитку сучасної артилерії. У першій книзі він розповідає про класифікацію загонів та їхнє спорядження. Третя книга має свідчення для полководців, тому що її зміст складається з правил щодо санітарних та мікрокліматичних умов, щоб запобігати втратам та міжусобицям у війську. П'ята книга, яку виділили як окрему частину набагато пізніше, дає звіт щодо матеріалу і особового складу римського флоту.
Вегецій порівнює армії принципата та доміната й не на користь останнього. Він вказує на занепад військової справи за його часів. Водночас він вихваляє армію ранньої імперії. Зокрема, він підкреслює високий рівень легіонерів і переваги підготовки офіцерського корпусу. Насправді, ймовірно, Вегецій описує ідеал, а не реальність. Армія ранньої імперії була грізною бойовою силою, але це, ймовірно, не було в усій своїй повноті настільки ж добре, як описує Вегецій. Зокрема, п'ять футів десять дюймів мінімальний зріст визначений Вегецієм, у який він би включив більшість чоловіків у римські часи. Римська нога була меншою за англійську ногу на 11,65 дюйма, отже, 5'10, що у Римі було рівноцінно 5 '7.5 «в сучасних умовах, що трохи вище середньої висоти римських (італійських) чоловіків. Як доказ — скелет з Геркуланума в 79 р н. е. Імператор Валентиніан (364—375) знизив межі висоти до 5'7, що в Римі було рівноцінно 5'5». Незважаючи на романтизм, звеличуючи ідеалізовані гідності римського легіону більш раннього часу, Вегеціїв De Re Militari залишається надійним і корисним розумінням успіху ранньої Римської імперії
Праця «Про військові справи» складається з 4 книг та 118 глав.
Крім військової справи Флавій Вегецій цікавився ветеринарією. З цієї теми він написав окрему книгу — «Збірка з мистецтва ветеринарної медицини».
Праця Вегеція «Про військову справу» була популярна, ще за життя мала велику популярність. Уже 350 року вона була перевидана в Константинополі за підтримки євнуха Євтропія, впливового чиновника Східної Римської імперії. Надалі наукова праця Вегеція була добре відома та популярна в Середні віки.
Вплив
Автор статті з Encyclopaedia Britannica 1911 р. пише, що «У рукописі, робота Вегеція мала велику популярність від своєї першої появи. Його правила щодо облоги були добре вивчені в середні століття». Н. П. Мілнер зазначає, що «це була одна з найпопулярніших латинських технічних робіт з античності, що конкурувала з працею Плінія старшого „Природнича історія“ в кількості вцілілих примірників, що датуються раніше 1300 року нашої ери». Праця була перекладена англійською, французькою ( та інші), італійською (флорентійським суддею Боно Джамбоні та іншими), каталонською, іспанською, чеською мовами, а також їдиш до винайдення друку. Перші друковані видання приписуються містам Утрехт (1473), Кельн (1476), Париж (1478), Рим (1487) і Піза (1488), Ульм (1475).
Нікколо Макіавеллі намагався виправити Вегецієві недоліки в його праці під назвою L'arte della Guerra (Флоренція, 1521), при інтенсивному використанні Полібія, Фронтіна і Тита Лівія, проте у його праці траплялися також звинувачення Юста Ліпсія, що він сплутав інститути різних періодів Римської імперії і думку Г. Стевіуса, що виживання Вегецієвої роботи призвело до втрати його неназваних джерел, що були більш характерні для пізнього Відродження. Натомість наприкінці XVIII століття солдати, зокрема маршал Луї П'єр, базували свої роботи на цій визнаній моделі, за словами Мільнера «робота Вегеція постраждала протягом тривалого періоду глибокої зневаги». Також Мілнер у своїй праці, опитуючи науковців, робить висновок, що Вегецій написав свою головну працю, базуючись на декількох джерелах, а саме на роботах таких людей, як Марк Порцій Катон Старший, Секст Юлій Фронтін та Авл Корнелій Цельс
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11880409X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Korean Authority File
- Міллер,Барнс (1996,1979). Втілення військових наук, друге видання. Дата Вегеція. Ліверпуль. Фенікс. с. 254—257.
- Seeck, Otto (1876). Die Zeit des Vegetius.
- G.R. Watson (1969). The Roman Soldier. Ithaca: Cornell University Press. с. с.26.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - Lipowsky, Felix Joseph (1827). Des Flavius Vegetius Renatus fünf Bücher über Kriegswissenschaft und Kriegskunst der Römer.
- Уотсон. Римський воїн. с. ст 25.
- Мілнер. Вегецій. с. ст. 13.
- Мілнер. Вегецій. с. ст.13.
- Мілнер. Вегецій. с. ст. 14.
- The battle of Adrianople and the military doctrine of Vegetius (2007) p. 321—322
Посилання
Повний латинський текст De Re Militari доступна на сайті:
- The Latin Library
- IntraText
Від Lessing J. Rosenwald колекції в Бібліотеці Конгресу
- De re militari. [Cologne] N[icolaus] G[oetz, ca. 1475].
- De re militari. [Augsburg, Johann Wiener, ca. 1475].
Частковий переклад на англійську мову De Re Militari лейтенант Джон Кларк (1767) доступний в Інтернеті
- The Military Institutions of the Romans (De Re Militari)
- The Military Institutions of the Romans (De Re Militari)
- «MILITARY MATTERS»
Джерела
- N.P. Milner sets forth the argument for Theodosius in Vegetius: Epitome of Military Science, second edition (Liverpool: University Press, 1996), pp. xxxvii ff. (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Флавій Вегецій Ренат |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2020 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Publij Pu blij Fla vij Vege cij Rena t bilsh vidomij yak prosto Vege cij lat Publius Flavius Vegetius Renatus kinec IV pochatok V st n e davnorimskij vijskovij teoretik pismennik Flavij Vegecij Renatlat Publius Flavius Vegetius RenatusNarodivsya4 stolittyaPomer450 1 2 KrayinaStarodavnij RimDiyalnistpismennik vijskovosluzhbovec istorik likar posadova osobaSfera robotinaukova literatura d 2 vijskova sprava 2 veterinariya 2 i d 2 Mova tvorivlatinaMagnum opusdKonfesiyahristiyanstvo Flavij Vegecij Renat u VikishovishiZhittyepisPro zhittya jogo ye malo vidomostej Nemaye danih de j koli Vegecij narodivsya de pracyuvav Jmovirno vin dobre buv znajomij iz vijskovoyu spravoyu Mozhlivo buv kinnotnikom Najimovirnishe zhiv u Rimi abo v Ravenni na toj chas golovnomu misti imperatoriv Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Gonoriya Valentiniana III Prote sluzhbu svoyu rozpochav she za imperatora Graciana Ostannya podiya sho zgaduyetsya v jogo Epitoma REI Militaris ye smert imperatora Graciana 383 najrannishim svidchennyam isnuvannya ciyeyi roboti ye subscriptio napisane Flaviyem Yevtropiyem sho bulo stvorene v Konstantinopoli 450 roku yakij z yavlyayetsya v odnomu z dvoh ob yednanih rukopisiv Pripuskayut sho rozdvoyennya rukopisnoyi tradiciyi vzhe vidbulosya Nezvazhayuchi na roztashuvannya Yevtropiya v Konstantinopoli naukovij konsensus polyagaye v tomu sho Vegecij pisav u Zahidnij Rimskij imperiyi Vegecij prisvyativ svoyu robotu imperatorovi yakij identifikuyetsya yak Feodosij u rukopisnij sim yi yaka ne redaguvalasya v 450 roci Identichnist zaperechuyetsya deyaki doslidniki ototozhnyuyut jogo z Feodosiyem Velikim natomist inshi viddayut perevagu Gonoriyu ta identifikuyut jogo z bilsh davnim Valentinianom III datuyuchi pracyu 430 35 rokami Na pochatku Epitoma REI Militaris Vegecij identifikuye sebe yak hristiyanin Vegeciyeva robota zoseredzhena perevazhno na vijskovij spravi ta na tomu yak reaguvati na pevni vijskovi diyi u vijni Vegecij poyasnyuye yak slid zmicniti i organizuvati tabir yak navchati vijska yak povoditisya z nedisciplinovanimi vijskami yak diyati v pohodi formuvati legioni daye bagato inshih korisnih porad shodo rozvitku organizaciyi ta doblesti voyiniv u legioni R Votson shodo rukopisu Yak zaznachaye Votson Vegeciyeva Epitoma ye yedinoyu starodavnoyu praceyu pro vijskovu spravu Rimu sho zbereglasya Popri ce Votson sumnivayetsya u znachenni ciyeyi roboti tomu sho za jogo slovami Vegecij ne buv ni istorikom ni soldatom jogo robota yavlyaye soboyu zbirnik nedbalo pobudovanij z materialu riznogo viku z nagromadzhennyam rozbizhnostej Ce antikvarni dzherela za jogo vlasnim tverdzhennyam buli Katon Starshij Kornelij Cels Frontin Padarn j imperatorski konstituciyi Avgusta Trayana i Adriana TvorchistOsnovna jogo robota Pro vijskovu spravu napisana u 386 400 rokah de podano analiz vijska Rimu jogo chasiv a takozh sistematizaciya vsogo vijskovogo mistectva rimskoyi armiyi z chasiv pershih imperatoriv pochatok bere vid prac Tarrunteniya Paterna Pri comu porivnyuyutsya metodi ta zahodi jogo pidgotovki taktichni prijomi protidiyi supernikovi nadayetsya perelik vijskovih poryadkiv Vodnochas analizuye ta sistematizuye bojovi prijomi yaki ye v suchasnij jomu armiyi oboroni oblogi morskogo boyu predstavleno opis ta vidi galer imperatorskogo flotu yihnya diyalnist tosho Jogo robota faktichno stala Statutom rimskoyi armiyi pershim takogo shtibu u sviti Vin odin z pershih hto pishe pro vikoristannya rezerviv zadlya zapobigannya krahu ekonomichnoyi sistemi Rimu i zapobigannya vtratam chiselnosti armiyi Toj fakt sho rimlyani zmogli zavoyuvati cilij svit poyasnyuyetsya yihnoyu vijskovoyu pidgotovkoyu tabirnoyu disciplinoyu i vijskovoyu praktikoyu Jogo kniga pro oblogi mistit najkrashij opis piznoyi imperiyi i Serednovichnih oblogovih mashin Krim usogo inshogo vin pokazuye detali oblogovoyi mashini yaka nazivayetsya onagr sho zgodom vidigravala veliku rol pid chas oblog azh do rozvitku suchasnoyi artileriyi U pershij knizi vin rozpovidaye pro klasifikaciyu zagoniv ta yihnye sporyadzhennya Tretya kniga maye svidchennya dlya polkovodciv tomu sho yiyi zmist skladayetsya z pravil shodo sanitarnih ta mikroklimatichnih umov shob zapobigati vtratam ta mizhusobicyam u vijsku P yata kniga yaku vidilili yak okremu chastinu nabagato piznishe daye zvit shodo materialu i osobovogo skladu rimskogo flotu Vegecij porivnyuye armiyi principata ta dominata j ne na korist ostannogo Vin vkazuye na zanepad vijskovoyi spravi za jogo chasiv Vodnochas vin vihvalyaye armiyu rannoyi imperiyi Zokrema vin pidkreslyuye visokij riven legioneriv i perevagi pidgotovki oficerskogo korpusu Naspravdi jmovirno Vegecij opisuye ideal a ne realnist Armiya rannoyi imperiyi bula griznoyu bojovoyu siloyu ale ce jmovirno ne bulo v usij svoyij povnoti nastilki zh dobre yak opisuye Vegecij Zokrema p yat futiv desyat dyujmiv minimalnij zrist viznachenij Vegeciyem u yakij vin bi vklyuchiv bilshist cholovikiv u rimski chasi Rimska noga bula menshoyu za anglijsku nogu na 11 65 dyujma otzhe 5 10 sho u Rimi bulo rivnocinno 5 7 5 v suchasnih umovah sho trohi vishe serednoyi visoti rimskih italijskih cholovikiv Yak dokaz skelet z Gerkulanuma v 79 r n e Imperator Valentinian 364 375 zniziv mezhi visoti do 5 7 sho v Rimi bulo rivnocinno 5 5 Nezvazhayuchi na romantizm zvelichuyuchi idealizovani gidnosti rimskogo legionu bilsh rannogo chasu Vegeciyiv De Re Militari zalishayetsya nadijnim i korisnim rozuminnyam uspihu rannoyi Rimskoyi imperiyi Pracya Pro vijskovi spravi skladayetsya z 4 knig ta 118 glav Krim vijskovoyi spravi Flavij Vegecij cikavivsya veterinariyeyu Z ciyeyi temi vin napisav okremu knigu Zbirka z mistectva veterinarnoyi medicini Pracya Vegeciya Pro vijskovu spravu bula populyarna she za zhittya mala veliku populyarnist Uzhe 350 roku vona bula perevidana v Konstantinopoli za pidtrimki yevnuha Yevtropiya vplivovogo chinovnika Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Nadali naukova pracya Vegeciya bula dobre vidoma ta populyarna v Seredni viki Pracya Flaviya Vegeciya Renata London 1190 1200 rikVplivAvtor statti z Encyclopaedia Britannica 1911 r pishe sho U rukopisi robota Vegeciya mala veliku populyarnist vid svoyeyi pershoyi poyavi Jogo pravila shodo oblogi buli dobre vivcheni v seredni stolittya N P Milner zaznachaye sho ce bula odna z najpopulyarnishih latinskih tehnichnih robit z antichnosti sho konkuruvala z praceyu Pliniya starshogo Prirodnicha istoriya v kilkosti vcililih primirnikiv sho datuyutsya ranishe 1300 roku nashoyi eri Pracya bula perekladena anglijskoyu francuzkoyu ta inshi italijskoyu florentijskim suddeyu Bono Dzhamboni ta inshimi katalonskoyu ispanskoyu cheskoyu movami a takozh yidish do vinajdennya druku Pershi drukovani vidannya pripisuyutsya mistam Utreht 1473 Keln 1476 Parizh 1478 Rim 1487 i Piza 1488 Ulm 1475 Nikkolo Makiavelli namagavsya vipraviti Vegeciyevi nedoliki v jogo praci pid nazvoyu L arte della Guerra Florenciya 1521 pri intensivnomu vikoristanni Polibiya Frontina i Tita Liviya prote u jogo praci traplyalisya takozh zvinuvachennya Yusta Lipsiya sho vin splutav instituti riznih periodiv Rimskoyi imperiyi i dumku G Steviusa sho vizhivannya Vegeciyevoyi roboti prizvelo do vtrati jogo nenazvanih dzherel sho buli bilsh harakterni dlya piznogo Vidrodzhennya Natomist naprikinci XVIII stolittya soldati zokrema marshal Luyi P yer bazuvali svoyi roboti na cij viznanij modeli za slovami Milnera robota Vegeciya postrazhdala protyagom trivalogo periodu glibokoyi znevagi Takozh Milner u svoyij praci opituyuchi naukovciv robit visnovok sho Vegecij napisav svoyu golovnu pracyu bazuyuchis na dekilkoh dzherelah a same na robotah takih lyudej yak Mark Porcij Katon Starshij Sekst Yulij Frontin ta Avl Kornelij CelsPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11880409X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Korean Authority File d Track Q56640487 Miller Barns 1996 1979 Vtilennya vijskovih nauk druge vidannya Data Vegeciya Liverpul Feniks s 254 257 Seeck Otto 1876 Die Zeit des Vegetius G R Watson 1969 The Roman Soldier Ithaca Cornell University Press s s 26 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Lipowsky Felix Joseph 1827 Des Flavius Vegetius Renatus funf Bucher uber Kriegswissenschaft und Kriegskunst der Romer Uotson Rimskij voyin s st 25 Milner Vegecij s st 13 Milner Vegecij s st 13 Milner Vegecij s st 14 The battle of Adrianople and the military doctrine of Vegetius 2007 p 321 322PosilannyaPovnij latinskij tekst De Re Militari dostupna na sajti The Latin Library IntraText Vid Lessing J Rosenwald kolekciyi v Biblioteci Kongresu De re militari Cologne N icolaus G oetz ca 1475 De re militari Augsburg Johann Wiener ca 1475 Chastkovij pereklad na anglijsku movu De Re Militari lejtenant Dzhon Klark 1767 dostupnij v Interneti The Military Institutions of the Romans De Re Militari The Military Institutions of the Romans De Re Militari MILITARY MATTERS DzherelaN P Milner sets forth the argument for Theodosius in Vegetius Epitome of Military Science second edition Liverpool University Press 1996 pp xxxvii ff angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Flavij Vegecij Renat