Пізня Шу (кит. трад.: 後蜀; піньїнь: Hòu Shǔ) — держава, що існувала після припинення династії Тан та розпаду Китаю. Її володарі правили на півдні Китаю у період п'яти династій та десяти держав.
Пізня Шу | ||||
| ||||
Столиця | Ченду | |||
Мови | Китайська | |||
Форма правління | Монархія | |||
Історія | ||||
- Заснування | 934 | |||
- Династія Сун | 965 | |||
Після припинення у 907 році династії Тан на півдні утворилося декілька держав, засновниками яких були військові намісники (цзєдуши). Одним з таких держав стала Рання Шу. Втім вже у 934 році колишній танський військовик Мен Чжісян захопив частину території Шу й утворив державу Пізня Шу. Воно охоплювало територію сучасної провінції Сичуань. Столицею стало місто Ченду. Економічний стан був доволі сприятливим. Тут діяла система двох податків танського імператора Де-цзуна. Також скарбниця попонювалося за рахунок продажу чаю. Тут були найбільші та найліпші чайні плантації в Китаї. Крім того, значний зиск давали великі соляні копальні.
Втім, 965 року ця держава була захоплена військами династії Сун.
Культура
У державі продовжували розвиватися літературні традиції, започатковані ще за династії Тан. Відомою поетесою цього періоду була дружина володаря держави Мень Чана — Сюй. Багато робилося для збереження конфуціанства та даосизму, надавалися можливості буддизму. У 942 році було завершено багаторічну працю зі складання бібліотеки конфуціанських творів в обсязі 130 томів. Вони були записані на дерев'яних табличках. Одними з перших були надруковані книги з даосизму. Значних успіхів досягло книгодрукування.
Правителі
№ | рід | ім'я | Роки життя | Роки правління | Девіз | Примітки | Храмове ім'я | Посмертне ім'я |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Мень 孟 Mèng | Цзісян 知祥 Zhīxíang | 874—934 | 934 | Міньде 明德 Míngdé | Засновник Пізньої Шу. | 高祖 | 文武聖德英烈明孝皇帝 Emperor Wénwǔ Shèngdé Yīngliè Míngxiào |
2 | Чан 昶 Chǎng | 919—965 | 934—965 | Міньде (934–938) 明德 Míngdé Гуанчжень (938–965) 廣政 Guǎngzhèng | Син Цзісяна. | 後主 | 楚恭孝王 Gongxiao of Chu |
Джерела
- Mote, F.W. (1999). Imperial China (900—1800). Harvard University Press. pp. 11-15. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Piznya Shu kit trad 後蜀 pinyin Hou Shǔ derzhava sho isnuvala pislya pripinennya dinastiyi Tan ta rozpadu Kitayu Yiyi volodari pravili na pivdni Kitayu u period p yati dinastij ta desyati derzhav Piznya Shu934 965Stolicya ChenduMovi KitajskaForma pravlinnya MonarhiyaIstoriya Zasnuvannya 934 Dinastiya Sun 965 Pislya pripinennya u 907 roci dinastiyi Tan na pivdni utvorilosya dekilka derzhav zasnovnikami yakih buli vijskovi namisniki czyedushi Odnim z takih derzhav stala Rannya Shu Vtim vzhe u 934 roci kolishnij tanskij vijskovik Men Chzhisyan zahopiv chastinu teritoriyi Shu j utvoriv derzhavu Piznya Shu Vono ohoplyuvalo teritoriyu suchasnoyi provinciyi Sichuan Stoliceyu stalo misto Chendu Ekonomichnij stan buv dovoli spriyatlivim Tut diyala sistema dvoh podatkiv tanskogo imperatora De czuna Takozh skarbnicya poponyuvalosya za rahunok prodazhu chayu Tut buli najbilshi ta najlipshi chajni plantaciyi v Kitayi Krim togo znachnij zisk davali veliki solyani kopalni Vtim 965 roku cya derzhava bula zahoplena vijskami dinastiyi Sun KulturaU derzhavi prodovzhuvali rozvivatisya literaturni tradiciyi zapochatkovani she za dinastiyi Tan Vidomoyu poetesoyu cogo periodu bula druzhina volodarya derzhavi Men Chana Syuj Bagato robilosya dlya zberezhennya konfucianstva ta daosizmu nadavalisya mozhlivosti buddizmu U 942 roci bulo zaversheno bagatorichnu pracyu zi skladannya biblioteki konfucianskih tvoriv v obsyazi 130 tomiv Voni buli zapisani na derev yanih tablichkah Odnimi z pershih buli nadrukovani knigi z daosizmu Znachnih uspihiv dosyaglo knigodrukuvannya Praviteli rid im ya Roki zhittya Roki pravlinnya Deviz Primitki Hramove im ya Posmertne im ya1 Men 孟 Meng Czisyan 知祥 Zhixiang 874 934 934 Minde 明德 Mingde Zasnovnik Piznoyi Shu 高祖 文武聖德英烈明孝皇帝 Emperor Wenwǔ Shengde Yinglie Mingxiao2 Chan 昶 Chǎng 919 965 934 965 Minde 934 938 明德 Mingde Guanchzhen 938 965 廣政 Guǎngzheng Sin Czisyana 後主 楚恭孝王 Gongxiao of ChuDzherelaMote F W 1999 Imperial China 900 1800 Harvard University Press pp 11 15 ISBN 0 674 01212 7