Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Рахни-Польові — село в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області. Населення становить 345 осіб. Входить до складу Тиврівської селищної громади.
| село Рахни-Польові | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Вінницький район |
| Громада | Тиврівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1790 |
| Населення | 250 |
| Площа | 2,33 км² |
| Густота населення | 148,07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23352 |
| Телефонний код | +380 4355 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°54′39″ пн. ш. 28°31′03″ сх. д. / 48.91083° пн. ш. 28.51750° сх. д.Координати: 48°54′39″ пн. ш. 28°31′03″ сх. д. / 48.91083° пн. ш. 28.51750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 240 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23352, Вінницька обл., Тиврівський р-н, с. Рахни–Польові, вул. Коцюбинського, 1 |
| Карта | |
  Рахни-Польові | |
 Рахни-Польові | |
| Мапа | |
| | |
Історія села
Село Рахни-Польові розташоване на підвищенні по обидва боки річки Краснянки. Назва села Рахни за переказами походить від назви полів пана Раха, які були у його власності. Поруч з селом Рахни-Польові (за переказами) в незапам'ятні часи було велике поселення міського типу, яке займало велику територію, що тепер знаходиться між Рахнами і Пироговом майже до лісів с. Черемошного. Твердо поширена легенда, що в селі чи в отому міському поселенні ставали великі ярмарки, процвітало гончарство. Є твердження, що це було колишнє Красне, яке потім заснувалося в іншому місці, або продовження Красного. Ймовірність такої легенди можлива, тому що вона живе не тільки в с. Рахни-Польові, а й в сусідніх селах. Вздовж річки Краснянки, по західному її березі від долини між Рахнами та Пироговом, по обидва боки річечки, що тече з урочища Буцеланівка під с. Черемошне, можна знайти багато речових доказів: череп'я, посуду грубо паленого. При господарських земляних роботах на західній сторонні с. Рахни-Польові на глибині одного метра добувалися в кількох місцях фундаменти якихось будівель. На полі в урочищі Буцеланівка знайдені були кам'яні сокири. Посеред ставу є місце, яке досі й називається «двірок».
Про вік цього гарного подільського села не залишилось ніяких історичних відомостей. Та все ж слід знати, що тут, на мальовничих берегах колись повноводної, багатої рибою річки Краснянки люди жили ще в доісторичну епоху — і в скіфські часи, про що свідчать розташовані поряд скіфські кургани — захоронення, і в часи так званої трипільської культури в 3-4 тисячоліття до нашої ери .Та й навколишні густі ліси, в яких водились бобри, куниці, білки та інші хутрові звірі, а також цінна деревина для будівництва, притягували сюди поселенців . Ось у відомого історика — доктора Антонія першого ми знаходимо відомості, що в 1754 році 12 селян з Рахнів — Польових володіли 260 пнями пасіки, тобто вуликами з дерев'яних, здебільшого липових колод, які влаштувались прямо в лісі.
Історичні джерела свідчать, що основним заняттям селян було землеробство: родючі ґрунти давали високі врожаї. Тому мешканці села не шукали побічних заробітків, як в інших селах, вели осілий спосіб життя . Влаштований на річці Краснянці водяний млин дозволяв на місці переробляти зерно на борошна і крупи, що користувалися великим попитом у міщан і ремісників містечка Красного. Крім борошна, тут виготовляли й різноманітні крупи, в тому числі й гречані, били олію . Послугами млина користувались й мешканці багатьох навколишніх сіл .
Вище згадувалося про величезні багатства цієї землі. Отож і не дивно, що тут уже в 16 столітті після горезвісної Люблінської унії 1569 року, з'являються польські колонізатори, які поступово прибирають до своїх рук і навколишні ліси, і родючі землі і самих селян. Ліси нищівно вирубувалися, вирощений хліб продавався на ринках чи відправлявся у Польщу, селяни експлуатувалися і обездолювалися. Панів П'ясецьких змінюють Потоцькі, Домановські, затим Холмінські і Московські. Однак, незважаючи на засилля польських католицьких колонізаторів, у селі міцні позиції утримувала православна релігія. Про перші церкви в селі відомості не збереглися. В 1790 році тут споруджено гарний храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці, який проіснував аж до розгулу більшовицького войовничого атеїзму. В 1864 році при цьому храмі відкрилася церковно-приходська школа, яка в 1886 році перейшла у новозбудоване приміщення.
На підставі відомостей, що записані в трудах Подільського єпархіального історико-статистичного комітету випуск 5-й від 1892 року відомо, що с. Рахни-Польові мало населення 1213 чоловік.
ПРОГОЛОШЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ ЖОВТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ ТА КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ.
Радянська влада в селі проголошена у травні місяці 1917 року, проводилися демонстрації, прикріплювали червоні банти, відбувалися мітинги. Були створені ревкоми в селі Красному, а в селі Рахни-Польові був представник. Після Жовтневої революції у 1920 році було створено Комнезам.
Перші товариства по спільному обробітку землі (ТСОЗи) були створені у 1926 році. Частина незаможних селян стали об'єднуватись по 5-10 господарств, які закупляли плуги, культиватори, молотарки. ТСОЗ мав назву «Зірка», в користуванні 60 га землі, 6 пар коней, 6 возів, 3 культиватори, 1 сівалку, 12 борін, 5 плугів. Наприкінці 1926 року було придбано трактор «Фордзон» — першим трактористом був Федір Зацерковний.
Колективізація села закінчилася у 1930 році. В селі було створено два колгоспи — ім. Леніна, який мав 1100 га землі та ім. Шевченка, який мав 1300 га землі.
За два місяці 1932 року восьмеро селян — хліборобів були засуджені до тюрем і концтаборів. їх і досі пам'ятають старожили. Зокрема, Криська Лавра засудили на 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки та виселенням за межі України тільки за те, що не захотів вступати в колгосп. За невиконання завдань по хлібоздачі 3 роки тюрми з наступним позбавленням прав на 2 роки одержали Гундерак Марко та Соболь. За ці ж «гріхи» репресували Бригу Олександра, Монарха Маркіяна і Ткачука Опанаса. А Парамош Трохим і Куцаківський Іван були засуджені лише за те, що 15 грудня 1932 року купили за власні гроші на базарі в Красному коня і зарізали на їжу. їх судили як «ворогів кінського поголів'я». Старожили стверджують, що набагато більше винищено 1933 році організованим голодом, ніж загинуло односельців у роки Німецько-радянської війни, з фронтів, якої не повернулося в село 148 чоловік.
У серпні 1950 року обидва колгоспи було укрупнені і об'єднані у один — ім. Леніна. В травні 1958 року до Рахно-Полівського колгоспу було приєднано колгосп ім. Ворошилова сусіднього с. Пирогів. На жаль, до 1945 року відомостей про керівництво Рахно-Полівської сільської ради немає, у 1954 році до місцевої сільської ради приєднано Пирогівську сільську раду і відтоді до її складу входять два населені пункти Рахни-Польові та Пирогів.
РОЗБУДОВА ТА СТАНОВЛЕННЯ СЕЛА.
Після війни розпочалися розвиток і розбудова села Рахни-Польові, на території якого працювали колгосп їм. Леніна, а також об'єкти соціально-культурного розвитку — восьмирічна школа, сільський клуб та бібліотека, магазин.
За післявоєнні часи колгоспом на території сіл, які були підпорядковані сільській раді було побудовано нове приміщення контори колгоспу, школи та дитячого садка у с. Пирогів, тваринницьких ферм, розпочато будівництво будинку культури у с. Рахни-Польові, яке на жаль не закінчено і не введено в експлуатацію.
У 1964 році у колгоспі налічується 1059 голів ВРХ, в тому числі корів — 365 голів, свиней — 568 голів, овець — 400 голів, птиці — 978 голів, бджолосімей — 280, коней — 132 голови.
У 70-ті роки колгосп ім. Леніна с. Рахни-Польові було перейменовано у колгосп «Україна», який був мільйонером, але на жаль для розвитку соціальної сфери села та покращення життя селян зроблено було дуже мало.
У 1970—1973 роки органом партійної організації та правлінням колгоспу «Україна» видавалася газета «За врожай», у якій висвітлювалися будні колгоспного та сільського життя селян.
У 90-х роках розпочався занепад у сільському господарстві колгоспу «Україна» і після проведення загальних зборів колгосп ділиться на два господарства колгоспи «Україна» с. Рахни-Польові та ім. Пирогова с. Пирогів, після цього розподілу стан справ погіршився у двох господарствах, зменшилася продуктивність у тваринництві та поголів'я худоби, знизилися врожаї у рослинництві. Після реорганізації колгоспів створено колективні сільськогосподарські підприємства, яким теж було дано не довго жити. Розпочалися реформи у сільському господарстві держави, відповідно і у населених пунктах, розпайовано землі, майно, кожен власник отримав земельний та майновий сертифікати. Створено приватне сільськогосподарське підприємство «Україна» с. Рахни-Польові, яке орендувало земельні паї у їх власників.
На території села Рахни-Польові функціонують такі підприємства, які займаються сільськогосподарським виробництвом — ПСП «Україна» — орендує 343 га землі — займається садівництвом, ПСП «Україна Ко» — 6 га, ТОВ «Тиврівські саджанці» — 18 га -вирощуванням саджанців плодових дерев, ФГ «Родючість Ко» — 99 га, інші вирощуванням зернових та зернобобових культур. Всі інші землі та земельні паї орендує ТОВ «АГРОІНВЕСТ Україна» м. Київ.
Примітки
- ВРУ
Література
- Рахни́-Польові́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.573
Посилання
- Погода в селі Рахни-Польові [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 Rahni Polovi selo v Ukrayini u Vinnickomu rajoni Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 345 osib Vhodit do skladu Tivrivskoyi selishnoyi gromadi selo Rahni PoloviKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Vinnickij rajonGromada Tivrivska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1790Naselennya 250Plosha 2 33 km Gustota naselennya 148 07 osib km Poshtovij indeks 23352Telefonnij kod 380 4355Geografichni daniGeografichni koordinati 48 54 39 pn sh 28 31 03 sh d 48 91083 pn sh 28 51750 sh d 48 91083 28 51750 Koordinati 48 54 39 pn sh 28 31 03 sh d 48 91083 pn sh 28 51750 sh d 48 91083 28 51750Serednya visota nad rivnem morya 240 mMisceva vladaAdresa radi 23352 Vinnicka obl Tivrivskij r n s Rahni Polovi vul Kocyubinskogo 1KartaRahni PoloviRahni PoloviMapa Rahni Polovi u VikishovishiIstoriya selaSelo Rahni Polovi roztashovane na pidvishenni po obidva boki richki Krasnyanki Nazva sela Rahni za perekazami pohodit vid nazvi poliv pana Raha yaki buli u jogo vlasnosti Poruch z selom Rahni Polovi za perekazami v nezapam yatni chasi bulo velike poselennya miskogo tipu yake zajmalo veliku teritoriyu sho teper znahoditsya mizh Rahnami i Pirogovom majzhe do lisiv s Cheremoshnogo Tverdo poshirena legenda sho v seli chi v otomu miskomu poselenni stavali veliki yarmarki procvitalo goncharstvo Ye tverdzhennya sho ce bulo kolishnye Krasne yake potim zasnuvalosya v inshomu misci abo prodovzhennya Krasnogo Jmovirnist takoyi legendi mozhliva tomu sho vona zhive ne tilki v s Rahni Polovi a j v susidnih selah Vzdovzh richki Krasnyanki po zahidnomu yiyi berezi vid dolini mizh Rahnami ta Pirogovom po obidva boki richechki sho teche z urochisha Bucelanivka pid s Cheremoshne mozhna znajti bagato rechovih dokaziv cherep ya posudu grubo palenogo Pri gospodarskih zemlyanih robotah na zahidnij storonni s Rahni Polovi na glibini odnogo metra dobuvalisya v kilkoh miscyah fundamenti yakihos budivel Na poli v urochishi Bucelanivka znajdeni buli kam yani sokiri Posered stavu ye misce yake dosi j nazivayetsya dvirok Pro vik cogo garnogo podilskogo sela ne zalishilos niyakih istorichnih vidomostej Ta vse zh slid znati sho tut na malovnichih beregah kolis povnovodnoyi bagatoyi riboyu richki Krasnyanki lyudi zhili she v doistorichnu epohu i v skifski chasi pro sho svidchat roztashovani poryad skifski kurgani zahoronennya i v chasi tak zvanoyi tripilskoyi kulturi v 3 4 tisyacholittya do nashoyi eri Ta j navkolishni gusti lisi v yakih vodilis bobri kunici bilki ta inshi hutrovi zviri a takozh cinna derevina dlya budivnictva prityaguvali syudi poselenciv Os u vidomogo istorika doktora Antoniya pershogo mi znahodimo vidomosti sho v 1754 roci 12 selyan z Rahniv Polovih volodili 260 pnyami pasiki tobto vulikami z derev yanih zdebilshogo lipovih kolod yaki vlashtuvalis pryamo v lisi Istorichni dzherela svidchat sho osnovnim zanyattyam selyan bulo zemlerobstvo rodyuchi grunti davali visoki vrozhayi Tomu meshkanci sela ne shukali pobichnih zarobitkiv yak v inshih selah veli osilij sposib zhittya Vlashtovanij na richci Krasnyanci vodyanij mlin dozvolyav na misci pereroblyati zerno na boroshna i krupi sho koristuvalisya velikim popitom u mishan i remisnikiv mistechka Krasnogo Krim boroshna tut vigotovlyali j riznomanitni krupi v tomu chisli j grechani bili oliyu Poslugami mlina koristuvalis j meshkanci bagatoh navkolishnih sil Vishe zgaduvalosya pro velichezni bagatstva ciyeyi zemli Otozh i ne divno sho tut uzhe v 16 stolitti pislya gorezvisnoyi Lyublinskoyi uniyi 1569 roku z yavlyayutsya polski kolonizatori yaki postupovo pribirayut do svoyih ruk i navkolishni lisi i rodyuchi zemli i samih selyan Lisi nishivno virubuvalisya viroshenij hlib prodavavsya na rinkah chi vidpravlyavsya u Polshu selyani ekspluatuvalisya i obezdolyuvalisya Paniv P yaseckih zminyuyut Potocki Domanovski zatim Holminski i Moskovski Odnak nezvazhayuchi na zasillya polskih katolickih kolonizatoriv u seli micni poziciyi utrimuvala pravoslavna religiya Pro pershi cerkvi v seli vidomosti ne zbereglisya V 1790 roci tut sporudzheno garnij hram na chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici yakij proisnuvav azh do rozgulu bilshovickogo vojovnichogo ateyizmu V 1864 roci pri comu hrami vidkrilasya cerkovno prihodska shkola yaka v 1886 roci perejshla u novozbudovane primishennya Na pidstavi vidomostej sho zapisani v trudah Podilskogo yeparhialnogo istoriko statistichnogo komitetu vipusk 5 j vid 1892 roku vidomo sho s Rahni Polovi malo naselennya 1213 cholovik PROGOLOShENNYa RADYaNSKOYi VLADI ZhOVTNEVA REVOLYuCIYa TA KOLEKTIVIZACIYa Radyanska vlada v seli progoloshena u travni misyaci 1917 roku provodilisya demonstraciyi prikriplyuvali chervoni banti vidbuvalisya mitingi Buli stvoreni revkomi v seli Krasnomu a v seli Rahni Polovi buv predstavnik Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi u 1920 roci bulo stvoreno Komnezam Pershi tovaristva po spilnomu obrobitku zemli TSOZi buli stvoreni u 1926 roci Chastina nezamozhnih selyan stali ob yednuvatis po 5 10 gospodarstv yaki zakuplyali plugi kultivatori molotarki TSOZ mav nazvu Zirka v koristuvanni 60 ga zemli 6 par konej 6 voziv 3 kultivatori 1 sivalku 12 borin 5 plugiv Naprikinci 1926 roku bulo pridbano traktor Fordzon pershim traktoristom buv Fedir Zacerkovnij Kolektivizaciya sela zakinchilasya u 1930 roci V seli bulo stvoreno dva kolgospi im Lenina yakij mav 1100 ga zemli ta im Shevchenka yakij mav 1300 ga zemli Za dva misyaci 1932 roku vosmero selyan hliborobiv buli zasudzheni do tyurem i konctaboriv yih i dosi pam yatayut starozhili Zokrema Kriska Lavra zasudili na 5 rokiv pozbavlennya voli z porazkoyu v pravah na 2 roki ta viselennyam za mezhi Ukrayini tilki za te sho ne zahotiv vstupati v kolgosp Za nevikonannya zavdan po hlibozdachi 3 roki tyurmi z nastupnim pozbavlennyam prav na 2 roki oderzhali Gunderak Marko ta Sobol Za ci zh grihi represuvali Brigu Oleksandra Monarha Markiyana i Tkachuka Opanasa A Paramosh Trohim i Kucakivskij Ivan buli zasudzheni lishe za te sho 15 grudnya 1932 roku kupili za vlasni groshi na bazari v Krasnomu konya i zarizali na yizhu yih sudili yak vorogiv kinskogo pogoliv ya Starozhili stverdzhuyut sho nabagato bilshe vinisheno 1933 roci organizovanim golodom nizh zaginulo odnoselciv u roki Nimecko radyanskoyi vijni z frontiv yakoyi ne povernulosya v selo 148 cholovik U serpni 1950 roku obidva kolgospi bulo ukrupneni i ob yednani u odin im Lenina V travni 1958 roku do Rahno Polivskogo kolgospu bulo priyednano kolgosp im Voroshilova susidnogo s Pirogiv Na zhal do 1945 roku vidomostej pro kerivnictvo Rahno Polivskoyi silskoyi radi nemaye u 1954 roci do miscevoyi silskoyi radi priyednano Pirogivsku silsku radu i vidtodi do yiyi skladu vhodyat dva naseleni punkti Rahni Polovi ta Pirogiv ROZBUDOVA TA STANOVLENNYa SELA Pislya vijni rozpochalisya rozvitok i rozbudova sela Rahni Polovi na teritoriyi yakogo pracyuvali kolgosp yim Lenina a takozh ob yekti socialno kulturnogo rozvitku vosmirichna shkola silskij klub ta biblioteka magazin Za pislyavoyenni chasi kolgospom na teritoriyi sil yaki buli pidporyadkovani silskij radi bulo pobudovano nove primishennya kontori kolgospu shkoli ta dityachogo sadka u s Pirogiv tvarinnickih ferm rozpochato budivnictvo budinku kulturi u s Rahni Polovi yake na zhal ne zakincheno i ne vvedeno v ekspluataciyu U 1964 roci u kolgospi nalichuyetsya 1059 goliv VRH v tomu chisli koriv 365 goliv svinej 568 goliv ovec 400 goliv ptici 978 goliv bdzholosimej 280 konej 132 golovi U 70 ti roki kolgosp im Lenina s Rahni Polovi bulo perejmenovano u kolgosp Ukrayina yakij buv miljonerom ale na zhal dlya rozvitku socialnoyi sferi sela ta pokrashennya zhittya selyan zrobleno bulo duzhe malo U 1970 1973 roki organom partijnoyi organizaciyi ta pravlinnyam kolgospu Ukrayina vidavalasya gazeta Za vrozhaj u yakij visvitlyuvalisya budni kolgospnogo ta silskogo zhittya selyan U 90 h rokah rozpochavsya zanepad u silskomu gospodarstvi kolgospu Ukrayina i pislya provedennya zagalnih zboriv kolgosp dilitsya na dva gospodarstva kolgospi Ukrayina s Rahni Polovi ta im Pirogova s Pirogiv pislya cogo rozpodilu stan sprav pogirshivsya u dvoh gospodarstvah zmenshilasya produktivnist u tvarinnictvi ta pogoliv ya hudobi znizilisya vrozhayi u roslinnictvi Pislya reorganizaciyi kolgospiv stvoreno kolektivni silskogospodarski pidpriyemstva yakim tezh bulo dano ne dovgo zhiti Rozpochalisya reformi u silskomu gospodarstvi derzhavi vidpovidno i u naselenih punktah rozpajovano zemli majno kozhen vlasnik otrimav zemelnij ta majnovij sertifikati Stvoreno privatne silskogospodarske pidpriyemstvo Ukrayina s Rahni Polovi yake orenduvalo zemelni payi u yih vlasnikiv Na teritoriyi sela Rahni Polovi funkcionuyut taki pidpriyemstva yaki zajmayutsya silskogospodarskim virobnictvom PSP Ukrayina orenduye 343 ga zemli zajmayetsya sadivnictvom PSP Ukrayina Ko 6 ga TOV Tivrivski sadzhanci 18 ga viroshuvannyam sadzhanciv plodovih derev FG Rodyuchist Ko 99 ga inshi viroshuvannyam zernovih ta zernobobovih kultur Vsi inshi zemli ta zemelni payi orenduye TOV AGROINVEST Ukrayina m Kiyiv PrimitkiVRULiteraturaRahni Polovi Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 573PosilannyaPogoda v seli Rahni Polovi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine