Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володи́мир Дани́лович Зуби́цький (* 2 березня 1953, с. Голоскове Миколаївської обл.) — український композитор, баяніст (баяніст), диригент, педагог. Син лікаря-травозная, батько флейтиста Станіслава Зубицького.
| Зубицький Володимир Данилович | |
|---|---|
 (Фото Г. Ганзбурга, 2012 р.) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 березня 1953 (71 рік) |
| Місце народження | Голоскове, Кривоозерська селищна територіальна громада, Первомайський район, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | СРСР, Україна і Італія |
| Професії | композитор, диригент, баяніст, педагог |
| Освіта | Криворізький обласний музичний коледж (1968), Музичне училище імені Гнесіних (1971), Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1976) і Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1977) |
| Вчителі | Скорик Мирослав Михайлович і Кожухар Володимир Маркович |
| Інструменти | баян |
| Заклад | d |
| Нагороди | |
| Діти | Зубицький Станіслав Володимирович |
| accordions.com/zubitsky/ | |
Біографічні відомості
Народився у сім’ї лікаря-фітотерапевта.
1968 закінчив Криворізьке музичне училище (тепер Криворізький обласний музичний коледж), клас баяна М. Потапова;
1971 — Музичне училище імені Гнесіних, клас баяна В. Мотова, (м. Москва, тепер РФ);
1976 — закінчив Київську консерваторію як баяніст (клас проф. Володимира Бесфамільнова, 1976) як композитор (клас проф. М. Скорика, 1977) та як симфонічний диригент у проф. Володимира Кожухаря та Вадима Гнєдаша (1979).
З 1978 — член Спілки композиторів УРСР (тепер Національна спілка композиторів України).
1976–1979 працював солістом Укрконцерту (м. Київ), дав понад 200 концертів у містах СРСР та країнах зарубіжжя. З 1980 — соліст Держконцерту СРСР, гастролював і проводив майстер-класи в Польщі, Франції, Німеччині, США тощо.
Голова секції молодих композиторів Спілки композиторів УРСР (1984–1988), президент Асоціації баяністів та акордеоністів України (1988–1998).
З 1995 мешкає в Італії. Веде активну творчу, концертну, викладацьку діяльність. Викладає на міжнародних курсах акордеоністів у Бельгії, Болгарії, Італії, Німеччині, Польщі, США, Чехії.
Як баяніст і диригент виступає з концертними програмами з провідними оркестрами України — Національним ансамблем солістів «Київська камерата», Академічним камерним оркестром «Віртуози Львова», а також з оркестрами інших країн. Співпрацює з Тамбовським державним музично-педагогічним інститутом ім. С. В. Рахманінова в галузі концертно-виконавської діяльності, арт-проектів та освітніх програм: концерти, майстер-класи, семінари, курси та конференції (2005, 2014).
Також виступає як диригент з виконанням власних творів.
Мешкає в Італії
Творчий доробок
Серед його творів — 3 опери (найвідоміші — «Палата № 6» (за А. Чеховим) «Чумацький шлях», 1983); 2 балети: «Задунайські жарти» (1985, лібрето В. Літвінова і К. Єременко) і «Гей, музики!» (балет-феєрія, 1987, лібрето В. Літвінова і О. Балабана; прем’єра 1998; кантати-симфонії «Чумацькі пісні» (1982, на народні слова), «Океан долі» (1986, на вірші Шарля Бодлера); десять симфоній; камерні симфонії; твори для оркестру українських народних інструментів, для баяна;
Практично всі оркестрові і камерні твори мають програмні назви фабульного, концептуального характеру. Виняток становлять лише деякі твори камерного формату для різних виконавських складів: Струнні квартети (№1, 1978 і № 2, 1990), Концерт для скрипки і струнного оркестру № 1 (1989), «Сюїта» для фортепіано (1975–1978), «Камерна сюїта» для гітари (1988), «Соната пам’яті К. Мяскова» для бандури (2000), Концертні партити в стилі джазової імпровізації (№ 1,1978 і № 2, 1990), обидві — для баяна соло тощо. За винятком симфонії № 1 (1977), всі інші 9 мають програмну назву: для великого симфонічного оркестру — № 2 «Sinfonia concertante» (1979), № 3 «Drammatica» (1980), № 4 «Lacrimosa» (1989); симфонії для солістів, хору та симфонічного оркестру — «Чумацькі пісні» на тексти українських народних балад та історичних пісень для солістів, мішаного хору та симфонічного оркестру (1982), симфонія-реквієм «Океан доль» на вірші Ш. Бодлера для солістів, двох мішаних хорів, соліста-баяніста і симфонічного оркестру (1986), великий вокально-симфонічний цикл «Україна» — «Щедрик» (2014), «Червона калина» (2016), «Земле моя» (2018), «Пливе кача» (2019), «Покрова Богоматері», «Пам’яті М. Леонтовича» (обидва — 2021) для солістів, мішаного хору та симфонічного оркестру; 4 камерних — № 1 «Lugubre» (1983), № 2 «О, цей світ!» (1984) за поемою А. Рембо, № 3 «Пам’яті Лятошинського» (1985), № 4 «Sinfonia robusta» (1987). Його «Карпатська Сюїта», «Концертні партити» № 1 та № 2, «Болгарський щоденник» та Соната № 2 «Слов'янська» увійшли до програм провідних виконавців У 1986 році був нагороджений премією Ленінського комсомолу УРСР.
Нагороди та визнання
Заслужений діяч мистецтв України (з 1992), почесний професор Київського інституту культури (з 1986), інших інститутів
Лауреат премії ім. М. Лисенка (1993), премії ім. B. Лятошинського, премії ім. M. Чюрленіса (обидві — 2012), премії М. Островського (1984), премії М. Леонтовича (2021).
Завоював «Кубок світу» (1975) на конкурсі Міжнародної конфедерації баяністів-акордеоністів у м. Гельсінкі (Фінляндія).
Лауреат 3-ї премії Міжнародного конкурсу композиторів у м. Білостоці (Польща; 1985) за маленький реквієм «Сім сльозин», 3-ї премії міжнародного конкурсу композиторів імені І. і М. Коців (1991) у рамках «Київ музик фесту» (Україна), лауреат Міжнародного конкурсу композиторів «Акко-2000» (Фінляндія) за «Фатум-сонату» для трьох баянів (2000).
Нагороджений орденом «Жива легенда» Всесвітньої асоціації акордеоністів (2013).
Як баяніст був нагороджений «Coupe mondiale» IMC-UNESCO за виконання мініатюри-реквієму «Сім сльозин» на Міжнародному Конкурсі баяністів і акордеоністів в Гельсінкі (Фінляндія, 1975). На Міжнародному конкурсі композиторів у Польщі (1985) його було нагороджено третьою премією за реквієм «Sette lacrime».
У 1986 році був нагороджений премією Ленінського комсомолу УРСР
Джерела
- Музыкальный энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1990, с. 204.
- Бентя Ю. Три іпостасі Володимира Зубицького
Посилання
- Зубицький Володимир Данилович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 172.
- В. Зубицький на сайті Спілки композиторів України[недоступне посилання з квітня 2019]
- www.vox.com.ua [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- База даних МІЦ [недоступне посилання]
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Zubickij Volodi mir Dani lovich Zubi ckij 2 bereznya 1953 s Goloskove Mikolayivskoyi obl ukrayinskij kompozitor bayanist bayanist dirigent pedagog Sin likarya travoznaya batko flejtista Stanislava Zubickogo Zubickij Volodimir Danilovich Foto G Ganzburga 2012 r Osnovna informaciyaData narodzhennya2 bereznya 1953 1953 03 02 71 rik Misce narodzhennyaGoloskove Krivoozerska selishna teritorialna gromada Pervomajskij rajon Mikolayivska oblast Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvoSRSR Ukrayina i ItaliyaProfesiyikompozitor dirigent bayanist pedagogOsvitaKrivorizkij oblasnij muzichnij koledzh 1968 Muzichne uchilishe imeni Gnesinih 1971 Kiyivska derzhavna konservatoriya imeni P I Chajkovskogo 1976 i Kiyivska derzhavna konservatoriya imeni P I Chajkovskogo 1977 VchiteliSkorik Miroslav Mihajlovich i Kozhuhar Volodimir MarkovichInstrumentibayanZakladdNagorodiPremiya imeni M V Lisenka 1994 DitiZubickij Stanislav Volodimirovichaccordions com zubitsky Biografichni vidomostiNarodivsya u sim yi likarya fitoterapevta 1968 zakinchiv Krivorizke muzichne uchilishe teper Krivorizkij oblasnij muzichnij koledzh klas bayana M Potapova 1971 Muzichne uchilishe imeni Gnesinih klas bayana V Motova m Moskva teper RF 1976 zakinchiv Kiyivsku konservatoriyu yak bayanist klas prof Volodimira Besfamilnova 1976 yak kompozitor klas prof M Skorika 1977 ta yak simfonichnij dirigent u prof Volodimira Kozhuharya ta Vadima Gnyedasha 1979 Z 1978 chlen Spilki kompozitoriv URSR teper Nacionalna spilka kompozitoriv Ukrayini 1976 1979 pracyuvav solistom Ukrkoncertu m Kiyiv dav ponad 200 koncertiv u mistah SRSR ta krayinah zarubizhzhya Z 1980 solist Derzhkoncertu SRSR gastrolyuvav i provodiv majster klasi v Polshi Franciyi Nimechchini SShA tosho Golova sekciyi molodih kompozitoriv Spilki kompozitoriv URSR 1984 1988 prezident Asociaciyi bayanistiv ta akordeonistiv Ukrayini 1988 1998 Z 1995 meshkaye v Italiyi Vede aktivnu tvorchu koncertnu vikladacku diyalnist Vikladaye na mizhnarodnih kursah akordeonistiv u Belgiyi Bolgariyi Italiyi Nimechchini Polshi SShA Chehiyi Yak bayanist i dirigent vistupaye z koncertnimi programami z providnimi orkestrami Ukrayini Nacionalnim ansamblem solistiv Kiyivska kamerata Akademichnim kamernim orkestrom Virtuozi Lvova a takozh z orkestrami inshih krayin Spivpracyuye z Tambovskim derzhavnim muzichno pedagogichnim institutom im S V Rahmaninova v galuzi koncertno vikonavskoyi diyalnosti art proektiv ta osvitnih program koncerti majster klasi seminari kursi ta konferenciyi 2005 2014 Takozh vistupaye yak dirigent z vikonannyam vlasnih tvoriv Meshkaye v ItaliyiTvorchij dorobokSered jogo tvoriv 3 operi najvidomishi Palata 6 za A Chehovim Chumackij shlyah 1983 2 baleti Zadunajski zharti 1985 libreto V Litvinova i K Yeremenko i Gej muziki balet feyeriya 1987 libreto V Litvinova i O Balabana prem yera 1998 kantati simfoniyi Chumacki pisni 1982 na narodni slova Okean doli 1986 na virshi Sharlya Bodlera desyat simfonij kamerni simfoniyi tvori dlya orkestru ukrayinskih narodnih instrumentiv dlya bayana Praktichno vsi orkestrovi i kamerni tvori mayut programni nazvi fabulnogo konceptualnogo harakteru Vinyatok stanovlyat lishe deyaki tvori kamernogo formatu dlya riznih vikonavskih skladiv Strunni kvarteti 1 1978 i 2 1990 Koncert dlya skripki i strunnogo orkestru 1 1989 Syuyita dlya fortepiano 1975 1978 Kamerna syuyita dlya gitari 1988 Sonata pam yati K Myaskova dlya banduri 2000 Koncertni partiti v stili dzhazovoyi improvizaciyi 1 1978 i 2 1990 obidvi dlya bayana solo tosho Za vinyatkom simfoniyi 1 1977 vsi inshi 9 mayut programnu nazvu dlya velikogo simfonichnogo orkestru 2 Sinfonia concertante 1979 3 Drammatica 1980 4 Lacrimosa 1989 simfoniyi dlya solistiv horu ta simfonichnogo orkestru Chumacki pisni na teksti ukrayinskih narodnih balad ta istorichnih pisen dlya solistiv mishanogo horu ta simfonichnogo orkestru 1982 simfoniya rekviyem Okean dol na virshi Sh Bodlera dlya solistiv dvoh mishanih horiv solista bayanista i simfonichnogo orkestru 1986 velikij vokalno simfonichnij cikl Ukrayina Shedrik 2014 Chervona kalina 2016 Zemle moya 2018 Plive kacha 2019 Pokrova Bogomateri Pam yati M Leontovicha obidva 2021 dlya solistiv mishanogo horu ta simfonichnogo orkestru 4 kamernih 1 Lugubre 1983 2 O cej svit 1984 za poemoyu A Rembo 3 Pam yati Lyatoshinskogo 1985 4 Sinfonia robusta 1987 Jogo Karpatska Syuyita Koncertni partiti 1 ta 2 Bolgarskij shodennik ta Sonata 2 Slov yanska uvijshli do program providnih vikonavciv U 1986 roci buv nagorodzhenij premiyeyu Leninskogo komsomolu URSR Nagorodi ta viznannyaZasluzhenij diyach mistectv Ukrayini z 1992 pochesnij profesor Kiyivskogo institutu kulturi z 1986 inshih institutiv Laureat premiyi im M Lisenka 1993 premiyi im B Lyatoshinskogo premiyi im M Chyurlenisa obidvi 2012 premiyi M Ostrovskogo 1984 premiyi M Leontovicha 2021 Zavoyuvav Kubok svitu 1975 na konkursi Mizhnarodnoyi konfederaciyi bayanistiv akordeonistiv u m Gelsinki Finlyandiya Laureat 3 yi premiyi Mizhnarodnogo konkursu kompozitoriv u m Bilostoci Polsha 1985 za malenkij rekviyem Sim slozin 3 yi premiyi mizhnarodnogo konkursu kompozitoriv imeni I i M Kociv 1991 u ramkah Kiyiv muzik festu Ukrayina laureat Mizhnarodnogo konkursu kompozitoriv Akko 2000 Finlyandiya za Fatum sonatu dlya troh bayaniv 2000 Nagorodzhenij ordenom Zhiva legenda Vsesvitnoyi asociaciyi akordeonistiv 2013 Yak bayanist buv nagorodzhenij Coupe mondiale IMC UNESCO za vikonannya miniatyuri rekviyemu Sim slozin na Mizhnarodnomu Konkursi bayanistiv i akordeonistiv v Gelsinki Finlyandiya 1975 Na Mizhnarodnomu konkursi kompozitoriv u Polshi 1985 jogo bulo nagorodzheno tretoyu premiyeyu za rekviyem Sette lacrime U 1986 roci buv nagorodzhenij premiyeyu Leninskogo komsomolu URSRDzherelaMuzykalnyj enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 s 204 Bentya Yu Tri ipostasi Volodimira ZubickogoPosilannyaZubickij Volodimir Danilovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 172 V Zubickij na sajti Spilki kompozitoriv Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 www vox com ua 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Baza danih MIC nedostupne posilannya Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi