Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Amhrán na bhFiann (укр. Пісня солдатів, англ. The Soldier’s Song) — національний гімн Ірландії. Музику створили Педар Кірні та Патрік Хіні, оригінальний текст англійською мовою написав Керні, а переклад ірландською мовою, який зараз зазвичай чують, зробив Ліам О Рінн. У пісні три куплети, але як національний гімн використовується лише хоровий приспів.
| Amhrán na bhFiann | ||
|---|---|---|
| [ˈəuɾˠaːn̪ˠ n̪ˠə ˈvʲiən̪ˠ] | ||
 Прапор Ірландії | ||
| Країна |  Ірландія | |
| Слова | Педар Керні, 1907 | |
| Мелодія | Педар Керні та , 1907 | |
| Затверджений | 1926 | |
| Музичний приклад | ||
| | ||
 Amhrán na bhFiann у Вікісховищі | ||
Президентський салют, який грається, коли президент Ірландії прибуває на офіційну зустріч, складається з перших чотирьох тактів національного гімну, за якими слідують останні п'ять.
Історія
Пісня під назвою «A Soldier's Song» була написана «на початку 1910 року або наприкінці 1909 року» зі словами Педара Керні та музикою його друга дитинства та сусіда Патріка Хіні, який співпрацював над піснями з 1903 року. Керні допоміг Хіні створити рефрен. Хіні склав її зі своїм мелодеоном. Шон Роган, пізніше член Ірландської громадянської армії, можливо, також допоміг з музикою і вперше написав її нотним записом. Кірні написав більшу частину тексту в Swiss Café на розі О'Коннелл-стріт і Норт-Ерл-стріт.
Перша чернетка тексту, написана від руки на папері зошита, була продана на аукціоні в Дубліні в 2006 році за 760 000 євро. Після відхилення The United Irishman, журнал Балмера Хобсона Irish Freedom опублікував текст у 1912 році. Whelan and Son of Ormond Quay, Дублін, опублікували тексти пісень для продажу як форзац. Ірландські волонтери використовували її як маршову пісню, і Шеймус Хьюз вперше заспівав її публічно на благодійному концерті волонтерів. Її співали повстанці на Головній пошті під час Великоднього повстання 1916 року. Його популярність зросла серед повстанців, які утримувалися в таборі інтернованих Фронгох після повстання.
Ноти були вперше опубліковані наприкінці 1916 року Whelan and Son в аранжуванні Сесіля Ґренджа Мак-Доуелла (Cathal Mac Dubhghaill, Cecil Grange MacDowell). У грудні 1916 року в Нью-Йорку Віктор Герберт опублікував власні аранжування для фортепіано та оркестру під назвою «Soldiers of Erin, the Rallying Song of the Irish Volunteers» за ініціативою ірландського священика Р.Ф. О'Рейлі. О'Рейлі домовився про те, щоб виручені кошти спрямовувалися до Гельської ліги, але заплатив гонорар Керні та Хіні, коли виявив, що вони є авторами. З пізнішими чеками зі США Керні заробив «не більше ніж 100 фунтів». Перший комерційний запис пісні був зроблений у Нью-Йорку на початку 1917 року Джорджем Поттером на замовлення Еллен Бірн Де Вітт, відомої ірландсько-американської бізнес-леді. Маргарет Скіннідер у своїх спогадах про повстання 1917 року назвала її «Маршовою піснею добровольців» і (неправильно) сказала: «Мені сказали, що люди під час повстання 1867-го також співали її».
До 1917 року, за словами Сеумаса Робінсона, пісня спародіювалася британськими солдатами в Ірландії. Платформа Еймона де Валери на проміжних виборах у Східному Клері в червні 1917 року містила великий банер із двома рядками. Того жовтня ірландські добровольці об’єдналися з Шинн Фейн під керівництвом де Валери, а під час війни за незалежність Ірландії (1919–21) добровольці перетворилися на Ірландську республіканську армію (ІРА). Популярність пісні призвела до того, що її назвали «гімном Шинн Фейн». Примірники були конфісковані британськими силами безпеки як підбурювальні. Карл Гардебек грав її без оголошення в Страсну неділю 1918 року в соборі Святого Петра в Белфасті. Версія Віктора Герберта була добре відома ірландським американцям до 1919 року, коли де Валера прибув як Президент Дойл Ерен самопроголошеної Ірландської Республіки. Під час Громадянської війни 1922–1923 рр. ІРА розкололася на «Національну армію» зароджуваної Ірландської вільної держави та «нерегулярних формувань», лояльних до неіснуючої Республіки. Обидві сторони продовжували співати «Пісню солдатів». Після війни вона залишалася популярною як армійська мелодія, і її грали на багатьох військових заходах.
Затвердження
Вільна Держава спочатку не прийняла жодного офіційного державного гімну. Делікатний політичний стан після громадянської війни викликав бажання уникнути суперечок. Екс-юніонисти продовжували вважати «Боже, бережи короля» національним гімном, як це було для решти Британської імперії. Для націоналістів той факт, що «Пісня солдатів» описує ірландців, які борються з іноземним ворогом, дозволив не помітити болючу пам’ять про громадянську війну. В.Т. Косгрейв, президент Виконавчої ради у 1922–1932 рр., уникав прямого визначення цього національним гімном, побоюючись загострити антипатію до Вільної держави, яку підтримували юніоністи в Північній Ірландії. З іншого боку, уряд не хотів відокремлювати державу від гімну, боячись залишити потужний символ, доступний для своїх опонентів-республіканців. Така ж двозначність виникла навколо статусу ірландського триколору.
«Пісня солдатів» була широко, хоча й неофіційно, співана націоналістами. Громадське переконання, що його було офіційно визнано, виникло після концерту 3 лютого 1924 року в Королівському театрі Дубліна Армійської музичної школи під керівництвом її директора німецького походження полковника Фріца Бразе. На біс до концерту Брасе виконав «Irish March, no.1», його суміш ірландських патріотичних нот, яка закінчилася «The Soldier's Song». Більшість присутніх високопоставлених осіб піднялися в цей момент, включаючи генерал-губернатора Тіма Хілі, Косгрейва та більшу частину Виконавчої ради, хоча Річард Малкахі залишився сидіти. 28 квітня 1924 року Косгрейв висловив протест проти заміни «Пісні солдатів», яка тимчасово використовувалася в країні. Шон Лестер, публіцист Міністерства закордонних справ, вважав «The Soldier's Song» «навряд чи придатною ні за словами, ні за музикою» і віддав перевагу музиці, хоча й не словам, «Let Erin Remember». Це було використано як державний гімн на Олімпійських іграх 1924 року в Парижі та інших подіях за кордоном протягом наступних двох років. У 1924 і 1925 роках «Дублінська вечірня пошта» проводила конкурси на пошук віршів для нового гімну; перший не дав достатньо хорошого запису, а виграшний запис другого незабаром був забутий.
Висловлювалося занепокоєння тим, що відсутність офіційного гімну дає можливість юніоністам наполягати на «Боже, бережи короля». Ювен Морріс пише: «Хоча деяким, можливо, багатьом націоналістам, безсумнівно, не подобалася "Пісня солдатів", мало хто заперечував би настільки рішуче, щоб відмовитися вшановувати її як національний гімн. Але для екс-юніоністів "Пісня солдатів" залишалася анафемою, і "Боже, бережи короля" продовжував бути національним гімном, який вони шанували». До 1926 року протокольні офіси іноземних дипломатів вимагали копії партитури гімну. 12 липня 1926 року Виконавча рада вирішила затвердити його як національний гімн, рушійною силою якого став Косгрейв. Він писав Лестеру, що «повинна бути одноманітність щодо національного гімну, і що на даний момент "Пісня солдатів" має використовуватися для цієї мети як вдома, так і за кордоном». Рішення не було оприлюднено.
20 червня 1926 року Осмонд Есмонде запитав президента Косгрейва, що таке національний гімн, але Майкл Хейз постановив: «Якщо депутат бажає дослідити будь-яку проблему щодо національного гімну, він не може ставити запитання Президенту. Президента не можна просити визначити, що таке Державний Гімн. Це не входить до його функцій». Есмонд натомість запитав міністра оборони Пітера Г’юза, який «з точки зору армії» є національним гімном. У проекті відповіді, наданому Г’юзу, зазначалося, що «хоча остаточне рішення ще не прийнято, "Пісня солдатів" наразі прийнята як національний гімн». Однак на це формулювання наклав вето Косгрейв, а в залі Дойлу Г’юз відповів просто: «Пісня солдатів».
У 1928 році армійський оркестр встановив практику виконання лише приспіву пісні як гімну, оскільки довша версія відлякувала глядачів від підспівування. Також у 1928 році головний суддя Г’ю Кеннеді, повертаючись із офіційної поїздки до Північної Америки, повідомив, що офіційне аранжування музики «дуже необхідно» для поширення за кордоном. Його створив у липні 1929 року Фріц Бразе. Він складався лише з приспіву та був опублікований під назвою «The Soldier's Song», а не «A Soldier's Song», хоча такі варіанти, як «Солдатська пісня», продовжували зустрічатися в пізніших офіційних документах.
Авторське право
Національний гімн звучав після завершення етерів Radio Éireann з моменту його заснування в 1926 році. Католицьке товариство істини Ірландії включило його до публікації 1929 року, присвяченої сторіччю Акту допомоги католикам 1829 року. Кінотеатри та театри грали цей гімн під час закриття з 1932 року до 1972 року.
Педар Кірні, який отримував гонорари від видавців нот, порушив судовий процес щодо роялті від тих, хто зараз виконує гімн. До нього приєднався Майкл Хіні, брат Патріка Хіні, який помер у 1911 році. У 1934 році Міністерство фінансів придбало авторські права на пісню за 1 200 фунтів стерлінгів (980 фунтів стерлінгів власникам авторських прав плюс 220 фунтів стерлінгів на витрати).
Закон про авторське право змінився в 1950-х роках так, що уряду довелося знову придбати авторські права в 1965 році за 2 500 фунтів стерлінгів. Відповідно до законодавства ЄС про авторські права, термін дії авторських прав на англійські тексти пісень закінчився 1 січня 2013 року, після 70-ї річниці смерті Керні. У 2016 році троє сенаторів від Fianna Fáil представили приватний законопроект, спрямований на відновлення авторських прав держави на гімн. Припинення дії авторського права також спонукає Шенад оголосити публічні консультації щодо гімну.
Ірландська версія
Ірландський переклад був написаний Ліамом О Рінном (1886–1943), пізніше головним перекладачем Еряхстасу, який брав участь у написанні ірландськими версіями як Конституції 1922 року, так і Конституції 1937 року. Хоча Шеррі каже, що ірландська версія була вперше опублікована в An tÓglach (журналі Ірландських сил оборони) 3 листопада 1923 року, майже ідентичний текст був надрукований у Freeman's Journal 3 квітня 1923 року під псевдонімом "Coinneach". Можливо, вона була написана ще в 1917 році.
Тексти як англійською, так і ірландською мовами з’явилися в різних випусках «Фактів про Ірландію», опублікованих Міністерством закордонних справ та на офіційному веб-сайті Департаменту Тішяху. Однак жодна ірландська версія не була офіційно прийнята, держава не володіє авторськими правами на будь-яку ірландську версію, і Ó Рінн, на відміну від майна Керні та Хіні, ніколи не отримував роялті. Меморандум у Департаменті Тішяху від 5 квітня 1958 року обговорював п'ять різних ірландських перекладів, зазначаючи, що Ó Рінна був найвідомішим; він запропонував, що якщо він буде офіційно схвалений, правопис і граматика повиннібути стандартизовані, а початкові слова «Sinne Fianna Fáil» замінені на «Sinne laochra Fáil», щоб уникнути асоціації з політичною партією Fianna Fáil]. У звіті Seanad про гімн 2018 року не рекомендовано змінювати формулювання та вказано, що закон не перешкоджатиме новій політичній партії прийняти переглянуті слова, як-от «Laochra Fáil» як свою назву.
Текст
| Ірландська версія Amhrán na bhFiann | Англійська версія The Soldier's Song | Український переклад Пісня солдатів |
|---|---|---|
| Sinne Fianna Fáil | Soldiers are we, | Солдати ми, |
Див. також
| Ця стаття не містить . (вересень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amhran na bhFiann ukr Pisnya soldativ angl The Soldier s Song nacionalnij gimn Irlandiyi Muziku stvorili Pedar Kirni ta Patrik Hini originalnij tekst anglijskoyu movoyu napisav Kerni a pereklad irlandskoyu movoyu yakij zaraz zazvichaj chuyut zrobiv Liam O Rinn U pisni tri kupleti ale yak nacionalnij gimn vikoristovuyetsya lishe horovij prispiv Pisnya soldativAmhran na bhFiann ˈeuɾˠaːn ˠ n ˠe ˈvʲien ˠ Prapor IrlandiyiKrayina IrlandiyaSlovaPedar Kerni 1907MelodiyaPedar Kerni ta 1907Zatverdzhenij1926Muzichnij prikladAmhran na bhFiann u Vikishovishi Prezidentskij salyut yakij grayetsya koli prezident Irlandiyi pribuvaye na oficijnu zustrich skladayetsya z pershih chotiroh taktiv nacionalnogo gimnu za yakimi sliduyut ostanni p yat IstoriyaPisnya pid nazvoyu A Soldier s Song bula napisana na pochatku 1910 roku abo naprikinci 1909 roku zi slovami Pedara Kerni ta muzikoyu jogo druga ditinstva ta susida Patrika Hini yakij spivpracyuvav nad pisnyami z 1903 roku Kerni dopomig Hini stvoriti refren Hini sklav yiyi zi svoyim melodeonom Shon Rogan piznishe chlen Irlandskoyi gromadyanskoyi armiyi mozhlivo takozh dopomig z muzikoyu i vpershe napisav yiyi notnim zapisom Kirni napisav bilshu chastinu tekstu v Swiss Cafe na rozi O Konnell strit i Nort Erl strit Persha chernetka tekstu napisana vid ruki na paperi zoshita bula prodana na aukcioni v Dublini v 2006 roci za 760 000 yevro Pislya vidhilennya The United Irishman zhurnal Balmera Hobsona Irish Freedom opublikuvav tekst u 1912 roci Whelan and Son of Ormond Quay Dublin opublikuvali teksti pisen dlya prodazhu yak forzac Irlandski volonteri vikoristovuvali yiyi yak marshovu pisnyu i Shejmus Hyuz vpershe zaspivav yiyi publichno na blagodijnomu koncerti volonteriv Yiyi spivali povstanci na Golovnij poshti pid chas Velikodnogo povstannya 1916 roku Jogo populyarnist zrosla sered povstanciv yaki utrimuvalisya v tabori internovanih Frongoh pislya povstannya Noti buli vpershe opublikovani naprikinci 1916 roku Whelan and Son v aranzhuvanni Sesilya Grendzha Mak Douella Cathal Mac Dubhghaill Cecil Grange MacDowell U grudni 1916 roku v Nyu Jorku Viktor Gerbert opublikuvav vlasni aranzhuvannya dlya fortepiano ta orkestru pid nazvoyu Soldiers of Erin the Rallying Song of the Irish Volunteers za iniciativoyu irlandskogo svyashenika R F O Rejli O Rejli domovivsya pro te shob virucheni koshti spryamovuvalisya do Gelskoyi ligi ale zaplativ gonorar Kerni ta Hini koli viyaviv sho voni ye avtorami Z piznishimi chekami zi SShA Kerni zarobiv ne bilshe nizh 100 funtiv Pershij komercijnij zapis pisni buv zroblenij u Nyu Jorku na pochatku 1917 roku Dzhordzhem Potterom na zamovlennya Ellen Birn De Vitt vidomoyi irlandsko amerikanskoyi biznes ledi Margaret Skinnider u svoyih spogadah pro povstannya 1917 roku nazvala yiyi Marshovoyu pisneyu dobrovolciv i nepravilno skazala Meni skazali sho lyudi pid chas povstannya 1867 go takozh spivali yiyi Do 1917 roku za slovami Seumasa Robinsona pisnya sparodiyuvalasya britanskimi soldatami v Irlandiyi Platforma Ejmona de Valeri na promizhnih viborah u Shidnomu Kleri v chervni 1917 roku mistila velikij baner iz dvoma ryadkami Togo zhovtnya irlandski dobrovolci ob yednalisya z Shinn Fejn pid kerivnictvom de Valeri a pid chas vijni za nezalezhnist Irlandiyi 1919 21 dobrovolci peretvorilisya na Irlandsku respublikansku armiyu IRA Populyarnist pisni prizvela do togo sho yiyi nazvali gimnom Shinn Fejn Primirniki buli konfiskovani britanskimi silami bezpeki yak pidburyuvalni Karl Gardebek grav yiyi bez ogoloshennya v Strasnu nedilyu 1918 roku v sobori Svyatogo Petra v Belfasti Versiya Viktora Gerberta bula dobre vidoma irlandskim amerikancyam do 1919 roku koli de Valera pribuv yak Prezident Dojl Eren samoprogoloshenoyi Irlandskoyi Respubliki Pid chas Gromadyanskoyi vijni 1922 1923 rr IRA rozkololasya na Nacionalnu armiyu zarodzhuvanoyi Irlandskoyi vilnoyi derzhavi ta neregulyarnih formuvan loyalnih do neisnuyuchoyi Respubliki Obidvi storoni prodovzhuvali spivati Pisnyu soldativ Pislya vijni vona zalishalasya populyarnoyu yak armijska melodiya i yiyi grali na bagatoh vijskovih zahodah Zatverdzhennya Vilna Derzhava spochatku ne prijnyala zhodnogo oficijnogo derzhavnogo gimnu Delikatnij politichnij stan pislya gromadyanskoyi vijni viklikav bazhannya uniknuti superechok Eks yunionisti prodovzhuvali vvazhati Bozhe berezhi korolya nacionalnim gimnom yak ce bulo dlya reshti Britanskoyi imperiyi Dlya nacionalistiv toj fakt sho Pisnya soldativ opisuye irlandciv yaki boryutsya z inozemnim vorogom dozvoliv ne pomititi bolyuchu pam yat pro gromadyansku vijnu V T Kosgrejv prezident Vikonavchoyi radi u 1922 1932 rr unikav pryamogo viznachennya cogo nacionalnim gimnom poboyuyuchis zagostriti antipatiyu do Vilnoyi derzhavi yaku pidtrimuvali yunionisti v Pivnichnij Irlandiyi Z inshogo boku uryad ne hotiv vidokremlyuvati derzhavu vid gimnu boyachis zalishiti potuzhnij simvol dostupnij dlya svoyih oponentiv respublikanciv Taka zh dvoznachnist vinikla navkolo statusu irlandskogo trikoloru Pisnya soldativ bula shiroko hocha j neoficijno spivana nacionalistami Gromadske perekonannya sho jogo bulo oficijno viznano viniklo pislya koncertu 3 lyutogo 1924 roku v Korolivskomu teatri Dublina Armijskoyi muzichnoyi shkoli pid kerivnictvom yiyi direktora nimeckogo pohodzhennya polkovnika Frica Braze Na bis do koncertu Brase vikonav Irish March no 1 jogo sumish irlandskih patriotichnih not yaka zakinchilasya The Soldier s Song Bilshist prisutnih visokopostavlenih osib pidnyalisya v cej moment vklyuchayuchi general gubernatora Tima Hili Kosgrejva ta bilshu chastinu Vikonavchoyi radi hocha Richard Malkahi zalishivsya siditi 28 kvitnya 1924 roku Kosgrejv visloviv protest proti zamini Pisni soldativ yaka timchasovo vikoristovuvalasya v krayini Shon Lester publicist Ministerstva zakordonnih sprav vvazhav The Soldier s Song navryad chi pridatnoyu ni za slovami ni za muzikoyu i viddav perevagu muzici hocha j ne slovam Let Erin Remember Ce bulo vikoristano yak derzhavnij gimn na Olimpijskih igrah 1924 roku v Parizhi ta inshih podiyah za kordonom protyagom nastupnih dvoh rokiv U 1924 i 1925 rokah Dublinska vechirnya poshta provodila konkursi na poshuk virshiv dlya novogo gimnu pershij ne dav dostatno horoshogo zapisu a vigrashnij zapis drugogo nezabarom buv zabutij Vislovlyuvalosya zanepokoyennya tim sho vidsutnist oficijnogo gimnu daye mozhlivist yunionistam napolyagati na Bozhe berezhi korolya Yuven Morris pishe Hocha deyakim mozhlivo bagatom nacionalistam bezsumnivno ne podobalasya Pisnya soldativ malo hto zaperechuvav bi nastilki rishuche shob vidmovitisya vshanovuvati yiyi yak nacionalnij gimn Ale dlya eks yunionistiv Pisnya soldativ zalishalasya anafemoyu i Bozhe berezhi korolya prodovzhuvav buti nacionalnim gimnom yakij voni shanuvali Do 1926 roku protokolni ofisi inozemnih diplomativ vimagali kopiyi partituri gimnu 12 lipnya 1926 roku Vikonavcha rada virishila zatverditi jogo yak nacionalnij gimn rushijnoyu siloyu yakogo stav Kosgrejv Vin pisav Lesteru sho povinna buti odnomanitnist shodo nacionalnogo gimnu i sho na danij moment Pisnya soldativ maye vikoristovuvatisya dlya ciyeyi meti yak vdoma tak i za kordonom Rishennya ne bulo oprilyudneno 20 chervnya 1926 roku Osmond Esmonde zapitav prezidenta Kosgrejva sho take nacionalnij gimn ale Majkl Hejz postanoviv Yaksho deputat bazhaye dosliditi bud yaku problemu shodo nacionalnogo gimnu vin ne mozhe staviti zapitannya Prezidentu Prezidenta ne mozhna prositi viznachiti sho take Derzhavnij Gimn Ce ne vhodit do jogo funkcij Esmond natomist zapitav ministra oboroni Pitera G yuza yakij z tochki zoru armiyi ye nacionalnim gimnom U proekti vidpovidi nadanomu G yuzu zaznachalosya sho hocha ostatochne rishennya she ne prijnyato Pisnya soldativ narazi prijnyata yak nacionalnij gimn Odnak na ce formulyuvannya naklav veto Kosgrejv a v zali Dojlu G yuz vidpoviv prosto Pisnya soldativ U 1928 roci armijskij orkestr vstanoviv praktiku vikonannya lishe prispivu pisni yak gimnu oskilki dovsha versiya vidlyakuvala glyadachiv vid pidspivuvannya Takozh u 1928 roci golovnij suddya G yu Kennedi povertayuchis iz oficijnoyi poyizdki do Pivnichnoyi Ameriki povidomiv sho oficijne aranzhuvannya muziki duzhe neobhidno dlya poshirennya za kordonom Jogo stvoriv u lipni 1929 roku Fric Braze Vin skladavsya lishe z prispivu ta buv opublikovanij pid nazvoyu The Soldier s Song a ne A Soldier s Song hocha taki varianti yak Soldatska pisnya prodovzhuvali zustrichatisya v piznishih oficijnih dokumentah Avtorske pravo Nacionalnij gimn zvuchav pislya zavershennya eteriv Radio Eireann z momentu jogo zasnuvannya v 1926 roci Katolicke tovaristvo istini Irlandiyi vklyuchilo jogo do publikaciyi 1929 roku prisvyachenoyi storichchyu Aktu dopomogi katolikam 1829 roku Kinoteatri ta teatri grali cej gimn pid chas zakrittya z 1932 roku do 1972 roku Pedar Kirni yakij otrimuvav gonorari vid vidavciv not porushiv sudovij proces shodo royalti vid tih hto zaraz vikonuye gimn Do nogo priyednavsya Majkl Hini brat Patrika Hini yakij pomer u 1911 roci U 1934 roci Ministerstvo finansiv pridbalo avtorski prava na pisnyu za 1 200 funtiv sterlingiv 980 funtiv sterlingiv vlasnikam avtorskih prav plyus 220 funtiv sterlingiv na vitrati Zakon pro avtorske pravo zminivsya v 1950 h rokah tak sho uryadu dovelosya znovu pridbati avtorski prava v 1965 roci za 2 500 funtiv sterlingiv Vidpovidno do zakonodavstva YeS pro avtorski prava termin diyi avtorskih prav na anglijski teksti pisen zakinchivsya 1 sichnya 2013 roku pislya 70 yi richnici smerti Kerni U 2016 roci troye senatoriv vid Fianna Fail predstavili privatnij zakonoproekt spryamovanij na vidnovlennya avtorskih prav derzhavi na gimn Pripinennya diyi avtorskogo prava takozh sponukaye Shenad ogolositi publichni konsultaciyi shodo gimnu Irlandska versiyaIrlandskij pereklad buv napisanij Liamom O Rinnom 1886 1943 piznishe golovnim perekladachem Eryahstasu yakij brav uchast u napisanni irlandskimi versiyami yak Konstituciyi 1922 roku tak i Konstituciyi 1937 roku Hocha Sherri kazhe sho irlandska versiya bula vpershe opublikovana v An toglach zhurnali Irlandskih sil oboroni 3 listopada 1923 roku majzhe identichnij tekst buv nadrukovanij u Freeman s Journal 3 kvitnya 1923 roku pid psevdonimom Coinneach Mozhlivo vona bula napisana she v 1917 roci Teksti yak anglijskoyu tak i irlandskoyu movami z yavilisya v riznih vipuskah Faktiv pro Irlandiyu opublikovanih Ministerstvom zakordonnih sprav ta na oficijnomu veb sajti Departamentu Tishyahu Odnak zhodna irlandska versiya ne bula oficijno prijnyata derzhava ne volodiye avtorskimi pravami na bud yaku irlandsku versiyu i o Rinn na vidminu vid majna Kerni ta Hini nikoli ne otrimuvav royalti Memorandum u Departamenti Tishyahu vid 5 kvitnya 1958 roku obgovoryuvav p yat riznih irlandskih perekladiv zaznachayuchi sho o Rinna buv najvidomishim vin zaproponuvav sho yaksho vin bude oficijno shvalenij pravopis i gramatika povinnibuti standartizovani a pochatkovi slova Sinne Fianna Fail zamineni na Sinne laochra Fail shob uniknuti asociaciyi z politichnoyu partiyeyu Fianna Fail U zviti Seanad pro gimn 2018 roku ne rekomendovano zminyuvati formulyuvannya ta vkazano sho zakon ne pereshkodzhatime novij politichnij partiyi prijnyati pereglyanuti slova yak ot Laochra Fail yak svoyu nazvu TekstIrlandska versiya Amhran na bhFiann Anglijska versiya The Soldier s Song Ukrayinskij pereklad Pisnya soldativSinne Fianna Fail Ata faoi gheall ag Eirinn Buion dar slua thar toinn do rainig chughainn Faoi mhoid bheith saor Seantir ar sinsear feasta Ni fhagfar faoin tioran na faoin traill Anocht a theam sa bhearna baoil Le gean ar Ghaeil chun bais no saoil Le gunna screach faoi lamhach na bpilear Seo libh canaig amhran na bhFiann Soldiers are we whose lives are pledged to Ireland Some have come from a land beyond the wave Sworn to be free no more our ancient sireland Shall shelter the despot or the slave Tonight we man the bearna baoil In Erin s cause come woe or weal Mid cannon s roar and rifles peal We ll chant a soldier s song Soldati mi Kipit v nas Irlandiyi duh Ale htos prishjov Iz za zemli zzadu morya Mi poklyalis Ne bude nash dim ridnij Prihistkom despota abo raba Nevoli kajdani rozirvem Haj smert chi svitlo vvijde u dim Skriz zalpiv vij ta rev garmat Zaspivayem soldativ pisnyu Div takozhGerb Irlandiyi Prapor IrlandiyiCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2016