Аві нда гірська вершина на Головному пасмі Кримських гір найвища точка Нікітської яйли Підноситься у вигляді купола над

Аві́нда — гірська вершина на Головному пасмі Кримських гір, найвища точка Нікітської яйли. Підноситься у вигляді купола над Південним берегом Криму в районі селища міського типу Гурзуф. Висота над рівнем моря — 1472 м.

Авінда крим. Avinda, Авінда
Авінда
44°33′33″ пн. ш. 34°12′35″ сх. д. / 44.55917° пн. ш. 34.20972° сх. д. / 44.55917; 34.20972
Країна	Україна
Регіон	Гурзуф Автономна Республіка Крим^[1]
Розташування	Нікітська яйла
Система	Кримські гори
Тип	гора^[1]
Висота	1472 м
Авінда Авінда (Україна)
Авінда Авінда (Автономна Республіка Крим)

Складається із вапняків; розвинуті карстові форми рельєфу. Укрита гірсько-лучною рослинністю, на схилах — розріджені соснові ліси.

Із 1923 року — у складі .

Назва

Оронім виник способом трансонімізації гідроніма, що походить від іранського ав- «вода» і суфіксу -інда / -унда / -онда / -да на означення місця, в якому багато чогось, тобто за ознакою «місце, в якому багато води». Твірний гідронім міг сформуватися на ґрунті давньоіранського ар- / ab «вода» в скіфському мовному середовищі. На думку , гідронім постав на основі давньогрецького слова на означення місця зборів, що малоймовірно з огляду на неможливість переходу γ у β в грецькій мові або грецької γ в слов'янську в.

Примітки

GEOnet Names Server — 2018.
d:Track:Q1194038
Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — .
(рос.) Введение в топонимию Крыма / А. В. Суперанская, 3. Г. Исаева, X. Ф. Исхакова. — Ч. 1. — М., 1995. — С. 191.
(рос.) Историко-этимологический словарь в 4 т. / В. И. Абаев. — М.; Л.: Наука, 1958—1959. — Т. 1—4.
Лексичний склад історичної топонімії Криму / B. А. Бушаков. — К., 2003. — 226 с.
Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / відп. ред. В. Г. Скляренко. — К. : ВЦ «Академія», 2014. — 544 с. — .

Джерела

Гори України [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
Крим. Географічні назви [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q1006160_citetype_Q123155538_citetype_Q65269343"_data-entity-id="Q1194038">GEOnet_Names_Server<span_class="wef_low_priority_links">_—_2018.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1194038]]</div>-1] GEOnet Names Server — 2018.
d:Track:Q1194038

[ГЕУ1-2] Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — .

[Суперанская-3] (рос.) Введение в топонимию Крыма / А. В. Суперанская, 3. Г. Исаева, X. Ф. Исхакова. — Ч. 1. — М., 1995. — С. 191.

[Абаев-4] (рос.) Историко-этимологический словарь в 4 т. / В. И. Абаев. — М.; Л.: Наука, 1958—1959. — Т. 1—4.

[Бушаков-5] Лексичний склад історичної топонімії Криму / B. А. Бушаков. — К., 2003. — 226 с.

[Лучик,2014-6] Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / відп. ред. В. Г. Скляренко. — К. : ВЦ «Академія», 2014. — 544 с. — .

[1]