Охридське літо (англ. Ohrid Summer) — македонський музичний фестиваль, що проходить щорічно з 12 липня по 20 серпня в македонському місті Охрид. Фінансування фестивалю здійснюють Міністерство культури Республіки Македонія і ряд спонсорів. Покровитель фестивалю — Президент Республіки Македонія. З 1994 року фестиваль входить в Європейську асоціацію фестивалів.
Історія фестивалю
Перший фестиваль відбувся 4 серпня 1961 року під стінами кафедрального собору Святої Софії, його відкрила оперна співачка Ана Липша Тофович, яка виступила під акомпанемент піаніста Ладислава Пердлика. На фестивалі були виконані твори Генделя, Моцарта, Бетховена та інших класичних композиторів. Завдяки фестивалю почалася популяризація камерної музики: на наступних фестивалях виступали такі провідні артисти, як Володимир Ружгак (баритон, Хорватія), Мартіна Аройо (сопрано, США), октет із Словенії і музиканти Праги, всесвітньо відомі квартети Juilliard String Quartet і Golden Fate Quartet, македонські виконавці Мілка Ефтимова і Тодор Скаловский, російський скрипаль Леонід Коган і французький віолончеліст Андре Наварра, а також Мстислав Ростропович, Гідон Кремер, Раггиро Річчі, Віктор Третьяков, Генрик Шерінг, Сальваторе Акардо, Олена Образцова, Катя Річчареллі, Вікторія де лос Анелес, Максим Венгеров, Вадим Рєпін, Джуліан Рахлін, Іво Погорелич і багато інших. Виступали вокально-інструментальні ансамблі: Мюнхенський камерний оркестр, Virtuosi de Roma, Камерний оркестр Жоржа Енеску, Литовський камерний оркестр, Симфонічний оркестр Австрійського радіо, Бухарестський хор «Мадригал», Ленінградський хор імені Глінки і дитячий хор Вени.
В даний час на фестивалі виступають артисти з Росії, Туреччини, Франції, США, Нідерландів, Італії, Греції та інших земель, також граючи в рамках театральної програми ролі в постановках творів Шекспіра, Чехова, Мольєра, Гоголя, Брехта, Нушика, а також Софокла, Евріпіда, Арістофана і т.д.
Посилання
- (макед.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ohridske lito angl Ohrid Summer makedonskij muzichnij festival sho prohodit shorichno z 12 lipnya po 20 serpnya v makedonskomu misti Ohrid Finansuvannya festivalyu zdijsnyuyut Ministerstvo kulturi Respubliki Makedoniya i ryad sponsoriv Pokrovitel festivalyu Prezident Respubliki Makedoniya Z 1994 roku festival vhodit v Yevropejsku asociaciyu festivaliv Istoriya festivalyuPershij festival vidbuvsya 4 serpnya 1961 roku pid stinami kafedralnogo soboru Svyatoyi Sofiyi jogo vidkrila operna spivachka Ana Lipsha Tofovich yaka vistupila pid akompanement pianista Ladislava Perdlika Na festivali buli vikonani tvori Gendelya Mocarta Bethovena ta inshih klasichnih kompozitoriv Zavdyaki festivalyu pochalasya populyarizaciya kamernoyi muziki na nastupnih festivalyah vistupali taki providni artisti yak Volodimir Ruzhgak bariton Horvatiya Martina Arojo soprano SShA oktet iz Sloveniyi i muzikanti Pragi vsesvitno vidomi kvarteti Juilliard String Quartet i Golden Fate Quartet makedonski vikonavci Milka Eftimova i Todor Skalovskij rosijskij skripal Leonid Kogan i francuzkij violonchelist Andre Navarra a takozh Mstislav Rostropovich Gidon Kremer Raggiro Richchi Viktor Tretyakov Genrik Shering Salvatore Akardo Olena Obrazcova Katya Richcharelli Viktoriya de los Aneles Maksim Vengerov Vadim Ryepin Dzhulian Rahlin Ivo Pogorelich i bagato inshih Vistupali vokalno instrumentalni ansambli Myunhenskij kamernij orkestr Virtuosi de Roma Kamernij orkestr Zhorzha Enesku Litovskij kamernij orkestr Simfonichnij orkestr Avstrijskogo radio Buharestskij hor Madrigal Leningradskij hor imeni Glinki i dityachij hor Veni V danij chas na festivali vistupayut artisti z Rosiyi Turechchini Franciyi SShA Niderlandiv Italiyi Greciyi ta inshih zemel takozh grayuchi v ramkah teatralnoyi programi roli v postanovkah tvoriv Shekspira Chehova Molyera Gogolya Brehta Nushika a takozh Sofokla Evripida Aristofana i t d Posilannya maked