Націона́льний парк Крюгер (англ. Kruger National Park) — найбільший національний парк і тваринний резерв в ПАР. Є складовою частиною Прикордонного парку Великий Лімпопо. Національний парк Крюгера — один з найбільших заповідників світу, площа якого дорівнює площі сучасного Ізраїлю. Спочатку працівники південноафриканських організацій з охорони природи мали на меті створити заповідник, на території якого було б заборонено полювання на тварин деяких видів.
S137 — дорога на південь від Нижнього Сабі, національний парк Кругер | |
Назва на честь | Поль Крюгер |
---|---|
24°00′41″ пд. ш. 31°29′07″ сх. д. / 24.01138900002777987° пд. ш. 31.485278000027779655° сх. д.Координати: 24°00′41″ пд. ш. 31°29′07″ сх. д. / 24.01138900002777987° пд. ш. 31.485278000027779655° сх. д. | |
Країна | , ПАР |
Розташування | , ПАР |
Найближче місто | , ПАР |
Площа | 19 485 км² |
Висота над р. м. | 370 м |
Засновано | 1 січня, 1926 |
Оператор | Служба нац. парків ПАР |
Число відвідувачів | 1 336 981 на рік (2004) |
Вебсторінка | sanparks.org.za/parks/kruger/ |
Крюгер (національний парк) (Південно-Африканська Республіка) | |
Крюгер у Вікісховищі |
Географія
Парк Крюгера займає площу близько 2 мільйонів гектарів. На півночі і півдні він обмежений річками, на заході — горами Лебомбо. На півночі парк межує із Зімбабве. Природні кордони парку на півночі і півдні утворюють річки Лімпопо і Крокодилова, а від Мозамбіку його відділяють гори Лебомбо. Довжина парку близько 350 км, середня ширина — 65 км. Парк розташований у савані Лоувельд, яку перетинає багато річок. У річках парку живе понад 2 000 бегемотів, які потребують великої кількості вологи. Восени річки розливаються і зволожують землю навкруги, насичуючи ґрунт необхідними для росту рослин речовинами.
Парк Крюгер був названий на честь Пауля Крюгера — президента бурської республіки Трансвааль, який був ініціатором створення перших природних резерватів у Південній Африці.
У парку працює 3 500 осіб, які піклуються про тварин та обслуговують туристів. Забезпечення достатньої кількості води всім мешканцям парку — таким є одне з найважливіших завдань його працівників. З цією метою ведеться будівництво дамб і гребель, буріння водних свердловин. Крім того, випалюються чагарники, а це сприяє більш швидкому оновленню місцевої рослинності. Тваринам у парку роблять щеплення, що підвищує опір організму до хвороб, наприклад до чуми, сказу і запалення легенів.
Фауна
Теріофауна
У національному парку Крюгера під охороною перебувають усі види, що його населяють. Відстріл тварин у парку проводиться для контролю чисельності. Без проведення таких заходів деякі види, що не мають природних ворогів, можуть досягти такої кількості, що завдадуть серйозної шкоди навколишньому середовищу, створять загрозу для свого життя й інших видів. Тому час від часу здійснюється відстріл слонів, буйволів, бегемотів та імпала. Контроль чисельності слонів і буйволів здійснюється з 1966 року. Тепер люди стріляють у буйволів з вертольотів спеціальними стрілами з паралітичною речовиною. Слонів, перш ніж застрелити, усипляють.
Парк Крюгера прославився завдяки слонам. У зв'язку з безконтрольним відстрілом слонів, що відбувався у XIX столітті, у 1912 році на території Лоувельд живими лишилося всього 25-30 цих тварин. У 1898 році було відкрито резерват Сабі, на основі якого пізніше створили парк Крюгера. Слонів на цій території було взято під охорону, і, оскільки їм уже не загрожувала небезпека з боку мисливців, вони почали активно розмножуватися. Завдяки «імпортним» екземплярам з Мозамбіку чисельність місцевої популяції на 1958 рік збільшилася до 1 000 особин. Сьогоднішня популяція слонів у парку нараховує 7 700 особин і є стабільною. Чисельність слонів постійно регулюється за допомогою відстрілів.
Спеціалісти намагаються повернути деякі види тварин на їхні первісні місця проживання. На сьогоднішній день в національному парку Крюгера знову живуть чорні носороги, яких не було тут з тридцятих років минулого століття. Після проведеної в 1971 році реакліматизації чорних носорогів їхня чисельність у парку сягає близько 120 особин. Білий носоріг вимер тут ще у XIX столітті, а в 1961 році його було повернено на споконвічні місця проживання. У наші дні чисельність білого носорога становить понад 700 особин — це найбільша в Африці популяція виду.
Орнітофауна
На території парку Крюгера орнітологи зареєстрували понад 500 видів птахів. На відкритій місцевості на північ від річки Саби мешкають сильні довгоногі страуси і ткачики — маленькі різнокольорові пташки, що населяють болота і зарості очерету. У шлюбний сезон самці цього виду носять яскраві червоні наряди й мають гарем, в який входить до семи самок. Африканський марабу — це величний птах, що, одначе, не заважає йому харчуватися відходами й мертвечиною. Іноді марабу полює на змій і молодих крокодилів. Африканський лелека харчується молюсками і веде осілий спосіб життя біля річки Лімпопо. Птах-секретар — довгоногий пернатий хижак з характерним чубом на потилиці -є найпоширенішим у цих місцях птахом. Змій птах-секретар вбиває ударами сильних ніг. Та змії — не єдина здобич цих птахів. Вони із задоволенням ласують сарановими та іншими великими комахами, а також гризунами, ящірками та пташенятами наземних птахів. У небі над парком досить часто кружляють такі птахи як грифи та орли. Розмах крил найбільшого птаха — африканського бойового орла — сягає 2,6 метра.
Плазуни
На території парку Крюгер мешкає 114 видів плазунів. У парку в усіх річках з повільною течією живуть величезні нільські крокодили. У річках Аувувху і Уліфантс були помічені великі екземпляри нільського крокодилу завдовжки понад 4,5 м. Крокодили в парку Крюгера полюють на зебр, буйволів і навіть на дорослих левів. Постійною мешканкою парку, незважаючи на часті пожежі в заростях кущів і велику кількість ворогів, є пантерова черепаха. Навесні самка цієї черепахи відкладає до 30 яєць. В парку Крюгера живе декілька небезпечних для людини видів змій — чорна мамба, чорношия кобра і гримуча змія. Біля води чигає на здобич ієрогліфовий пітон, що сягає 4-метрової довжини.
Див. також
Посилання
- Kruger National Park official website
- Webcams in the Kruger [ 17 грудня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naciona lnij park Kryuger angl Kruger National Park najbilshij nacionalnij park i tvarinnij rezerv v PAR Ye skladovoyu chastinoyu Prikordonnogo parku Velikij Limpopo Nacionalnij park Kryugera odin z najbilshih zapovidnikiv svitu plosha yakogo dorivnyuye ploshi suchasnogo Izrayilyu Spochatku pracivniki pivdennoafrikanskih organizacij z ohoroni prirodi mali na meti stvoriti zapovidnik na teritoriyi yakogo bulo b zaboroneno polyuvannya na tvarin deyakih vidiv Nacionalnij park Kryuger Kruger National ParkS137 doroga na pivden vid Nizhnogo Sabi nacionalnij park KrugerS137 doroga na pivden vid Nizhnogo Sabi nacionalnij park KrugerNazva na chestPol Kryuger24 00 41 pd sh 31 29 07 sh d 24 01138900002777987 pd sh 31 485278000027779655 sh d 24 01138900002777987 31 485278000027779655 Koordinati 24 00 41 pd sh 31 29 07 sh d 24 01138900002777987 pd sh 31 485278000027779655 sh d 24 01138900002777987 31 485278000027779655Krayina PARRoztashuvannya PARNajblizhche misto PARPlosha19 485 km Visota nad r m 370 mZasnovano1 sichnya 1926OperatorSluzhba nac parkiv PARChislo vidviduvachiv1 336 981 na rik 2004 Vebstorinkasanparks org za parks kruger Roztashuvannya parku poznacheno chervonim v Pivdennij AfriciKryuger nacionalnij park Pivdenno Afrikanska Respublika Kryuger u VikishovishiGeografiyaPark Kryugera zajmaye ploshu blizko 2 miljoniv gektariv Na pivnochi i pivdni vin obmezhenij richkami na zahodi gorami Lebombo Na pivnochi park mezhuye iz Zimbabve Prirodni kordoni parku na pivnochi i pivdni utvoryuyut richki Limpopo i Krokodilova a vid Mozambiku jogo viddilyayut gori Lebombo Dovzhina parku blizko 350 km serednya shirina 65 km Park roztashovanij u savani Louveld yaku peretinaye bagato richok U richkah parku zhive ponad 2 000 begemotiv yaki potrebuyut velikoyi kilkosti vologi Voseni richki rozlivayutsya i zvolozhuyut zemlyu navkrugi nasichuyuchi grunt neobhidnimi dlya rostu roslin rechovinami Park Kryuger buv nazvanij na chest Paulya Kryugera prezidenta burskoyi respubliki Transvaal yakij buv iniciatorom stvorennya pershih prirodnih rezervativ u Pivdennij Africi U parku pracyuye 3 500 osib yaki pikluyutsya pro tvarin ta obslugovuyut turistiv Zabezpechennya dostatnoyi kilkosti vodi vsim meshkancyam parku takim ye odne z najvazhlivishih zavdan jogo pracivnikiv Z ciyeyu metoyu vedetsya budivnictvo damb i grebel burinnya vodnih sverdlovin Krim togo vipalyuyutsya chagarniki a ce spriyaye bilsh shvidkomu onovlennyu miscevoyi roslinnosti Tvarinam u parku roblyat sheplennya sho pidvishuye opir organizmu do hvorob napriklad do chumi skazu i zapalennya legeniv FaunaTeriofauna U nacionalnomu parku Kryugera pid ohoronoyu perebuvayut usi vidi sho jogo naselyayut Vidstril tvarin u parku provoditsya dlya kontrolyu chiselnosti Bez provedennya takih zahodiv deyaki vidi sho ne mayut prirodnih vorogiv mozhut dosyagti takoyi kilkosti sho zavdadut serjoznoyi shkodi navkolishnomu seredovishu stvoryat zagrozu dlya svogo zhittya j inshih vidiv Tomu chas vid chasu zdijsnyuyetsya vidstril sloniv bujvoliv begemotiv ta impala Kontrol chiselnosti sloniv i bujvoliv zdijsnyuyetsya z 1966 roku Teper lyudi strilyayut u bujvoliv z vertolotiv specialnimi strilami z paralitichnoyu rechovinoyu Sloniv persh nizh zastreliti usiplyayut Park Kryugera proslavivsya zavdyaki slonam U zv yazku z bezkontrolnim vidstrilom sloniv sho vidbuvavsya u XIX stolitti u 1912 roci na teritoriyi Louveld zhivimi lishilosya vsogo 25 30 cih tvarin U 1898 roci bulo vidkrito rezervat Sabi na osnovi yakogo piznishe stvorili park Kryugera Sloniv na cij teritoriyi bulo vzyato pid ohoronu i oskilki yim uzhe ne zagrozhuvala nebezpeka z boku mislivciv voni pochali aktivno rozmnozhuvatisya Zavdyaki importnim ekzemplyaram z Mozambiku chiselnist miscevoyi populyaciyi na 1958 rik zbilshilasya do 1 000 osobin Sogodnishnya populyaciya sloniv u parku narahovuye 7 700 osobin i ye stabilnoyu Chiselnist sloniv postijno regulyuyetsya za dopomogoyu vidstriliv Specialisti namagayutsya povernuti deyaki vidi tvarin na yihni pervisni miscya prozhivannya Na sogodnishnij den v nacionalnomu parku Kryugera znovu zhivut chorni nosorogi yakih ne bulo tut z tridcyatih rokiv minulogo stolittya Pislya provedenoyi v 1971 roci reaklimatizaciyi chornih nosorogiv yihnya chiselnist u parku syagaye blizko 120 osobin Bilij nosorig vimer tut she u XIX stolitti a v 1961 roci jogo bulo poverneno na spokonvichni miscya prozhivannya U nashi dni chiselnist bilogo nosoroga stanovit ponad 700 osobin ce najbilsha v Africi populyaciya vidu Ornitofauna Na teritoriyi parku Kryugera ornitologi zareyestruvali ponad 500 vidiv ptahiv Na vidkritij miscevosti na pivnich vid richki Sabi meshkayut silni dovgonogi strausi i tkachiki malenki riznokolorovi ptashki sho naselyayut bolota i zarosti ocheretu U shlyubnij sezon samci cogo vidu nosyat yaskravi chervoni naryadi j mayut garem v yakij vhodit do semi samok Afrikanskij marabu ce velichnij ptah sho odnache ne zavazhaye jomu harchuvatisya vidhodami j mertvechinoyu Inodi marabu polyuye na zmij i molodih krokodiliv Afrikanskij leleka harchuyetsya molyuskami i vede osilij sposib zhittya bilya richki Limpopo Ptah sekretar dovgonogij pernatij hizhak z harakternim chubom na potilici ye najposhirenishim u cih miscyah ptahom Zmij ptah sekretar vbivaye udarami silnih nig Ta zmiyi ne yedina zdobich cih ptahiv Voni iz zadovolennyam lasuyut saranovimi ta inshimi velikimi komahami a takozh grizunami yashirkami ta ptashenyatami nazemnih ptahiv U nebi nad parkom dosit chasto kruzhlyayut taki ptahi yak grifi ta orli Rozmah kril najbilshogo ptaha afrikanskogo bojovogo orla syagaye 2 6 metra Plazuni Na teritoriyi parku Kryuger meshkaye 114 vidiv plazuniv U parku v usih richkah z povilnoyu techiyeyu zhivut velichezni nilski krokodili U richkah Auvuvhu i Ulifants buli pomicheni veliki ekzemplyari nilskogo krokodilu zavdovzhki ponad 4 5 m Krokodili v parku Kryugera polyuyut na zebr bujvoliv i navit na doroslih leviv Postijnoyu meshkankoyu parku nezvazhayuchi na chasti pozhezhi v zarostyah kushiv i veliku kilkist vorogiv ye panterova cherepaha Navesni samka ciyeyi cherepahi vidkladaye do 30 yayec V parku Kryugera zhive dekilka nebezpechnih dlya lyudini vidiv zmij chorna mamba chornoshiya kobra i grimucha zmiya Bilya vodi chigaye na zdobich iyeroglifovij piton sho syagaye 4 metrovoyi dovzhini Div takozhBitva pri KryugeriPosilannyaKruger National Park official website Webcams in the Kruger 17 grudnya 2020 u Wayback Machine angl