Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Старокримське родовище графіту
| Старокримське родовище графіту | ||||
| Названо на честь | Старий Крим | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | родовище графіту | |||
| Континент | Європа | |||
| Країна |  Україна | |||
| | ||||
Історія
Влітку 1881 року гірничий інженер Г. Романовський, шукаючи залізну руду в Приазов'ї, знайшов на правому борту балки Міхалетті, поблизу с. Старий Крим, грудки зруйнованого гнейсу з рясними домішками лусочок графіту.
Цей «передісторичний» період української графітової промисловості закінчився 1904 року, коли один із селян с. Старий Крим поблизу Маріуполя відкрив родовище графіту, назване пізніше Старокримським. Американець Джон-Фердінанд Лямпе того ж року орендував це родовище у селян села Старий Крим та почав його розробляти. Руду на ділянці видобували відкритими роботами.
Того ж 1904 року В. Ф. Вальтон збудував у Маріуполі перший графітовий завод, який став виробляти чорний і сріблястий графіт. Руду доставляли до Маріупольського заводу, і коштувала вона франко-завод по 3 крб. 65 коп. за тону, враховуючи і орендну плату селянам — 1 крб. 20 коп. з тони.
Щоб далі розробляти родовище, потрібно було перейти на підземні роботи, через що собівартість руди неминуче зростала. Зросли і вимоги селян щодо орендної плати. Підприємець почав розшукувати інші графітні родовища в районі Маріуполя. Спроби ці закінчилися успішно, і в 1908 році завод почав отримувати руду біля с. Миколаївки, колишньої Бердянської округи, за 55 км від Маріуполя. Вміст вуглецю в миколаївській руді становив 18 %, тоді як в старокримській — 12—14 %. Коштувала миколаївська руда франко-завод в Маріуполі 6 крб. 70 коп. за тонну.
Миколаївські родовища — група родовищ біля с. Троїцького, в 30 км від Бердянська на р.Берда. Частину виходів графітної руди на цій ділянці (родовище Троїцьке) описали брати Носови ще в 1869 році. Ділянка знаходилася біля села на правому березі р. Берестова, за 400 м від її впадіння в р. Берда. Розробки розпочаті вперше в 1912 році, і тривали три роки. Видобування здійснювалося в трьох невеликих кар'єрах. За цей період видобуто 500 т руди. Кар'єри розроблялися ще й в 1917 році, та пізніше, до 1925 року
На правому березі р. Берда, в районі Сачкових хуторів, інтенсивна кустарна розробка графітної руди за допомогою ям та неглибоких шурфів велась у 1916 році . Видобували графітну руду в 1916 році також і біля хутора Старо-Солдатський, на лівому березі р. Берда
Так поступово визначився Приазовський графітовмісний район, на базі графітних родовищ якого до 1911 року в Маріуполі вже працювали два графітні заводи — Вальтона та Рутченкова. Інженер С. В. Рутченко заснував товариство «Графіт» в 1910 році. З 1912 року товариство стало займатися видобуванням руди на Старокримській копальні, та збагаченням її на заводі в Маріуполі, а також виробництвом графітної і котельної фарби. Старо-Кримська графітова копальня, що перейшла до Рутченкова, знаходилася в двох кілометрах на північ від с. Старий Крим, на правому березі Міхалеттівської балки, за 1,5 км від її спуску до р. Кальчик.
Геологічна характеристика Старокримського родовища
Родовище знаходиться в біотитових гнейсах, перетятих та порушених рясною інтрузією гранітів. Разом з біотитовими зустрічалися на родовищі і піроксенові та амфіболо-піроксенові гнейси, що залягають часто з рудою. Породи дуже розкладені у верхніх частинах родовища, але ступінь їхнього розкладу помітно зменшується у підземних поверхах копальні, що доходять до глибини 25 м. Простягання порід — південний схід від 120 до 150º, спад на південний захід під кутом від 75 до 90 º.
Руда залягає лінзами, викривленими та неправильними, витягнутими в напрямку простягання порід. Потужність лінз змінювалася в широких межах, доходячи інколи до двох метрів. Довжина окремих лінз рідко доходила до кільканадцяти метрів. Іноді лінзи розгалужувались, іноді йшли одна за одною у вигляді жили. Число таких жил у верхній частині родовища, вибраній відкритим кар'єром на глибину 7-8 м, було 8, з вмістом графіту до 25 %, в кращих місцях — 35 %.
Руда — майже виключно зруйновані гнейси, насичені графітними лусочками. Лусочки у гнейсах іноді зростаються з біотитом. Руда — пухка та грудкова, але грудки легко руйнуються. Домішки в руді — кварц, каолін, вохра.
Розробка родовища
Видобувні роботи здійснювалися 12 робітниками, які при пробному видобуванні дали 4357 пудів руди. З 1912 по 1917 р. було видобуто 365 420 пудів руди. Під кар'єром знаходилися підземні експлуатаційні виробки. Копальня працювала до горизонту 25 м (двома і трьома поверхами). Збагачення здійснювалося на Маріупольському заводі, де вміст вуглецю в концентраті доводився до 85 % при крупності 0,21 мм
Примітки
- Шапиро И. А. Месторождение графита у с. Троицкого, Бердянского района УССР // Минеральное сырье. — 1929. — № 1. — С. 69–84.
- Бр. Носовы. О новом месторождении графита на юге России // Горный журнал. — 1869. — № 1. — С. 317—389.
- Лаврович Н. С. Приазовский графитоносный район // Минеральное сырье. — 1930. — № 5 . — С. 647—678.
- Кулибин П. В. Работы Химугля по обследованию украинских месторождений графита // Минеральное сырье. — 1927. — № 10. — С. 637—645.
- Сердюченко Д. П. Старо-Крымское месторождение графита // Минеральное сырье. — 1927. — № 5-6.- С. 348—353.
- Шапиро И. А. Пятилетний план развития графитовой промышленности СССР // Минеральное сырье. — 1928. — № 8. — С. 583—591.
Література
- Дубина И. В. Графитовые месторождения Украинской ССР / Дубина И. В. — Харьков, 1939. — 208 с. (рос.)
Посилання
- Шахты и рудники Донбасса. Индустриальная фотография. Горнопромышленное краеведение
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starokrimske rodovishe grafituStarokrimske rodovishe grafituNazvano na chest Starij KrimTip rodovishe grafituKontinent YevropaKrayina UkrayinaKorisni kopalini Yevropi Geologiya Yevropi Girnicha promislovist YevropiIstoriyaVlitku 1881 roku girnichij inzhener G Romanovskij shukayuchi zaliznu rudu v Priazov yi znajshov na pravomu bortu balki Mihaletti poblizu s Starij Krim grudki zrujnovanogo gnejsu z ryasnimi domishkami lusochok grafitu Cej peredistorichnij period ukrayinskoyi grafitovoyi promislovosti zakinchivsya 1904 roku koli odin iz selyan s Starij Krim poblizu Mariupolya vidkriv rodovishe grafitu nazvane piznishe Starokrimskim Amerikanec Dzhon Ferdinand Lyampe togo zh roku orenduvav ce rodovishe u selyan sela Starij Krim ta pochav jogo rozroblyati Rudu na dilyanci vidobuvali vidkritimi robotami Togo zh 1904 roku V F Valton zbuduvav u Mariupoli pershij grafitovij zavod yakij stav viroblyati chornij i sriblyastij grafit Rudu dostavlyali do Mariupolskogo zavodu i koshtuvala vona franko zavod po 3 krb 65 kop za tonu vrahovuyuchi i orendnu platu selyanam 1 krb 20 kop z toni Shob dali rozroblyati rodovishe potribno bulo perejti na pidzemni roboti cherez sho sobivartist rudi neminuche zrostala Zrosli i vimogi selyan shodo orendnoyi plati Pidpriyemec pochav rozshukuvati inshi grafitni rodovisha v rajoni Mariupolya Sprobi ci zakinchilisya uspishno i v 1908 roci zavod pochav otrimuvati rudu bilya s Mikolayivki kolishnoyi Berdyanskoyi okrugi za 55 km vid Mariupolya Vmist vuglecyu v mikolayivskij rudi stanoviv 18 todi yak v starokrimskij 12 14 Koshtuvala mikolayivska ruda franko zavod v Mariupoli 6 krb 70 kop za tonnu Mikolayivski rodovisha grupa rodovish bilya s Troyickogo v 30 km vid Berdyanska na r Berda Chastinu vihodiv grafitnoyi rudi na cij dilyanci rodovishe Troyicke opisali brati Nosovi she v 1869 roci Dilyanka znahodilasya bilya sela na pravomu berezi r Berestova za 400 m vid yiyi vpadinnya v r Berda Rozrobki rozpochati vpershe v 1912 roci i trivali tri roki Vidobuvannya zdijsnyuvalosya v troh nevelikih kar yerah Za cej period vidobuto 500 t rudi Kar yeri rozroblyalisya she j v 1917 roci ta piznishe do 1925 roku Na pravomu berezi r Berda v rajoni Sachkovih hutoriv intensivna kustarna rozrobka grafitnoyi rudi za dopomogoyu yam ta neglibokih shurfiv velas u 1916 roci Vidobuvali grafitnu rudu v 1916 roci takozh i bilya hutora Staro Soldatskij na livomu berezi r Berda Tak postupovo viznachivsya Priazovskij grafitovmisnij rajon na bazi grafitnih rodovish yakogo do 1911 roku v Mariupoli vzhe pracyuvali dva grafitni zavodi Valtona ta Rutchenkova Inzhener S V Rutchenko zasnuvav tovaristvo Grafit v 1910 roci Z 1912 roku tovaristvo stalo zajmatisya vidobuvannyam rudi na Starokrimskij kopalni ta zbagachennyam yiyi na zavodi v Mariupoli a takozh virobnictvom grafitnoyi i kotelnoyi farbi Staro Krimska grafitova kopalnya sho perejshla do Rutchenkova znahodilasya v dvoh kilometrah na pivnich vid s Starij Krim na pravomu berezi Mihalettivskoyi balki za 1 5 km vid yiyi spusku do r Kalchik Geologichna harakteristika Starokrimskogo rodovishaRodovishe znahoditsya v biotitovih gnejsah peretyatih ta porushenih ryasnoyu intruziyeyu granitiv Razom z biotitovimi zustrichalisya na rodovishi i piroksenovi ta amfibolo piroksenovi gnejsi sho zalyagayut chasto z rudoyu Porodi duzhe rozkladeni u verhnih chastinah rodovisha ale stupin yihnogo rozkladu pomitno zmenshuyetsya u pidzemnih poverhah kopalni sho dohodyat do glibini 25 m Prostyagannya porid pivdennij shid vid 120 do 150º spad na pivdennij zahid pid kutom vid 75 do 90 º Ruda zalyagaye linzami vikrivlenimi ta nepravilnimi vityagnutimi v napryamku prostyagannya porid Potuzhnist linz zminyuvalasya v shirokih mezhah dohodyachi inkoli do dvoh metriv Dovzhina okremih linz ridko dohodila do kilkanadcyati metriv Inodi linzi rozgaluzhuvalis inodi jshli odna za odnoyu u viglyadi zhili Chislo takih zhil u verhnij chastini rodovisha vibranij vidkritim kar yerom na glibinu 7 8 m bulo 8 z vmistom grafitu do 25 v krashih miscyah 35 Ruda majzhe viklyuchno zrujnovani gnejsi nasicheni grafitnimi lusochkami Lusochki u gnejsah inodi zrostayutsya z biotitom Ruda puhka ta grudkova ale grudki legko rujnuyutsya Domishki v rudi kvarc kaolin vohra Rozrobka rodovishaVidobuvni roboti zdijsnyuvalisya 12 robitnikami yaki pri probnomu vidobuvanni dali 4357 pudiv rudi Z 1912 po 1917 r bulo vidobuto 365 420 pudiv rudi Pid kar yerom znahodilisya pidzemni ekspluatacijni virobki Kopalnya pracyuvala do gorizontu 25 m dvoma i troma poverhami Zbagachennya zdijsnyuvalosya na Mariupolskomu zavodi de vmist vuglecyu v koncentrati dovodivsya do 85 pri krupnosti 0 21 mmPrimitkiShapiro I A Mestorozhdenie grafita u s Troickogo Berdyanskogo rajona USSR Mineralnoe syre 1929 1 S 69 84 Br Nosovy O novom mestorozhdenii grafita na yuge Rossii Gornyj zhurnal 1869 1 S 317 389 Lavrovich N S Priazovskij grafitonosnyj rajon Mineralnoe syre 1930 5 S 647 678 Kulibin P V Raboty Himuglya po obsledovaniyu ukrainskih mestorozhdenij grafita Mineralnoe syre 1927 10 S 637 645 Serdyuchenko D P Staro Krymskoe mestorozhdenie grafita Mineralnoe syre 1927 5 6 S 348 353 Shapiro I A Pyatiletnij plan razvitiya grafitovoj promyshlennosti SSSR Mineralnoe syre 1928 8 S 583 591 LiteraturaDubina I V Grafitovye mestorozhdeniya Ukrainskoj SSR Dubina I V Harkov 1939 208 s ros PosilannyaShahty i rudniki Donbassa Industrialnaya fotografiya Gornopromyshlennoe kraevedenie