Віреле́, вірле́ (фр. virelai) — середньовічний танець та вірш на тему кохання, що з 1450 року утвердився як незалежна віршована форма без музичного супроводу.
Віреле | |
Мова твору або назви | французька |
---|---|
Віреле у Вікісховищі |
Короткий опис
Перші віреле датуються кінцем XIII століття. У французькій поезії XV–XVI століть — це дев'ятирядкова строфа. У віреле римуються другий, п'ятий та сьомий вкорочені рядки, тоді як інші є подовженими й охоплені власною римою. Формою віреле послуговувались як відповідь на ле (фр. lei — світський), тобто віршовану форму з трьох віршів, де кожен третій вкорочений рядок має свою риму і часто навіть відмінний розмір на противагу двом попереднім довгим.
На молодіжних іграх того часу поперемінно виконувалися ле та віреле. Пізніше вживаною формою віреле став шестивірш, в якому римувалися вкорочені третій та шостий рядки, а решта мали парне римування.
Хрестоматійні зразки віреле залишив Гійом де Машо, автор одноголосних п'єс (у тому числі знаменитого Douce dame jolie) та багатоголосих обробок. Загалом збереглося 33 віреле авторства Гійома де Машо.
В Італії XIV століття структурним аналогом віреле вважається баллата (не плутати з баладою).
Строфою віреле користувалися й українські поети, зокрема Микола Вороний («Мов зібралися юрбою…», «Соловейко», «Таємне кохання»).
Музика віреле
Віреле як пісенна форма XIV і початку XV століття зазвичай має три строфи і приспів, який викладається перед першою строфою. Кожна строфа має структуру тактової форми з двома частинами, які мають однакові рими та музику (Stollen), за якими слідує третя (Abgesang). Третій розділ кожної строфи поділяє рими та музику з приспівом. Ці форми час від часу відтворювали в пізній англійській поезії, наприклад Джон Пейн («Весняний смуток») і Генрі Остін Добсон («Липень»).
Див. також
- [en]
Примітки
- Harding, Carol E. Virelai (Virelay). У Michelle M. Sauer (ред.). The Facts on File Companion to British Poetry Before 1600. с. 450.
- Heldt, Elisabeth (1916). Französische Virelais aus dem 15. Jahrhundert: Kritische Ausgabe mit Anmerkungen, Glossar und einer literarhistorischen und metrischen Untersuchung. Halle: Niemeyer. с. 27–34.
- Holmes, U. T.; Scott, C. Virelai. У Roland Greene (ред.). The Princeton Encyclopedia of Poetry and Poetics. Princeton University Press. с. 1522.
Посилання
- Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 187-188.
- Віреле // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 105. — 634 с.
- Віреле в Словнику літературознавчих термінів [ 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virele virle fr virelai serednovichnij tanec ta virsh na temu kohannya sho z 1450 roku utverdivsya yak nezalezhna virshovana forma bez muzichnogo suprovodu VireleMova tvoru abo nazvifrancuzka Virele u VikishovishiKorotkij opisPershi virele datuyutsya kincem XIII stolittya U francuzkij poeziyi XV XVI stolit ce dev yatiryadkova strofa U virele rimuyutsya drugij p yatij ta somij vkorocheni ryadki todi yak inshi ye podovzhenimi j ohopleni vlasnoyu rimoyu Formoyu virele poslugovuvalis yak vidpovid na le fr lei svitskij tobto virshovanu formu z troh virshiv de kozhen tretij vkorochenij ryadok maye svoyu rimu i chasto navit vidminnij rozmir na protivagu dvom poperednim dovgim Na molodizhnih igrah togo chasu popereminno vikonuvalisya le ta virele Piznishe vzhivanoyu formoyu virele stav shestivirsh v yakomu rimuvalisya vkorocheni tretij ta shostij ryadki a reshta mali parne rimuvannya Hrestomatijni zrazki virele zalishiv Gijom de Masho avtor odnogolosnih p yes u tomu chisli znamenitogo Douce dame jolie ta bagatogolosih obrobok Zagalom zbereglosya 33 virele avtorstva Gijoma de Masho V Italiyi XIV stolittya strukturnim analogom virele vvazhayetsya ballata ne plutati z baladoyu Strofoyu virele koristuvalisya j ukrayinski poeti zokrema Mikola Voronij Mov zibralisya yurboyu Solovejko Tayemne kohannya Muzika vireleVirele yak pisenna forma XIV i pochatku XV stolittya zazvichaj maye tri strofi i prispiv yakij vikladayetsya pered pershoyu strofoyu Kozhna strofa maye strukturu taktovoyi formi z dvoma chastinami yaki mayut odnakovi rimi ta muziku Stollen za yakimi sliduye tretya Abgesang Tretij rozdil kozhnoyi strofi podilyaye rimi ta muziku z prispivom Ci formi chas vid chasu vidtvoryuvali v piznij anglijskij poeziyi napriklad Dzhon Pejn Vesnyanij smutok i Genri Ostin Dobson Lipen Div takozh en PrimitkiHarding Carol E Virelai Virelay U Michelle M Sauer red The Facts on File Companion to British Poetry Before 1600 s 450 Heldt Elisabeth 1916 Franzosische Virelais aus dem 15 Jahrhundert Kritische Ausgabe mit Anmerkungen Glossar und einer literarhistorischen und metrischen Untersuchung Halle Niemeyer s 27 34 Holmes U T Scott C Virelai U Roland Greene red The Princeton Encyclopedia of Poetry and Poetics Princeton University Press s 1522 PosilannyaLiteraturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 187 188 Virele Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 105 634 s Virele v Slovniku literaturoznavchih terminiv 20 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi