Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юрій Миколайович Холопов 14 серпня 1932 Рязань 24 квітня 2003 Москва російський музикант теоретик музикознавець професор

Холопов Юрій Миколайович

Холопов Юрій Миколайович

Юрій Миколайович Холопов (14 серпня 1932, Рязань — 24 квітня 2003, Москва) — російський музикант-теоретик, музикознавець, професор Московської консерваторії, доктор мистецтвознавства, лауреат державної премії Росії, заслужений діяч мистецтв Росії, член Спілки композиторів Росії, член Європейської Академії (Academia Europaea, Лондон).

Холопов Юрій Миколайович
image
Народився14 серпня 1932(1932-08-14)[1]
Рязань, РСФРР, СРСР[1]
Помер24 квітня 2003(2003-04-24)[1](70 років) або 24 серпня 2003(2003-08-24)[2](71 рік)
Москва, Росія[1]
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країнаimage СРСР
image Росія
Діяльністьмузикознавець, теоретик музики, викладач університету, музичний педагог
Галузьмузикознавство, музика[3] і теорія музики[3]
Alma materМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Науковий ступіньдоктор мистецтвознавства[d]
Науковий керівникБогатирьов Семен Семенович
Знання мовросійська[3]
ЗакладМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
ЧленствоЄвропейська академія
Посадапрофесор
Нагороди
image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Холопов.

Життєпис

Закінчив Рязанське обласне музичне училище. У 1949—1954 навчався на теоретико-композиторському факультеті Московської консерваторії в класі проф. І. В. Способіна. Служив у Групі радянських військ у Німеччині. Аспірантуру Московської консерваторії закінчив 1960 у професора С. С. Богатирьова. Захистив кандидатську дисертацію в 1975, докторську в 1977.

З 1960 року працював на кафедрі теорії музики Московської консерваторії. З 1972 року — доцент, з 1983 року — професор. Основні галузі наукових досліджень Холопова: теорія та історія гармонії, теорія музичної форми, історія музичної науки (в діапазоні від Аристоксен а до П. Н. Мещанінова). Особливо цінні його дослідження в області гармонії, що отримали широке громадське визнання; за його підручниками теоретична і практична гармонія викладається нині в російських музичних ВНЗ.

Публікації

Холопов — автор близько 1000 робіт з теорії та історії гармонії та музичної форми, сучасної музики, історії музичної науки, з яких опубліковано близько 800. Серед книг і монографій:

  • О гармонии [1960] М.: Советский композитор, 1961;
  • Фортепианные сонаты С. С. Прокофьева М.: Музгиз, 1961. Соавтор Валентина Холопова
  • Анализ музыкальных произведений. Программа для музыкальных училищ М.: Методический кабинет Министерства культуры СССР, 1966
  • Современные черты гармонии С. С. Прокофьева [1959-1964] М.: Музыка, 1967
  • Музыкально-теоретические системы. Программа для музыкальных вузов по специальностям: композиция, музыковедение [1969: 1-я ред.; 1977—1978: 2-я ред.; 2001: 3-я ред.] М.: Методический. кабинет Министерства культуры СССР, 1972 ; М., 1982 (2-е изд.); М., 2002 (3-е изд.:)
  • Очерки современной гармонии [1966-1967] М.: Музыка, 1974;
  • Инструментоведение. Программа для музыкальных училищ М.: Методический кабинет Министерства культуры СССР, 1975
  • Современная музыка в системе музыкально-теоретического образования. Обзорная информация М.: Библиотека им. В. И. Ленина. НИО Информкультура, 1977
  • Задания по гармонии. Учебное пособие для студентов композиторских отделений музыкальных вузов [1976] М.: Музыка, 1983
  • Антон Веберн. Жизнь и творчество [Т. 1] [1973] М.: Советский композитор, 1984; Berlin, 1989 (на нем. яз.); Milano,1990 (на итал. яз.). Соавтор Валентина Холопова.
  • Гармония. Программа для композиторских отделений муз. вузов М.: Методический кабинет Министерства культуры СССР, 1987
  • Гармония. Теоретический курс. Учебник для студентов историко-теоретических отделений музыкальных вузов [1983] М.: Музыка, 1988; 2-е доп. изд., Спб., 2003.
  • Эдисон Денисов [1989-1991] М.: Композитор, 1993; Amsterdam: Harwood Academic Publishers, 1995 (на англ. яз.). Соавт. .
  • Гармонический анализ. В 3-х частях. Часть 1 [1986-1988] М.: Музыка, 1996.
  • Гармонический анализ. В 3-х частях. Часть 2 [1986-1988] М.: Музыка, 2001.
  • Пьер Булез. Эдисон Денисов. Аналитические очерки (Сборник статей) М.: ТЦ Сфера, 1998. Соавтор Светлана Курбатская.
  • Музыка Веберна [Т. 2] [1975] М.: Композитор, 1999. Соавтор Валентина Холопова.
  • Edison Denisov — the Russian Voice in European New Music (Эдисон Денисов — русский голос в европейской Новой музыке) Berlin: Verlag Ernst Kuhn, 2002 (на англ. яз.)
  • Современная гармония: Программа курса и методическое пособие по специальности «Теория музыки». Повышенный уровень среднего профессионального образования. М.: Научно-методический центр по художественному образованию Министерства культуры РФ, 2002.
  • Гармония. Теоретический курс. 2-е доп. изд. СПб.: Лань, 2003.
  • // Юрий Николаевич Холопов и его научная школа.— М., 2004, с.6–17.
  • Гармония. Практический курс. Часть 1: Гармония эпохи барокко. Гармония эпохи венских классиков. Гармония эпохи романтизма. М.: Композитор, 2003; 2-е изд. испр. и доп. М.: Композитор, 2005.
  • Гармония. Практический курс. Часть 2: Гармония XX века. М.: Композитор, 2003; 2-е изд. испр. и доп. М.: Композитор, 2005
  • Музыкально-теоретическая система Хайнриха Шенкера. М.: Композитор, 2006.
  • Музыкально-теоретические системы: Учебник / Под ред. Т. Кюрегян и В. Ценовой. М.: Композитор, 2006.
  • Введение в музыкальную форму / Под ред. Т. Кюрегян и В. Ценовой. М.: Изд. Моск. Консерватории им. Чайковского, 2006.

Критика спадщини Холопова

Невдалою виявилася спроба Холопова вибудувати доктрину музично-історичного процесу; була помічена її тавтологічність, фантастичність та навіть химерність. Спроба пом'якшити такі жорсткі оцінки концепції закінчилася визнанням міфічності цього сміливого і невдалого штурму проблеми Юрієм Миколайовичем.

У схильності Холопова до міфотворчості може переконатися кожен, кому попадеться на очі фантастична химера «веселковий спектр інтервалів» з його визначення природного гармонійного ряду.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #128534419 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. Холопов 1982. сс. 52-104
  5. Шип 2013, с. 25: «Холоповскоє формулювання пригнічує насамперед відвертою тавтологічністю: підйом "роз'яснюється" як рух від нижчого до вищого. Бентежить і те, що автор ніяк не розкриває свого розуміння "організованості". Він навіть не ставить питання про спосіб порівняння "організованості" різних стадій руху "вперед і вгору". Тому й теза про те, що в розвитку музичного мислення домінує принцип підйому, повисає в повітрі. Якщо навіть історичний перехід від "менш організованого" до "більш організованого" стана музики насправді існує, то не ясно, як саме він обумовлений заявленими чотирма парами протилежностей. До цієї розпливчатою картині музичного прогресу Холопов додав судження-натяк про 300-річні періодичні цикли в історії музики. Однак жодних аргументів, або хоча б прикладів-ілюстрацій автор не навів. До висловлених фантастичних положень музикознавець додав ще одну химеру. (рос. Холоповская формулировка удручает прежде всего откровенной тавтологичностью: подъем "разъясняется" как движение от низшего к высшему. Обескураживает и то, что автор никак не раскрывает своего понимания "организованности". Он даже не ставит вопрос о способе соизмерения "организованности" разных стадий движения "вперед и вверх". Поэтому и тезис о том, что в развитии музыкального мышления доминирует принцип подъема, повисает в воздухе. Если даже исторический переход от "менее организованного" к "более организованному" состоянию музыки на самом деле существует, то не ясно, как именно он обусловлен заявленными четырьмя парами противоположностей. К этой расплывчатой картине музыкального прогресса Холопов добавил суждение-намек о 300-летних периодических циклах в истории музыки. Однако никаких аргументов, или хотя бы примеров-иллюстраций автор не привел. К высказанным фантастическим положениям музыковед добавил еще одну химеру.)»
  6. Зенкин 2014, c. 14: «ми не станемо називати всю концепцію "химерою", як це робить Шип, а назвемо міф його власним ім'ям — міфом, в який можна вірити або не вірити. (рос. мы не станем называть всю концепцию "химерой", как это делает Шип, а назовем миф его собственным именем — мифом, в который можно верить или не верить.)»
  7. Шип 2013, с. 27]: «Стаття Ю. Холопова може служити зразком відчайдушно сміливого, але в цілому повністю невдалого штурму проблеми визначення загальної логіки музично-історичного процесу. (рос. Статья Ю. Холопова может служить образцом отчаянно смелого, но в целом полностью неудачного штурма проблемы определения всеобщей логики музыкально-исторического процесса.)»
  8. Холопов 2003, с. 12: «Гармонійно влаштоване тіло що звучить, дає веселковий спектр інтервалів, числова впорядкованість яких дозволяє всім їм зливатися в єдиний музичний звук, що як би містить у собі ядро всієї музичної гармонії. Такий спектр називається натуральним звукорядом (чим підкреслюється природний характер музичної гармонії), або гармонійним рядом (рос. Гармонически устроенное звучащее тело дает радужный спектр интервалов, числовая упорядоченность которых позволяет всем им сливаться в единый музыкальный звук, как бы содержащий в себе ядро всей музыкальной гармонии. Такой спектр называется натуральным звукорядом (чем подчеркивается природный характер музыкальной гармонии), или гармоническим рядом)»

Посилання

  • Зенкин, К. В. (2014). Амрахова, А. А.; Горбатов, Д. Б. (ред.). О некоторых методологических особенностях изучения музыки: по следам трудов русских ученых [Про деякі методологічні особливості вивчення музики: слідами праць російських вчених] (PDF). Журнал Общества теории музыки (російська) . Москва: Общество теории музыки. 5 (1): 14. ISSN 2308-1333. Процитовано 18 червня 2015.
  • Холопов, Ю. Н. (2003). Сандулов, Ю. А.; Шапиро, С. Л.; Елькина, У. А. (ред.). Гармонія: Теоретичний курс: Підручник (PDF) (російська) . Санкт-Петербург, Москва, Краснодар: Издательство «Лань». ISBN . Процитовано 20 червня 2015.
  • Холопов, Ю. (1982). Гольцман, А. М.; Тараканов, М. Е. (ред.). Изменяющееся и неизменное в эволюции музыкального мышления [Що змінюється й незмінне у еволюції музичного мислення]. Проблемы традиций и новаторства в современной музыке (російська) . Москва: Советский композитор: 52—104. Процитовано 18 червня 2015.
  • Шип, C. (2013). Бочаров, Ю. С. (ред.). Ищем логику музыкально-исторического процесса [Шукаємо логіку музично-історичного процесу] (PDF). Учёные записки Российской академии музыки имени Гнесиных (російська) . Москва: Российская академия музыки имени Гнесиных. 4 (1): 27. ISSN 2227-9997. Процитовано 18 червня 2015.

Додаткове читання

  • Меморіальний вебсайт
  • Некролог в газете «Guardian» (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yurij Mikolajovich Holopov 14 serpnya 1932 Ryazan 24 kvitnya 2003 Moskva rosijskij muzikant teoretik muzikoznavec profesor Moskovskoyi konservatoriyi doktor mistectvoznavstva laureat derzhavnoyi premiyi Rosiyi zasluzhenij diyach mistectv Rosiyi chlen Spilki kompozitoriv Rosiyi chlen Yevropejskoyi Akademiyi Academia Europaea London Holopov Yurij MikolajovichNarodivsya14 serpnya 1932 1932 08 14 1 Ryazan RSFRR SRSR 1 Pomer24 kvitnya 2003 2003 04 24 1 70 rokiv abo 24 serpnya 2003 2003 08 24 2 71 rik Moskva Rosiya 1 PohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSR RosiyaDiyalnistmuzikoznavec teoretik muziki vikladach universitetu muzichnij pedagogGaluzmuzikoznavstvo muzika 3 i teoriya muziki 3 Alma materMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoNaukovij stupindoktor mistectvoznavstva d Naukovij kerivnikBogatirov Semen SemenovichZnannya movrosijska 3 ZakladMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoChlenstvoYevropejska akademiyaPosadaprofesorNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Holopov ZhittyepisZakinchiv Ryazanske oblasne muzichne uchilishe U 1949 1954 navchavsya na teoretiko kompozitorskomu fakulteti Moskovskoyi konservatoriyi v klasi prof I V Sposobina Sluzhiv u Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini Aspiranturu Moskovskoyi konservatoriyi zakinchiv 1960 u profesora S S Bogatirova Zahistiv kandidatsku disertaciyu v 1975 doktorsku v 1977 Z 1960 roku pracyuvav na kafedri teoriyi muziki Moskovskoyi konservatoriyi Z 1972 roku docent z 1983 roku profesor Osnovni galuzi naukovih doslidzhen Holopova teoriya ta istoriya garmoniyi teoriya muzichnoyi formi istoriya muzichnoyi nauki v diapazoni vid Aristoksen a do P N Meshaninova Osoblivo cinni jogo doslidzhennya v oblasti garmoniyi sho otrimali shiroke gromadske viznannya za jogo pidruchnikami teoretichna i praktichna garmoniya vikladayetsya nini v rosijskih muzichnih VNZ PublikaciyiHolopov avtor blizko 1000 robit z teoriyi ta istoriyi garmoniyi ta muzichnoyi formi suchasnoyi muziki istoriyi muzichnoyi nauki z yakih opublikovano blizko 800 Sered knig i monografij O garmonii 1960 M Sovetskij kompozitor 1961 Fortepiannye sonaty S S Prokofeva M Muzgiz 1961 Soavtor Valentina Holopova Analiz muzykalnyh proizvedenij Programma dlya muzykalnyh uchilish M Metodicheskij kabinet Ministerstva kultury SSSR 1966 Sovremennye cherty garmonii S S Prokofeva 1959 1964 M Muzyka 1967 Muzykalno teoreticheskie sistemy Programma dlya muzykalnyh vuzov po specialnostyam kompoziciya muzykovedenie 1969 1 ya red 1977 1978 2 ya red 2001 3 ya red M Metodicheskij kabinet Ministerstva kultury SSSR 1972 M 1982 2 e izd M 2002 3 e izd Ocherki sovremennoj garmonii 1966 1967 M Muzyka 1974 Instrumentovedenie Programma dlya muzykalnyh uchilish M Metodicheskij kabinet Ministerstva kultury SSSR 1975 Sovremennaya muzyka v sisteme muzykalno teoreticheskogo obrazovaniya Obzornaya informaciya M Biblioteka im V I Lenina NIO Informkultura 1977 Zadaniya po garmonii Uchebnoe posobie dlya studentov kompozitorskih otdelenij muzykalnyh vuzov 1976 M Muzyka 1983 Anton Vebern Zhizn i tvorchestvo T 1 1973 M Sovetskij kompozitor 1984 Berlin 1989 na nem yaz Milano 1990 na ital yaz Soavtor Valentina Holopova Garmoniya Programma dlya kompozitorskih otdelenij muz vuzov M Metodicheskij kabinet Ministerstva kultury SSSR 1987 Garmoniya Teoreticheskij kurs Uchebnik dlya studentov istoriko teoreticheskih otdelenij muzykalnyh vuzov 1983 M Muzyka 1988 2 e dop izd Spb 2003 Edison Denisov 1989 1991 M Kompozitor 1993 Amsterdam Harwood Academic Publishers 1995 na angl yaz Soavt Garmonicheskij analiz V 3 h chastyah Chast 1 1986 1988 M Muzyka 1996 Garmonicheskij analiz V 3 h chastyah Chast 2 1986 1988 M Muzyka 2001 Per Bulez Edison Denisov Analiticheskie ocherki Sbornik statej M TC Sfera 1998 Soavtor Svetlana Kurbatskaya Muzyka Veberna T 2 1975 M Kompozitor 1999 Soavtor Valentina Holopova Edison Denisov the Russian Voice in European New Music Edison Denisov russkij golos v evropejskoj Novoj muzyke Berlin Verlag Ernst Kuhn 2002 na angl yaz Sovremennaya garmoniya Programma kursa i metodicheskoe posobie po specialnosti Teoriya muzyki Povyshennyj uroven srednego professionalnogo obrazovaniya M Nauchno metodicheskij centr po hudozhestvennomu obrazovaniyu Ministerstva kultury RF 2002 Garmoniya Teoreticheskij kurs 2 e dop izd SPb Lan 2003 Yurij Nikolaevich Holopov i ego nauchnaya shkola M 2004 s 6 17 Garmoniya Prakticheskij kurs Chast 1 Garmoniya epohi barokko Garmoniya epohi venskih klassikov Garmoniya epohi romantizma M Kompozitor 2003 2 e izd ispr i dop M Kompozitor 2005 Garmoniya Prakticheskij kurs Chast 2 Garmoniya XX veka M Kompozitor 2003 2 e izd ispr i dop M Kompozitor 2005 Muzykalno teoreticheskaya sistema Hajnriha Shenkera M Kompozitor 2006 Muzykalno teoreticheskie sistemy Uchebnik Pod red T Kyuregyan i V Cenovoj M Kompozitor 2006 Vvedenie v muzykalnuyu formu Pod red T Kyuregyan i V Cenovoj M Izd Mosk Konservatorii im Chajkovskogo 2006 Kritika spadshini HolopovaNevdaloyu viyavilasya sproba Holopova vibuduvati doktrinu muzichno istorichnogo procesu bula pomichena yiyi tavtologichnist fantastichnist ta navit himernist Sproba pom yakshiti taki zhorstki ocinki koncepciyi zakinchilasya viznannyam mifichnosti cogo smilivogo i nevdalogo shturmu problemi Yuriyem Mikolajovichem U shilnosti Holopova do mifotvorchosti mozhe perekonatisya kozhen komu popadetsya na ochi fantastichna himera veselkovij spektr intervaliv z jogo viznachennya prirodnogo garmonijnogo ryadu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 128534419 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Holopov 1982 ss 52 104 Ship 2013 s 25 Holopovskoye formulyuvannya prignichuye nasampered vidvertoyu tavtologichnistyu pidjom roz yasnyuyetsya yak ruh vid nizhchogo do vishogo Bentezhit i te sho avtor niyak ne rozkrivaye svogo rozuminnya organizovanosti Vin navit ne stavit pitannya pro sposib porivnyannya organizovanosti riznih stadij ruhu vpered i vgoru Tomu j teza pro te sho v rozvitku muzichnogo mislennya dominuye princip pidjomu povisaye v povitri Yaksho navit istorichnij perehid vid mensh organizovanogo do bilsh organizovanogo stana muziki naspravdi isnuye to ne yasno yak same vin obumovlenij zayavlenimi chotirma parami protilezhnostej Do ciyeyi rozplivchatoyu kartini muzichnogo progresu Holopov dodav sudzhennya natyak pro 300 richni periodichni cikli v istoriyi muziki Odnak zhodnih argumentiv abo hocha b prikladiv ilyustracij avtor ne naviv Do vislovlenih fantastichnih polozhen muzikoznavec dodav she odnu himeru ros Holopovskaya formulirovka udruchaet prezhde vsego otkrovennoj tavtologichnostyu podem razyasnyaetsya kak dvizhenie ot nizshego k vysshemu Obeskurazhivaet i to chto avtor nikak ne raskryvaet svoego ponimaniya organizovannosti On dazhe ne stavit vopros o sposobe soizmereniya organizovannosti raznyh stadij dvizheniya vpered i vverh Poetomu i tezis o tom chto v razvitii muzykalnogo myshleniya dominiruet princip podema povisaet v vozduhe Esli dazhe istoricheskij perehod ot menee organizovannogo k bolee organizovannomu sostoyaniyu muzyki na samom dele sushestvuet to ne yasno kak imenno on obuslovlen zayavlennymi chetyrmya parami protivopolozhnostej K etoj rasplyvchatoj kartine muzykalnogo progressa Holopov dobavil suzhdenie namek o 300 letnih periodicheskih ciklah v istorii muzyki Odnako nikakih argumentov ili hotya by primerov illyustracij avtor ne privel K vyskazannym fantasticheskim polozheniyam muzykoved dobavil eshe odnu himeru Zenkin 2014 c 14 mi ne stanemo nazivati vsyu koncepciyu himeroyu yak ce robit Ship a nazvemo mif jogo vlasnim im yam mifom v yakij mozhna viriti abo ne viriti ros my ne stanem nazyvat vsyu koncepciyu himeroj kak eto delaet Ship a nazovem mif ego sobstvennym imenem mifom v kotoryj mozhno verit ili ne verit Ship 2013 s 27 Stattya Yu Holopova mozhe sluzhiti zrazkom vidchajdushno smilivogo ale v cilomu povnistyu nevdalogo shturmu problemi viznachennya zagalnoyi logiki muzichno istorichnogo procesu ros Statya Yu Holopova mozhet sluzhit obrazcom otchayanno smelogo no v celom polnostyu neudachnogo shturma problemy opredeleniya vseobshej logiki muzykalno istoricheskogo processa Holopov 2003 s 12 Garmonijno vlashtovane tilo sho zvuchit daye veselkovij spektr intervaliv chislova vporyadkovanist yakih dozvolyaye vsim yim zlivatisya v yedinij muzichnij zvuk sho yak bi mistit u sobi yadro vsiyeyi muzichnoyi garmoniyi Takij spektr nazivayetsya naturalnim zvukoryadom chim pidkreslyuyetsya prirodnij harakter muzichnoyi garmoniyi abo garmonijnim ryadom ros Garmonicheski ustroennoe zvuchashee telo daet raduzhnyj spektr intervalov chislovaya uporyadochennost kotoryh pozvolyaet vsem im slivatsya v edinyj muzykalnyj zvuk kak by soderzhashij v sebe yadro vsej muzykalnoj garmonii Takoj spektr nazyvaetsya naturalnym zvukoryadom chem podcherkivaetsya prirodnyj harakter muzykalnoj garmonii ili garmonicheskim ryadom PosilannyaZenkin K V 2014 Amrahova A A Gorbatov D B red O nekotoryh metodologicheskih osobennostyah izucheniya muzyki po sledam trudov russkih uchenyh Pro deyaki metodologichni osoblivosti vivchennya muziki slidami prac rosijskih vchenih PDF Zhurnal Obshestva teorii muzyki rosijska Moskva Obshestvo teorii muzyki 5 1 14 ISSN 2308 1333 Procitovano 18 chervnya 2015 Holopov Yu N 2003 Sandulov Yu A Shapiro S L Elkina U A red Garmoniya Teoretichnij kurs Pidruchnik PDF rosijska Sankt Peterburg Moskva Krasnodar Izdatelstvo Lan ISBN 5 8114 0516 2 Procitovano 20 chervnya 2015 Holopov Yu 1982 Golcman A M Tarakanov M E red Izmenyayusheesya i neizmennoe v evolyucii muzykalnogo myshleniya Sho zminyuyetsya j nezminne u evolyuciyi muzichnogo mislennya Problemy tradicij i novatorstva v sovremennoj muzyke rosijska Moskva Sovetskij kompozitor 52 104 Procitovano 18 chervnya 2015 Ship C 2013 Bocharov Yu S red Ishem logiku muzykalno istoricheskogo processa Shukayemo logiku muzichno istorichnogo procesu PDF Uchyonye zapiski Rossijskoj akademii muzyki imeni Gnesinyh rosijska Moskva Rossijskaya akademiya muzyki imeni Gnesinyh 4 1 27 ISSN 2227 9997 Procitovano 18 chervnya 2015 Dodatkove chitannyaMemorialnij vebsajt Nekrolog v gazete Guardian angl

Дата публікації:
Топ