Урочні літа

Урочні літа (рос. Урочные лета) — строк, протягом якого у Московському царстві власники маєтків за посередництвом держави мали право вимагати повернення їм утікачів-селян і вивезених іншими землевласниками кріпосних селян, Царським указом від 24 листопада (4 грудня) 1597 року був установлений п'ятирічний офіційний строк розшуку втікачів і вивезених селян.

Після закінчення цього терміну селяни у випадку неподачі щодо них відповідних позовів підлягали закріпаченню на нових місцях. Указ про Урочні літа діяв на Чернігово-Сіверщині, яка з 1503—1634 входила до складу Московського царства. Згідно з Уложенням царя Василя Шуйського від 9 березня 1607 року термін Урочних літ збільшено до 15 років. У перші роки правління царя Михайла Федоровича діяв п'ятирічний строк розшуку селян-втікачів, але згодом його поступово збільшували. Соборне Уложення 1649 скасувало урочні літа, що означало остаточне юридичне оформлення кріпосного права у Московській державі.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела та література

• Гуржій О. І. Урочні літа [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 240. — .
• В. А. Чехович. Урочні літа [ 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .