Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Саймон Болівар Бакнер-молодший (англ. Simon Bolivar Buckner Jr.; 18 липня 1886, , штат Кентуккі, США — 18 червня 1945 року, острів Окінава, Японія) — американський воєначальник, генерал (1954, посмертно). Був найбільш високопоставленим американським генералом з тих генералів, які загинули під час Другої світової війни.
| Саймон Болівар Бакнер-молодший | |
|---|---|
| Simon Bolivar Buckner Jr. | |
 | |
| Народження | 18 липня 1886[1][2] Манфордвайл, Кентуккі, США |
| Смерть | 18 червня 1945[1][2](58 років) Окінава (острів), Японія |
| Поховання | Сімейний склеп Бакнерів у штаті Кентуккі |
| Країна |  США |
| Приналежність | Армія США |
| Вид збройних сил | піхота |
| Освіта | Вест-Пойнт |
| Роки служби | 1908-1945 |
| Звання | генерал (США) |
| Командування | Війська на Алясці, 10-та армія (США) |
| Війни / битви | Друга світова війна: Алеутська операція, Битва за Окінаву |
| Нагороди |  |
 Саймон Болівар Бакнер-молодший у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у сім'ї генерала армії Конфедерації Саймона Болівара Бакнера-старшого. Бакнер-старший був впливовим політиком Демократичної партії, губернатором штату Кентуккі, а в 1891 році навіть висунув свою кандидатуру на посаду віцепрезидента США від Демократичної партії.
Бакнер-молодший пішов шляхом батька і пішов на військову службу. Він закінчив Віргінський військовий інститут, а також військову академію у Вест-Пойнті. Здійснив дві подорожі на Філіппіни, про що написав книгу подорожніх нотаток.
У Першій світовій війні Бакнер участі не брав. Він знаходився у США на викладацькій роботі.
У міжвоєнний період Бакнер працював викладачем тактики у Вест-Пойнті.
Із 1936 року — заступник командира 23-го піхотного полку. Із 1937 року — командир 66-го піхотного полку. Із 1938 року — командир 22-го піхотного полку, із 1939 року — начальник штабу 6-ї дивізії.
Друга світова війна
У 1940 році Бакнер був призначений командувачем американських військ на Алясці. На цій посаді він і зустрів вступ США у війну.
У 1942 році над Аляскою нависла загроза вторгнення японців. У червні 1942 року японці атакували і нанесли авіаудар по місту і військовій базі. Незабаром японці захопили Алеутські острови. Бакнер діяв нерішуче й обережно. Все, що він зміг зробити це евакуювати місцеве алеутське населення.
У 1943 році американські та канадські війська під командуванням Бакнера відвоювали у японців Алеутські острови. Але японці евакуювали свої війська раніше і союзники кілька днів бомбардували пусту територію. Попри сумнівність перемоги Бакнер був підвищений у військовому званні до генерал-лейтенанта.
Із липня 1944 року Бакнер командував 10-ю американською армією. Спершу армію планували висадити на острів Тайвань, але згодом американське командування вирішило силами 10-ї армії захопити острів Окінава.
Під час битви за Окінаву Бакнер наказав своїм військам атакувати японців в лоб. Замість обходу і оточення японських укріплень американці атакували їх фронтально і зазнавали величезних втрат. Під час боїв за Окінаву Бакнер заявив: «Я хочу християнізувати японців. Найкращим спосіб це зробити буде поховати їх у християнських могилах.»
Загибель
Бакнер часто відвідував передові позиції своїх військ. Генерал завжди прибував у джипі з прапором генерал-лейтенанта і сам ходив у формі з генеральськими відзнаками. Таким чином Бакнер був чудовою мішенню для японських снайперів.
18 червня 1945 року Бакнер, як зазвичай прибув на передову. Японці помітили генерала і відкрили шквальний артилерійський вогонь. Під час обстрілу Бакнер був поранений осколком снаряда і незабаром помер.
Вищі військові звання
- Бригадний генерал (1 вересня 1940)
- Генерал-майор (4 серпня 1941)
- Генерал-лейтенант (4 травня 1943)
- Генерал (19 липня 1954, посмертно)
Нагороди
Бакнер був нагороджений багатьма американськими нагородами, зокрема «Пурпуровим серцем» і медаллю «За службу у ВМС».
Джерела
- Sarantakes, Nicholas (Editor) (2004). Seven Stars, The Okinawa Battle Diaries of Simon Bolivar Buckner Jr. and Joseph Stilwell. Texas A & M University Press, College Station. ISBN 978-1-58544-294-2.
- Sledge, Eugene B. (1990). With the Old Breed: At Peleliu and Okinawa. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-506714-9.
- Haley, J. Fred (November 1982). «The Death of General Simon Bolivar Buckner». Marine Corps Gazette: 103.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sajmon Bolivar Bakner molodshij angl Simon Bolivar Buckner Jr 18 lipnya 1886 shtat Kentukki SShA 18 chervnya 1945 roku ostriv Okinava Yaponiya amerikanskij voyenachalnik general 1954 posmertno Buv najbilsh visokopostavlenim amerikanskim generalom z tih generaliv yaki zaginuli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Sajmon Bolivar Bakner molodshijSimon Bolivar Buckner Jr Narodzhennya18 lipnya 1886 1886 07 18 1 2 Manfordvajl Kentukki SShASmert18 chervnya 1945 1945 06 18 1 2 58 rokiv Okinava ostriv YaponiyaPohovannyaSimejnij sklep Bakneriv u shtati KentukkiKrayinaSShAPrinalezhnistArmiya SShAVid zbrojnih silpihotaOsvitaVest PojntRoki sluzhbi1908 1945Zvannyageneral SShA KomanduvannyaVijska na Alyasci 10 ta armiya SShA Vijni bitviDruga svitova vijna Aleutska operaciya Bitva za OkinavuNagorodi Sajmon Bolivar Bakner molodshij u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u sim yi generala armiyi Konfederaciyi Sajmona Bolivara Baknera starshogo Bakner starshij buv vplivovim politikom Demokratichnoyi partiyi gubernatorom shtatu Kentukki a v 1891 roci navit visunuv svoyu kandidaturu na posadu viceprezidenta SShA vid Demokratichnoyi partiyi Bakner molodshij pishov shlyahom batka i pishov na vijskovu sluzhbu Vin zakinchiv Virginskij vijskovij institut a takozh vijskovu akademiyu u Vest Pojnti Zdijsniv dvi podorozhi na Filippini pro sho napisav knigu podorozhnih notatok U Pershij svitovij vijni Bakner uchasti ne brav Vin znahodivsya u SShA na vikladackij roboti U mizhvoyennij period Bakner pracyuvav vikladachem taktiki u Vest Pojnti Iz 1936 roku zastupnik komandira 23 go pihotnogo polku Iz 1937 roku komandir 66 go pihotnogo polku Iz 1938 roku komandir 22 go pihotnogo polku iz 1939 roku nachalnik shtabu 6 yi diviziyi Druga svitova vijna U 1940 roci Bakner buv priznachenij komanduvachem amerikanskih vijsk na Alyasci Na cij posadi vin i zustriv vstup SShA u vijnu U 1942 roci nad Alyaskoyu navisla zagroza vtorgnennya yaponciv U chervni 1942 roku yaponci atakuvali i nanesli aviaudar po mistu i vijskovij bazi Nezabarom yaponci zahopili Aleutski ostrovi Bakner diyav nerishuche j oberezhno Vse sho vin zmig zrobiti ce evakuyuvati misceve aleutske naselennya U 1943 roci amerikanski ta kanadski vijska pid komanduvannyam Baknera vidvoyuvali u yaponciv Aleutski ostrovi Ale yaponci evakuyuvali svoyi vijska ranishe i soyuzniki kilka dniv bombarduvali pustu teritoriyu Popri sumnivnist peremogi Bakner buv pidvishenij u vijskovomu zvanni do general lejtenanta Iz lipnya 1944 roku Bakner komanduvav 10 yu amerikanskoyu armiyeyu Spershu armiyu planuvali visaditi na ostriv Tajvan ale zgodom amerikanske komanduvannya virishilo silami 10 yi armiyi zahopiti ostriv Okinava Pid chas bitvi za Okinavu Bakner nakazav svoyim vijskam atakuvati yaponciv v lob Zamist obhodu i otochennya yaponskih ukriplen amerikanci atakuvali yih frontalno i zaznavali velicheznih vtrat Pid chas boyiv za Okinavu Bakner zayaviv Ya hochu hristiyanizuvati yaponciv Najkrashim sposib ce zrobiti bude pohovati yih u hristiyanskih mogilah Zagibel Bakner chasto vidviduvav peredovi poziciyi svoyih vijsk General zavzhdi pribuvav u dzhipi z praporom general lejtenanta i sam hodiv u formi z generalskimi vidznakami Takim chinom Bakner buv chudovoyu mishennyu dlya yaponskih snajperiv 18 chervnya 1945 roku Bakner yak zazvichaj pribuv na peredovu Yaponci pomitili generala i vidkrili shkvalnij artilerijskij vogon Pid chas obstrilu Bakner buv poranenij oskolkom snaryada i nezabarom pomer Vishi vijskovi zvannyaBrigadnij general 1 veresnya 1940 General major 4 serpnya 1941 General lejtenant 4 travnya 1943 General 19 lipnya 1954 posmertno NagorodiBakner buv nagorodzhenij bagatma amerikanskimi nagorodami zokrema Purpurovim sercem i medallyu Za sluzhbu u VMS DzherelaSarantakes Nicholas Editor 2004 Seven Stars The Okinawa Battle Diaries of Simon Bolivar Buckner Jr and Joseph Stilwell Texas A amp M University Press College Station ISBN 978 1 58544 294 2 Sledge Eugene B 1990 With the Old Breed At Peleliu and Okinawa Oxford University Press ISBN 978 0 19 506714 9 Haley J Fred November 1982 The Death of General Simon Bolivar Buckner Marine Corps Gazette 103 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Stilwell Joseph Warren Sarantakes Nicholas Evan 2004 Seven stars the Okinawa battle diaries of Simon Bolivar Buckner Jr and Joseph Stilwell College Station Texas A amp M University Press ISBN 1 58544 294 1 OCLC 52595206