Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шеремет Павло Григорович Шеремет біл Павел Рыгоравіч Шарамет 28 листоп

Павло Шеремет

Павло Шеремет
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шеремет.

Павло Григорович Шеремет (біл. Павел Рыгоравіч Шарамет; 28 листопада 1971, Мінськ, Білоруська РСР, СРСР — 20 липня 2016, Київ, Україна) — білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо та періодичних видань, блогер. Загинув унаслідок замаху.

Шеремет Павло Григорович
Павел Рыгоравіч Шарамет
image
Ім'я при народженнібіл. Павел Рыгоравіч Шарамет
Народився28 листопада 1971(1971-11-28)
Мінськ, Білоруська РСР
Помер20 липня 2016(2016-07-20) (44 роки)
Київ, Україна
Похованняimage Білорусь
Громадянствоimage Білорусь (до 2010 року);
image Росія
Національністьбілорус
Діяльністьтележурналіст, блогер
Галузьжурналіст
Alma materБілоруський державний університет
Знання мовросійська
Посадаголовний редактор
Матиd
Нагороди[en] (1998)

Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».

Життєпис

Після закінчення середньої школи вступив на історичний факультет Білоруського університету. Закінчивши три курси, пішов з цього вишу і вступив на факультет міжнародних економічних відносин Білоруського економічного університету (дипломна робота: «Офшорний бізнес»).

Прийшов на телебачення з банківської справи — до 1992 року працював у відділі валютних операцій одного з банків, пізніше — консультантом економічних програм Білоруського телебачення. Незабаром став ведучим щотижневої аналітичної програми «Проспект» Білоруського ТБ.

У 1996 році працював головним редактором «Белорусской деловой газеты». У тому ж році був призначений завідувачем білоруським бюро Громадського російського телебачення (скор. ОРТ, нині — Перший канал) і власним кореспондентом ОРТ по Білорусі.

Зарекомендував себе як противник режиму Лукашенка. У липні 1997, під час зйомки репортажу про ситуацію на білорусько—литовському кордоні, був заарештований співробітниками силових структур Білорусі за звинуваченням у незаконному перетині державного кордону, в отриманні грошей від закордонних спецслужб і незаконній журналістській діяльності. Засуджений до двох років позбавлення волі умовно і до одного року іспитового строку. Провів в ув'язненні в цілому три місяці і був депортований після того, як президент Росії Єльцин не пустив літак Лукашенка на територію Росії і публічно зажадав звільнення Шеремета.[]

1998 року почав працювати спеціальним кореспондентом програм «Новости» і «Время» дирекції інформаційних програм ОРТ, а в січні 1999 став шеф-редактором російської та зарубіжної кореспондентської мережі дирекції інформаційних програм ОРТ. Був ведучим щотижневої аналітичної програми «Время». У 2000 році пішов з новинних програм та продовжив працювати на Першому каналі вже як автор документальних фільмів і спеціальних проєктів в рамках інформаційних програм. Остаточно пішов з телеканалу 2008-го року.

У березні 2010 року білоруська влада позбавила Шеремета білоруського громадянства, нібито у зв'язку з набуттям російського. Павло розцінив це як помсту за професійну діяльність.

2011 року недовго був ведучим передачі «Вирок» на телеканалі РЕН ТВ. З вересня 2013 по 2014 працював ведучим програми «Прав? Да!» на Громадському телебаченні Росії. Учасник конгресу «Україна — Росія: діалог», що пройшов 24-25 квітня 2014 року в Києві.

В останньому дописі у своєму блозі від 17 липня 2016 року на сайті «Білоруський партизан» Павло Шеремет відзначив, що в Києві постійно перебуває в україномовному середовищі та закликав білорусів вчити та розмовляти білоруською мовою.

Авторські роботи

Є автором документальних фільмів «Дике полювання» та «Дике полювання — 2», «Осетрова війна», «Чеченський щоденник», «1991 — Останній рік імперії», «Остання висота генерала Лебедя», «Страта Саддама. Війна без переможця», «Єгор Гайдар. Окаянні дні», ювілейного фільму про колишнього президента СРСР Михайла Горбачова, фільму, присвяченого 60-річчю початку блокади Ленінграда, документальної стрічки про російський ринок антикваріату і низки інших.

Є одним з авторів книги «Випадковий президент», присвяченої режиму Лукашенка (у співавторстві зі Світланою Калінкіною). 2005 року написав книгу «Пітерські таємниці Володимира Яковлєва» про нових російських політиків із Санкт-Петербурга. 2009 року вийшла його книга про Саакашвілі, про шестиденну війну в серпні 2008 року, про російсько-грузинські відносини «Саакашвілі\Грузія. Загиблі мрії».

Навесні 2009 року опублікував навчальний посібник для журналістів «ТВ. Між ілюзією й правдою життя». Регулярно проводив майстер-класи для молодих, регіональних журналістів[].

Створив популярний незалежний громадсько-політичний новинний сайт «Білоруський партизан» (www.belaruspartisan.by).

Наприкінці грудня 1999 відсторонений від обов'язків генеральний прокурор Юрій Скуратов заявив, що подав до суду позов до Павла Шеремета про захист честі й гідності. Підставою для позову стала заява Шеремета про те, що Скуратов має будинок в Орловській області.

1998 року отримав [en] від [be-x-old] за внесок у розвиток свободи слова, був номінантом премії ТЕФІ як «найкращий репортер» 1999 року і фіналістом ТЕФІ 2001 року в номінації «журналістське розслідування» за фільм «Дике полювання», у 2003 році — в номінації «публіцистична програма» за документальний фільм «Раб і його жінки». 2002 року став лауреатом премії ОБСЄ за демократію та за захист прав людини в галузі журналістики.

Робота в Україні

2012—2016 — вів блог в інтернет-газеті «Українська правда», де друкувалися його політико-аналітичні матеріали та інтерв'ю з провідними політиками, бізнесменами й митцями України та інших держав. На каналі «ТВі» вів програму . З вересня 2015 року вів ранкові програми на радіо «Вести» по вихідних . У червні 2015 року запустив авторський проєкт «Діалоги» на телеканалі 24.

З 2014 року Шеремет був регулярним гостем програм як політичний аналітик. З вересня 2015 року на вихідних він вів ранкові , де серед іншого критикував Віктора Шокіна та звинувачував у рейдерстві директора департаменту комунікацій МВС Андрія Шевченка (згодом Андрій робив офіційні заяви про слідчі дії щодо вбивства Шеремета) та Миколу Мартиненка.

З 2016 року працював по будням у програмі , щочетверга в ній виходили спецвипуски під назвою «Чистий четвер», де Шеремет викривав корупційні схеми владних структур та українських олігархів.

19 липня в останньому ефірі «Ранку Павла Шеремета» жорстко критикував допінгові спецоперації ФСБ, вчергове викривав рейдерське захоплення «ТВі» та називав негідником Миколу Княжицького, розпитував про думку радіослухачів щодо зв'язку Сергія Лещенка з Костянтином Григоришиним, критикував радянські стереотипи щодо військової форми України. Зокрема — десантників та морської піхоти, спростовував радянські міфи та підтримував її оновлення.

Павло повідомив про зникнення начальника департаменту електропостачання «Укрзалізниці», підкреслюючи, що «головне, щоб не повернулися 1990-ті, коли бандити творили що хотіли». В останні тижні роботи активно поглиблював знання української та проводив 15-хвилинки української мови, плануючи вести ефіри українською.

Останнє інтерв'ю дав Андрію Куликову та його колезі як гість в ефірі «Громадського радіо». В ньому Шеремет підкреслював важливість спілкування українською та білоруською мовою, говорив про різницю між вимовою українською, білоруською та російською мовами, а також між тарашкевицею та наркомівкою, критикував білоруську владу та розповів про розгін опозиційної молоді на своїй батьківщині, в Білорусі. Соцмережі порівняли вбивство Шеремета з 90-тими, про важливість неповернення яких казав Шеремет в останньому прямому ефірі.

Шеремет неодноразово розглядав офшорні скандали, можливість збройного перевороту в Україні та ситуацію з Олександром Онищенком. Незадовго до смерті він ретвітнув запис Олексія Навального «Ну что за скоты, а? Олега снова посадили в ШИЗО. Сидел днем на кровати» та висміяв створення пам'ятника пропуску у закритому російському місті Желєногірськ.

Також Шеремет в останні тижні життя аналізував схеми приватизації Одеського припортового заводу та діяльність добробатів, зокрема полку «Азов» та зустрічався друзями та колегами Нємцова у зв'язку з розслідуванням обставин його вбивства, і з Олександром Клименком з приводу обговорення призначення на посаду головного редактора радіостанції, від якого відмовився через неадекватність сприйняття дійсності останнім.

Загибель

Докладніше: Убивство Павла Шеремета

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 р. у Києві, в результаті вибуху автомобіля о 7:45 ранку, машина вибухнула на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка, навпроти ресторану McDonald's.

image З місця події доповіли, що смерть Павла Шеремета — наслідок вибухового пристрою. Це убивство. Співчуваю Альоні і всім друзям покійного. Зроблю все, що можу, щоб разом з колегами розкрити злочин image

— Генпрокурор Юрій Луценко, [3]

image У машині однозначно спрацював вибуховий пристрій. О 7:40 він від'їхав від будинку по Франка, 12 і доїхав до перехрестя. В цей момент під водійським сидінням від хлопка загорілася машина. image

— Співрозмовник в правоохоронних органах., [4]

Ця машина належала керівниці «Української правди» Олені Притулі, але її в машині не було. Згодом стало відомо, що, ймовірно, вибух стався через безоболонковий саморобний вибуховий пристрій, який скоріше за все, керувався дистанційно. Для вбивства використали елементи протипіхотної міни МОН-50, таку ж пізніше знайшли в одного з підозрюваних.

Посол ЄС в Україні, ОБСЄ, Литва та Сполучені Штати Америки закликали повністю розслідувати цей злочин та покарати винних у ньому, а голова ПАРЄ назвав це атакою на свободу ЗМІ та безпеку журналістів.

image
Місце поховання Шеремета на Північному кладовищі, Мінськ

22 липня у Києві в Українському домі відбулася громадська церемонія прощання з Павлом Шереметом. Відспівали небіжчика 23 липня у мінському Храмі Всіх Святих.

Павло Шеремет похований 23 липня 2016 року у Мінську на Північному цвинтарі.

Розслідування

Справа про вбивство відомого журналіста одразу стала однією з найгучніших у країні.

20 липня 2016 р. СБУ заявило про розгляд слідством чотирьох основних версій вбивства:

  1. професійна діяльність;
  2. неприязнь у відносинах або особисті мотиви;
  3. «російський слід» (дестабілізація ситуації в Україні);
  4. замах на Олену Притулу.

Голова Національної поліції Хатія Деканоідзе не називала жодних версій, але висловила занепокоєння тим, що така подія відбулась перед хресною ходою УПЦ МП. 21 липня 2016 року у денному ефірі радіо «Вести» та днем раніше на каналі 112-Україна пов'язав вбивство журналіста із хресною ходою колишній заступник генпрокурора Микола Голомша.

Севгіль Мусаєва-Боровик, головний редактор сайту «Українська правда», де працював журналіст, повідомила, що Павло Шеремет та Олена Притула останні місяці помічали за собою стеження.

20 липня 2016 року відеозапис моменту вибуху автомобіля на вул. Хмельницького в Києві, в результаті якого загинув Павло Шеремет, опубліковано в інтернеті.

21 липня представник Державного департаменту США заявив, ФБР взялося за розслідування вбивства пана Шеремета.

В лютому 2017 року поліція оголосила про встановлення інформації про деяких причетних до вбивства осіб, та озвучила п'ять версій:

  1. Професійна діяльність на територіях РФ і Білорусі;
  2. Помилка в об'єкті злочину, а саме — готувалося вбивство власника видання «Українська правда» Олени Притули;
  3. Професійна діяльність — за його критичні публікації у виданні «Українська правда» та виступи на радіо «Вести»;
  4. Дестабілізація ситуації в державі;
  5. Конфліктні ситуації в особистому житті Павла Шеремета щодо його сімейного, комерційного та фінансового становища.
image Зовнішні відеофайли
image "ВБИВСТВО ПАВЛА". Розслідування загибелі журналіста Шеремета

У тому ж році слідство засекретили через побоювання витоків інформації.

У травні 2017 в рамках проєкту «Слідство.Інфо» вийшов фільм-журналістське розслідування «Вбивство Павла», яке висвітлило важливі подробиці стеження за Шереметом, знайдені журналістами. Журналісти стверджували, що в ніч напередодні вбивства стеження за будинком Шеремета здійснював дехто Ігор Устименко, який на 2014 рік був чинним співробітником СБУ. Ця людина також бачила людей, що здійснили закладку вибухового пристрою під автомобіль Шеремета. Висловлювалося припущення про причетність до вбивства Павла Шеремета силових органів України. Згідно із заявою СБУ [ 15 червня 2017 у Wayback Machine.], Ігор Устименко був звільнений з СБУ 29 квітня 2014 за станом здоров'я.

У 19-й доповіді ООН про ситуацію з правами людини в Україні (2017) констатовано занепокоєння у зв'язку з тривалим розслідуванням вбивства.

Наприкінці 2018 року генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що коло підозрюваних виконавців звузилося «з декількох тисяч до декількох сот» осіб.

20 липня 2019 року Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що напередодні заслухав звіт начальника Національної поліції та начальника карного розшуку у справі вбивства. За словами Ю. Луценка, «допитано сотні осіб», «перевірено десятки тисяч» осіб, «залучені іноземні фахівці», «є гарячі версії», «робиться все можливе».

За даними «УП» станом на листопад 2019, подружжя учасників АТО Інни та Владислава Грищенків фігурує у розслідуванні вбивства Шеремета. Їх затримали за готування іншого вбивства, а пізніше справу перевели до Києва «у зв'язку з причетністю до інших злочинів». Підозр, пов'язаних із Шереметом, їм не висувалося.

Ці дані підтвердилися 12 грудня, коли поліція затримала ще трьох підозрюваних у вбивстві: це музикант і військовослужбовець Андрій Антоненко, що є автором гімну Сил спеціальних операцій, та лікар-волонтерка Юлія Кузьменко. Окрім того, слідство підготувало підозру Яні Дугарь, 26-літній військовій, яку слідство також вважає причетною до вбивства журналіста. Яна брала участь в ООС бойовим медиком 25 повітряно-десантної бригади.

Одночасно відбулася масштабна пресконференція правоохоронців, на якій було оголошено, що за версією слідства закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, а допомагав їй Антоненко. Основним мотивом убивства журналіста вважається спроба дестабілізації соціально-політичної ситуації в країні.

Організатором злочину початково вважали Антоненка, який «захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси … щоб привернути увагу громадськості до певних політичних переконань … вирішив створити організовану групу, щоб у її складі вчинити вбивство». Про замовників злочину слідство не повідомляло, але коло учасників оприлюдненими іменами не обмежується.

Усі підозрювані заперечують свою причетність до злочину; їм обрали запобіжні заходи.

Українські та закордонні оглядачі звернули увагу на недовіру частини суспільства до представлених правоохоронцями доказів винуватості затриманих осіб, а також до сформульованого слідством мотиву злочину.

Досудове розслідування щодо виконавців тривало 1402 дні та було закінчене 22 травня 2020 року. За цей час, за словами слідчих, опрацьовано майже 20 тисяч годин відеозаписів, допитано понад 3000 осіб, опрацьовано майже 44 тисячі абонентських номерів, 15 тисяч ІМЕІ та 400 моніторингів з'єднань абонентів. Проведено 180 окремих слідчих (розшукових) дій, 106 комплексних експертиз. Загалом назбирані 38 томів матеріалів досудового розслідування, а ще понад 200 томів справи стосуються інших фігурантів, організаторів та замовників злочину. У поліції заявили, що зібрали «достатньо доказів для оголошення підозри у вчиненні умисного вбивства Шеремета Кузьменко, Антоненку та Дугарь».

Шевченківський районний суд Києва почав розглядати справу у складі колегії присяжних у вересні 2020 року.

У червні 2023 року було вирішено, що суд розпочнеться спочатку, оскільки двоє з трьох присяжних не можуть брати участь у судових засіданнях.

У січні 2024 року справу було зупинено, оскільки обвинувачені знаходяться у лавах ЗСУ: Яна Дугарь мобілізована, Андрій Антоненко служить за контрактом; крім того, адвокат потерпілих також проходить військову службу.

Замовники: білоруський слід

На початку 2021 року білоруське опозиційне видання [be-x-old]», Українська правда та бельгійське видання EUobserver опублікували переданий їм запис розмови, що відбулася 11 квітня 2012 року між головою Комітету держбезпеки Білорусі (2008—2012) Вадимом Зайцевим та двома співробітниками контртерористичного підрозділу КДБ Білорусі [en]». На записі Зайцев обговорює спосіб вбивства Павла Шеремета, який у той час жив і працював у Росії, ставить завдання його підірвати і зробити це так, щоб вбивство стало публічним сигналом.

image …До курсу цієї справи введене досить вузьке коло людей! І президент [ Лукашенко ] чекає цих чітких заходів, і доручено комітету займатися цими справами… Але так ось, і зрозумілі методи якими ми повинні будемо, де кого втопити, де кого розстріляти — це зрозуміло. А як спровокувати природний підрив, як спровокувати природну пожежу, вбивство, і всі інші речі […] Ось по Шеремету потрібно спрацювати, який заїбав блядь. Зробимо закладку якусь, і так далі, щоб цього щура блядь зовсім блядь ні рук, ні ніг не зберуть. Все щоб як натуральним чином, але це не так впливає на свідомість людей. […] Мені важливо щоб про КДБ навіть і не думали. Думки різні і розходяться… потім справи чергової немає, і все з цим.
Оригінальний текст (рос.)
…В курс этого дела, введён достаточно узкий круг людей! И президент ждет этих чётких мероприятий, и поручено комитету заниматься этими делами… Но так вот, и понятны методы которыми мы должны будем, где кого утопить, где кого расстрелять — это понятно. А как спровоцировать естественный подрыв, как спровоцировать естественный пожар, убийство, и все остальные вещи […] Вот по Шеремету нужно сработать, который заебал блядь. Сделаем закладку какую-то, и так далее, чтоб эту крысу блядь совсем блядь ни рук, ни ног не соберут. Всё чтобы было как натуральным образом, но это не так воздействует на сознание людей. […] Мне важно чтобы о КГБ даже и не думали. Мнения разные и расходятся… потом дела очередного то нету, и всё с этим.
 image

Експерт Національного центру криміналістики засобів масової інформації (Університет Колорадо у Денвері, США) Каталін Григорас, який вивчав запис у 2020 році за запитом EUObserver, зазначив, що з запису видалений цифровий підпис, який міг би сприяти ідентифікації джерела в КДБ, але при цьому на записі не виявлено жодних помітних слідів аудіоманіпуляцій.

Менш ніж за годину після оприлюднення запису Нацполіція повідомила, що в грудні 2020 слідство отримало за допомогою Служби зовнішньої розвідки певну інформацію (документи та аудіозаписи, крайні з яких датовані 2012 роком), що представляє інтерес у розслідуванні з точки зору встановлення замовників злочину. Також отриманий дозвіл на проведення слідчих дій «в одній із європейських країн».

Людиною, що опублікувала записи розмов, виявися Ігор Макар, що проживає у Вільнюсі. У січні 2021 року Макар, колишній заступник командира спецрозділу МВС «Алмаз», також заявив, що Іван Тертель, заступник голови КДБ Білорусі, був одним із розробників плану вбивства 2016 року. У січні 2021 року Макар дав свідчення українським правоохоронцям у Києві.

Пам'ять

image
Місце загибелі Павла Шеремета

Форум громадянського суспільства Східного партнерства у Брюсселі заснував журналістську премію на честь Павла Шеремета «на знак визнання його видатного внеску у справу просування питань прав людини і свободи слова». Уперше її було вручено кримському журналістові Миколі Семені.

2017 року ім'я загиблого було внесено до Меморіалу журналістів у Музеї новин у Вашингтоні.

12 грудня 2019 року, в день затримання підозрюваних у вбивстві Павла, Київська міська рада назвала на його честь столичний сквер.

Наступного року, в четверту річницю, на місці загибелі був встановлений пам'ятний знак роботи скульптора Назара Білика. Меморіал виконаний у лаконічному стилі: білий аркуш паперу з ім'ям та прізвищем убитого журналіста, а також слова внизу «На цьому місці 20 липня 2016 року загинув журналіст».

Сім'я

Фактична дружина — Олена Притула, журналістка, співзасновниця та власниця інтернет-видання «Українська правда».

Двоє дітей від попередніх шлюбів — син Микола і дочка Єлизавета.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
  2. Оксана Коваленко (20.07.2016). . pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 24 липня 2016. Процитовано 20.07.2016.
  3. . Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  4. . Архів оригіналу за 22 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  5. Миссия журналиста: для чего мы работаем?. Журналист. 1 березня 2007. Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  6. . Slon.ru. 2 квітня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  7. . Перший канал. 24 жовтня 2004. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  8. . Slon.ru. 21 липня 2014. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  9. . Лента.ру. 31 марта 2010. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 29.12.2021.
  10. . Независимая газета. 17 січня 2014. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  11. . Ведомости. 17 липня 2014. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  12. . Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 24 грудня 2014.
  13. . Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 24 грудня 2014.
  14. . Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  15. . Білоруський партизан (рос.). Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  16. . Московский комсомолец. 17 березня 2011. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 24 грудня 2014.
  17. Снимаем сюжет. Журналист. 1 липня 2007. Архів оригіналу за 28 вересня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  18. Павєл Шеремет. Тележурналіст [ 10 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Українська правда — Блоги
  19. Rbc.ua. . РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  20. . Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 5 квітня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  21. Павло Шеремет критикує рейдерів, владу та олігархів [ 7 лютого 2017 у Wayback Machine.] , 20 вересня 2015
  22. [1]"" на «Радио Вести», останній ефір, 14 липня
  23. [2] [ 7 лютого 2017 у Wayback Machine.]"" на «Радио Вести», останній ефір, 19 липня 2016
  24. . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 5 квітня 2018.
  25. . Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 5 квітня 2018.
  26. . Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  27. . Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  28. Яким був Шеремет
  29. . Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  30. . Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 24 липня 2016.
  31. . Архів оригіналу за 24 листопада 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  32. . Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 12 квітня 2022.
  33. . Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  34. . Українська правда. Архів оригіналу за 24 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  35. На Майдані вшановували пам'ять Павла Шеремета. [ 23 липня 2016 у Wayback Machine.] BBC Україна. 20 липня, 2016 рік.
  36. . ukranews.com. Українські новини. 20 липня 2016. Архів оригіналу за 22 липня 2016.
  37. . Українська правда. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  38. . Українська правда. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  39. . УП. 8 лютого 2017. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 13.12.2019.
  40. . Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  41. . Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  42. . Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  43. . ukranews.com. Українські новини. 22 липня 2016. Архів оригіналу за 25 липня 2016.
  44. . ukranews.com. Українські новини. 23 липня 2016. Архів оригіналу за 24 липня 2016.
  45. . ukranews.com. Українські новини. 23 липня 2016. Архів оригіналу за 24 липня 2016.
  46. . ukranews.com. Українські новини. 20 липня 2016. Архів оригіналу за 24 липня 2016.
  47. Вбивство Шеремета: коментар Деканоїдзе
  48. . Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  49. 21 липня. Огляд преси. Хто й чому вбив Шеремета: оцінки і прогнози[недоступне посилання з серпня 2019]
  50. . Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  51. . ukranews.com. Українські новини. 20 липня 2016. Архів оригіналу за 18 вересня 2016.
  52. . ukranews.com. Українські новини. 21 липня 2016. Архів оригіналу за 22 липня 2016.
  53. . Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
  54. . Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
  55. . Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  56. . Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  57. . УП. 30 грудня 2018. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.
  58. . Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 20 липня 2019.
  59. . УП. 7 листопада 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 10.12.2019.
  60. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  61. . 24 Канал. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 12 грудня 2019.
  62. СЕНС Україна Стенограма брифінгу МВС України 12.12.2019 по «справі Шеремета» [ 18 червня 2020 у Wayback Machine.]/ Опубліковано 12 травня 2020
  63. . УП. 13 грудня 2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  64. Лебедь Н. Вони в це не вірять! Реакція людей на затримання підозрюваних у справі про вбивство Шеремета [ 3 січня 2020 у Wayback Machine.] 112 UA. 13 грудня 2019 19:10(англ.)
  65. Матола В. Прінт на одязі, сакральна жертва та наплічник фотографа: які докази демонструє поліція у справі Шеремета? [ 3 січня 2020 у Wayback Machine.], LB.ua (15 грудня 2019)
  66. RSF Репортери-без-кордонів Україна мусить менше ухилятися від питань про справу вбивства Шеремета, заявляє RSF [ 11 січня 2020 у Wayback Machine.] Офіційна заява. Сайт RSF. 10 січня 2020(англ.)
  67. . УП. 1 червня 2020. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  68. Суд взявся за справу Шеремета: будуть присяжні. Українська правда (укр.). 25 СЕРПНЯ 2020. Процитовано 24 січня 2024.
  69. Суд у справі вбивства Шеремета через 3 роки починається з початку. Українська правда (укр.). 26 ЧЕРВНЯ 2023. Процитовано 24 січня 2024.
  70. Суд у справі Шеремета призупинили через те, що фігурантка воює. Українська правда (укр.). 24 січня 2024. Процитовано 24 січня 2024.
  71. (PDF). [be-x-old]. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2021. Процитовано 04.01.2021.
  72. . [be-x-old]. Архів оригіналу за 21 грудня 2020. Процитовано 04.01.2021.
  73. . УП. 04.01.2021. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 04.01.2021.
  74. . EUObserver. 04.01.2021. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 04.01.2021.
  75. Лукашенко замышлял политические убийства в Германии. Новое расследование Игоря Макара! на YouTube
  76. Нацполіція отримала в розпорядження інформацію щодо можливих замовників вбивства Павла Шеремета. Нацполіція. 04.01.2021. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 04.01.2021.
  77. (рос.). Хартія 97. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 24 червня 2021.
  78. . УП. 19.01.2021. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 19.01.2021.
  79. . Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 12 квітня 2022.
  80. Stephanie Castellano (5 червня 2017). . NEWSEUM. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 8 червня 2017.(англ.)
  81. . УП. 12 грудня 2019. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  82. . УП. 20.07.2020. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20.07.2020.

Посилання

  • Твіттер Павла Шеремета [ 24 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  • Персона: Павел Шеремет [ 6 липня 2016 у Wayback Machine.] на Эхо Москвы
  • Шеремет, Павел [ 13 липня 2012 у Wayback Machine.] на Лента.ру
  • Пал Героїч, ви завжди з нами — Українська правда [ 20 липня 2016 у Wayback Machine.]
  • Що відомо про людей, яких підозрюють у причетності до вбивства Шеремета / Українська правда, 12 грудня 2019 [ 13 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  • Андрій Куликов: Павло Шеремет був не лише білоруським журналістом
  • Шість років без Павла Шеремета. Що варто пам’ятати про один з найрезонансніших злочинів в новітній історії України
  • Експрацівник ФСБ РФ заявив, що вбивство Шеремета організували російські спецслужби

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sheremet Pavlo Grigorovich Sheremet bil Pavel Rygoravich Sharamet 28 listopada 1971 Minsk Biloruska RSR SRSR 20 lipnya 2016 Kiyiv Ukrayina biloruskij rosijskij ta ukrayinskij zhurnalist telebachennya radio ta periodichnih vidan bloger Zaginuv unaslidok zamahu Sheremet Pavlo GrigorovichPavel Rygoravich SharametIm ya pri narodzhennibil Pavel Rygoravich SharametNarodivsya28 listopada 1971 1971 11 28 Minsk Biloruska RSRPomer20 lipnya 2016 2016 07 20 44 roki Kiyiv UkrayinaPohovannya BilorusGromadyanstvo Bilorus do 2010 roku RosiyaNacionalnistbilorusDiyalnisttelezhurnalist blogerGaluzzhurnalistAlma materBiloruskij derzhavnij universitetZnannya movrosijskaPosadagolovnij redaktorMatidNagorodi en 1998 Mediafajli u Vikishovishi Pracyuvav kerivnikom viddilu specialnih informacijnih proyektiv ORT zgodom Pershogo kanalu nadali na Gromadskomu telebachenni Rosiyi Z 2012 roku pracyuvav v Ukrayini v Ukrayinskij pravdi na telekanali TVi ta na Radio Vesti ZhittyepisPislya zakinchennya serednoyi shkoli vstupiv na istorichnij fakultet Biloruskogo universitetu Zakinchivshi tri kursi pishov z cogo vishu i vstupiv na fakultet mizhnarodnih ekonomichnih vidnosin Biloruskogo ekonomichnogo universitetu diplomna robota Ofshornij biznes Prijshov na telebachennya z bankivskoyi spravi do 1992 roku pracyuvav u viddili valyutnih operacij odnogo z bankiv piznishe konsultantom ekonomichnih program Biloruskogo telebachennya Nezabarom stav veduchim shotizhnevoyi analitichnoyi programi Prospekt Biloruskogo TB U 1996 roci pracyuvav golovnim redaktorom Belorusskoj delovoj gazety U tomu zh roci buv priznachenij zaviduvachem biloruskim byuro Gromadskogo rosijskogo telebachennya skor ORT nini Pershij kanal i vlasnim korespondentom ORT po Bilorusi Zarekomenduvav sebe yak protivnik rezhimu Lukashenka U lipni 1997 pid chas zjomki reportazhu pro situaciyu na bilorusko litovskomu kordoni buv zaareshtovanij spivrobitnikami silovih struktur Bilorusi za zvinuvachennyam u nezakonnomu peretini derzhavnogo kordonu v otrimanni groshej vid zakordonnih specsluzhb i nezakonnij zhurnalistskij diyalnosti Zasudzhenij do dvoh rokiv pozbavlennya voli umovno i do odnogo roku ispitovogo stroku Proviv v uv yaznenni v cilomu tri misyaci i buv deportovanij pislya togo yak prezident Rosiyi Yelcin ne pustiv litak Lukashenka na teritoriyu Rosiyi i publichno zazhadav zvilnennya Sheremeta dzherelo 1998 roku pochav pracyuvati specialnim korespondentom program Novosti i Vremya direkciyi informacijnih program ORT a v sichni 1999 stav shef redaktorom rosijskoyi ta zarubizhnoyi korespondentskoyi merezhi direkciyi informacijnih program ORT Buv veduchim shotizhnevoyi analitichnoyi programi Vremya U 2000 roci pishov z novinnih program ta prodovzhiv pracyuvati na Pershomu kanali vzhe yak avtor dokumentalnih filmiv i specialnih proyektiv v ramkah informacijnih program Ostatochno pishov z telekanalu 2008 go roku U berezni 2010 roku biloruska vlada pozbavila Sheremeta biloruskogo gromadyanstva nibito u zv yazku z nabuttyam rosijskogo Pavlo rozciniv ce yak pomstu za profesijnu diyalnist 2011 roku nedovgo buv veduchim peredachi Virok na telekanali REN TV Z veresnya 2013 po 2014 pracyuvav veduchim programi Prav Da na Gromadskomu telebachenni Rosiyi Uchasnik kongresu Ukrayina Rosiya dialog sho projshov 24 25 kvitnya 2014 roku v Kiyevi V ostannomu dopisi u svoyemu blozi vid 17 lipnya 2016 roku na sajti Biloruskij partizan Pavlo Sheremet vidznachiv sho v Kiyevi postijno perebuvaye v ukrayinomovnomu seredovishi ta zaklikav bilorusiv vchiti ta rozmovlyati biloruskoyu movoyu Avtorski robotiYe avtorom dokumentalnih filmiv Dike polyuvannya ta Dike polyuvannya 2 Osetrova vijna Chechenskij shodennik 1991 Ostannij rik imperiyi Ostannya visota generala Lebedya Strata Saddama Vijna bez peremozhcya Yegor Gajdar Okayanni dni yuvilejnogo filmu pro kolishnogo prezidenta SRSR Mihajla Gorbachova filmu prisvyachenogo 60 richchyu pochatku blokadi Leningrada dokumentalnoyi strichki pro rosijskij rinok antikvariatu i nizki inshih Ye odnim z avtoriv knigi Vipadkovij prezident prisvyachenoyi rezhimu Lukashenka u spivavtorstvi zi Svitlanoyu Kalinkinoyu 2005 roku napisav knigu Piterski tayemnici Volodimira Yakovlyeva pro novih rosijskih politikiv iz Sankt Peterburga 2009 roku vijshla jogo kniga pro Saakashvili pro shestidennu vijnu v serpni 2008 roku pro rosijsko gruzinski vidnosini Saakashvili Gruziya Zagibli mriyi Navesni 2009 roku opublikuvav navchalnij posibnik dlya zhurnalistiv TV Mizh ilyuziyeyu j pravdoyu zhittya Regulyarno provodiv majster klasi dlya molodih regionalnih zhurnalistiv dzherelo Stvoriv populyarnij nezalezhnij gromadsko politichnij novinnij sajt Biloruskij partizan www belaruspartisan by Naprikinci grudnya 1999 vidstoronenij vid obov yazkiv generalnij prokuror Yurij Skuratov zayaviv sho podav do sudu pozov do Pavla Sheremeta pro zahist chesti j gidnosti Pidstavoyu dlya pozovu stala zayava Sheremeta pro te sho Skuratov maye budinok v Orlovskij oblasti 1998 roku otrimav en vid be x old za vnesok u rozvitok svobodi slova buv nominantom premiyi TEFI yak najkrashij reporter 1999 roku i finalistom TEFI 2001 roku v nominaciyi zhurnalistske rozsliduvannya za film Dike polyuvannya u 2003 roci v nominaciyi publicistichna programa za dokumentalnij film Rab i jogo zhinki 2002 roku stav laureatom premiyi OBSYe za demokratiyu ta za zahist prav lyudini v galuzi zhurnalistiki Robota v Ukrayini 2012 2016 viv blog v internet gazeti Ukrayinska pravda de drukuvalisya jogo politiko analitichni materiali ta interv yu z providnimi politikami biznesmenami j mitcyami Ukrayini ta inshih derzhav Na kanali TVi viv programu Z veresnya 2015 roku viv rankovi programi na radio Vesti po vihidnih U chervni 2015 roku zapustiv avtorskij proyekt Dialogi na telekanali 24 Z 2014 roku Sheremet buv regulyarnim gostem program yak politichnij analitik Z veresnya 2015 roku na vihidnih vin viv rankovi de sered inshogo kritikuvav Viktora Shokina ta zvinuvachuvav u rejderstvi direktora departamentu komunikacij MVS Andriya Shevchenka zgodom Andrij robiv oficijni zayavi pro slidchi diyi shodo vbivstva Sheremeta ta Mikolu Martinenka Z 2016 roku pracyuvav po budnyam u programi shochetverga v nij vihodili specvipuski pid nazvoyu Chistij chetver de Sheremet vikrivav korupcijni shemi vladnih struktur ta ukrayinskih oligarhiv 19 lipnya v ostannomu efiri Ranku Pavla Sheremeta zhorstko kritikuvav dopingovi specoperaciyi FSB vchergove vikrivav rejderske zahoplennya TVi ta nazivav negidnikom Mikolu Knyazhickogo rozpituvav pro dumku radiosluhachiv shodo zv yazku Sergiya Leshenka z Kostyantinom Grigorishinim kritikuvav radyanski stereotipi shodo vijskovoyi formi Ukrayini Zokrema desantnikiv ta morskoyi pihoti sprostovuvav radyanski mifi ta pidtrimuvav yiyi onovlennya Pavlo povidomiv pro zniknennya nachalnika departamentu elektropostachannya Ukrzaliznici pidkreslyuyuchi sho golovne shob ne povernulisya 1990 ti koli banditi tvorili sho hotili V ostanni tizhni roboti aktivno pogliblyuvav znannya ukrayinskoyi ta provodiv 15 hvilinki ukrayinskoyi movi planuyuchi vesti efiri ukrayinskoyu Ostannye interv yu dav Andriyu Kulikovu ta jogo kolezi yak gist v efiri Gromadskogo radio V nomu Sheremet pidkreslyuvav vazhlivist spilkuvannya ukrayinskoyu ta biloruskoyu movoyu govoriv pro riznicyu mizh vimovoyu ukrayinskoyu biloruskoyu ta rosijskoyu movami a takozh mizh tarashkeviceyu ta narkomivkoyu kritikuvav bilorusku vladu ta rozpoviv pro rozgin opozicijnoyi molodi na svoyij batkivshini v Bilorusi Socmerezhi porivnyali vbivstvo Sheremeta z 90 timi pro vazhlivist nepovernennya yakih kazav Sheremet v ostannomu pryamomu efiri Sheremet neodnorazovo rozglyadav ofshorni skandali mozhlivist zbrojnogo perevorotu v Ukrayini ta situaciyu z Oleksandrom Onishenkom Nezadovgo do smerti vin retvitnuv zapis Oleksiya Navalnogo Nu chto za skoty a Olega snova posadili v ShIZO Sidel dnem na krovati ta vismiyav stvorennya pam yatnika propusku u zakritomu rosijskomu misti Zhelyenogirsk Takozh Sheremet v ostanni tizhni zhittya analizuvav shemi privatizaciyi Odeskogo priportovogo zavodu ta diyalnist dobrobativ zokrema polku Azov ta zustrichavsya druzyami ta kolegami Nyemcova u zv yazku z rozsliduvannyam obstavin jogo vbivstva i z Oleksandrom Klimenkom z privodu obgovorennya priznachennya na posadu golovnogo redaktora radiostanciyi vid yakogo vidmovivsya cherez neadekvatnist sprijnyattya dijsnosti ostannim ZagibelDokladnishe Ubivstvo Pavla Sheremeta Pavlo Sheremet zaginuv 20 lipnya 2016 r u Kiyevi v rezultati vibuhu avtomobilya o 7 45 ranku mashina vibuhnula na rozi vulic Bogdana Hmelnickogo ta Ivana Franka navproti restoranu McDonald s Z miscya podiyi dopovili sho smert Pavla Sheremeta naslidok vibuhovogo pristroyu Ce ubivstvo Spivchuvayu Aloni i vsim druzyam pokijnogo Zroblyu vse sho mozhu shob razom z kolegami rozkriti zlochin Genprokuror Yurij Lucenko 3 U mashini odnoznachno spracyuvav vibuhovij pristrij O 7 40 vin vid yihav vid budinku po Franka 12 i doyihav do perehrestya V cej moment pid vodijskim sidinnyam vid hlopka zagorilasya mashina Spivrozmovnik v pravoohoronnih organah 4 Cya mashina nalezhala kerivnici Ukrayinskoyi pravdi Oleni Prituli ale yiyi v mashini ne bulo Zgodom stalo vidomo sho jmovirno vibuh stavsya cherez bezobolonkovij samorobnij vibuhovij pristrij yakij skorishe za vse keruvavsya distancijno Dlya vbivstva vikoristali elementi protipihotnoyi mini MON 50 taku zh piznishe znajshli v odnogo z pidozryuvanih Posol YeS v Ukrayini OBSYe Litva ta Spolucheni Shtati Ameriki zaklikali povnistyu rozsliduvati cej zlochin ta pokarati vinnih u nomu a golova PARYe nazvav ce atakoyu na svobodu ZMI ta bezpeku zhurnalistiv Misce pohovannya Sheremeta na Pivnichnomu kladovishi Minsk 22 lipnya u Kiyevi v Ukrayinskomu domi vidbulasya gromadska ceremoniya proshannya z Pavlom Sheremetom Vidspivali nebizhchika 23 lipnya u minskomu Hrami Vsih Svyatih Pavlo Sheremet pohovanij 23 lipnya 2016 roku u Minsku na Pivnichnomu cvintari RozsliduvannyaSprava pro vbivstvo vidomogo zhurnalista odrazu stala odniyeyu z najguchnishih u krayini 20 lipnya 2016 r SBU zayavilo pro rozglyad slidstvom chotiroh osnovnih versij vbivstva profesijna diyalnist nepriyazn u vidnosinah abo osobisti motivi rosijskij slid destabilizaciya situaciyi v Ukrayini zamah na Olenu Pritulu Golova Nacionalnoyi policiyi Hatiya Dekanoidze ne nazivala zhodnih versij ale vislovila zanepokoyennya tim sho taka podiya vidbulas pered hresnoyu hodoyu UPC MP 21 lipnya 2016 roku u dennomu efiri radio Vesti ta dnem ranishe na kanali 112 Ukrayina pov yazav vbivstvo zhurnalista iz hresnoyu hodoyu kolishnij zastupnik genprokurora Mikola Golomsha Sevgil Musayeva Borovik golovnij redaktor sajtu Ukrayinska pravda de pracyuvav zhurnalist povidomila sho Pavlo Sheremet ta Olena Pritula ostanni misyaci pomichali za soboyu stezhennya 20 lipnya 2016 roku videozapis momentu vibuhu avtomobilya na vul Hmelnickogo v Kiyevi v rezultati yakogo zaginuv Pavlo Sheremet opublikovano v interneti 21 lipnya predstavnik Derzhavnogo departamentu SShA zayaviv FBR vzyalosya za rozsliduvannya vbivstva pana Sheremeta V lyutomu 2017 roku policiya ogolosila pro vstanovlennya informaciyi pro deyakih prichetnih do vbivstva osib ta ozvuchila p yat versij Profesijna diyalnist na teritoriyah RF i Bilorusi Pomilka v ob yekti zlochinu a same gotuvalosya vbivstvo vlasnika vidannya Ukrayinska pravda Oleni Prituli Profesijna diyalnist za jogo kritichni publikaciyi u vidanni Ukrayinska pravda ta vistupi na radio Vesti Destabilizaciya situaciyi v derzhavi Konfliktni situaciyi v osobistomu zhitti Pavla Sheremeta shodo jogo simejnogo komercijnogo ta finansovogo stanovisha Zovnishni videofajli VBIVSTVO PAVLA Rozsliduvannya zagibeli zhurnalista Sheremeta U tomu zh roci slidstvo zasekretili cherez poboyuvannya vitokiv informaciyi U travni 2017 v ramkah proyektu Slidstvo Info vijshov film zhurnalistske rozsliduvannya Vbivstvo Pavla yake visvitlilo vazhlivi podrobici stezhennya za Sheremetom znajdeni zhurnalistami Zhurnalisti stverdzhuvali sho v nich naperedodni vbivstva stezhennya za budinkom Sheremeta zdijsnyuvav dehto Igor Ustimenko yakij na 2014 rik buv chinnim spivrobitnikom SBU Cya lyudina takozh bachila lyudej sho zdijsnili zakladku vibuhovogo pristroyu pid avtomobil Sheremeta Vislovlyuvalosya pripushennya pro prichetnist do vbivstva Pavla Sheremeta silovih organiv Ukrayini Zgidno iz zayavoyu SBU 15 chervnya 2017 u Wayback Machine Igor Ustimenko buv zvilnenij z SBU 29 kvitnya 2014 za stanom zdorov ya U 19 j dopovidi OON pro situaciyu z pravami lyudini v Ukrayini 2017 konstatovano zanepokoyennya u zv yazku z trivalim rozsliduvannyam vbivstva Naprikinci 2018 roku genprokuror Yurij Lucenko povidomiv sho kolo pidozryuvanih vikonavciv zvuzilosya z dekilkoh tisyach do dekilkoh sot osib 20 lipnya 2019 roku Generalnij prokuror Ukrayini Yurij Lucenko povidomiv sho naperedodni zasluhav zvit nachalnika Nacionalnoyi policiyi ta nachalnika karnogo rozshuku u spravi vbivstva Za slovami Yu Lucenka dopitano sotni osib perevireno desyatki tisyach osib zalucheni inozemni fahivci ye garyachi versiyi robitsya vse mozhlive Za danimi UP stanom na listopad 2019 podruzhzhya uchasnikiv ATO Inni ta Vladislava Grishenkiv figuruye u rozsliduvanni vbivstva Sheremeta Yih zatrimali za gotuvannya inshogo vbivstva a piznishe spravu pereveli do Kiyeva u zv yazku z prichetnistyu do inshih zlochiniv Pidozr pov yazanih iz Sheremetom yim ne visuvalosya Ci dani pidtverdilisya 12 grudnya koli policiya zatrimala she troh pidozryuvanih u vbivstvi ce muzikant i vijskovosluzhbovec Andrij Antonenko sho ye avtorom gimnu Sil specialnih operacij ta likar volonterka Yuliya Kuzmenko Okrim togo slidstvo pidgotuvalo pidozru Yani Dugar 26 litnij vijskovij yaku slidstvo takozh vvazhaye prichetnoyu do vbivstva zhurnalista Yana brala uchast v OOS bojovim medikom 25 povitryano desantnoyi brigadi Odnochasno vidbulasya masshtabna preskonferenciya pravoohoronciv na yakij bulo ogolosheno sho za versiyeyu slidstva zakladala vibuhivku pid avto Sheremeta Kuzmenko a dopomagav yij Antonenko Osnovnim motivom ubivstva zhurnalista vvazhayetsya sproba destabilizaciyi socialno politichnoyi situaciyi v krayini Organizatorom zlochinu pochatkovo vvazhali Antonenka yakij zahopivshis ultranacionalistichnimi ideyami kultivuyuchi velichnist arijskoyi rasi shob privernuti uvagu gromadskosti do pevnih politichnih perekonan virishiv stvoriti organizovanu grupu shob u yiyi skladi vchiniti vbivstvo Pro zamovnikiv zlochinu slidstvo ne povidomlyalo ale kolo uchasnikiv oprilyudnenimi imenami ne obmezhuyetsya Usi pidozryuvani zaperechuyut svoyu prichetnist do zlochinu yim obrali zapobizhni zahodi Ukrayinski ta zakordonni oglyadachi zvernuli uvagu na nedoviru chastini suspilstva do predstavlenih pravoohoroncyami dokaziv vinuvatosti zatrimanih osib a takozh do sformulovanogo slidstvom motivu zlochinu Dosudove rozsliduvannya shodo vikonavciv trivalo 1402 dni ta bulo zakinchene 22 travnya 2020 roku Za cej chas za slovami slidchih opracovano majzhe 20 tisyach godin videozapisiv dopitano ponad 3000 osib opracovano majzhe 44 tisyachi abonentskih nomeriv 15 tisyach IMEI ta 400 monitoringiv z yednan abonentiv Provedeno 180 okremih slidchih rozshukovih dij 106 kompleksnih ekspertiz Zagalom nazbirani 38 tomiv materialiv dosudovogo rozsliduvannya a she ponad 200 tomiv spravi stosuyutsya inshih figurantiv organizatoriv ta zamovnikiv zlochinu U policiyi zayavili sho zibrali dostatno dokaziv dlya ogoloshennya pidozri u vchinenni umisnogo vbivstva Sheremeta Kuzmenko Antonenku ta Dugar Shevchenkivskij rajonnij sud Kiyeva pochav rozglyadati spravu u skladi kolegiyi prisyazhnih u veresni 2020 roku U chervni 2023 roku bulo virisheno sho sud rozpochnetsya spochatku oskilki dvoye z troh prisyazhnih ne mozhut brati uchast u sudovih zasidannyah U sichni 2024 roku spravu bulo zupineno oskilki obvinuvacheni znahodyatsya u lavah ZSU Yana Dugar mobilizovana Andrij Antonenko sluzhit za kontraktom krim togo advokat poterpilih takozh prohodit vijskovu sluzhbu Zamovniki biloruskij slid Na pochatku 2021 roku biloruske opozicijne vidannya be x old Ukrayinska pravda ta belgijske vidannya EUobserver opublikuvali peredanij yim zapis rozmovi sho vidbulasya 11 kvitnya 2012 roku mizh golovoyu Komitetu derzhbezpeki Bilorusi 2008 2012 Vadimom Zajcevim ta dvoma spivrobitnikami kontrteroristichnogo pidrozdilu KDB Bilorusi en Na zapisi Zajcev obgovoryuye sposib vbivstva Pavla Sheremeta yakij u toj chas zhiv i pracyuvav u Rosiyi stavit zavdannya jogo pidirvati i zrobiti ce tak shob vbivstvo stalo publichnim signalom Do kursu ciyeyi spravi vvedene dosit vuzke kolo lyudej I prezident Lukashenko chekaye cih chitkih zahodiv i dorucheno komitetu zajmatisya cimi spravami Ale tak os i zrozumili metodi yakimi mi povinni budemo de kogo vtopiti de kogo rozstrilyati ce zrozumilo A yak sprovokuvati prirodnij pidriv yak sprovokuvati prirodnu pozhezhu vbivstvo i vsi inshi rechi Os po Sheremetu potribno spracyuvati yakij zayibav blyad Zrobimo zakladku yakus i tak dali shob cogo shura blyad zovsim blyad ni ruk ni nig ne zberut Vse shob yak naturalnim chinom ale ce ne tak vplivaye na svidomist lyudej Meni vazhlivo shob pro KDB navit i ne dumali Dumki rizni i rozhodyatsya potim spravi chergovoyi nemaye i vse z cim Originalnij tekst ros V kurs etogo dela vvedyon dostatochno uzkij krug lyudej I prezident zhdet etih chyotkih meropriyatij i porucheno komitetu zanimatsya etimi delami No tak vot i ponyatny metody kotorymi my dolzhny budem gde kogo utopit gde kogo rasstrelyat eto ponyatno A kak sprovocirovat estestvennyj podryv kak sprovocirovat estestvennyj pozhar ubijstvo i vse ostalnye veshi Vot po Sheremetu nuzhno srabotat kotoryj zaebal blyad Sdelaem zakladku kakuyu to i tak dalee chtob etu krysu blyad sovsem blyad ni ruk ni nog ne soberut Vsyo chtoby bylo kak naturalnym obrazom no eto ne tak vozdejstvuet na soznanie lyudej Mne vazhno chtoby o KGB dazhe i ne dumali Mneniya raznye i rashodyatsya potom dela ocherednogo to netu i vsyo s etim Ekspert Nacionalnogo centru kriminalistiki zasobiv masovoyi informaciyi Universitet Kolorado u Denveri SShA Katalin Grigoras yakij vivchav zapis u 2020 roci za zapitom EUObserver zaznachiv sho z zapisu vidalenij cifrovij pidpis yakij mig bi spriyati identifikaciyi dzherela v KDB ale pri comu na zapisi ne viyavleno zhodnih pomitnih slidiv audiomanipulyacij Mensh nizh za godinu pislya oprilyudnennya zapisu Nacpoliciya povidomila sho v grudni 2020 slidstvo otrimalo za dopomogoyu Sluzhbi zovnishnoyi rozvidki pevnu informaciyu dokumenti ta audiozapisi krajni z yakih datovani 2012 rokom sho predstavlyaye interes u rozsliduvanni z tochki zoru vstanovlennya zamovnikiv zlochinu Takozh otrimanij dozvil na provedennya slidchih dij v odnij iz yevropejskih krayin Lyudinoyu sho opublikuvala zapisi rozmov viyavisya Igor Makar sho prozhivaye u Vilnyusi U sichni 2021 roku Makar kolishnij zastupnik komandira specrozdilu MVS Almaz takozh zayaviv sho Ivan Tertel zastupnik golovi KDB Bilorusi buv odnim iz rozrobnikiv planu vbivstva 2016 roku U sichni 2021 roku Makar dav svidchennya ukrayinskim pravoohoroncyam u Kiyevi Pam yatMisce zagibeli Pavla Sheremeta Forum gromadyanskogo suspilstva Shidnogo partnerstva u Bryusseli zasnuvav zhurnalistsku premiyu na chest Pavla Sheremeta na znak viznannya jogo vidatnogo vnesku u spravu prosuvannya pitan prav lyudini i svobodi slova Upershe yiyi bulo vrucheno krimskomu zhurnalistovi Mikoli Semeni 2017 roku im ya zagiblogo bulo vneseno do Memorialu zhurnalistiv u Muzeyi novin u Vashingtoni 12 grudnya 2019 roku v den zatrimannya pidozryuvanih u vbivstvi Pavla Kiyivska miska rada nazvala na jogo chest stolichnij skver Nastupnogo roku v chetvertu richnicyu na misci zagibeli buv vstanovlenij pam yatnij znak roboti skulptora Nazara Bilika Memorial vikonanij u lakonichnomu stili bilij arkush paperu z im yam ta prizvishem ubitogo zhurnalista a takozh slova vnizu Na comu misci 20 lipnya 2016 roku zaginuv zhurnalist Sim yaFaktichna druzhina Olena Pritula zhurnalistka spivzasnovnicya ta vlasnicya internet vidannya Ukrayinska pravda Dvoye ditej vid poperednih shlyubiv sin Mikola i dochka Yelizaveta Primitki Arhiv originalu za 23 lipnya 2016 Procitovano 22 lipnya 2016 Oksana Kovalenko 20 07 2016 pravda com ua Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 24 lipnya 2016 Procitovano 20 07 2016 Arhiv originalu za 21 lipnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 Arhiv originalu za 22 lipnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 Missiya zhurnalista dlya chego my rabotaem Zhurnalist 1 bereznya 2007 Arhiv originalu za 17 veresnya 2014 Procitovano 24 grudnya 2014 Slon ru 2 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 5 bereznya 2014 Procitovano 24 grudnya 2014 Pershij kanal 24 zhovtnya 2004 Arhiv originalu za 10 grudnya 2014 Procitovano 24 grudnya 2014 Slon ru 21 lipnya 2014 Arhiv originalu za 8 grudnya 2014 Procitovano 24 grudnya 2014 Lenta ru 31 marta 2010 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2020 Procitovano 29 12 2021 Nezavisimaya gazeta 17 sichnya 2014 Arhiv originalu za 1 bereznya 2014 Procitovano 24 grudnya 2014 Vedomosti 17 lipnya 2014 Arhiv originalu za 24 grudnya 2014 Procitovano 24 grudnya 2014 Arhiv originalu za 13 lipnya 2012 Procitovano 24 grudnya 2014 Arhiv originalu za 19 chervnya 2018 Procitovano 24 grudnya 2014 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2014 Procitovano 24 grudnya 2014 Biloruskij partizan ros Arhiv originalu za 20 lipnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 Moskovskij komsomolec 17 bereznya 2011 Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 24 grudnya 2014 Snimaem syuzhet Zhurnalist 1 lipnya 2007 Arhiv originalu za 28 veresnya 2014 Procitovano 24 grudnya 2014 Pavyel Sheremet Telezhurnalist 10 kvitnya 2014 u Wayback Machine Ukrayinska pravda Blogi Rbc ua RBK Ukraina ukr Arhiv originalu za 7 bereznya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 Arhiv originalu za 21 lipnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Pavlo Sheremet kritikuye rejderiv vladu ta oligarhiv 7 lyutogo 2017 u Wayback Machine 20 veresnya 2015 1 na Radio Vesti ostannij efir 14 lipnya 2 7 lyutogo 2017 u Wayback Machine na Radio Vesti ostannij efir 19 lipnya 2016 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 27 lipnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2018 Procitovano 5 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2018 Procitovano 5 kvitnya 2018 Yakim buv Sheremet Arhiv originalu za 22 kvitnya 2018 Procitovano 5 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 24 lipnya 2016 Arhiv originalu za 24 listopada 2014 Procitovano 24 grudnya 2014 Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 25 bereznya 2018 Procitovano 5 kvitnya 2018 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 24 lipnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 Na Majdani vshanovuvali pam yat Pavla Sheremeta 23 lipnya 2016 u Wayback Machine BBC Ukrayina 20 lipnya 2016 rik ukranews com Ukrayinski novini 20 lipnya 2016 Arhiv originalu za 22 lipnya 2016 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 21 lipnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 21 lipnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 UP 8 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 13 12 2019 Arhiv originalu za 21 lipnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 Arhiv originalu za 21 lipnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 Arhiv originalu za 21 lipnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 ukranews com Ukrayinski novini 22 lipnya 2016 Arhiv originalu za 25 lipnya 2016 ukranews com Ukrayinski novini 23 lipnya 2016 Arhiv originalu za 24 lipnya 2016 ukranews com Ukrayinski novini 23 lipnya 2016 Arhiv originalu za 24 lipnya 2016 ukranews com Ukrayinski novini 20 lipnya 2016 Arhiv originalu za 24 lipnya 2016 Vbivstvo Sheremeta komentar Dekanoyidze Arhiv originalu za 23 lipnya 2016 Procitovano 21 lipnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 21 lipnya Oglyad presi Hto j chomu vbiv Sheremeta ocinki i prognozi nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 7 serpnya 2016 Procitovano 21 lipnya 2016 ukranews com Ukrayinski novini 20 lipnya 2016 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 ukranews com Ukrayinski novini 21 lipnya 2016 Arhiv originalu za 22 lipnya 2016 Arhiv originalu za 6 bereznya 2017 Procitovano 5 bereznya 2017 Arhiv originalu za 6 bereznya 2017 Procitovano 5 bereznya 2017 Arhiv originalu za 16 travnya 2017 Procitovano 10 travnya 2017 Arhiv originalu za 12 veresnya 2017 Procitovano 12 veresnya 2017 UP 30 grudnya 2018 Arhiv originalu za 30 grudnya 2018 Procitovano 30 grudnya 2018 Arhiv originalu za 8 serpnya 2019 Procitovano 20 lipnya 2019 UP 7 listopada 2019 Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 10 12 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 12 grudnya 2019 24 Kanal Arhiv originalu za 17 bereznya 2020 Procitovano 12 grudnya 2019 SENS Ukrayina Stenograma brifingu MVS Ukrayini 12 12 2019 po spravi Sheremeta 18 chervnya 2020 u Wayback Machine Opublikovano 12 travnya 2020 UP 13 grudnya 2019 Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 13 grudnya 2019 Lebed N Voni v ce ne viryat Reakciya lyudej na zatrimannya pidozryuvanih u spravi pro vbivstvo Sheremeta 3 sichnya 2020 u Wayback Machine 112 UA 13 grudnya 2019 19 10 angl Matola V Print na odyazi sakralna zhertva ta naplichnik fotografa yaki dokazi demonstruye policiya u spravi Sheremeta 3 sichnya 2020 u Wayback Machine LB ua 15 grudnya 2019 RSF Reporteri bez kordoniv Ukrayina musit menshe uhilyatisya vid pitan pro spravu vbivstva Sheremeta zayavlyaye RSF 11 sichnya 2020 u Wayback Machine Oficijna zayava Sajt RSF 10 sichnya 2020 angl UP 1 chervnya 2020 Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 2 chervnya 2020 Sud vzyavsya za spravu Sheremeta budut prisyazhni Ukrayinska pravda ukr 25 SERPNYa 2020 Procitovano 24 sichnya 2024 Sud u spravi vbivstva Sheremeta cherez 3 roki pochinayetsya z pochatku Ukrayinska pravda ukr 26 ChERVNYa 2023 Procitovano 24 sichnya 2024 Sud u spravi Sheremeta prizupinili cherez te sho figurantka voyuye Ukrayinska pravda ukr 24 sichnya 2024 Procitovano 24 sichnya 2024 PDF be x old Arhiv originalu PDF za 25 sichnya 2021 Procitovano 04 01 2021 be x old Arhiv originalu za 21 grudnya 2020 Procitovano 04 01 2021 UP 04 01 2021 Arhiv originalu za 4 sichnya 2021 Procitovano 04 01 2021 EUObserver 04 01 2021 Arhiv originalu za 13 sichnya 2021 Procitovano 04 01 2021 Lukashenko zamyshlyal politicheskie ubijstva v Germanii Novoe rassledovanie Igorya Makara na YouTube Nacpoliciya otrimala v rozporyadzhennya informaciyu shodo mozhlivih zamovnikiv vbivstva Pavla Sheremeta Nacpoliciya 04 01 2021 Arhiv originalu za 4 sichnya 2021 Procitovano 04 01 2021 ros Hartiya 97 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2021 Procitovano 24 chervnya 2021 UP 19 01 2021 Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 19 01 2021 Arhiv originalu za 6 bereznya 2017 Procitovano 12 kvitnya 2022 Stephanie Castellano 5 chervnya 2017 NEWSEUM Arhiv originalu za 7 chervnya 2017 Procitovano 8 chervnya 2017 angl UP 12 grudnya 2019 Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 12 grudnya 2019 UP 20 07 2020 Arhiv originalu za 20 lipnya 2020 Procitovano 20 07 2020 PosilannyaTvitter Pavla Sheremeta 24 listopada 2014 u Wayback Machine Persona Pavel Sheremet 6 lipnya 2016 u Wayback Machine na Eho Moskvy Sheremet Pavel 13 lipnya 2012 u Wayback Machine na Lenta ru Pal Geroyich vi zavzhdi z nami Ukrayinska pravda 20 lipnya 2016 u Wayback Machine Sho vidomo pro lyudej yakih pidozryuyut u prichetnosti do vbivstva Sheremeta Ukrayinska pravda 12 grudnya 2019 13 grudnya 2019 u Wayback Machine Andrij Kulikov Pavlo Sheremet buv ne lishe biloruskim zhurnalistom Shist rokiv bez Pavla Sheremeta Sho varto pam yatati pro odin z najrezonansnishih zlochiniv v novitnij istoriyi Ukrayini Ekspracivnik FSB RF zayaviv sho vbivstvo Sheremeta organizuvali rosijski specsluzhbi

Дата публікації:
Топ