Ця стаття містить інформацію, яку треба на наявність недостовірних фактів і хибних даних. (грудень 2013) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (грудень 2013) |
Лариса Степанівна Ратушна, відома також як Ляля Ратушна (9 січня 1921, Тиврів — † 19 березня 1944, Вінниця) — українська радянська підпільниця, у роки Другої Світової війни учасниця Вінницького підпілля, Герой Радянського Союзу (посмертно), почесний громадянин Вінниці.
Лариса Степанівна Ратушна | |
---|---|
рос. Лариса Ратушная | |
Народилася | 9 січня 1921 Тиврів, Вінницький повіт, Подільська губернія, УНР |
Померла | 18 березня 1944 (23 роки) Вінниця, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Вінниця |
Країна | СРСР |
Національність | українці |
Діяльність | партизанка |
Alma mater | МДУ |
Учасник | німецько-радянська війна |
Нагороди | |
|
Біографія
Народилася Лариса Степанівна Ратушна — 9 січня 1921 року у селищі міського типу Тиврів. В родинному колі її називали Лялею. Вона підростала та здобувала середню освіту у Вінниці.
Травень 1938 року — Ляля їде в Москву і вступає в Московський державний університет імені Ломоносова, на механіко — математичний факультет.
В перший день війни дівчина подала прохання відправити її на фронт, але їй відмовили. Комітет комсомолу мобілізує студентів на охорону університетського корпусу. Ляля мала стаж донора, тобто здавала свою кров, брала участь у будівництві оборонних рубежів, рила протитанкові рови. Також вчилась на курсах медсестер.
6 вересня 1941 року Лариса вступає в Московське ополчення — 8-му Червонопресненську дивізію, де був сформований полк зі студентів, аспірантів, професорів університету загальною кількістю тисячу чоловік. Ляля була санінструктором. Але воювати їй довелось недовго. Вже в першому бою поблизу Наро-Фомінська дівчина потрапляє в полон. Після декількох невдалих спроб їй все ж таки вдається втекти з полону в листопаді 1941 року. Майже два місяці йшла до окупованої німецькими військами Вінниці. Дісталась міста в лютому 1942.
Весною 1942 року підпільники здійснили декілька досить вдалих операцій. Організували одночасно втечу 26 військовополонених з м'ясокомбінату, вивели з ладу станції водопостачання, спалили продовольчі склади і млин, був убитий офіцер СС і поранено гебіткомісара Нольтинга, відправили партизанам 570 гвинтівок, 3 кулемети, 82 автомати, звільнили з концтаборів 1000 військовополонених. Велика роль у цій боротьбі належала групі: Бевз—Любимов—Войцехівський—Ратушна. Група працювала в центрі міста. Ратушна зв'язалась з підпільниками через шкільного товариша І. Войцехівського. Ігор рекомендував Ларису підпільному центру і вона швидко влилась в ряди народних месників. Вона мала здібність підробляти фашистські документи. Ті, до яких Ляля приклала руку, витримували найпильнішу перевірку.
Юна підпільниця була також розвідником. Частенько, за наказами, вона переносила до партизанських загонів зброю, шрифти, документи та листівки. Партизани звали її «зіронькою». Вона намагалась зробити все, аби виправдати це ім'я. Знання німецької мови дало можливість Ларисі ходити в табір радянських військовополонених. З її допомогою вдалося звільнити кілька людей.
17 липня 1942 року під час одного з важких моментів у житті вінницького підпілля (низка арештів і розстрілів) Ляля потрапляє в полон. Прямо із заводу по виготовленню свічок (там вона працювала на той час) дівчину було кинуто до в'язниці для суворих допитів, які Ляля мужньо витримала. Згодом Лариса була відправлена вдруге до концентраційного табору у Гнівані. Звільнитись вдалося лише у квітні 1943 року за допомогою підкупу вінницького німецького чиновника.
І знову конспіративна квартира. Вона живе під псевдонімом Лукія Степко. Підпільний комітет доручив їй роздобути типографський шрифт. Ляля впоралась із завданням. Це дало змогу обладнати підпільну друкарню «Україна». Добре законспірована друкарня діяла до повного звільнення Вінниці. За цей час було надруковано і поширено близько 70 тисяч листівок.
З травня 1943 року Ляля Ратушна — розвідниця і зв'язкова вінницького підпілля.
19 березня 1944 року Л. Ратушна була вбита зрадником із лав радянського підпілля. Поховали її на вінницькому кладовищі. Згодом останки Лялі Ратушної були перенесені до Парку Слави у сквері Козицького в центральній частині міста Вінниці.
Вшанування пам'яті
За видатні заслуги, мужність і героїзм, виявлені в боротьбі проти німецьких окупантів у період Другої Світової війни Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року зв'язковій Вінницької міської підпільної партійної організації Ратушній Ларисі Степанівні посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У 1965 році за рішенням міськвиконкому Палацу піонерів і школярів присвоєне ім'я Героя Радянського Союзу Лариси Степанівни Ратушної. Перед Палацом дітей та юнацтва встановлене погруддя мужньої вінничанки. Її ім'ям названа одна з вулиць міста Вінниці, а по Південному Бузі ходить теплохід «Ляля Ратушна».
У селищі Тиврів Лялі Ратушній була посвячена меморіальна дошка на будівлі Тиврівської районної ради та Тиврівської районної державної адміністрації. На дошці вказана коротка інформація про Ларису Степанівну і її час проведений в містечку Тиврів.
Примітки
- Підпільницька діяльність Лялі Ратушної - vinnychanka.info (укр.). 14 листопада 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
- Н. М. Руденко. Ратушна Лариса Степанівна [ 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 139. — .
Джерела та література
- Н. М. Руденко. Ратушна Лариса Степанівна [ 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 139. — .
- Герої Радянського Союзу — Вінничани[недоступне посилання з квітня 2019]
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (грудень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit informaciyu yaku treba pereviriti na nayavnist nedostovirnih faktiv i hibnih danih Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta dopomozhit vipraviti nedoliki gruden 2013 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2013 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Ratushna Larisa Stepanivna Ratushna vidoma takozh yak Lyalya Ratushna 9 sichnya 1921 Tivriv 19 bereznya 1944 Vinnicya ukrayinska radyanska pidpilnicya u roki Drugoyi Svitovoyi vijni uchasnicya Vinnickogo pidpillya Geroj Radyanskogo Soyuzu posmertno pochesnij gromadyanin Vinnici Larisa Stepanivna Ratushnaros Larisa RatushnayaNarodilasya9 sichnya 1921 1921 01 09 Tivriv Vinnickij povit Podilska guberniya UNRPomerla18 bereznya 1944 1944 03 18 23 roki Vinnicya Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaVinnicyaKrayina SRSRNacionalnistukrayinciDiyalnistpartizankaAlma materMDUUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya Larisa Stepanivna Ratushna 9 sichnya 1921 roku u selishi miskogo tipu Tivriv V rodinnomu koli yiyi nazivali Lyaleyu Vona pidrostala ta zdobuvala serednyu osvitu u Vinnici Traven 1938 roku Lyalya yide v Moskvu i vstupaye v Moskovskij derzhavnij universitet imeni Lomonosova na mehaniko matematichnij fakultet V pershij den vijni divchina podala prohannya vidpraviti yiyi na front ale yij vidmovili Komitet komsomolu mobilizuye studentiv na ohoronu universitetskogo korpusu Lyalya mala stazh donora tobto zdavala svoyu krov brala uchast u budivnictvi oboronnih rubezhiv rila protitankovi rovi Takozh vchilas na kursah medsester 6 veresnya 1941 roku Larisa vstupaye v Moskovske opolchennya 8 mu Chervonopresnensku diviziyu de buv sformovanij polk zi studentiv aspirantiv profesoriv universitetu zagalnoyu kilkistyu tisyachu cholovik Lyalya bula saninstruktorom Ale voyuvati yij dovelos nedovgo Vzhe v pershomu boyu poblizu Naro Fominska divchina potraplyaye v polon Pislya dekilkoh nevdalih sprob yij vse zh taki vdayetsya vtekti z polonu v listopadi 1941 roku Majzhe dva misyaci jshla do okupovanoyi nimeckimi vijskami Vinnici Distalas mista v lyutomu 1942 Vesnoyu 1942 roku pidpilniki zdijsnili dekilka dosit vdalih operacij Organizuvali odnochasno vtechu 26 vijskovopolonenih z m yasokombinatu viveli z ladu stanciyi vodopostachannya spalili prodovolchi skladi i mlin buv ubitij oficer SS i poraneno gebitkomisara Noltinga vidpravili partizanam 570 gvintivok 3 kulemeti 82 avtomati zvilnili z konctaboriv 1000 vijskovopolonenih Velika rol u cij borotbi nalezhala grupi Bevz Lyubimov Vojcehivskij Ratushna Grupa pracyuvala v centri mista Ratushna zv yazalas z pidpilnikami cherez shkilnogo tovarisha I Vojcehivskogo Igor rekomenduvav Larisu pidpilnomu centru i vona shvidko vlilas v ryadi narodnih mesnikiv Vona mala zdibnist pidroblyati fashistski dokumenti Ti do yakih Lyalya priklala ruku vitrimuvali najpilnishu perevirku Yuna pidpilnicya bula takozh rozvidnikom Chastenko za nakazami vona perenosila do partizanskih zagoniv zbroyu shrifti dokumenti ta listivki Partizani zvali yiyi zironkoyu Vona namagalas zrobiti vse abi vipravdati ce im ya Znannya nimeckoyi movi dalo mozhlivist Larisi hoditi v tabir radyanskih vijskovopolonenih Z yiyi dopomogoyu vdalosya zvilniti kilka lyudej 17 lipnya 1942 roku pid chas odnogo z vazhkih momentiv u zhitti vinnickogo pidpillya nizka areshtiv i rozstriliv Lyalya potraplyaye v polon Pryamo iz zavodu po vigotovlennyu svichok tam vona pracyuvala na toj chas divchinu bulo kinuto do v yaznici dlya suvorih dopitiv yaki Lyalya muzhno vitrimala Zgodom Larisa bula vidpravlena vdruge do koncentracijnogo taboru u Gnivani Zvilnitis vdalosya lishe u kvitni 1943 roku za dopomogoyu pidkupu vinnickogo nimeckogo chinovnika I znovu konspirativna kvartira Vona zhive pid psevdonimom Lukiya Stepko Pidpilnij komitet doruchiv yij rozdobuti tipografskij shrift Lyalya vporalas iz zavdannyam Ce dalo zmogu obladnati pidpilnu drukarnyu Ukrayina Dobre zakonspirovana drukarnya diyala do povnogo zvilnennya Vinnici Za cej chas bulo nadrukovano i poshireno blizko 70 tisyach listivok Z travnya 1943 roku Lyalya Ratushna rozvidnicya i zv yazkova vinnickogo pidpillya Teplohid Lyalya Ratushna 19 bereznya 1944 roku L Ratushna bula vbita zradnikom iz lav radyanskogo pidpillya Pohovali yiyi na vinnickomu kladovishi Zgodom ostanki Lyali Ratushnoyi buli pereneseni do Parku Slavi u skveri Kozickogo v centralnij chastini mista Vinnici Vshanuvannya pam yatiZa vidatni zaslugi muzhnist i geroyizm viyavleni v borotbi proti nimeckih okupantiv u period Drugoyi Svitovoyi vijni Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 travnya 1965 roku zv yazkovij Vinnickoyi miskoyi pidpilnoyi partijnoyi organizaciyi Ratushnij Larisi Stepanivni posmertno prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu U 1965 roci za rishennyam miskvikonkomu Palacu pioneriv i shkolyariv prisvoyene im ya Geroya Radyanskogo Soyuzu Larisi Stepanivni Ratushnoyi Pered Palacom ditej ta yunactva vstanovlene pogruddya muzhnoyi vinnichanki Yiyi im yam nazvana odna z vulic mista Vinnici a po Pivdennomu Buzi hodit teplohid Lyalya Ratushna U selishi Tivriv Lyali Ratushnij bula posvyachena memorialna doshka na budivli Tivrivskoyi rajonnoyi radi ta Tivrivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Na doshci vkazana korotka informaciya pro Larisu Stepanivnu i yiyi chas provedenij v mistechku Tivriv Vulicya Lyali Ratushnoyi ye u misti Vinnicya Illinci Hmilnik PrimitkiPidpilnicka diyalnist Lyali Ratushnoyi vinnychanka info ukr 14 listopada 2022 Procitovano 16 listopada 2022 N M Rudenko Ratushna Larisa Stepanivna 28 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 139 ISBN 978 966 00 1290 5 Dzherela ta literaturaN M Rudenko Ratushna Larisa Stepanivna 28 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 139 ISBN 978 966 00 1290 5 Geroyi Radyanskogo Soyuzu Vinnichani nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2013