Пагво́ський рух вче́них (англ. Pugwash Conferences on Science and World Affairs) - рух вчених, які виступають за мир, роззброєння та міжнародну безпеку, за запобігання світової термоядерної війни та наукову співпрацю. Пагвоський рух зародився 1955 року, коли 11 всесвітньо відомих учених, у тому числі Альберт Ейнштейн, Фредерік Жоліо-Кюрі, Бертран Рассел, Макс Борн, Персі Вільямс Бріджмен, Леопольд Інфельд, Лайнус Полінг, Джозеф Ротблат, виступили з маніфестом, в якому закликали зібрати конференцію проти використання ядерної енергії у військових цілях.
Пагвоський рух учених | |
---|---|
Тип | організація |
Засновано | 1957[1] |
Розташування | Рим[2] |
41°53′35″ пн. ш. 12°28′00″ сх. д. / 41.89326690002777553° пн. ш. 12.4668318000277764668° сх. д. | |
Членство | d[3] |
Вебсайт: pugwash.org | |
Нагороди (1995) | |
Пагвоський рух учених у Вікісховищі |
1987 року створено Міжнародний студентський і Молодіжний пагвоський рух.
Для поширення ідей учасників Пагвоського руху випускаються періодичні видання: «Proceedings of the Pugwash Conferences on Science and World Affairs» (щорічно з 1957), «Pugwash Newsletter» (щоквартально з 1963 ), «Pugwash Occasional Papers» (щоквартально з 2000), спеціальні монографії та доповіді.
Пагвоські конференції
Перша конференція
Перша Пагвоська конференція пройшла 7—11 липня 1957 року за активної підтримки канадського громадського діяча й мільярдера Сайруса Ітона на його батьківщині в (Нова Шотландія, Канада). На конференції були присутні 22 вчених з 10 країн (7 з США, в тому числі Герман Джозеф Мюллер, Лео Силард, 3 з СРСР, 3 з Японії, в тому числі , Хідекі Юкава, 2 з Великої Британії, в тому числі Сесіл Френк Пауелл, 2 з Канади, по одному з Австралії (Марк Оліфант), Австрії, Китаю, Французької республіки та Польської Народної Республіки). В основному це були фізики-ядерники. З СРСР приїхали академік , професор , академік Дмитро Скобєльцин, а також помічник головного вченого секретаря Президії АН СРСР . Перша Пагвоська конференція була присвячена небезпеці використання ядерної зброї, і можливості контролю за її розповсюдженням. На конференції було утворено постійний комітет Пагвоського руху з місцеперебуванням у Лондоні.
З 1957 року Пагвоські конференції проводяться 1—2 рази на рік. За рішенням Ради організації з 2007 року Пагвоські конференції проводяться один раз на 18 місяців.
У проміжках між конференціями Пагвоським рухом організуються тематичні симпозіуми та семінари в різних країнах світу.
Традиції конференцій
- Всі учасники конференції отримують персональне запрошення і не є представниками жодної країни чи організації.
- Дискусії проводяться за зачиненими дверима, тільки після закінчення зустрічі робиться коротка заява для преси.
Список конференцій
Номер | Час проведення | Місто | Країна | Примітки |
---|---|---|---|---|
1-а | Липень 1957 | Канада | ||
2-я | травня 1958 | Канада | ||
Третього | вересня 1958 | Кіцбюель | Австрія | |
4-а | червень - липень 1959 | Баден-Баден | ФРН | |
5-а | серпень 1959 | Пагвош | Канада | |
6-а | грудень 1960 | Москва | СРСР | |
7-а | вересень 1961 | США | ||
8-а | вересень 1961 | США | ||
9-а | серпень 1962 | Кембридж | Велика Британія | |
10-а | вересень 1962 | Лондон | Велика Британія | |
11-а | вересень 1963 | Дубровник | Соціалістична Федеративна Республіка Югославія | |
12-та | січень 1964 | Удайпур | Індія | |
13-а | вересень 1964 | Карлові Вари | Чехословацька Соціалістична Республіка | |
14-а | квітень 1965 | Венеція | Італія | |
15-а | грудень 1965 - січень 1966 | Аддис-Абеба | Ефіопія | |
16-а | вересень 1966 | Сопот | Польська Народна Республіка | |
17-та | вересень 1967 | Роннебю | Швеція | |
18-та | вересень 1968 | Ніцца | Франція | |
19-а | жовтень 1969 | Сочі | СРСР | |
20-та | вересень 1970 | США | ||
21-а | серпень - вересень 1971 | Соціалістична Республіка Румунія | ||
22-а | вересень 1972 | Оксфорд | Велика Британія | |
23-я | серпень - вересень 1973 | Фінляндія | ||
24-а | серпень - вересень 1974 | Баден | Австрія | |
25-а | січень 1976 | Індія | ||
26-а | серпень 1976 | НДР | ||
27-а | серпень 1977 | Мюнхен | ФРН | |
28-а | вересень 1978 | Варна | Народна Республіка Болгарія | |
29-а | липень 1979 | Мехіко | Мексика | |
30-а | серпень 1980 | Брекелен | Нідерланди | |
31-а | серпень 1981 | Канада | ||
32-а | серпень 1982 | Варшава | Польська Народна Республіка | |
33-я | серпень 1983 | Венеція | Італія | |
34-та | липень 1984 | Швеція | ||
35-а | липень 1985 | Кампінас | Бразилія | |
36-а | вересень 1986 | Будапешт | Угорська Народна Республіка | |
37-а | вересень 1987 | Гмунден | Австрія | |
38-а | серпень - вересень 1988 | Дагомис | СРСР | |
39-а | липень 1989 | Кембридж | США | |
40-а | вересень 1990 | Велика Британія | ||
41-а | вересень 1991 | Пекін | Китай | |
42-я | вересень 1992 | Берлін | Німеччина | |
43-я | червень 1993 | Швеція | ||
44-я | червень - липень 1994 | Греція | ||
45-а | липень 1995 | Хіросіма | Японія | |
46-та | вересень 1996 | Лахті | Фінляндія | |
47-я | серпень 1997 | Ліллехаммер | Норвегія | |
48-а | вересень - жовтень 1998 | Мексика | ||
49-а | вересень 1999 | Рустенбург | ПАР | |
50-та | серпень 2000 | Кембридж | Велика Британія | |
51-а | березень 2002 | Агра | Індія | |
52-а | серпень 2002 | Сан-Дієго | США | |
53-я | липень 2003 | Галіфакс, | Канада | |
54-а | жовтень 2004 | Сеул | Республіка Корея | |
55-та | липень 2005 | Хіросіма | Японія | |
56-а | листопад 2006 | Каїр | Єгипет | |
57-а | жовтень 2007 | Барі | Італія | |
58-а | квітень 2009 | Гаага | Нідерланди | |
59-а | липень 2011 | Берлін | Німеччина | |
60-та | листопад 2013 | Стамбул | Туреччина | |
61-а | листопад 2015 | Нагасакі | Японія |
Міжнародне визнання
1995 року Пагвоський рух став лауреатом Нобелівської премії миру «За великі досягнення, спрямовані на зниження ролі ядерної зброї у світовій політиці, і за багаторічні зусилля із заборони цього виду зброї».
Примітки
- http://cultural-opposition.eu/registry/?uri=http://courage.btk.mta.hu/courage/individual/n36255
- COURAGE Registry
- https://www.stopkillerrobots.org/members/
- 1010985a1.htm Пагуошський рух[недоступне посилання з липня 2019] / Лебедєв М. - стаття з енциклопедії «Кругосвєт »® [ 13 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Документи та історія Пагуошського руху. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 15 червня 2010.
Література
- С. П. Галака. Пагуошський рух // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Рижов Ю. А., Лебедєв М. А.Вчені Академії наук у Пагуошського рух / / Весник РАН .- 2005.-Т. 75, № 6.
- Рижов Ю. А., Лебедєв М. А.Ювілей Пагуошського руху / / Весник РАН .- 2007.-Т.77, № 10.
- Лебедєв М. А.До 50-річчя Пагуошського руху / / Екология и жизнь.-2007 .- № 10, 11.
Посилання
- Офіційний сайт Пагуошського руху вчених [ 8 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Маніфест Рассела - Ейнштейна, 1955 р. [ 4 червня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pagvo skij ruh vche nih angl Pugwash Conferences on Science and World Affairs ruh vchenih yaki vistupayut za mir rozzbroyennya ta mizhnarodnu bezpeku za zapobigannya svitovoyi termoyadernoyi vijni ta naukovu spivpracyu Pagvoskij ruh zarodivsya 1955 roku koli 11 vsesvitno vidomih uchenih u tomu chisli Albert Ejnshtejn Frederik Zholio Kyuri Bertran Rassel Maks Born Persi Vilyams Bridzhmen Leopold Infeld Lajnus Poling Dzhozef Rotblat vistupili z manifestom v yakomu zaklikali zibrati konferenciyu proti vikoristannya yadernoyi energiyi u vijskovih cilyah Pagvoskij ruh uchenihTiporganizaciyaZasnovano1957 1 RoztashuvannyaRim 2 41 53 35 pn sh 12 28 00 sh d 41 89326690002777553 pn sh 12 4668318000277764668 sh d 41 89326690002777553 12 4668318000277764668Chlenstvod 3 Vebsajt pugwash orgNagorodi 1995 Pagvoskij ruh uchenih u Vikishovishi 1987 roku stvoreno Mizhnarodnij studentskij i Molodizhnij pagvoskij ruh Dlya poshirennya idej uchasnikiv Pagvoskogo ruhu vipuskayutsya periodichni vidannya Proceedings of the Pugwash Conferences on Science and World Affairs shorichno z 1957 Pugwash Newsletter shokvartalno z 1963 Pugwash Occasional Papers shokvartalno z 2000 specialni monografiyi ta dopovidi Pagvoski konferenciyiPersha konferenciya Persha Pagvoska konferenciya projshla 7 11 lipnya 1957 roku za aktivnoyi pidtrimki kanadskogo gromadskogo diyacha j milyardera Sajrusa Itona na jogo batkivshini v Nova Shotlandiya Kanada Na konferenciyi buli prisutni 22 vchenih z 10 krayin 7 z SShA v tomu chisli German Dzhozef Myuller Leo Silard 3 z SRSR 3 z Yaponiyi v tomu chisli Hideki Yukava 2 z Velikoyi Britaniyi v tomu chisli Sesil Frenk Pauell 2 z Kanadi po odnomu z Avstraliyi Mark Olifant Avstriyi Kitayu Francuzkoyi respubliki ta Polskoyi Narodnoyi Respubliki V osnovnomu ce buli fiziki yaderniki Z SRSR priyihali akademik profesor akademik Dmitro Skobyelcin a takozh pomichnik golovnogo vchenogo sekretarya Prezidiyi AN SRSR Persha Pagvoska konferenciya bula prisvyachena nebezpeci vikoristannya yadernoyi zbroyi i mozhlivosti kontrolyu za yiyi rozpovsyudzhennyam Na konferenciyi bulo utvoreno postijnij komitet Pagvoskogo ruhu z misceperebuvannyam u Londoni Z 1957 roku Pagvoski konferenciyi provodyatsya 1 2 razi na rik Za rishennyam Radi organizaciyi z 2007 roku Pagvoski konferenciyi provodyatsya odin raz na 18 misyaciv U promizhkah mizh konferenciyami Pagvoskim ruhom organizuyutsya tematichni simpoziumi ta seminari v riznih krayinah svitu Tradiciyi konferencij Vsi uchasniki konferenciyi otrimuyut personalne zaproshennya i ne ye predstavnikami zhodnoyi krayini chi organizaciyi Diskusiyi provodyatsya za zachinenimi dverima tilki pislya zakinchennya zustrichi robitsya korotka zayava dlya presi Spisok konferencij Nomer Chas provedennya Misto Krayina Primitki1 a Lipen 1957 Kanada2 ya travnya 1958 KanadaTretogo veresnya 1958 Kicbyuel Avstriya4 a cherven lipen 1959 Baden Baden FRN5 a serpen 1959 Pagvosh Kanada6 a gruden 1960 Moskva SRSR7 a veresen 1961 SShA8 a veresen 1961 SShA9 a serpen 1962 Kembridzh Velika Britaniya10 a veresen 1962 London Velika Britaniya11 a veresen 1963 Dubrovnik Socialistichna Federativna Respublika Yugoslaviya12 ta sichen 1964 Udajpur Indiya13 a veresen 1964 Karlovi Vari Chehoslovacka Socialistichna Respublika14 a kviten 1965 Veneciya Italiya15 a gruden 1965 sichen 1966 Addis Abeba Efiopiya16 a veresen 1966 Sopot Polska Narodna Respublika17 ta veresen 1967 Ronnebyu Shveciya18 ta veresen 1968 Nicca Franciya19 a zhovten 1969 Sochi SRSR20 ta veresen 1970 SShA21 a serpen veresen 1971 Socialistichna Respublika Rumuniya22 a veresen 1972 Oksford Velika Britaniya23 ya serpen veresen 1973 Finlyandiya24 a serpen veresen 1974 Baden Avstriya25 a sichen 1976 Indiya26 a serpen 1976 NDR27 a serpen 1977 Myunhen FRN28 a veresen 1978 Varna Narodna Respublika Bolgariya29 a lipen 1979 Mehiko Meksika30 a serpen 1980 Brekelen Niderlandi31 a serpen 1981 Kanada32 a serpen 1982 Varshava Polska Narodna Respublika33 ya serpen 1983 Veneciya Italiya34 ta lipen 1984 Shveciya35 a lipen 1985 Kampinas Braziliya36 a veresen 1986 Budapesht Ugorska Narodna Respublika37 a veresen 1987 Gmunden Avstriya38 a serpen veresen 1988 Dagomis SRSR39 a lipen 1989 Kembridzh SShA40 a veresen 1990 Velika Britaniya41 a veresen 1991 Pekin Kitaj42 ya veresen 1992 Berlin Nimechchina43 ya cherven 1993 Shveciya44 ya cherven lipen 1994 Greciya45 a lipen 1995 Hirosima Yaponiya46 ta veresen 1996 Lahti Finlyandiya47 ya serpen 1997 Lillehammer Norvegiya48 a veresen zhovten 1998 Meksika49 a veresen 1999 Rustenburg PAR50 ta serpen 2000 Kembridzh Velika Britaniya51 a berezen 2002 Agra Indiya52 a serpen 2002 San Diyego SShA53 ya lipen 2003 Galifaks Kanada54 a zhovten 2004 Seul Respublika Koreya55 ta lipen 2005 Hirosima Yaponiya56 a listopad 2006 Kayir Yegipet57 a zhovten 2007 Bari Italiya58 a kviten 2009 Gaaga Niderlandi59 a lipen 2011 Berlin Nimechchina60 ta listopad 2013 Stambul Turechchina61 a listopad 2015 Nagasaki YaponiyaMizhnarodne viznannya1995 roku Pagvoskij ruh stav laureatom Nobelivskoyi premiyi miru Za veliki dosyagnennya spryamovani na znizhennya roli yadernoyi zbroyi u svitovij politici i za bagatorichni zusillya iz zaboroni cogo vidu zbroyi Primitkihttp cultural opposition eu registry uri http courage btk mta hu courage individual n36255 COURAGE Registry d Track Q64784883 https www stopkillerrobots org members 1010985a1 htm Paguoshskij ruh nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lebedyev M stattya z enciklopediyi Krugosvyet 13 serpnya 2009 u Wayback Machine Dokumenti ta istoriya Paguoshskogo ruhu Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 15 chervnya 2010 LiteraturaS P Galaka Paguoshskij ruh Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Rizhov Yu A Lebedyev M A Vcheni Akademiyi nauk u Paguoshskogo ruh Vesnik RAN 2005 T 75 6 Rizhov Yu A Lebedyev M A Yuvilej Paguoshskogo ruhu Vesnik RAN 2007 T 77 10 Lebedyev M A Do 50 richchya Paguoshskogo ruhu Ekologiya i zhizn 2007 10 11 PosilannyaOficijnij sajt Paguoshskogo ruhu vchenih 8 bereznya 2021 u Wayback Machine Manifest Rassela Ejnshtejna 1955 r 4 chervnya 2009 u Wayback Machine