Понора (притока Горині)

Поно́ра, Поно́рка — річка на Волині, у межах Шепетівського району Хмельницької області. Права притока Горині (басейн Прип'яті).

Понора, Понорка
Понора в Ізяславі
50°05′38″ пн. ш. 27°01′12″ сх. д. / 50.09400000002777631° пн. ш. 27.02000000002777824° сх. д. / 50.09400000002777631; 27.02000000002777824
Витік	в околиці с. Мокіївці
• координати	50°03′41″ пн. ш. 27°03′16″ сх. д. / 50.06139° пн. ш. 27.05444° сх. д. / 50.06139; 27.05444
• висота, м	~250 м
Гирло	Горинь
• координати	50°07′04″ пн. ш. 26°49′04″ сх. д. / 50.117861° пн. ш. 26.817889° сх. д. / 50.117861; 26.817889
• висота, м	~220 м
Похил, м/км	1,8 м/км
Басейн	Горинь → Прип'ять → Дніпро → Чорне море
Країни:	Україна Хмельницька область Шепетівський район
Регіон	Хмельницька область
Довжина	22 км
Площа басейну:	93,4
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Понора.

Опис

Довжина річки 22 км, площа басейну 93,4 км². Похил річки 1,8 м/км. Річище слабозвивисте. Споруджено кілька ставків.

Розташування

Понорка бере початок з кількох потічків в околиці села Мокіївці. Тече на північний захід і захід. Впадає до Горині в межах міста Ізяслава.

Про назву

Назва річки походить від поширеного в Україні географічного терміна понора — округла або видовжена воронкоподібна заглибина, у якій зникають поверхневі води, у тому числі й води річки; яр. В основі нур-/нир-, нор-/нор(а) — старослов. nerti — «ховатися, занурюватися».

Джерела

• «Каталог річок України» [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 75. — (№ 1176).
• Ponora // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 443. (пол.)
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 437

Посилання

• Помилково вказано, що Понора є притокою Припутинки.
• Карти Генерального штабу М-35-66 (13-35-066) 1987^{[недоступне посилання з квітня 2019]} і .