|
Patria Nueva (ісп. вимова: [ˈpatɾja nuˈeva], укр. [пáтрjа нуéва]), буквально Нова Батьківщина — період в історії війни за незалежність Чилі. Розпочався після перемоги Андської армії у битві при Чакабуко 12 лютого 1817 року та завершився зреченням Бернардо О'Гіґґінса 28 січня 1823 року.
Похід Андської армії
Після поразки патріотичних сил у битві при Ранкагуа 2 жовтня 1814 року більшість лідерів чилійців емігрували до аргентинської провінції Мендоса. Там разом із борцем за незалежність Аргентини Хосе де Сан-Мартіном вони розпочали формування Андської армії для наступу на Чилі.
Похід розпочався на початку 1817 року. Після важкого переходу через Анди 12 лютого 1817 року чилійсько-аргентинська армія зустрілася з іспанськими роялістами в битві при Чакабуко та здобула перемогу. Ця подія в чилійській історіографії вважається початком періоду Нової Батьківщини.
Уряд Бернардо О'Гіґґінса
Головою відновленої чилійської держави (Верховним директором) обрали Бернардо О'Гіґґінса.
Перші кроки
За кілька днів після посідання посади О'Гіґґінс відправив до захопленого порту Вальпараїсо експедицію для звільнення засланих на архіпелаг Хуан-Фернандес чилійських патріотів. Також О'Гіґґінс почав створення сил, які мали протистояти іспанським роялістам, зокрема у захопленому порту Талькауано. Розпочалося протистояння бандитизму та патріотам-дезертирам (montoneras). Було скасовано дворянські титули та привілеї, вигнано проіспанських священників, створено віндикаційні суди для патріотів, щоб ті могли повернути собі втрачене в період Реконкісти майно.
Економічна та соціальна політика
2 червня 1817 року було створено . Його головою став .
Основним документом, що регулював державну політику в галузі економіки, став «План фінансів та державного управління». Він передбачав надання державних послуг, встановлення податкових надходжень, видача кредитів, забезпечення певних гарантій громадянам, як-от процедури регулювання військових внесків тощо.
Смертельна війна
Щоб ще більше укріпити чилійську незалежність, Хосе де Сан-Мартін вжив заходів щодо озброєних груп злочинців, роялістів та індіанців, які, користуючись ситуацією, грабували сільські місцевості в горах. Пізніше такі дії були названі Guerra a muerte () через тактику безщадності, оскільки ні партизани, ні урядові війська не захоплювали в полон. Тільки після того як група була ліквідована 1822 року, регіон навколо Консепсьйона став значно спокійнішим.
Проголошення незалежності Чилі
До річниці перемоги патріотів при Чакабуко, 12 лютого 1818 року було проголошено незалежність Чилі. Водночас розпочалася робота над Конституцією Чилі, яка була видана того ж року. Згідно з нею, було скасовано усі дворянські титули та привілеї, право майорату. На такі непопулярні серед вищих верств суспільства рішення уряд О'Гіґґінса пішов для досягнення більшої соціальної рівності та зменшення рівня поляризації суспільства.
Бойові дії
Іспанське вторгнення 1818 року
Друга битва при Канча-Раяді
На початку 1818 року іспанські роялісти почали нове вторгнення з боку Перу. Чилійські патріоти чекали на них у місті Талька, проте вони пішли пішли іншим шляхом.
19 березня 1818 року у другій битві при Канча-Раяді війська Бернардо О'Гіґґінса зазнали нищівної поразки від роялістських військ. Сам Верховний директор був поранений.
Звістка про поразку патріотів сколихнула Сантьяго. Багато діячів почали готуватися до повторної еміграції в Мендосу. При цьому поширилися чутки про начебто смерть Бернардо О'Гіґґінса та Хосе де Сан-Мартіна. 23 березня один з лідерів патріотів Мануель Родрігес проголосив себе Верховним директором та заявив: «Громадяни, у нас все ще є Батьківщина!» 24 березня поранений О'Гіґґінс повернувся до Сантьяго, де був зустрінутий гарматним залпом.
Битва під Майпу
Після другої битви при Канча-Раяді роялістські війська Маріано Осоріо продовжили наступ. Хосе де Сан-Мартін організував оборону на пагорбах Майпу. 5 квітня відбулася вирішальна битва в історії війни за незалежність Чилі. Війська патріотів змогли розбити роялістів за 2 години. Результатом битви стала ліквідація безпосередньої загрози незалежності Чилі з боку іспанців.
Участь Чилі у війні за незалежність Перу
Незалежності Чилі та Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати продовжувало загрожувати перебування іспанських роялістів у Перу. За підтримки О'Гіґґінса Хосе де Сан-Мартін розпочав здійснення свого плану із вторгнення до країни. 1819 року розпочалася визвольна експедиція. Окрім сухопутних військ, участь у ній брала також на чолі з Томасом Кокреном. Остаточно Перу став незалежним завдяки допомозі Симона Болівара.
З 1820 року Томас Кокрен керував чилійськими експедиціями до Вальдивії та архіпелагу Чилое — останніх осередків опору іспанських колоністів. 8 березня 1820 року відбулася , у якій патріоти здобули перемогу. Проте наступні кампанії, здійснені в період Patria Nueva на Чилое, були невдалими.
Завершення Нової Батьківщини
Традиційно в чилійській історіографії період Нової Батьківщини завершується 28 січня 1823 року, коли під тиском опозиції, зокрема колишнього «найбільшого соратника» , Бернардо О'Гіґґінс зрікся посади Верховного директора Чилі. Попри це, війна за незалежність Чилі тривала ще 3 роки, поки не було захоплено останні осередки опору іспанських роялістів у Чилі — Вальдивію та архіпелаг Чилое.
Примітки
- 22 de marzo de 1817: Abolición de títulos nobiliarios | Archivo Nacional. www.archivonacional.gob.cl (ісп.). Процитовано 22 січня 2023.
- Historia y patrimonio (12 contenidos). www.hacienda.cl (ісп.). Процитовано 22 січня 2023.
- Memorias de Lord Thomas Cochrane/Capítulo 1 - Wikisource. es.wikisource.org (ісп.). Процитовано 22 січня 2023.
- Memorias de Tomas Cochrane. Capitulo II.
- Diego Barros Arana, «Historia general de Chile», Parte Octava, pág. 379
- Guillermo Feliú Cruz, «Memorias militares para servir a la historia de la independencia de Chile, del coronel Jorge Beauchef, 1817—1829», pág. 149
- Gonzalo Contreras, Lord Cochrane bajo la bandera de Chile, Ed. Zig-Zag, Santiago, 1993.
- Renuncia de Bernardo O'Higgins - Wikisource. es.wikisource.org (ісп.). Процитовано 22 січня 2023.
Література
- Barros Arana, Diego (1850). Estudios históricos sobre Vicente Benavides i las campañas del Sur: 1818–1822 (ісп.). Santiago: Imprenta de Julio Belin i Compañia.
- Barros Arana, Diego (1855). Historia Jeneral de la Independencia de Chile (ісп.). Т. I—IV. Santiago: Imprenta del Ferrocarril.
- Barros Arana, Diego (1884–1902). Historia Jeneral de Chile (ісп.). Т. I—XVI. Santiago: Rafael Jover. ISBN .
- Castedo, Leopoldo (1954). Resumen de la Historia de Chile de Francisco Antonio Encina (ісп.). Т. 2. Santiago: Empresa Editora Zig-Zag.
- Encina, Francisco Antonio (1940–1952). Historia de Chile: desde la prehistoria hasta 1891 (ісп.). Т. I—XX. Santiago: Editorial Nascimento.
- Gay, Claudio (1856). Historia de la Independencia Chilena (ісп.). Т. I & II. Paris: Imprenta de E. Thunot y Cia.
- Harvey, Robert. «Liberators: Latin America's Struggle For Independence, 1810—1830». John Murray: London (2000).
- Herring, Hubert (1968). A History of Latin America. New York: Alfred A Knopf.
- Prago, Albert (1970). The Revolutions in Spanish America. New York: The Macmillan Company.
- Vicuña Mackenna, Benjamín (1849). El sitio de Chillán (ісп.). Santiago: Periodico La Tribuna.
- Vicuña Mackenna, Benjamín (1868). La guerra a muerte: memoria sobre las últimas campañas de la Independencia de Chile (1819–1824) (ісп.). Santiago: Imprenta Nacional. с. 562.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respublika Chili periodu Novoyi Batkivshini isp Patria Nueva 12 lyutogo 1817 28 sichnya 1823 Prapor GerbTeritoriyi Chili stanom na 1823 rikStolicya SantyagoMova i ispanskaReligiya katolicizmNaselennya 823 685Forma pravlinnya respublika 1817 1823 Bernardo O GigginsIstoriya bitva pri Chakabuko 12 lyutogo 1817 12 lyutogo 1818 bitva pri Majpu 5 kvitnya 1818 zrechennya Bernardo O Gigginsa 28 sichnya 1823 Patria Nueva isp vimova ˈpatɾja nuˈeva ukr patrja nueva bukvalno Nova Batkivshina period v istoriyi vijni za nezalezhnist Chili Rozpochavsya pislya peremogi Andskoyi armiyi u bitvi pri Chakabuko 12 lyutogo 1817 roku ta zavershivsya zrechennyam Bernardo O Gigginsa 28 sichnya 1823 roku Pohid Andskoyi armiyiPislya porazki patriotichnih sil u bitvi pri Rankagua 2 zhovtnya 1814 roku bilshist lideriv chilijciv emigruvali do argentinskoyi provinciyi Mendosa Tam razom iz borcem za nezalezhnist Argentini Hose de San Martinom voni rozpochali formuvannya Andskoyi armiyi dlya nastupu na Chili Pohid rozpochavsya na pochatku 1817 roku Pislya vazhkogo perehodu cherez Andi 12 lyutogo 1817 roku chilijsko argentinska armiya zustrilasya z ispanskimi royalistami v bitvi pri Chakabuko ta zdobula peremogu Cya podiya v chilijskij istoriografiyi vvazhayetsya pochatkom periodu Novoyi Batkivshini Uryad Bernardo O Gigginsa Prapor perehodu sho vikoristovuvavsya u 1817 1818 rokah Golovoyu vidnovlenoyi chilijskoyi derzhavi Verhovnim direktorom obrali Bernardo O Gigginsa Pershi kroki Za kilka dniv pislya posidannya posadi O Giggins vidpraviv do zahoplenogo portu Valparayiso ekspediciyu dlya zvilnennya zaslanih na arhipelag Huan Fernandes chilijskih patriotiv Takozh O Giggins pochav stvorennya sil yaki mali protistoyati ispanskim royalistam zokrema u zahoplenomu portu Talkauano Rozpochalosya protistoyannya banditizmu ta patriotam dezertiram montoneras Bulo skasovano dvoryanski tituli ta privileyi vignano proispanskih svyashennikiv stvoreno vindikacijni sudi dlya patriotiv shob ti mogli povernuti sobi vtrachene v period Rekonkisti majno Ekonomichna ta socialna politika pershij ministr finansiv Chili 2 chervnya 1817 roku bulo stvoreno Jogo golovoyu stav Osnovnim dokumentom sho regulyuvav derzhavnu politiku v galuzi ekonomiki stav Plan finansiv ta derzhavnogo upravlinnya Vin peredbachav nadannya derzhavnih poslug vstanovlennya podatkovih nadhodzhen vidacha kreditiv zabezpechennya pevnih garantij gromadyanam yak ot proceduri regulyuvannya vijskovih vneskiv tosho Smertelna vijna Dokladnishe Shob she bilshe ukripiti chilijsku nezalezhnist Hose de San Martin vzhiv zahodiv shodo ozbroyenih grup zlochinciv royalistiv ta indianciv yaki koristuyuchis situaciyeyu grabuvali silski miscevosti v gorah Piznishe taki diyi buli nazvani Guerra a muerte cherez taktiku bezshadnosti oskilki ni partizani ni uryadovi vijska ne zahoplyuvali v polon Tilki pislya togo yak grupa bula likvidovana 1822 roku region navkolo Konsepsjona stav znachno spokijnishim Progoloshennya nezalezhnosti ChiliDokladnishe Do richnici peremogi patriotiv pri Chakabuko 12 lyutogo 1818 roku bulo progolosheno nezalezhnist Chili Vodnochas rozpochalasya robota nad Konstituciyeyu Chili yaka bula vidana togo zh roku Zgidno z neyu bulo skasovano usi dvoryanski tituli ta privileyi pravo majoratu Na taki nepopulyarni sered vishih verstv suspilstva rishennya uryad O Gigginsa pishov dlya dosyagnennya bilshoyi socialnoyi rivnosti ta zmenshennya rivnya polyarizaciyi suspilstva Bojovi diyiIspanske vtorgnennya 1818 roku Druga bitva pri Kancha Rayadi Na pochatku 1818 roku ispanski royalisti pochali nove vtorgnennya z boku Peru Chilijski patrioti chekali na nih u misti Talka prote voni pishli pishli inshim shlyahom 19 bereznya 1818 roku u drugij bitvi pri Kancha Rayadi vijska Bernardo O Gigginsa zaznali nishivnoyi porazki vid royalistskih vijsk Sam Verhovnij direktor buv poranenij Zvistka pro porazku patriotiv skolihnula Santyago Bagato diyachiv pochali gotuvatisya do povtornoyi emigraciyi v Mendosu Pri comu poshirilisya chutki pro nachebto smert Bernardo O Gigginsa ta Hose de San Martina 23 bereznya odin z lideriv patriotiv Manuel Rodriges progolosiv sebe Verhovnim direktorom ta zayaviv Gromadyani u nas vse she ye Batkivshina 24 bereznya poranenij O Giggins povernuvsya do Santyago de buv zustrinutij garmatnim zalpom Bitva pid Majpu List San Martina do O Gigginsa v yakomu vin spovishaye pro peremogu pid Majpu Pislya drugoyi bitvi pri Kancha Rayadi royalistski vijska Mariano Osorio prodovzhili nastup Hose de San Martin organizuvav oboronu na pagorbah Majpu 5 kvitnya vidbulasya virishalna bitva v istoriyi vijni za nezalezhnist Chili Vijska patriotiv zmogli rozbiti royalistiv za 2 godini Rezultatom bitvi stala likvidaciya bezposerednoyi zagrozi nezalezhnosti Chili z boku ispanciv Uchast Chili u vijni za nezalezhnist Peru Nezalezhnosti Chili ta Ob yednanih provincij Rio de la Plati prodovzhuvalo zagrozhuvati perebuvannya ispanskih royalistiv u Peru Za pidtrimki O Gigginsa Hose de San Martin rozpochav zdijsnennya svogo planu iz vtorgnennya do krayini 1819 roku rozpochalasya vizvolna ekspediciya Okrim suhoputnih vijsk uchast u nij brala takozh na choli z Tomasom Kokrenom Ostatochno Peru stav nezalezhnim zavdyaki dopomozi Simona Bolivara Z 1820 roku Tomas Kokren keruvav chilijskimi ekspediciyami do Valdiviyi ta arhipelagu Chiloe ostannih oseredkiv oporu ispanskih kolonistiv 8 bereznya 1820 roku vidbulasya u yakij patrioti zdobuli peremogu Prote nastupni kampaniyi zdijsneni v period Patria Nueva na Chiloe buli nevdalimi Zavershennya Novoyi BatkivshiniTradicijno v chilijskij istoriografiyi period Novoyi Batkivshini zavershuyetsya 28 sichnya 1823 roku koli pid tiskom opoziciyi zokrema kolishnogo najbilshogo soratnika Bernardo O Giggins zriksya posadi Verhovnogo direktora Chili Popri ce vijna za nezalezhnist Chili trivala she 3 roki poki ne bulo zahopleno ostanni oseredki oporu ispanskih royalistiv u Chili Valdiviyu ta arhipelag Chiloe Primitki22 de marzo de 1817 Abolicion de titulos nobiliarios Archivo Nacional www archivonacional gob cl isp Procitovano 22 sichnya 2023 Historia y patrimonio 12 contenidos www hacienda cl isp Procitovano 22 sichnya 2023 Memorias de Lord Thomas Cochrane Capitulo 1 Wikisource es wikisource org isp Procitovano 22 sichnya 2023 Memorias de Tomas Cochrane Capitulo II Diego Barros Arana Historia general de Chile Parte Octava pag 379 Guillermo Feliu Cruz Memorias militares para servir a la historia de la independencia de Chile del coronel Jorge Beauchef 1817 1829 pag 149 Gonzalo Contreras Lord Cochrane bajo la bandera de Chile Ed Zig Zag Santiago 1993 ISBN 956 12 0812 1 Renuncia de Bernardo O Higgins Wikisource es wikisource org isp Procitovano 22 sichnya 2023 LiteraturaBarros Arana Diego 1850 Estudios historicos sobre Vicente Benavides i las campanas del Sur 1818 1822 isp Santiago Imprenta de Julio Belin i Compania Barros Arana Diego 1855 Historia Jeneral de la Independencia de Chile isp T I IV Santiago Imprenta del Ferrocarril Barros Arana Diego 1884 1902 Historia Jeneral de Chile isp T I XVI Santiago Rafael Jover ISBN 978 0598482358 Castedo Leopoldo 1954 Resumen de la Historia de Chile de Francisco Antonio Encina isp T 2 Santiago Empresa Editora Zig Zag Encina Francisco Antonio 1940 1952 Historia de Chile desde la prehistoria hasta 1891 isp T I XX Santiago Editorial Nascimento Gay Claudio 1856 Historia de la Independencia Chilena isp T I amp II Paris Imprenta de E Thunot y Cia Harvey Robert Liberators Latin America s Struggle For Independence 1810 1830 John Murray London 2000 ISBN 0 7195 5566 3 Herring Hubert 1968 A History of Latin America New York Alfred A Knopf Prago Albert 1970 The Revolutions in Spanish America New York The Macmillan Company Vicuna Mackenna Benjamin 1849 El sitio de Chillan isp Santiago Periodico La Tribuna Vicuna Mackenna Benjamin 1868 La guerra a muerte memoria sobre las ultimas campanas de la Independencia de Chile 1819 1824 isp Santiago Imprenta Nacional s 562