Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
eToys є дружнім для дітей комп'ютерним середовищем, яке використовується в освіті, і об'єктно-орієнтованою мовою програмування на базі прототипів.
| Etoys | |
|---|---|
| Парадигма | об’єктно-орієнтована прототипо-базована, навчальна |
| Дата появи | 1996 |
| Творці | Алан Кей |
| Розробник | Скотт Воллес, Тед Кехлер, Джон Малоні, Андреас Рааб, Ден Інголс |
| Система типізації | динамічна |
| Основні реалізації | Squeak (), Squeak () |
| Під впливом від | Logo, Smalltalk, , |
| Вплинула на | Tweak, , Scratch |
| Ліцензія | MIT |
Середовище eToys має потужні мультимедійні можливості для реалізації програм-сценаріїв, працює на різних апаратно-програмних платформах, є вільними і має відкриті вихідні коди.
Коротка історія eToys
EToys базується на мові програмування Squeak, яку було розробив Ден Інголс (Apple) в 1996 році. Squeak є реалізацією Smalltalk — об'єктно-орієнтованої мови програмування, на основі класів. Її було створено командою, яка включала деяких розробників оригінального Smalltalk-80 (Ден Інголс, Тед Кехлер і Алан Кей). Окрім того, у створенні Squeak брали участь Скотт Воллес і Джон Малоні.
У 1996 році члени команди Squeak перейшли працювати в Disney Imagineering Research. Власне розробку eToys було розпочато і спрямовано Аланом Кеєм для підтримки конструкціоністських ідей навчання, під впливом праць Сеймура Пеайперта і мови програмування Logo. Розробку оригінального eToys проводили Скотт Воллес, Тед Кехлер, Джон Малоні та Ден Інголс.
Для реалізації освітніх програм та вивчення можливостей впливу на цей процес персональних комп'ютерів, члени команди eToys створили некомерційну установу Viewpoints Research [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.] (зареєстровано в 2001 році).
У 2006—2007 роках eToys, реалізований у Squeak, був використаний в рамках проекту OLPC і встановлений на всіх ноутбуках OLPC XO-1.
У 2009 році був створений Фонд Squeakland, метою якого є сприяння розвитку і використанню eToys як освітнього середовища.
Інститут Viewpoints Research підтримував Фонд Squeakland у 2009—2010 роках, а у січні 2010 року Фонд Squeakland набув статусу окремої юридичної особа.
Мотиви та впливи
Розвитку eToys сприяв Алан Кей його працями по просуванню та підтримці конструкціоністських ідей у навчанні. На розробку середовища вплинули Сеймур Пайперт і мова програмування Logo — діалект Lisp, оптимізований для освітніх завдань; праці наукового центру Xerox PARC (Palo Alto), Smalltalk, HyperCard та StarLogo. Основним розробником є Скотт Воллес. Розвиток основної версії eToys координується освітнім некомерційним науково-дослідним інститутом Viewpoints Research (США) .
Безсумнівний вплив eToys спостерігається у іншому середовищі програмування на основі Squeak, яке відоме як Scratch. Scratch було розроблена з коду eToys на початку 21 століття в MIT Media Lab і орієнтовано на використання в школах та комп'ютерних клубах. Одним з розробників Scratch є Джон Малоні, член команди eToys.
Особливості
Система eToys заснована на ідеї програмованих віртуальних об'єктів, які «існують» на екрані комп'ютера.
Середовище програмування eToys надає розробникам можливість реалізувати прості, і водночас потужні, сценарії для багатьох видів об'єктів, створених користувачами. Це включає 2D і 3D графіку, зображення, текст, частинки, презентацій, вебсторінки, відео, звуку та MIDI, можливість спільного використання Робочого столу з іншими користувачами Etoys в режимі реального часу (у тому числі по Інтернету).
Середовище і мова програмування є багатомовними і успішно використовується в США, Європі, Південній Америці, Японії, Кореї, Індії, Непалі, Ефіопії та інших країнах.
Версії
Всі версії eToys засновані на об'єктно-орієнтованих мовах програмування. Squeak eToys однаково працює на більш ніж 20 програмно-апаратних платформах. Існують версії середовища написані трьома мовами програмування. Оригінальні і найбільш широко використовувані — на основі Squeak (діалект Smalltalk). Друга версія теж заснована на Squeak, але використовує додатково середовище програмування Tweak замість використовуваного за замовчуванням у Squeak середовища Morphic. Третя версія заснована на Python і називається PataPata. Розробку PataPata було припиноно його автором.
У 2006 і, 2007 роках, Morphic-версія Squeak було адаптовано для поширення на «освітній машині» OLPC XO-1 — комп'ютері, який іноді називають «стодоларовий ноутбук». Науково-дослідний інститут Viewpoints Research бере участь у програмі асоціації One Laptop per Child (Ноутбук Кожній Дитині) — eToys попередньо встановлено на всіх ноутбуках XO-1 .
Ліцензування є вільним, з відкритим вихідним кодом .
Станом на 2010 рік, ліцензування та поширення eToys 4 відповідає вимогам систем з вільними і відкритими вихідними, такими як різні дистрибутиви Linux.
У 1996 році Apple випустила Squeak під їх «Squeak-ліцензією», яка не кваліфікується як повністю вільне програмне забезпечення. Разом з тим, вихідний код був доступний, та дозволено його модифікація.
У травні 2006 року Apple було переліцензіровано основні компоненти Squeak під ліцензією Apache 2.0 (завдяки Стіву Джобсу, Дену Інголсу та Алану Кею). У Viewpoints Research було досліджено та зібрано письмові угоди переліцензування від кількох сотень учасників розробки проекту. Увесь код в eToys, який не задовольняв умов переліцензування було видалено, переписано або повернуто до більш ранньої версії. Squeak eToys зараз абсолютно безкоштовний і з відкритим вихідним кодом.
Посилання
- Squeakland [ 27 вересня 2010 у Wayback Machine.] — Офіційний сайт Etoys (Viewpoints Research Institute)
- Etoys, Tutorials & Other Goodies [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.] — приклади Etoys
- Etoys [ 19 травня 2011 у Wayback Machine.] — на вікі One Laptop per Child
- EtoysIllinois[недоступне посилання з лютого 2019] — багатомовна колекція з більш ніж 800 проектів різних категорій для eToys OLPC. Навчальні матеріали розроблено в Управлінні математики, природничих наук і техніки Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
eToys ye druzhnim dlya ditej komp yuternim seredovishem yake vikoristovuyetsya v osviti i ob yektno oriyentovanoyu movoyu programuvannya na bazi prototipiv EtoysParadigmaob yektno oriyentovana prototipo bazovana navchalnaData poyavi1996TvorciAlan KejRozrobnikSkott Volles Ted Kehler Dzhon Maloni Andreas Raab Den IngolsSistema tipizaciyidinamichnaOsnovni realizaciyiSqueak Squeak Pid vplivom vidLogo Smalltalk Vplinula naTweak ScratchLicenziyaMIT Seredovishe eToys maye potuzhni multimedijni mozhlivosti dlya realizaciyi program scenariyiv pracyuye na riznih aparatno programnih platformah ye vilnimi i maye vidkriti vihidni kodi Korotka istoriya eToysEToys bazuyetsya na movi programuvannya Squeak yaku bulo rozrobiv Den Ingols Apple v 1996 roci Squeak ye realizaciyeyu Smalltalk ob yektno oriyentovanoyi movi programuvannya na osnovi klasiv Yiyi bulo stvoreno komandoyu yaka vklyuchala deyakih rozrobnikiv originalnogo Smalltalk 80 Den Ingols Ted Kehler i Alan Kej Okrim togo u stvorenni Squeak brali uchast Skott Volles i Dzhon Maloni U 1996 roci chleni komandi Squeak perejshli pracyuvati v Disney Imagineering Research Vlasne rozrobku eToys bulo rozpochato i spryamovano Alanom Keyem dlya pidtrimki konstrukcionistskih idej navchannya pid vplivom prac Sejmura Peajperta i movi programuvannya Logo Rozrobku originalnogo eToys provodili Skott Volles Ted Kehler Dzhon Maloni ta Den Ingols Dlya realizaciyi osvitnih program ta vivchennya mozhlivostej vplivu na cej proces personalnih komp yuteriv chleni komandi eToys stvorili nekomercijnu ustanovu Viewpoints Research 19 lipnya 2011 u Wayback Machine zareyestrovano v 2001 roci U 2006 2007 rokah eToys realizovanij u Squeak buv vikoristanij v ramkah proektu OLPC i vstanovlenij na vsih noutbukah OLPC XO 1 U 2009 roci buv stvorenij Fond Squeakland metoyu yakogo ye spriyannya rozvitku i vikoristannyu eToys yak osvitnogo seredovisha Institut Viewpoints Research pidtrimuvav Fond Squeakland u 2009 2010 rokah a u sichni 2010 roku Fond Squeakland nabuv statusu okremoyi yuridichnoyi osoba Motivi ta vpliviRozvitku eToys spriyav Alan Kej jogo pracyami po prosuvannyu ta pidtrimci konstrukcionistskih idej u navchanni Na rozrobku seredovisha vplinuli Sejmur Pajpert i mova programuvannya Logo dialekt Lisp optimizovanij dlya osvitnih zavdan praci naukovogo centru Xerox PARC Palo Alto Smalltalk HyperCard ta StarLogo Osnovnim rozrobnikom ye Skott Volles Rozvitok osnovnoyi versiyi eToys koordinuyetsya osvitnim nekomercijnim naukovo doslidnim institutom Viewpoints Research SShA Bezsumnivnij vpliv eToys sposterigayetsya u inshomu seredovishi programuvannya na osnovi Squeak yake vidome yak Scratch Scratch bulo rozroblena z kodu eToys na pochatku 21 stolittya v MIT Media Lab i oriyentovano na vikoristannya v shkolah ta komp yuternih klubah Odnim z rozrobnikiv Scratch ye Dzhon Maloni chlen komandi eToys OsoblivostiSistema eToys zasnovana na ideyi programovanih virtualnih ob yektiv yaki isnuyut na ekrani komp yutera Seredovishe programuvannya eToys nadaye rozrobnikam mozhlivist realizuvati prosti i vodnochas potuzhni scenariyi dlya bagatoh vidiv ob yektiv stvorenih koristuvachami Ce vklyuchaye 2D i 3D grafiku zobrazhennya tekst chastinki prezentacij vebstorinki video zvuku ta MIDI mozhlivist spilnogo vikoristannya Robochogo stolu z inshimi koristuvachami Etoys v rezhimi realnogo chasu u tomu chisli po Internetu Seredovishe i mova programuvannya ye bagatomovnimi i uspishno vikoristovuyetsya v SShA Yevropi Pivdennij Americi Yaponiyi Koreyi Indiyi Nepali Efiopiyi ta inshih krayinah VersiyiVsi versiyi eToys zasnovani na ob yektno oriyentovanih movah programuvannya Squeak eToys odnakovo pracyuye na bilsh nizh 20 programno aparatnih platformah Isnuyut versiyi seredovisha napisani troma movami programuvannya Originalni i najbilsh shiroko vikoristovuvani na osnovi Squeak dialekt Smalltalk Druga versiya tezh zasnovana na Squeak ale vikoristovuye dodatkovo seredovishe programuvannya Tweak zamist vikoristovuvanogo za zamovchuvannyam u Squeak seredovisha Morphic Tretya versiya zasnovana na Python i nazivayetsya PataPata Rozrobku PataPata bulo pripinono jogo avtorom U 2006 i 2007 rokah Morphic versiya Squeak bulo adaptovano dlya poshirennya na osvitnij mashini OLPC XO 1 komp yuteri yakij inodi nazivayut stodolarovij noutbuk Naukovo doslidnij institut Viewpoints Research bere uchast u programi asociaciyi One Laptop per Child Noutbuk Kozhnij Ditini eToys poperedno vstanovleno na vsih noutbukah XO 1 Licenzuvannya ye vilnim z vidkritim vihidnim kodom Stanom na 2010 rik licenzuvannya ta poshirennya eToys 4 vidpovidaye vimogam sistem z vilnimi i vidkritimi vihidnimi takimi yak rizni distributivi Linux U 1996 roci Apple vipustila Squeak pid yih Squeak licenziyeyu yaka ne kvalifikuyetsya yak povnistyu vilne programne zabezpechennya Razom z tim vihidnij kod buv dostupnij ta dozvoleno jogo modifikaciya U travni 2006 roku Apple bulo perelicenzirovano osnovni komponenti Squeak pid licenziyeyu Apache 2 0 zavdyaki Stivu Dzhobsu Denu Ingolsu ta Alanu Keyu U Viewpoints Research bulo doslidzheno ta zibrano pismovi ugodi perelicenzuvannya vid kilkoh soten uchasnikiv rozrobki proektu Uves kod v eToys yakij ne zadovolnyav umov perelicenzuvannya bulo vidaleno perepisano abo povernuto do bilsh rannoyi versiyi Squeak eToys zaraz absolyutno bezkoshtovnij i z vidkritim vihidnim kodom PosilannyaSqueakland 27 veresnya 2010 u Wayback Machine Oficijnij sajt Etoys Viewpoints Research Institute Etoys Tutorials amp Other Goodies 25 grudnya 2010 u Wayback Machine prikladi Etoys Etoys 19 travnya 2011 u Wayback Machine na viki One Laptop per Child EtoysIllinois nedostupne posilannya z lyutogo 2019 bagatomovna kolekciya z bilsh nizh 800 proektiv riznih kategorij dlya eToys OLPC Navchalni materiali rozrobleno v Upravlinni matematiki prirodnichih nauk i tehniki Universitetu Illinojsu v Urbana Shampejn