Стефан Паславський

Стефан Віктор Паславський (пол. Stefan Wiktor Pasławski; 18 жовтня 1885, Варшава — 17 липня 1956, Бангор, Уельс) — польський військовик та управлінець; станиславівський та білостоцький воєвода, бригадний генерал Війська польського.

Стефан-Віктор Паславський
Народився	25 травня 1885(1885-05-25) Варшава, Російська імперія
Помер	17 липня 1956(1956-07-17) (71 рік) Бангор, ^d, Уельс, Велика Британія
Країна	Польська Республіка
Діяльність	офіцер
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Учасник	Перша світова війна
Посада	Q108587712?
Військове звання	бригадний генерал
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паславський.

Біографія

Народився 18 жовтня 1885 року у Варшаві. Закінчив початкову школу в Кракові, IV Народну гімназію імені Яна Длугоша у Львові та два роки навчався на юридичному факультеті Львівського університету. 16 грудня 1905 року обраний членом відділу Академічної читальні у Львові. Був офіцером резерву цісарської та королівської армій. У 1910—1934 роках перебував на військовій службі, вийшов у відставку у званні генерала; у 1934—1936 роках — воєвода білостоцький, а в 1936—1939 роках — воєвода станиславівський. У 1939 році виїхав до Польщі, а після закінчення другої світової війни перебував в еміграції. Помер у 17 липня 1956 року..

Нагороди й відзнаки

• Срібний хрест військового ордену Virtuti Militari;
• Командорський хрест Ордена Відродження Польщі (27 листопада 1929) за заслуги в організації Прикордонної варти
• Орден Хреста Незалежності (6 червня 1931).
• Офицерський хрест Ордена Відродження Польщі (10 листопада 1927).
• Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі.
• Хрест Хоробрих (чотири рази).
• Хрест Заслуги (17 березня 1930)[21]
• Пам'ятна медаль учаснику війни 1918-1921 років.
• Медаль «Десятиліття здобутої незалежності».
• Золотий знак Пошани Ліги протиповітряної та протигазової оборони I ступеня.
• Відзнака за рани і контузії.
• Пам'ятна відзнака колишніх скаутів Малопольщі (1937).
• Пам'ятний горжет застінкової шляхти.
• Орден Білого Орла II класу (Югославія, 1931).

Примітки

1. Іноді помилково — станіславський воєвода; див.: // Державний архів Івано-Франківської області: Путівник. — Т. 1: Фонди періоду до 1939 року. — К., 2008. — С. 305.
2. Станіславівське воєводство // Історія державної служби в Україні: у 5 т. / відп. ред. Т. В. Мотренко, В. А. Смолій; редкол.: С. В. Кульчицький (кер. авт. кол.) та ін.; Голов. упр. держ. служби України; Ін-т історії НАН України. — К.: Ніка-Центр, 2009. — Т. 2. — С. 25.
3. (PDF). web.archive.org. 16 липня 2019. с. 305. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2019. Процитовано 15 січня 2021. Народився 18 жовтня 1885 р. у Варшаві. … Помер у 1956 р. На обліку в ДАІФО фонд знаходиться з 1994 р., сформований з виявлених під час переміщення справ.
4. Czy wiesz kto to jest? / Stanisław Łoza (red.). — Warszawa: Wydawnictwo Głównej Księgarni Wojskowej, 1938. — S. 555. (пол.)
5. Dział Urzęndowy // Monitor Polski. — 1929. — nr 274. — poz. 630. — S. 1. (пол.)
6. Zarządzenie o nadaniu Krzyża Niepodległości z mieczami, Krzyża Niepodległosci i Medalu Niepodległości // Monitor Polski. — 1931. — nr 132. — poz. 199. — S. 2. (пол.)
7. Piętnastolecie L. O. P. P. — Warszawa: Wydawnictwo Zarządu Głównego Ligi Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej, 1938. — S. 287. (пол.)
8. Odznaka pamiątkowa dawnych Harcerzy małopolskich // Wschód. — nr 65. — 1937. — 10 listopada. — S. 11. (пол.)
9. Pamiątkowy ryngraf Szlachty Zagrodowej dla Stefana Pasławskiego // Wschód. — nr 132. — 1939. — 28 maja. — S. 3. (пол.)
10. Zezwolenie na przjęcie i noszenie orderów // Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych. — nr 8. — rok XII. — 1931. — S. 381. (пол.)

Література

• Tadeusz Kryska-Karski, Stanisław Żurakowski Generałowie Polski Niepodległej. — wyd. II uzup. i poprawione. — Warszawa: Editions Spotkania, 1991. — 207 s. (пол.)
• Piotr Stawecki Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego: 1918-1939 / Piotr Stawecki; Wojskowy Instytut Historyczny, Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk. — Warszawa: Bellona, 1994. — 414 s. — . (пол.)