Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тераферма (венец. domini de teraferma, букв. володіння на материку) — материкові території Венеційської республіки у внутрішніх землях за Адріатичним узбережжям Північно-Східної Італії. Це була одна з трьох частин, на які поділялась республіка, разом з Догадо (власне Венецією) та її морськими володіннями.
| Domini di Terraferma Володіння на материку | |||||||||||||||
| Володіння Венеційської республіки | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Столиця | немає | ||||||||||||||
| Форма правління | Монархія | ||||||||||||||
| Історичний період | Ранній Новий час | ||||||||||||||
| - Захоплення територій на материку | 1400 | ||||||||||||||
| - Битва при Маклодіо | 11 жовтня 1427 | ||||||||||||||
| - Людовіко Тревізан захопив Аквілейський патріархат | 1445 | ||||||||||||||
| - Лодський договір | 9 квітня 1454 | ||||||||||||||
| - Війна Камбрейської ліги | 1508-16 | ||||||||||||||
| - Кампо-Формійський мир | 1797 | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
Географія
В час найбільшого розширення Тераферма включала нинішні італійські регіони Венето, західну та центральну частину ниншіньої провінції Фріулі-Венеція-Джуліюя та східну частину Ломбардії (тобто нинішні провінції Бергамо та Брешія) аж до річки Адда, де вона межувала з імперським Міланським герцогством.
На півдні нижня течія річки По утворювала кордон з Папською державою. Тераферма охоплювала західну та центральну частини історичного регіону Фріулі, за винятком найсхіднішої частини вздовж річки Ізонцо, яку тримали імперські графи Герц. На півночі Карнійські та Юлійські Альпи утворювали кордон з внутрішньо-австрійськими герцогствами Каринтія та Крайна.
Історія
Венеція відвоювала материкові володіння Местре у Скалігерів в 1337 році, і згодом Тревізо та Бассано-дель-Граппа в 1339. Розвиток власне провінції Тераферма фактично розпочався з приєднань дожа Мікеле Стено в 1400 році, який систематично проводив кампанії у венеційських внутрішніх землях, щоб забезпечити торгівлю та продовольство для громадян Венеції. Його наступники Томмазо Моченіго та Франческо Фоскарі розширили володіння на шкоду не тільки Скалігерам, але й Карарезі в Падуї (лорд Франческо Новелло да Каррара був страчений у 1406 році) та Вісконті в Мілані.
У 1420 році Венеція анексувала фріульські території Імперського від узбережжя Адріатики аж до Понтебби в Юліанських Альпах. Імператор Сигізмунд був змушений визнати ці завоювання у 1433 році; через чотири роки він офіційно поступився територією Венеції в якості імперського ф'єфу. У 1523 році імператор Карл V остаточно відмовився від усіх титулів як феодальний володар.
Після падіння республіки внаслідок договору Кампо-Форміо володіння недовго пробули під владою Франції, поки Наполеон не поступився ними Австрії в 1797 році, а в 1805 році вони були об'єднані з Наполеонівським королівством Італії (1805–1814). У 1815 році було сформоване Ломбардо-Венеційське королівство, яке перейшло під контроль Австрійської імперії.
Джерела
- Berengo, Marino. (PDF) (Italian) . Архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2009. Процитовано 24 квітня 2008.
- Da Mosto, Andrea (1937). L'Archivio di Stato di Venezia (Italian) . Rome: Biblioteca d'Arte editrice.
- Mallett, Michael E. (1996). . У Alberto Tenenti; Ugo Tucci (ред.). Storia di Venezia. Dalle origini alla caduta della Serenissima. Vol. IV: Il Rinascimento. Politica e cultura (Italian) . Rome: Enciclopedia Italiana. с. 181—244. OCLC 644711024. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
- Mutinelli, Fabio (1852). Lessico Veneto (Italian) . Venice: tipografia Giambattista Andreola.
- Viggiano, Alfredo (1996). . У Alberto Tenenti; Ugo Tucci (ред.). Storia di Venezia. Dalle origini alla caduta della Serenissima. Vol. IV: Il Rinascimento. Politica e cultura (Italian) . Rome: Enciclopedia Italiana. с. 465—528. OCLC 644711024. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 серпня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teraferma venec domini de teraferma bukv volodinnya na materiku materikovi teritoriyi Venecijskoyi respubliki u vnutrishnih zemlyah za Adriatichnim uzberezhzhyam Pivnichno Shidnoyi Italiyi Ce bula odna z troh chastin na yaki podilyalas respublika razom z Dogado vlasne Veneciyeyu ta yiyi morskimi volodinnyami Domini di Terraferma Volodinnya na materikuVolodinnya Venecijskoyi respubliki 1400 1797 Domini di Terraferma istorichni kordoni na kartiTeraferma v 1509 rociStolicya nemayeForma pravlinnya MonarhiyaIstorichnij period Rannij Novij chas Zahoplennya teritorij na materiku 1400 Bitva pri Maklodio 11 zhovtnya 1427 Lyudoviko Trevizan zahopiv Akvilejskij patriarhat 1445 Lodskij dogovir 9 kvitnya 1454 Vijna Kambrejskoyi ligi 1508 16 Kampo Formijskij mir 1797Poperednik NastupnikVeronaKarareziAkvileya Ercgercogstvo AvstriyaCizalpijska respublikaGeografiyaV chas najbilshogo rozshirennya Teraferma vklyuchala ninishni italijski regioni Veneto zahidnu ta centralnu chastinu ninshinoyi provinciyi Friuli Veneciya Dzhuliyuya ta shidnu chastinu Lombardiyi tobto ninishni provinciyi Bergamo ta Breshiya azh do richki Adda de vona mezhuvala z imperskim Milanskim gercogstvom Na pivdni nizhnya techiya richki Po utvoryuvala kordon z Papskoyu derzhavoyu Teraferma ohoplyuvala zahidnu ta centralnu chastini istorichnogo regionu Friuli za vinyatkom najshidnishoyi chastini vzdovzh richki Izonco yaku trimali imperski grafi Gerc Na pivnochi Karnijski ta Yulijski Alpi utvoryuvali kordon z vnutrishno avstrijskimi gercogstvami Karintiya ta Krajna IstoriyaVeneciya vidvoyuvala materikovi volodinnya Mestre u Skaligeriv v 1337 roci i zgodom Trevizo ta Bassano del Grappa v 1339 Rozvitok vlasne provinciyi Teraferma faktichno rozpochavsya z priyednan dozha Mikele Steno v 1400 roci yakij sistematichno provodiv kampaniyi u venecijskih vnutrishnih zemlyah shob zabezpechiti torgivlyu ta prodovolstvo dlya gromadyan Veneciyi Jogo nastupniki Tommazo Mochenigo ta Franchesko Foskari rozshirili volodinnya na shkodu ne tilki Skaligeram ale j Kararezi v Paduyi lord Franchesko Novello da Karrara buv strachenij u 1406 roci ta Viskonti v Milani U 1420 roci Veneciya aneksuvala friulski teritoriyi Imperskogo vid uzberezhzhya Adriatiki azh do Pontebbi v Yulianskih Alpah Imperator Sigizmund buv zmushenij viznati ci zavoyuvannya u 1433 roci cherez chotiri roki vin oficijno postupivsya teritoriyeyu Veneciyi v yakosti imperskogo f yefu U 1523 roci imperator Karl V ostatochno vidmovivsya vid usih tituliv yak feodalnij volodar Pislya padinnya respubliki vnaslidok dogovoru Kampo Formio volodinnya nedovgo probuli pid vladoyu Franciyi poki Napoleon ne postupivsya nimi Avstriyi v 1797 roci a v 1805 roci voni buli ob yednani z Napoleonivskim korolivstvom Italiyi 1805 1814 U 1815 roci bulo sformovane Lombardo Venecijske korolivstvo yake perejshlo pid kontrol Avstrijskoyi imperiyi DzherelaBerengo Marino PDF Italian Arhiv originalu PDF za 11 grudnya 2009 Procitovano 24 kvitnya 2008 Da Mosto Andrea 1937 L Archivio di Stato di Venezia Italian Rome Biblioteca d Arte editrice Mallett Michael E 1996 U Alberto Tenenti Ugo Tucci red Storia di Venezia Dalle origini alla caduta della Serenissima Vol IV Il Rinascimento Politica e cultura Italian Rome Enciclopedia Italiana s 181 244 OCLC 644711024 Arhiv originalu za 12 sichnya 2020 Procitovano 28 serpnya 2020 Mutinelli Fabio 1852 Lessico Veneto Italian Venice tipografia Giambattista Andreola Viggiano Alfredo 1996 U Alberto Tenenti Ugo Tucci red Storia di Venezia Dalle origini alla caduta della Serenissima Vol IV Il Rinascimento Politica e cultura Italian Rome Enciclopedia Italiana s 465 528 OCLC 644711024 Arhiv originalu za 28 grudnya 2019 Procitovano 28 serpnya 2020