Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (грудень 2020) |
Ліберов Петро Дмитрович (27 (14).01.1904 — 11 жовтня 1983) — радянський російський археолог, фахівець у галузі культур скіфського часу та бронзової доби. Доктор історичних наук (1971).
Ліберов Петро Дмитрович | |
---|---|
Народився | 27 січня 1904 d, Архангельська губернія, Російська імперія |
Помер | 11 жовтня 1983[1](79 років) Москва, СРСР |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | археолог |
Alma mater | Московський інститут філософії, літератури, історії |
Галузь | археологія |
Заклад | Інститут археології РАН |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Науковий керівник | Граков Борис Миколайович |
Війна | німецько-радянська війна |
Біографічні відомості
Народився в с. Труфаногори Пінезького повіту Архангельської губернії (нині Пінезький район, Архангельської області). Закінчив історичний факультет Московського інституту філософії, літератури та історії (1939), навчався там в аспірантурі під керівництвом професора Б. Гракова. Завершити її завадила Німецько-радянська війна, що почалася в 1941 році. Усю війну Ліберов провів у лавах діючої армії.
Після демобілізації у 1946—1948 рр. навчався в аспірантурі Інституту історії матеріальної культури АН СРСР (з 1957 — Інститут археології АН СРСР). У 1948 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Скіфські кургани Київщини» і відтоді й до кінця життя працював в Інституті археології АН СРСР: науковим співробітником, завідувачем лабораторії камеральної обробки, заступником директора інституту (з 1960).
Досліджував культури епохи ранньої залізної доби в Подніпров'ї та Подонні. Провів обстеження і розкопки багатьох пам'яток скіфського часу в Україні та Подонні, зокрема низки курганів у басейні Сіверського Донця (приток Дону) і відомих Мастюгінських курганів на Середньому Доні. Обґрунтував хронологію і періодизацію пам'яток Подніпров'я скіфського часу з рубежу 8–7 стліть по 3 століття до н. е., дав найбільш повну характеристику всіх складових скіфської культури, розкрив процес асиміляції скіфськими елементами місцевої культури. Наголошував, що переважання скіфської культури над місцевою фіксується лише з межі 5–4 століть до н. е. Надавав великої ваги вивченню господарських засад давніх суспільств.
Помер у м. Москва.
Примітки
- NUKAT — 2002.
Джерела та література
- Юренко С. П. Ліберов Петро Дмитрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
- Крупнов Е. И. К 60-летию Петра Дмитриевича Либерова. «Советская археология», 1964, № 2
- Мезенцева Г. Дослідники археології України. Чернігів, 1997.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2020 Liberov Petro Dmitrovich 27 14 01 1904 11 zhovtnya 1983 radyanskij rosijskij arheolog fahivec u galuzi kultur skifskogo chasu ta bronzovoyi dobi Doktor istorichnih nauk 1971 Liberov Petro DmitrovichNarodivsya27 sichnya 1904 1904 01 27 d Arhangelska guberniya Rosijska imperiyaPomer11 zhovtnya 1983 1983 10 11 1 79 rokiv Moskva SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistarheologAlma materMoskovskij institut filosofiyi literaturi istoriyiGaluzarheologiyaZakladInstitut arheologiyi RANNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikGrakov Boris MikolajovichVijnanimecko radyanska vijnaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Liberov Biografichni vidomostiNarodivsya v s Trufanogori Pinezkogo povitu Arhangelskoyi guberniyi nini Pinezkij rajon Arhangelskoyi oblasti Zakinchiv istorichnij fakultet Moskovskogo institutu filosofiyi literaturi ta istoriyi 1939 navchavsya tam v aspiranturi pid kerivnictvom profesora B Grakova Zavershiti yiyi zavadila Nimecko radyanska vijna sho pochalasya v 1941 roci Usyu vijnu Liberov proviv u lavah diyuchoyi armiyi Pislya demobilizaciyi u 1946 1948 rr navchavsya v aspiranturi Institutu istoriyi materialnoyi kulturi AN SRSR z 1957 Institut arheologiyi AN SRSR U 1948 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Skifski kurgani Kiyivshini i vidtodi j do kincya zhittya pracyuvav v Instituti arheologiyi AN SRSR naukovim spivrobitnikom zaviduvachem laboratoriyi kameralnoyi obrobki zastupnikom direktora institutu z 1960 Doslidzhuvav kulturi epohi rannoyi zaliznoyi dobi v Podniprov yi ta Podonni Proviv obstezhennya i rozkopki bagatoh pam yatok skifskogo chasu v Ukrayini ta Podonni zokrema nizki kurganiv u basejni Siverskogo Doncya pritok Donu i vidomih Mastyuginskih kurganiv na Serednomu Doni Obgruntuvav hronologiyu i periodizaciyu pam yatok Podniprov ya skifskogo chasu z rubezhu 8 7 stlit po 3 stolittya do n e dav najbilsh povnu harakteristiku vsih skladovih skifskoyi kulturi rozkriv proces asimilyaciyi skifskimi elementami miscevoyi kulturi Nagoloshuvav sho perevazhannya skifskoyi kulturi nad miscevoyu fiksuyetsya lishe z mezhi 5 4 stolit do n e Nadavav velikoyi vagi vivchennyu gospodarskih zasad davnih suspilstv Pomer u m Moskva PrimitkiNUKAT 2002 d Track Q11789729Dzherela ta literaturaYurenko S P Liberov Petro Dmitrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Krupnov E I K 60 letiyu Petra Dmitrievicha Liberova Sovetskaya arheologiya 1964 2 Mezenceva G Doslidniki arheologiyi Ukrayini Chernigiv 1997 Posilannya