Ломеська конвенція

Ломеські конвенції (фр. Lomé Convention) — міжнародні угоди, якими було встановлено засади відносин між державами Європейського Союзу та країнами азійсько-тихоокеанського регіону. Предметом конвенції були торгівельні відносини та доступ на ринок. Перша Ломеська конвенція була укладена 1975 року на заміну Яундської угоди. Отримала назву за столицею Того — Ломе, де і був укладений перший договір.

Конвенції три рази змінювались і доповнювалися, таким чином загалом існували «Ломе І», «Ломе II», «Ломе III» і «Ломе IV»..

Друга і третя Ломейські конвенції, які набрали чинності у 1980 і 1985 роках відповідно, були спрямовані на вдосконалення механізму, закладеного у першій.. Четверта, яка була укладена 1989 року, розширила число країн до 66-ти.

Остаточно втратили чинність 2000 року. І останню «Ломе IV» замінила Котонуська угода.

Примітки

1. Еволюція міжнародно-правових ініціатив у сфері сталого розвитку / В. В. Новицький // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Право. в 2-х ч. / гол. ред. Ю. М. Бисага. — Ужгород: Ліра, 2011. — Вип. 15. — С. 60
2. Європа у 12 уроках [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] / Паскаль Фонтен. — С. 53
3. Ломейські конвенції і Договір Котону // Міжнародне економічне право / В. М. Шумілов, 2014
4. Ломеська конвенція // Глосарій термінів Європейського Союзу [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
5. Труднощі в реалізації принципу взаємної вигоди в економічних відносинах ЄС та третіх країн [ 19 травня 2018 у Wayback Machine.] / О. Мікічурова // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — Випуск 122 (частина ІІ). 2014 — С. 68
6. Інтеграція у світове господарство