Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кит південний | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Eubalaena australis (, 1822) | ||||||||||||||||||||
 Ареал | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Кит південний, кит південний австралійський (Eubalaena australis) — вид ссавців з родини Китові (Balaenidae) ряду китоподібні.
Опис
Довжина: до 18 м, вага до 80000 кг; довжина дитинчат: 5,50 м, вага дитинчат: 1000—1500 кг.
Має рівномірно темний колір з білими мозолями (наростами важкої шкіри) на і навколо голови, які навіть можуть бути використані для розрізнення особин. Тіло товсте і голова дуже велика, складаючи одну третину від загальної довжини. Незвично для вусатих китів, південний кит не має спинного плавника й рифленого горла. Ласти короткі й широкі, дихальний отвір V-подібний.
Поширення
Південний кит зустрічається тільки в південній півкулі в усіх водах від 30º до 60º південної широти (спаровування відбувається на широтах 20–30°). Південний кит знаходиться у відкритому океані найпівденнішої частини регіону свого ареалу протягом літніх місяців, але мігрує до прибережних районів більш північних частин свого ареалу протягом зими і навесні.
Поведінка
Ці величезні тварини споживають планктон, включаючи личинкової ракоподібними і рачків, фільтруючи воду через довгі й численні пластини китового вуса. Типово годування триває в 10–20 м товщі води. Південні кити видають короткі, низькочастотні звуки. У полоні живе в середньому 70 років.
Відтворення
До восьми самців може сполучатися з однієї самицею в період з липня по серпень, і що незвично для ссавців, агресія між самцями мінімальна. Самиці вагітніють один раз кожні три роки в період між червнем і серпнем; період вагітності становить від 11 до 12 місяців. Вагітні самиці живуть протягом чотирьох зимових місяців без їжі й народжують одне велике біле дитинча вагою до 1500 кг. Діти ростуть зі швидкістю 3 см в день. Самиці виховують і годують своїх дітей на мілині, де вони добре захищені від нападів косаток і великих білих акул. Дитинчата живляться молоком близько року та за цей час набувають чорного кольору. Досягають статевої зрілості у віці від дев'яти до десяти років.
Загрози та охорона
Після серйозної надмірної експлуатації з 1600-х років до 1930 року, чисельність населення південного кита стала небезпечно низького рівня. Міжнародний захист у 1935 році призвів до повільного збільшення населення, але незаконний китобійний промисел тривав до 1960-х років. З тих пір населення зростає швидше. Пошкодження від судів, берегової виробничої діяльності, заплутаності в знаряддях лову та забруднення навколишнього середовища є проблемами нині.
Міжнародний захист Міжнародної китобійної комісії і програми окремих країн справили значні результати. Заходи щодо збереження в даний час включають моніторинг населення і поведінки з використанням посвідчення особи з фотографією особини, оцінка наслідків порушення, а також освітні програми.
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 Листопада 2013. Процитовано 21 Серпня 2016.
- . Заповідна справа. — Ужгород : Ліра, 2002. — С. 201. — ISBN 66-7400-21-7.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 Жовтня 2016. Процитовано 21 Серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 28 Серпня 2016. Процитовано 21 Серпня 2016.
- Дослідники зняли з дрона рухи білого китеняти. [ 9 Вересня 2016 у Wayback Machine.] BBC Україна. 6 вересня, 2016 рік.
Джерела
- Smith, J. 2000. «Eubalaena australis» (On-line), Animal Diversity Web [ 25 Листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kit pivdennijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Ryad Kitopodibni Cetacea Pidryad Kitovidi Mystacaceti Rodina Kitovi Balaenidae Rid EubalaenaVid Kit pivdennijBinomialna nazvaEubalaena australis 1822 ArealPosilannyaVikishovishe Eubalaena australisVikividi Eubalaena australisEOL 46559422ITIS 552771MSOP 8153NCBI 160595Fossilworks 67679 Kit pivdennij kit pivdennij avstralijskij Eubalaena australis vid ssavciv z rodini Kitovi Balaenidae ryadu kitopodibni OpisDovzhina do 18 m vaga do 80000 kg dovzhina ditinchat 5 50 m vaga ditinchat 1000 1500 kg Maye rivnomirno temnij kolir z bilimi mozolyami narostami vazhkoyi shkiri na i navkolo golovi yaki navit mozhut buti vikoristani dlya rozriznennya osobin Tilo tovste i golova duzhe velika skladayuchi odnu tretinu vid zagalnoyi dovzhini Nezvichno dlya vusatih kitiv pivdennij kit ne maye spinnogo plavnika j riflenogo gorla Lasti korotki j shiroki dihalnij otvir V podibnij PoshirennyaPivdennij kit zustrichayetsya tilki v pivdennij pivkuli v usih vodah vid 30º do 60º pivdennoyi shiroti sparovuvannya vidbuvayetsya na shirotah 20 30 Pivdennij kit znahoditsya u vidkritomu okeani najpivdennishoyi chastini regionu svogo arealu protyagom litnih misyaciv ale migruye do priberezhnih rajoniv bilsh pivnichnih chastin svogo arealu protyagom zimi i navesni PovedinkaCi velichezni tvarini spozhivayut plankton vklyuchayuchi lichinkovoyi rakopodibnimi i rachkiv filtruyuchi vodu cherez dovgi j chislenni plastini kitovogo vusa Tipovo goduvannya trivaye v 10 20 m tovshi vodi Pivdenni kiti vidayut korotki nizkochastotni zvuki U poloni zhive v serednomu 70 rokiv VidtvorennyaDo vosmi samciv mozhe spoluchatisya z odniyeyi samiceyu v period z lipnya po serpen i sho nezvichno dlya ssavciv agresiya mizh samcyami minimalna Samici vagitniyut odin raz kozhni tri roki v period mizh chervnem i serpnem period vagitnosti stanovit vid 11 do 12 misyaciv Vagitni samici zhivut protyagom chotiroh zimovih misyaciv bez yizhi j narodzhuyut odne velike bile ditincha vagoyu do 1500 kg Diti rostut zi shvidkistyu 3 sm v den Samici vihovuyut i goduyut svoyih ditej na milini de voni dobre zahisheni vid napadiv kosatok i velikih bilih akul Ditinchata zhivlyatsya molokom blizko roku ta za cej chas nabuvayut chornogo koloru Dosyagayut statevoyi zrilosti u vici vid dev yati do desyati rokiv Zagrozi ta ohoronaPislya serjoznoyi nadmirnoyi ekspluataciyi z 1600 h rokiv do 1930 roku chiselnist naselennya pivdennogo kita stala nebezpechno nizkogo rivnya Mizhnarodnij zahist u 1935 roci prizviv do povilnogo zbilshennya naselennya ale nezakonnij kitobijnij promisel trivav do 1960 h rokiv Z tih pir naselennya zrostaye shvidshe Poshkodzhennya vid sudiv beregovoyi virobnichoyi diyalnosti zaplutanosti v znaryaddyah lovu ta zabrudnennya navkolishnogo seredovisha ye problemami nini Mizhnarodnij zahist Mizhnarodnoyi kitobijnoyi komisiyi i programi okremih krayin spravili znachni rezultati Zahodi shodo zberezhennya v danij chas vklyuchayut monitoring naselennya i povedinki z vikoristannyam posvidchennya osobi z fotografiyeyu osobini ocinka naslidkiv porushennya a takozh osvitni programi Primitki Arhiv originalu za 12 Listopada 2013 Procitovano 21 Serpnya 2016 Zapovidna sprava Uzhgorod Lira 2002 S 201 ISBN 66 7400 21 7 PDF Arhiv originalu PDF za 14 Zhovtnya 2016 Procitovano 21 Serpnya 2016 Arhiv originalu za 28 Serpnya 2016 Procitovano 21 Serpnya 2016 Doslidniki znyali z drona ruhi bilogo kitenyati 9 Veresnya 2016 u Wayback Machine BBC Ukrayina 6 veresnya 2016 rik DzherelaSmith J 2000 Eubalaena australis On line Animal Diversity Web 25 Listopada 2016 u Wayback Machine angl angl