Люціан Мечислав Рафал Желіговський (пол. Lucjan Mieczysław Rafał Żeligowski; 1865, хрещений 10 травня 1865, фільварок Переходи Сольської парафії Ошмянського повіту, Віленська губернія, Російська імперія — 1947, Лондон) — польський генерал (генерал броні) і політичний діяч, друг Юзефа Пілсудського, очільник Серединної Литви.
Люціан Желіговський | |
---|---|
пол. Lucjan Żeligowski | |
Народження | 17 жовтня 1865[1] Ошмяни, Віленська губернія, Російська імперія |
Смерть | 9 липня 1947[1](81 рік) Лондон, Велика Британія |
Поховання | Військові Повонзки |
Країна | Російська імперія Польська Республіка Серединна Литва |
Партія | Безпартійний блок співпраці з урядом |
Звання | генерал броні |
Війни / битви | Перша світова війна |
Нагороди | |
Люціан Желіговський у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у шляхетській родині учасника повстання 1863 року Густава Желіговського; мати — уроджена Владислава Трацевська (пол. Władysława Tracewska), померла 25 червня 1883 в Жупранах Ошмянського повіту; сестри: Ернестіна і Магдалена; дружина — Тетяна Петрівна Лопато; діти: близнюки Яніна і Тадеуш.
По закінченні Ризького військового училища з 1885 року служив у російській імператорській армії. Брав участь в Російсько-японській війні 1904–1905 рр.
Під час Першої світової війни у званні полковника командував 284-им піхотним Венгровським полком. Після Лютневої революції став одним з організаторів польських національних частин в Росії. Командував бригадою в 1-му Польському корпусі, в 1918-му створив польські частини на Кубані. У квітні 1919-го через Одесу і Бессарабію на чолі 4-ї дивізії польських стрільців прибув до Польської республіки.
У польській армії став спочатку командувачем Литовсько-білоруського фронту. Брав також участь у війні Польської республіки проти ЗУНР. Потім — оперативного угруповання і командиром 10-ї піхотної дивізії (1919) під час радянсько-польської війни. З жовтня 1920-го — командир 1-й Литовсько-білоруської дивізії. З негласної санкції Юзефа Пілсудського за наказом Желіговського 9 жовтня 1920 року війська 1-й Литовсько-білоруської дивізії формально вийшли з покори польському командуванню і зайняли Вільну і частину південно-східної Литви. На зайнятих територіях була утворена маріонеткова держава, формально незалежна від Польської республіки — Серединна Литва. 12 жовтня проголосив себе її верховним правителем.
Після включення Серединної Литви до складу Польської республіки (1922) — інспектор армії в Варшаві (1921–1925), потім військовий міністр (1925–1926). Забезпечив здійснення травневого перевороту 1926 у Польській республіці, який встановив авторитарний режим Пілсудського. В 1927 вийшов у відставку. В 1930 видав книгу «Wojna w roku 1920. Wspomnienia i rozważania» («Війна в 1920 році. Спогади і роздуми»). В 1935 був обраний до Сейму і залишався членом польського парламенту до 1939 року.
З початком радянсько-німецької агресії в 1939 році спробував вступити добровольцем на військову службу, але через похилий вік прийнятий не був. Залишаючись цивільною особою, брав участь в командуванні Південним фронтом. Виїхав до Французької республіки, в 1940 — у Велику Британію. Був членом польського уряду у вигнанні (пол. Rada Narodowa Rzeczpospolitej).
По завершенні Другої світової війни заявив про намір повернутися до Польщі. При підготовці до від'їзду помер в Лондоні. За заповітом прах був привезений до Варшави і поховано на кладовищі Військові Повонзки. Транспортування організував бригадний генерал Станіслав Татар.
Примітки
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
Посилання
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyucian Mechislav Rafal Zheligovskij pol Lucjan Mieczyslaw Rafal Zeligowski 1865 hreshenij 10 travnya 1865 filvarok Perehodi Solskoyi parafiyi Oshmyanskogo povitu Vilenska guberniya Rosijska imperiya 1947 London polskij general general broni i politichnij diyach drug Yuzefa Pilsudskogo ochilnik Seredinnoyi Litvi Lyucian Zheligovskijpol Lucjan ZeligowskiNarodzhennya17 zhovtnya 1865 1865 10 17 1 Oshmyani Vilenska guberniya Rosijska imperiyaSmert9 lipnya 1947 1947 07 09 1 81 rik London Velika BritaniyaPohovannyaVijskovi PovonzkiKrayina Rosijska imperiya Polska Respublika Seredinna LitvaPartiyaBezpartijnij blok spivpraci z uryadomZvannyageneral broniVijni bitviPersha svitova vijnaNagorodid 12 travnya 1936 d Lyucian Zheligovskij u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zheligovskij ZhittyepisNarodivsya u shlyahetskij rodini uchasnika povstannya 1863 roku Gustava Zheligovskogo mati urodzhena Vladislava Tracevska pol Wladyslawa Tracewska pomerla 25 chervnya 1883 v Zhupranah Oshmyanskogo povitu sestri Ernestina i Magdalena druzhina Tetyana Petrivna Lopato diti bliznyuki Yanina i Tadeush Po zakinchenni Rizkogo vijskovogo uchilisha z 1885 roku sluzhiv u rosijskij imperatorskij armiyi Brav uchast v Rosijsko yaponskij vijni 1904 1905 rr Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u zvanni polkovnika komanduvav 284 im pihotnim Vengrovskim polkom Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi stav odnim z organizatoriv polskih nacionalnih chastin v Rosiyi Komanduvav brigadoyu v 1 mu Polskomu korpusi v 1918 mu stvoriv polski chastini na Kubani U kvitni 1919 go cherez Odesu i Bessarabiyu na choli 4 yi diviziyi polskih strilciv pribuv do Polskoyi respubliki U polskij armiyi stav spochatku komanduvachem Litovsko biloruskogo frontu Brav takozh uchast u vijni Polskoyi respubliki proti ZUNR Potim operativnogo ugrupovannya i komandirom 10 yi pihotnoyi diviziyi 1919 pid chas radyansko polskoyi vijni Z zhovtnya 1920 go komandir 1 j Litovsko biloruskoyi diviziyi Z neglasnoyi sankciyi Yuzefa Pilsudskogo za nakazom Zheligovskogo 9 zhovtnya 1920 roku vijska 1 j Litovsko biloruskoyi diviziyi formalno vijshli z pokori polskomu komanduvannyu i zajnyali Vilnu i chastinu pivdenno shidnoyi Litvi Na zajnyatih teritoriyah bula utvorena marionetkova derzhava formalno nezalezhna vid Polskoyi respubliki Seredinna Litva 12 zhovtnya progolosiv sebe yiyi verhovnim pravitelem Misce pohovannya kladovishe Vijskovi Povonzki Varshava Pislya vklyuchennya Seredinnoyi Litvi do skladu Polskoyi respubliki 1922 inspektor armiyi v Varshavi 1921 1925 potim vijskovij ministr 1925 1926 Zabezpechiv zdijsnennya travnevogo perevorotu 1926 u Polskij respublici yakij vstanoviv avtoritarnij rezhim Pilsudskogo V 1927 vijshov u vidstavku V 1930 vidav knigu Wojna w roku 1920 Wspomnienia i rozwazania Vijna v 1920 roci Spogadi i rozdumi V 1935 buv obranij do Sejmu i zalishavsya chlenom polskogo parlamentu do 1939 roku Z pochatkom radyansko nimeckoyi agresiyi v 1939 roci sprobuvav vstupiti dobrovolcem na vijskovu sluzhbu ale cherez pohilij vik prijnyatij ne buv Zalishayuchis civilnoyu osoboyu brav uchast v komanduvanni Pivdennim frontom Viyihav do Francuzkoyi respubliki v 1940 u Veliku Britaniyu Buv chlenom polskogo uryadu u vignanni pol Rada Narodowa Rzeczpospolitej Po zavershenni Drugoyi svitovoyi vijni zayaviv pro namir povernutisya do Polshi Pri pidgotovci do vid yizdu pomer v Londoni Za zapovitom prah buv privezenij do Varshavi i pohovano na kladovishi Vijskovi Povonzki Transportuvannya organizuvav brigadnij general Stanislav Tatar PrimitkiInternetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943Posilannya ros