Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Готель Києво-Печерської лаври — пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 4/49, корпус № 19). Споруджений у 1906-08 роках.
| Готельний корпус Києво-Печерської лаври | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ |
| Тип | будівля і пам'ятка архітектури національного значення України |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Коротка історія
Будівництво корпусу було зумовлено значним збільшенням з 2 половини 19 століття кількості прочан, які приїздили до Києво-Печерської лаври. Частина приміщень використовувалася для проживання робітників, які працювали у монастирі.
В роки 1-ї світової війни в готелі розміщувався понтонний батальйон. За даними 1922 року, корпус був пошкоджений, після націоналізації входив до складу Інвалідного містечка. У 1920-х роках в ньому містилися так званий Трудовий дім, Всеукраїнські курси інвалідів та майстерні, протезний завод. Впродовж 1925-44 рр. частина приміщень належала Київському (згодом Центральному) державному історичному архіву УРСР.
Архітектура
Двоповерховий з підвалом та напівпідвалом, цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний, з довжиною крил близько 146 і 25 метрів, кожне з яких завершується двосхилим пологим дахом з бляшаною покрівлею. Складається з семи секцій з коридорним плануванням й однобічним розташуванням приміщень. У центрі видовженого крила влаштовано проїзд на подвір'я. До нього звернені чоловий південний та східний фасади, прорізані чітким ритмом лучкових вікон і входів, оформлених півциркульними архівольтами й підкреслених розкріповками, а також великими віконними прорізами сходових кліток з сучасним заповненням із склоблоків. Дворові фасади декоровано сухариками над вікнами, поребриком у міжвіконнях першого поверху, пласкими нішами. Оригінально вирішено глухі вуличні фасади, розчленовані на пропорційні структурні елементи, оформлені у вигляді фальшивих вікон на другому та фільонок на першому поверхах.
Одна з найрепрезентативніших споруд монастиря та Києва у цегляному стилі.
1937-68 у будинку містилися Київське республіканське художньо-промислове училище та його гуртожиток. Створене за постановою РНК УРСР від 6 квітня 1938 на базі школи майстрів декоративно-прикладного мистецтва, відкритої 1936 при Київському державному музеї українського мистецтва. 1949 реорганізоване на Київське училище прикладного мистецтва, 1962 – Київський художньо-промисловий технікум, 1999 – Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.
Історико-меморіальне значення
Тут працювали відомі діячі культури: Власенко Параска Іванівна (1900—1960) — майстер декоративного розпису, майстер народного мистецтва УРСР (з 1936); Вовк Наталія Юхимівна (1896—1970) — килимарниця, майстер народного мистецтва УРСР (з 1936); Глущенко Пелагія (Поліна) Іванівна (1908—1983) — майстер народно-декоративного розпису (вихованка Т. Пати), заслужений майстер народної творчості УРСР (з 1967); Головко Дмитро Федорович (1905—1978) — майстер художньої кераміки, народний художник УРСР (з 1972), дійсний член Міжнародної академії кераміки в Женеві (з 1970); Гончар Іван Тарасович (1888—1944) — кераміст, майстер народного мистецтва УРСР (з 1936); Грядунова Олександра Павлівна (1898—1974) — майстер народного керамічного розпису (вихованка І. Гончара); Кулик Олександра Василівна (1897—1973) — майстер народної вишивки, автор першого підручника з цього виду народного мистецтва; Муха Макар Корнійович (1906—1990) — художник декоративно-ужиткового мистецтва (вихованець училища), заслужений майстер народної творчості УРСР (з 1967); Пата Тетяна Якимівна (1884—1976) — майстер петриківського народно-декоративного розпису та графіки, заслужений майстер народної творчості УРСР (з 1962); Примаченко Марія Овксентіївна (1908 — 97) — майстер народно-декоративного розпису, народний художник УРСР (з 1988), заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1970). Відзначена Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка (1966).
У кінці 1930-х років та в повоєнний час деякі викладачі мешкали у цьому корпусі та флігелях на його подвір'ї (не збереглися). 1968 технікум переведено в новозбудовані приміщення на вул. Кіквідзе, 32; 1970 — також гуртожиток. У 1993—2000 частину приміщень займав Український комітет ІКОМОС.
З 1969 в корпусі міститься Правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.
Посилання
- Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Готель 1906 – 08 [ 19 січня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gotel Kiyevo Pecherskoyi lavri pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij 4 49 korpus 19 Sporudzhenij u 1906 08 rokah Gotelnij korpus Kiyevo Pecherskoyi lavriKrayina UkrayinaRoztashuvannyaKiyivTipbudivlya i pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Ukrayini Mediafajli u VikishovishiKorotka istoriyaBudivnictvo korpusu bulo zumovleno znachnim zbilshennyam z 2 polovini 19 stolittya kilkosti prochan yaki priyizdili do Kiyevo Pecherskoyi lavri Chastina primishen vikoristovuvalasya dlya prozhivannya robitnikiv yaki pracyuvali u monastiri V roki 1 yi svitovoyi vijni v goteli rozmishuvavsya pontonnij bataljon Za danimi 1922 roku korpus buv poshkodzhenij pislya nacionalizaciyi vhodiv do skladu Invalidnogo mistechka U 1920 h rokah v nomu mistilisya tak zvanij Trudovij dim Vseukrayinski kursi invalidiv ta majsterni proteznij zavod Vprodovzh 1925 44 rr chastina primishen nalezhala Kiyivskomu zgodom Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivu URSR ArhitekturaDvopoverhovij z pidvalom ta napivpidvalom ceglyanij pofarbovanij u plani G podibnij z dovzhinoyu kril blizko 146 i 25 metriv kozhne z yakih zavershuyetsya dvoshilim pologim dahom z blyashanoyu pokrivleyu Skladayetsya z semi sekcij z koridornim planuvannyam j odnobichnim roztashuvannyam primishen U centri vidovzhenogo krila vlashtovano proyizd na podvir ya Do nogo zverneni cholovij pivdennij ta shidnij fasadi prorizani chitkim ritmom luchkovih vikon i vhodiv oformlenih pivcirkulnimi arhivoltami j pidkreslenih rozkripovkami a takozh velikimi vikonnimi prorizami shodovih klitok z suchasnim zapovnennyam iz skloblokiv Dvorovi fasadi dekorovano suharikami nad viknami porebrikom u mizhvikonnyah pershogo poverhu plaskimi nishami Originalno virisheno gluhi vulichni fasadi rozchlenovani na proporcijni strukturni elementi oformleni u viglyadi falshivih vikon na drugomu ta filonok na pershomu poverhah Odna z najreprezentativnishih sporud monastirya ta Kiyeva u ceglyanomu stili 1937 68 u budinku mistilisya Kiyivske respublikanske hudozhno promislove uchilishe ta jogo gurtozhitok Stvorene za postanovoyu RNK URSR vid 6 kvitnya 1938 na bazi shkoli majstriv dekorativno prikladnogo mistectva vidkritoyi 1936 pri Kiyivskomu derzhavnomu muzeyi ukrayinskogo mistectva 1949 reorganizovane na Kiyivske uchilishe prikladnogo mistectva 1962 Kiyivskij hudozhno promislovij tehnikum 1999 Kiyivskij derzhavnij institut dekorativno prikladnogo mistectva i dizajnu im M Bojchuka Istoriko memorialne znachennyaTut pracyuvali vidomi diyachi kulturi Vlasenko Paraska Ivanivna 1900 1960 majster dekorativnogo rozpisu majster narodnogo mistectva URSR z 1936 Vovk Nataliya Yuhimivna 1896 1970 kilimarnicya majster narodnogo mistectva URSR z 1936 Glushenko Pelagiya Polina Ivanivna 1908 1983 majster narodno dekorativnogo rozpisu vihovanka T Pati zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti URSR z 1967 Golovko Dmitro Fedorovich 1905 1978 majster hudozhnoyi keramiki narodnij hudozhnik URSR z 1972 dijsnij chlen Mizhnarodnoyi akademiyi keramiki v Zhenevi z 1970 Gonchar Ivan Tarasovich 1888 1944 keramist majster narodnogo mistectva URSR z 1936 Gryadunova Oleksandra Pavlivna 1898 1974 majster narodnogo keramichnogo rozpisu vihovanka I Gonchara Kulik Oleksandra Vasilivna 1897 1973 majster narodnoyi vishivki avtor pershogo pidruchnika z cogo vidu narodnogo mistectva Muha Makar Kornijovich 1906 1990 hudozhnik dekorativno uzhitkovogo mistectva vihovanec uchilisha zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti URSR z 1967 Pata Tetyana Yakimivna 1884 1976 majster petrikivskogo narodno dekorativnogo rozpisu ta grafiki zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti URSR z 1962 Primachenko Mariya Ovksentiyivna 1908 97 majster narodno dekorativnogo rozpisu narodnij hudozhnik URSR z 1988 zasluzhenij diyach mistectv URSR z 1970 Vidznachena Derzhavnoyu premiyeyu URSR im T Shevchenka 1966 U kinci 1930 h rokiv ta v povoyennij chas deyaki vikladachi meshkali u comu korpusi ta fligelyah na jogo podvir yi ne zbereglisya 1968 tehnikum perevedeno v novozbudovani primishennya na vul Kikvidze 32 1970 takozh gurtozhitok U 1993 2000 chastinu primishen zajmav Ukrayinskij komitet IKOMOS Z 1969 v korpusi mistitsya Pravlinnya Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi PosilannyaPortal Arhitektura Portal Kiyiv Svyato Uspenska Kiyevo Pecherska Lavra Gotel 1906 08 19 sichnya 2016 u Wayback Machine