Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Агама гімалайська | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Агама гімалайська | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Laudakia himalayana , 1867 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Stellio bochariensis Stellio himalayanus | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Агама гімалайська (Laudakia himalayana) — представник роду азійських гірських агам родини агамових.
Опис
Загальна довжина сягає 31 см, з них хвіст удвічі довше за тулуб й голову разом узяті. Самці трохи крупніше самок. Тулуб, голова і підстава хвоста дуже сильно сплощені. Луска верхньої сторони тулуба гладенькі або дуже слабо ребристі. Уздовж хребта проходить доріжка з п'яти-або шестикутної луски, звичайно гладеньких або з нерізко позначеними тупими реберцями, вони відрізняються від спинно-бокових не тільки формою, але і більшими розмірами. В області лопаток вони стають значно дрібніше і поступово переходять у дрібну луску шиї. Черевна луска чотирикутна, гладенька і розташована більш-менш правильними поперечними і косими поздовжніми рядками. Горлова складка добре виражена. Хвостова луска ребриста, вони розташовані правильними поперечними кільцями — кожні 3 кільця утворюють 1 досить добре виражений сегмент, який відповідає одному хвостовому хребцю. Пальці помітно стиснуті з боків, четвертий палець задньої ноги довші третього. У дорослих самців перед задньопрохідним отвором розташовано до 6 рядків потовщеної мозолястої луски, у дорослих самок їх значно менше.
Для молодих агам характерна синє забарвлення тіла і лимонно-жовта голова з червоними скронями. Колір спини оливковий або зеленувато-сірий. З боків хребта більш-менш правильними рядками розташовуються округлі світлі плями, між якими є чорні неправильної форми цяточки і плямочки, особливо добре виражені на шиї і в передній частині тулуба. Голова зверху зазвичай у дрібних чорних цятках. Забарвлення черева сильно коливається. На горлі мармуровий малюнок, який часом зникає. Відома фізіологічна зміна забарвлення голови самців, яка буває яскраво-жовтою і доповнюється помаранчево-червоним забарвленням шкірних складок з боків шиї, а іноді і боків голови.
Спосіб життя
Полюбляє гірську місцевість, мешкає на скелях, осипах, серед каміння, в арчевом поясі з рідкісною трав'янистої і чагарникової рослинністю. Зустрічається до висоти 3200 м над рівнем моря і більше. Ховається у тріщинах в скелях і порожнечах під камінням. Зазвичай агами з'являються у ранкові години і активні до заходу. Навесні і восени активні тільки в середині дня, при температурі вище 20°С. Із зимових сховищ у квітні, наприкінці вересня починається їх відхід на зимівлю. Харчується гімалайська агама різними членистоногими, павуками, насінням, квітами і листям рослин, зокрема, плодами шипшини і жимолості.
Це яйцекладна ящірка. Статева зрілість настає наприкінці 2 року життя. Парування відбувається наприкінці квітня - на початку травня. Кладки з 3-7 яєць розміром 20-24х10-13 мм відбуваються у червні та у липні. Через 60-70 днів з'являються молоді ящірки довжиною тіла 3,5-3,8 см.
Розповсюдження
Мешкає у гірських системах Гімалаїв і Трансгімалаїв, південно-східному Тянь-Шані, південному Памірі і Каракорумі в межах Непалу, північної Індії, північного Пакистану, східного Афганістану, західного Таджикистану і західної Киргизії.
Джерела
- Ananjeva, N.B. & Tuniev 1994 Some aspects of historical biogeography of Asian rock agamids Russ. J. Herpetol. 1 (1): 43
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agama gimalajskaAgama gimalajskaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad LacertiliaRodina AgamoviPidrodina AgaminaeRid Azijski girski agamiVid Agama gimalajskaBinomialna nazvaLaudakia himalayana 1867SinonimiStellio bochariensis Stellio himalayanusPosilannyaVikishovishe Laudakia himalayanaMSOP 47749642 Agama gimalajska Laudakia himalayana predstavnik rodu azijskih girskih agam rodini agamovih OpisZagalna dovzhina syagaye 31 sm z nih hvist udvichi dovshe za tulub j golovu razom uzyati Samci trohi krupnishe samok Tulub golova i pidstava hvosta duzhe silno splosheni Luska verhnoyi storoni tuluba gladenki abo duzhe slabo rebristi Uzdovzh hrebta prohodit dorizhka z p yati abo shestikutnoyi luski zvichajno gladenkih abo z nerizko poznachenimi tupimi rebercyami voni vidriznyayutsya vid spinno bokovih ne tilki formoyu ale i bilshimi rozmirami V oblasti lopatok voni stayut znachno dribnishe i postupovo perehodyat u dribnu lusku shiyi Cherevna luska chotirikutna gladenka i roztashovana bilsh mensh pravilnimi poperechnimi i kosimi pozdovzhnimi ryadkami Gorlova skladka dobre virazhena Hvostova luska rebrista voni roztashovani pravilnimi poperechnimi kilcyami kozhni 3 kilcya utvoryuyut 1 dosit dobre virazhenij segment yakij vidpovidaye odnomu hvostovomu hrebcyu Palci pomitno stisnuti z bokiv chetvertij palec zadnoyi nogi dovshi tretogo U doroslih samciv pered zadnoprohidnim otvorom roztashovano do 6 ryadkiv potovshenoyi mozolyastoyi luski u doroslih samok yih znachno menshe Dlya molodih agam harakterna sinye zabarvlennya tila i limonno zhovta golova z chervonimi skronyami Kolir spini olivkovij abo zelenuvato sirij Z bokiv hrebta bilsh mensh pravilnimi ryadkami roztashovuyutsya okrugli svitli plyami mizh yakimi ye chorni nepravilnoyi formi cyatochki i plyamochki osoblivo dobre virazheni na shiyi i v perednij chastini tuluba Golova zverhu zazvichaj u dribnih chornih cyatkah Zabarvlennya chereva silno kolivayetsya Na gorli marmurovij malyunok yakij chasom znikaye Vidoma fiziologichna zmina zabarvlennya golovi samciv yaka buvaye yaskravo zhovtoyu i dopovnyuyetsya pomaranchevo chervonim zabarvlennyam shkirnih skladok z bokiv shiyi a inodi i bokiv golovi Sposib zhittyaPolyublyaye girsku miscevist meshkaye na skelyah osipah sered kaminnya v archevom poyasi z ridkisnoyu trav yanistoyi i chagarnikovoyi roslinnistyu Zustrichayetsya do visoti 3200 m nad rivnem morya i bilshe Hovayetsya u trishinah v skelyah i porozhnechah pid kaminnyam Zazvichaj agami z yavlyayutsya u rankovi godini i aktivni do zahodu Navesni i voseni aktivni tilki v seredini dnya pri temperaturi vishe 20 S Iz zimovih shovish u kvitni naprikinci veresnya pochinayetsya yih vidhid na zimivlyu Harchuyetsya gimalajska agama riznimi chlenistonogimi pavukami nasinnyam kvitami i listyam roslin zokrema plodami shipshini i zhimolosti Ce yajcekladna yashirka Stateva zrilist nastaye naprikinci 2 roku zhittya Paruvannya vidbuvayetsya naprikinci kvitnya na pochatku travnya Kladki z 3 7 yayec rozmirom 20 24h10 13 mm vidbuvayutsya u chervni ta u lipni Cherez 60 70 dniv z yavlyayutsya molodi yashirki dovzhinoyu tila 3 5 3 8 sm RozpovsyudzhennyaMeshkaye u girskih sistemah Gimalayiv i Transgimalayiv pivdenno shidnomu Tyan Shani pivdennomu Pamiri i Karakorumi v mezhah Nepalu pivnichnoyi Indiyi pivnichnogo Pakistanu shidnogo Afganistanu zahidnogo Tadzhikistanu i zahidnoyi Kirgiziyi DzherelaAnanjeva N B amp Tuniev 1994 Some aspects of historical biogeography of Asian rock agamids Russ J Herpetol 1 1 43 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002