Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Південна Хань (спрощ.: 南汉; кит. трад.: 南漢; піньїнь: Nán Hàn) — держава, що правила частиною південною Китаю після падіння династії Тан. Ця династія керувалася імператорами з роду Лю. Правління цієї династії тривало 54 роки. Була повалена династією Сун у 971 році.
| Південна Хань | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Паньюй | |||
| Мови | Китайська | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Історія | ||||
| - Заснування | 917 | |||
| - Повалення | 971 | |||
| ||||
Історія
Основу майбутньої держави заклав Лю Інь, який до 904 року став цзєдуши на півдні Китаю. Після повалення династії Тан у 907 році він став фактично незалежним, втім не оголосив про утворення самостійної держави. У 909 році прийняв титул вана Наньпіна. Лише у 917 році брат Лю Іня — Лю Янь оголосив себе імператором нової держави Велика Юе, яке було змінено у 918 році на Хань (або Велика Хань, в істориків відома як Південна Хань). Лю Янь оголосив себе нащадком старовинної династії Хань.
Держава південна Хань охоплювала території сучасних провінцій Гуандун, Гуансі, Хайнань, а також частину північного В'єтнаму. Південна Хань дотримувалася миру із північними сусідами — державами Чу та Мінь, водночас намагалася повністю підкорити Аннам, проте у 939 році зазнав рішучої поразки.
Наприкінці 940-х років держава стикнулася із протистоянням з боку Південної Тан, проте зуміла зберегти свою незалежність. Новою загрозою у 960-х стала династія Сун, що мала на меті об'єднання Китаю. Зрештою у 971 році ханська армія зазнала поразки й державу поглинула Сун.
Економіка
Імператори Південної Хань значну увагу приділяли розвитку сільського господарства, при цьому в ньому були задіяні переважно вільні селяни або орендарі, раби займали не значну частину. разом з тим велику увагу приділяли морській та посередницькій торгівлі. Для цього розбудовували прибережні міста, розвивали торговельний флот, що торгували з країнами Південно-Східної Азії.
Імператори
| № | рід | ім'я | Роки життя | Роки правління | Девіз | Примітки | Посмертне храмове ім'я |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Лю 劉 Liu | Янь 巖 Yan | 889—942 | 917—941 | Цяньхен (917—925) 乾亨 Qiánhēng Байлун (925–928) 白龍 Báilóng Даю (928–941) 大有 Dàyǒu | Засновник держави. | Тянь-хуанда-ді 天皇大帝 Tiān Huáng Dà Dì |
| 2 | Бінь 玢 Bin | до 920—943 | 941—943 | Гуантянь 光天 Guāngtiān | Син Яня. | Шан-ді 殤帝 Shāng Dì | |
| 3 | Шен 晟 Cheng | 920—958 | 943—958 | Інцянь (943) 應乾 Yìngqián Цяньхе (943–958) 乾和 Qiànhé | Син Яня і брат Біня. | 文武光明孝皇帝 Wénwǔ Guāngmíng Xiào | |
| 4 | Чан 鋹 Chang | 942—980 | 958—971 | Дабао 大寶 Dàbǎo | Син Шена. | — |
Джерела
- Mote, F.W. (1999). Imperial China (900—1800). Harvard University Press. pp. 11, 15. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Han Pivdenna Han sprosh 南汉 kit trad 南漢 pinyin Nan Han derzhava sho pravila chastinoyu pivdennoyu Kitayu pislya padinnya dinastiyi Tan Cya dinastiya keruvalasya imperatorami z rodu Lyu Pravlinnya ciyeyi dinastiyi trivalo 54 roki Bula povalena dinastiyeyu Sun u 971 roci Pivdenna Han917 971Pivdenna Han istorichni kordoni na kartiPivdenna Han u 923 roci poznachena sinim kolorom Stolicya PanyujMovi KitajskaForma pravlinnya MonarhiyaIstoriya Zasnuvannya 917 Povalennya 971Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivdenna HanIstoriyaOsnovu majbutnoyi derzhavi zaklav Lyu In yakij do 904 roku stav czyedushi na pivdni Kitayu Pislya povalennya dinastiyi Tan u 907 roci vin stav faktichno nezalezhnim vtim ne ogolosiv pro utvorennya samostijnoyi derzhavi U 909 roci prijnyav titul vana Nanpina Lishe u 917 roci brat Lyu Inya Lyu Yan ogolosiv sebe imperatorom novoyi derzhavi Velika Yue yake bulo zmineno u 918 roci na Han abo Velika Han v istorikiv vidoma yak Pivdenna Han Lyu Yan ogolosiv sebe nashadkom starovinnoyi dinastiyi Han Derzhava pivdenna Han ohoplyuvala teritoriyi suchasnih provincij Guandun Guansi Hajnan a takozh chastinu pivnichnogo V yetnamu Pivdenna Han dotrimuvalasya miru iz pivnichnimi susidami derzhavami Chu ta Min vodnochas namagalasya povnistyu pidkoriti Annam prote u 939 roci zaznav rishuchoyi porazki Naprikinci 940 h rokiv derzhava stiknulasya iz protistoyannyam z boku Pivdennoyi Tan prote zumila zberegti svoyu nezalezhnist Novoyu zagrozoyu u 960 h stala dinastiya Sun sho mala na meti ob yednannya Kitayu Zreshtoyu u 971 roci hanska armiya zaznala porazki j derzhavu poglinula Sun EkonomikaImperatori Pivdennoyi Han znachnu uvagu pridilyali rozvitku silskogo gospodarstva pri comu v nomu buli zadiyani perevazhno vilni selyani abo orendari rabi zajmali ne znachnu chastinu razom z tim veliku uvagu pridilyali morskij ta poserednickij torgivli Dlya cogo rozbudovuvali priberezhni mista rozvivali torgovelnij flot sho torguvali z krayinami Pivdenno Shidnoyi Aziyi Imperatori rid im ya Roki zhittya Roki pravlinnya Deviz Primitki Posmertne hramove im ya1 Lyu 劉 Liu Yan 巖 Yan 889 942 917 941 Cyanhen 917 925 乾亨 Qianheng Bajlun 925 928 白龍 Bailong Dayu 928 941 大有 Dayǒu Zasnovnik derzhavi Tyan huanda di 天皇大帝 Tian Huang Da Di2 Bin 玢 Bin do 920 943 941 943 Guantyan 光天 Guangtian Sin Yanya Shan di 殤帝 Shang Di3 Shen 晟 Cheng 920 958 943 958 Incyan 943 應乾 Yingqian Cyanhe 943 958 乾和 Qianhe Sin Yanya i brat Binya 文武光明孝皇帝 Wenwǔ Guangming Xiao4 Chan 鋹 Chang 942 980 958 971 Dabao 大寶 Dabǎo Sin Shena DzherelaMote F W 1999 Imperial China 900 1800 Harvard University Press pp 11 15 ISBN 0 674 01212 7