Люцерна посівна, люцерна сійна (Medicago sativa) — квітуча багаторічна рослина з родини бобових (Fabaceae). Культивується як кормова культура. У Великій Британії, Австралії та Новій Зеландії, вона відома як англ. lucerne або англ. alfalfa. Одна з найцінніших рослин для польового травосіяння.
Люцерна посівна | |
---|---|
Medicago sativa | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
Родина: | Бобові (Fabaceae) |
Рід: | Люцерна (Medicago) |
Секція: | (M. sect. Medicago) |
Вид: | Люцерна посівна (M. sativa) |
Біноміальна назва | |
Medicago sativa |
Люцерна посівна (або часом називається синя люцерна) та її природні гібриди з жовтою у Європі з'явилися давно: спершу в стародавній Греції, куди вона була завезена з Мідії (Іран) персами під час воєн, які вони вели проти Греції (середина першого тисячоліття до н. е.). Тому у Греції її називали «медікай» — мідійська трава, а в стародавньому Римі, куди вона потрапила з Греції, — герба медіка.
Опис
На вигляд люцерна посівна нагадує конюшину — квітки темно- і світло-синього кольору, біб округлий, з 1–3 обертами спіралі, кущ — прямостоячий (висота стебла 80–150 см), злегка розлогий під кінець вегетації, насінина палево-жовта.
Розрізняють укісний, пасовищно-укісний і пасовищний екотипи. Укісний екотип має напіврозлогу розетку весняного відростання і прямостоячий кущ; пасовищно-укісний — розлогу розетку весняного відростання і напіврозлогий кущ; пасовищний екотип — сланку розетку і напівсланку форму куща.
Використання
Одна з найцінніших рослин для польового травосіяння. У сіні люцерни, зібраному у фазі бутонізації міститься до 10 % білка, а у висушеному листі — до 20 % білка, який за якостями не поступається білку курячих яєць. У люцерні є багато вітамінів, фосфору і кальцію 100 кг люцернового сіна містить 52 к.о., у 100 кг зеленої маси — до 20 к.о.
Висока кормова цінність люцерни поєднується з її високою продуктивністю. Вона швидко відростає (3-4 рази протягом вегетаційного періоду) і може давати впродовж літа ніжний поживний корм. Урожайність зеленої маси може становити 400—600 ц/га, сіна 50-120 ц/га і більше.
Шкідники
Див. також
Примітки
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- Medicago sativa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Рослинництво: Підручник [ 16 жовтня 2009 у Wayback Machine.], О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко — К.: Аграрна освіта, 2001. — 591 с.
- Люцерна: Технологія вирощування люцерни [ 13 березня 2008 у Wayback Machine.], Портал «Аграрний сектор України»
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyucerna posivna lyucerna sijna Medicago sativa kvitucha bagatorichna roslina z rodini bobovih Fabaceae Kultivuyetsya yak kormova kultura U Velikij Britaniyi Avstraliyi ta Novij Zelandiyi vona vidoma yak angl lucerne abo angl alfalfa Odna z najcinnishih roslin dlya polovogo travosiyannya Lyucerna posivnaMedicago sativaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Bobovi Fabaceae Rid Lyucerna Medicago Sekciya M sect MedicagoVid Lyucerna posivna M sativa Binomialna nazvaMedicago sativa L 1753 Lyucerna posivna abo chasom nazivayetsya sinya lyucerna ta yiyi prirodni gibridi z zhovtoyu u Yevropi z yavilisya davno spershu v starodavnij Greciyi kudi vona bula zavezena z Midiyi Iran persami pid chas voyen yaki voni veli proti Greciyi seredina pershogo tisyacholittya do n e Tomu u Greciyi yiyi nazivali medikaj midijska trava a v starodavnomu Rimi kudi vona potrapila z Greciyi gerba medika OpisNa viglyad lyucerna posivna nagaduye konyushinu kvitki temno i svitlo sinogo koloru bib okruglij z 1 3 obertami spirali kush pryamostoyachij visota stebla 80 150 sm zlegka rozlogij pid kinec vegetaciyi nasinina palevo zhovta Rozriznyayut ukisnij pasovishno ukisnij i pasovishnij ekotipi Ukisnij ekotip maye napivrozlogu rozetku vesnyanogo vidrostannya i pryamostoyachij kush pasovishno ukisnij rozlogu rozetku vesnyanogo vidrostannya i napivrozlogij kush pasovishnij ekotip slanku rozetku i napivslanku formu kusha VikoristannyaPole lyucerni posivnoyi Odna z najcinnishih roslin dlya polovogo travosiyannya U sini lyucerni zibranomu u fazi butonizaciyi mistitsya do 10 bilka a u visushenomu listi do 20 bilka yakij za yakostyami ne postupayetsya bilku kuryachih yayec U lyucerni ye bagato vitaminiv fosforu i kalciyu 100 kg lyucernovogo sina mistit 52 k o u 100 kg zelenoyi masi do 20 k o Visoka kormova cinnist lyucerni poyednuyetsya z yiyi visokoyu produktivnistyu Vona shvidko vidrostaye 3 4 razi protyagom vegetacijnogo periodu i mozhe davati vprodovzh lita nizhnij pozhivnij korm Urozhajnist zelenoyi masi mozhe stanoviti 400 600 c ga sina 50 120 c ga i bilshe ShkidnikiSlipnyak lyucernovij Slonik lyucernovijDiv takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitkiDobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 Medicago sativa Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Roslinnictvo Pidruchnik 16 zhovtnya 2009 u Wayback Machine O I Zinchenko V N Salatenko M A Bilonozhko K Agrarna osvita 2001 591 s Lyucerna Tehnologiya viroshuvannya lyucerni 13 bereznya 2008 u Wayback Machine Portal Agrarnij sektor Ukrayini DzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros