Віталій Опанасович Карпенко | |
---|---|
Народився | 3 березня 1941 (83 роки) Київ |
Місце проживання | Київ |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | журналіст, політик |
Alma mater | Київський державний університет ім. Т.Шевченка |
Заклад | Університет «Україна», завідувач кафедри журналістики |
Посада | народний депутат України[1] |
Вчене звання | кандидат філологічних наук, доктор суспільно-економічних наук |
Партія | КПРС |
Нагороди |
Віта́лій Опана́сович Карпе́нко (нар. 3 березня 1941, м. Київ) — український журналіст, науковець, громадський діяч. Завідувач кафедри журналістики в університеті «Україна», публіцист, письменник, народний депутат 1 скликання, кандидат філологічних наук, доктор суспільно-економічних наук Українського Вільного університету (Мюнхен, ФРН), академік Української міжнародної академії оригінальних ідей, голова Асоціації світової української преси (з 08.2001 р.), член президії Національної ради Конґресу української інтеліґенції, член НСЖУ (з 1961 р.), член Національної спілки письменників України (з 1982 р.), заслужений журналіст України (з 1992 р.), член Ради старійшин УНП «Собор» (з 12.1999). Автор 32 книг та підручників.
Освіта
- Київський державний університет ім. Т. Шевченка, факультет журналістики, 1966;
- кандидатська дисертація «Людина та природа в сучасній радянській прозі (соціальні, моральні та естетичні аспекти)», Академія суспільних наук при ЦК КПРС, 1979;
- докторська дисертація (суспільно-економічні науки) «Вечірній Київ» в контексті національної преси в Україні й діаспорі в боротьбі за незалежність України", м. Мюнхен, Український вільний університет, 1998.
Біографія
1958–1965 — літпрацівник, заввідділу, заступник редактора снігурівської райгазети Миколаївської області;
1966–1976 — заввідділу обласних газет , «Південна правда», редактор обласної газети «Ленінське плем'я», м. Миколаїв;
1976-1979 — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС, м. Москва; з 1979 — відповідальний секретар журналу ;
1980–1985 — інструктор сектору газет і журналів при ЦК КПУ;
Грудень 1985 — вересень 2000 — головний редактор газети «Вечірній Київ». Під керівництвом Карпенка газета, яку в добу «перебудови» він спромігся вивести з підпорядкування Київському міськкому КПУ, досягла накладу в 576 тис. екз. 19 серпня 1991 року підтримав "ГКЧП" (ДКНС).
Помічник київського міського голови Київради (з 09.2000 — 2001);
01.1999 — 2006 — професор кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
04.03.1990 обраний народним депутатом України, 1-й тур 64,08 % голосів, 3 претенденти, м. Київ, Прирічний виборчий округ № 14. Входив до Народної Ради. Член Комісії ВР України з питань гласності та засобів масової інформації. На момент обрання — член КПРС. Дата прийняття депутатських повноважень: 15.05.1990 р. Дата припинення депутатських повноважень: 10.05.1994 р.
На викладацькій роботі на факультеті та в інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1986 року.
Академік Української академії оригінальних ідей (1991), АНВШУ (1998).
03.1994 та 03.1998 — кандидат у народні депутати України; на час виборів: головний редактор газети «Вечірній Київ»; 04.2002 — кандидат у народні депутати України.
16 жовтня 1999 в Києві відбувся Установчий з'їзд Української партії «Єдність», на якому Віталій Карпенко був обраний заступником голови.
Родина
Батько Опанас Никодимович (1911—1941); мати Олександра Степанівна (1906—1982); дружина Валентина Федорівна (1941) — вчитель; син Ігор (1962) — робітник; дочка Світлана (1968) — журналіст.
Захоплення: шахи, риболовля, город.
Бібліографія
Книги
- «Кінбурнська коса» (1977),
- «Скарби південного степу» (1978),
- «Подорож на острови» (1979),
- «Люди и корабли» (1980),
- «Крізь шторми» (1981),
- «Джерело життя і краси. Проблеми природи, людини, моральності в сучасній радянській прозі» (1983),
- «Глибокий фарватер» (1986),
- «Правды о себе не побоитесь?…» (1986),
- «Тут біля самого моря…» (1989),
- «Японія в глянці і без нього» (1989),
- «Парламент зсередини» (1991),
- «Поодинці — вмирають, виживають — гуртом» (1996),
- «Суд і осуд. Міністр оборони — проти „Вечірнього Києва“, „Вечірній Київ“ — проти шмаровщини» (1996),
- «Скарби південного степу» (1978),
- «На нашій, не своїй землі…» (1998),
- «Поодинці — вмирають, виживають — гуртом»
- «Як повернути манкурту пам'ять?» (1997),
- «Українці в Казахстані» (2000),
- «Українські студії під небом Баварії» (1998),
- «Час каміння збирати» [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.] (1999),
- «Національна ідея в українській періодиці» (1999),
- «Антиукраїнські тенденції в Українській державі» [ 8 листопада 2011 у Wayback Machine.] (2001),
- «Виклики ХХІ віку. Політичні хроніки пером публіциста» [ 8 листопада 2011 у Wayback Machine.] (2006)
- «На крутому повороті» (2004)
Підручники
- «Публіцистика незалежної України» (2009),
- «Майбутнє за нами» (2008),
- «Інформаційна політика та безпека» (2006),
- «Майстерність редактора» (2006)* «Преса і незалежність України» (2003),
- «Редакторська справа: проблеми майстерності» (2005),
- «Преса і незалежність України. Практика медіа-політики 1988—1998 рр.» (2003),
- «Журналістика: основи професійної комунікації» (2002).
- «Газетні жанри як комунікативні форми журналістики» (2002)
Нагороди
Ордени:
- «За заслуги» III ступеня (01.2007),
- Святого рівноапостольного князя Володимира Великого (1998),
- Христа Спасителя (2001),
- Лицарської доблесті V ст. (1999) і IV ст. (2001);
- Знак Пошани Київради (2001),
- медаль ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка «Будівничий України» (1999),
- Медаль ім. Г. Ващенка (2006, Всеукр. пед. т-во ім. Г.Ващенка).
- Медаль «Почесна відзнака» (2006, НСПУ).
- медаль «Ветеран праці» (1984);
Джерела
- ХТО Є ХТО В УКРАЇНСЬКІЙ ЖУРНАЛІСТИЦІ
- ПУБЛІЦИСТИКА ПРАВДИВА І НАСТУПАЛЬНА [ 6 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Профіль на офіційному сайті Верховної Ради України
- Профіль на сайті Політична Україна [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Віталій Карпенко: редактор, публіцист, науковець [Текст]: бібліогр. матеріали та покажч. (станом на 1 січ. 2008 р.) / упоряд. О. Лебедєва-Гулей ; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». — 2-ге вид., допов. і переробл. — К. : Університет «Україна», 2008. — 160 c. — (Серія: бібліографічні покажчики). — Альтернативна назва: Редактор, публіцист, науковець Віталій Карпенко (назва обкл.). — (До 50-річчя журналістської діяльності)
- Віталій Карпенко — редактор, публіцист, науковець [Текст]: бібліогр. покажчик та матеріали (станом на 1 січня 2005) / упоряд. О. Лебедєва-Гулей; наук. ред. М. Тимошик ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. — К. : [б.в.], 2005. — 157 с. — (Серія «Бібліографічні покажчики»). —
- Віталій КАРПЕНКО. ТРИ ПРЕЗИДЕНТИ, ЯКИХ Я ЗНАВ ОСОБИСТО [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Виталий КАРПЕНКО: «ЖУРНАЛИСТИКА — ПРОФЕССИЯ ДИНАМИЧНАЯ»[недоступне посилання з липня 2019]
- Виталий Карпенко: «В молодости меня называли бульдозером: я очень много и быстро писал» [ 4 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 30 травня 2011.
- Карпенко, Віталій Опанасович. На нашій, не своїй землі… Що буде завтра — невідомо, треба сьогодні жити гідно (Японська мудрість) [Текст]: общественно-политическая литература / В. О. Карпенко. — К. : Газета «Вечірній Київ» (Бібліотечка ВК), 1998. — 512 с. — ISBN 966-7139-45-Х
- Поодинці — вмирають, виживають — гуртом [Текст]: колонка головного редактора у «Вечірньому Києві» / В. О. Карпенко. — К. : Газ. «Вечірній Київ» (Бібліотечка ВК): Просвіта, 1995. — 208 с. —
- Карпенко, Віталій Опанасович. Як повернути манкурту пам'ять? [Текст]: колонка головного редактора у «Вечірньому Києві» / В. О. Карпенко. — К. : Газета «Вечірній Київ» (Бібліотечка ВК), 1997. — 432 с. —
- Карпенко, Віталій Опанасович. Українці в Казахстані [Текст]: историческая литература / В. О. Карпенко. — К. : Газета «Вечірній Київ» (Бібліотечка ВК), 2000. — 128 с. : іл. —
- Виклики XXI віку [Текст]: політичні хроніки пером публіциста / В. О. Карпенко. — К. : Просвіта, 2006. — 711 с. —
- Карпенко, Віталій Опанасович. На крутому повороті [Текст]: газета «Вечірній Київ»: від «перестройки» до незалежності / В. О. Карпенко. — К. : Асоціація світової української преси — Українська академія оригінальних ідей: Нора-Друк, 2004. — 356с.+ 8 арк. фотогр. — Бібліогр.: с. 323—339. — . — Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.4(4УКР) + Ч612.4(4УКР-2К)711.3
- Публіцистика незалежної України [Текст]: хрестоматія / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна»; упоряд. О. К. Глушко, В. О. Карпенко. — К. : Ун-т «Україна», 2009. — 505 с. —
- Майбутнє за нами: інформаційно-довідковий літопис / ред.-упоряд. В. О. Карпенко ; Університет «Україна». — К. : [б.в.], 2008. — 256 с. —
- Інформаційна політика та безпека [Текст]: підручник / В. О. Карпенко. — К. : Нора-Друк, 2006. — 320 с. — Бібліогр.: в кінці тем. —
- Майстерність редактора: професійні та організаторські аспекти / В. О. Карпенко. — К. : Центр вільної преси, 2006. — 190 с. — Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.4(4УКР) п91 я73-2
- Преса і незалежність України. Практика медіа-політики 1988—1998 рр. [Текст]: навч. посібник для студ. вищих навч. закл., які навч. за спец. «Журналістика» і «Видавнича справа та редагування» / В. О. Карпенко. — К. : Інститут журналістики КНУ ім. Т.Шевченка ; К. : Нора-Друк, 2003. — 350 с. — Бібліогр.: с. 323—339. — . —
- Редакторська справа: проблеми майстерності [Текст] / В. О. Карпенко. — К. : Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, 2005 — . — (Лекційний фонд Інституту журналістики). Ч. 1 : Поняття фаху: зміст, форма, нюанси. — [Б. м.]: [б.в.], 2005. — 162 с. —
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2007. Процитовано 30 травня 2011.
- Газетні жанри як комунікативні форми журналістики [Текст]: текст лекції для студ. Інституту журналістики з курсу «Основи професійної комунікації» / В. О. Карпенко ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. — К. : [б.в.], 2002. — 37 с. — (Лекційний фонд Інституту журналістики). — Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.162 /163 я73-2
- Указ Президента України від 18 січня 2007 року № 21/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karpenko portret Vitalij Opanasovich KarpenkoNarodivsya3 bereznya 1941 1941 03 03 83 roki KiyivMisce prozhivannyaKiyivKrayina UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistzhurnalist politikAlma materKiyivskij derzhavnij universitet im T ShevchenkaZakladUniversitet Ukrayina zaviduvach kafedri zhurnalistikiPosadanarodnij deputat Ukrayini 1 Vchene zvannyakandidat filologichnih nauk doktor suspilno ekonomichnih naukPartiyaKPRSNagorodiOrden Za zaslugi III st Medal Veteran praci Vita lij Opana sovich Karpe nko nar 3 bereznya 1941 m Kiyiv ukrayinskij zhurnalist naukovec gromadskij diyach Zaviduvach kafedri zhurnalistiki v universiteti Ukrayina publicist pismennik narodnij deputat 1 sklikannya kandidat filologichnih nauk doktor suspilno ekonomichnih nauk Ukrayinskogo Vilnogo universitetu Myunhen FRN akademik Ukrayinskoyi mizhnarodnoyi akademiyi originalnih idej golova Asociaciyi svitovoyi ukrayinskoyi presi z 08 2001 r chlen prezidiyi Nacionalnoyi radi Kongresu ukrayinskoyi inteligenciyi chlen NSZhU z 1961 r chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z 1982 r zasluzhenij zhurnalist Ukrayini z 1992 r chlen Radi starijshin UNP Sobor z 12 1999 Avtor 32 knig ta pidruchnikiv OsvitaKiyivskij derzhavnij universitet im T Shevchenka fakultet zhurnalistiki 1966 kandidatska disertaciya Lyudina ta priroda v suchasnij radyanskij prozi socialni moralni ta estetichni aspekti Akademiya suspilnih nauk pri CK KPRS 1979 doktorska disertaciya suspilno ekonomichni nauki Vechirnij Kiyiv v konteksti nacionalnoyi presi v Ukrayini j diaspori v borotbi za nezalezhnist Ukrayini m Myunhen Ukrayinskij vilnij universitet 1998 Biografiya1958 1965 litpracivnik zavviddilu zastupnik redaktora snigurivskoyi rajgazeti Mikolayivskoyi oblasti 1966 1976 zavviddilu oblasnih gazet Pivdenna pravda redaktor oblasnoyi gazeti Leninske plem ya m Mikolayiv 1976 1979 aspirant Akademiyi suspilnih nauk pri CK KPRS m Moskva z 1979 vidpovidalnij sekretar zhurnalu 1980 1985 instruktor sektoru gazet i zhurnaliv pri CK KPU Gruden 1985 veresen 2000 golovnij redaktor gazeti Vechirnij Kiyiv Pid kerivnictvom Karpenka gazeta yaku v dobu perebudovi vin spromigsya vivesti z pidporyadkuvannya Kiyivskomu miskkomu KPU dosyagla nakladu v 576 tis ekz 19 serpnya 1991 roku pidtrimav GKChP DKNS Pomichnik kiyivskogo miskogo golovi Kiyivradi z 09 2000 2001 01 1999 2006 profesor kafedri vidavnichoyi spravi ta redaguvannya Institutu zhurnalistiki Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 04 03 1990 obranij narodnim deputatom Ukrayini 1 j tur 64 08 golosiv 3 pretendenti m Kiyiv Pririchnij viborchij okrug 14 Vhodiv do Narodnoyi Radi Chlen Komisiyi VR Ukrayini z pitan glasnosti ta zasobiv masovoyi informaciyi Na moment obrannya chlen KPRS Data prijnyattya deputatskih povnovazhen 15 05 1990 r Data pripinennya deputatskih povnovazhen 10 05 1994 r Na vikladackij roboti na fakulteti ta v instituti zhurnalistiki Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka z 1986 roku Akademik Ukrayinskoyi akademiyi originalnih idej 1991 ANVShU 1998 03 1994 ta 03 1998 kandidat u narodni deputati Ukrayini na chas viboriv golovnij redaktor gazeti Vechirnij Kiyiv 04 2002 kandidat u narodni deputati Ukrayini 16 zhovtnya 1999 v Kiyevi vidbuvsya Ustanovchij z yizd Ukrayinskoyi partiyi Yednist na yakomu Vitalij Karpenko buv obranij zastupnikom golovi RodinaBatko Opanas Nikodimovich 1911 1941 mati Oleksandra Stepanivna 1906 1982 druzhina Valentina Fedorivna 1941 vchitel sin Igor 1962 robitnik dochka Svitlana 1968 zhurnalist Zahoplennya shahi ribolovlya gorod BibliografiyaKnigi Kinburnska kosa 1977 Skarbi pivdennogo stepu 1978 Podorozh na ostrovi 1979 Lyudi i korabli 1980 Kriz shtormi 1981 Dzherelo zhittya i krasi Problemi prirodi lyudini moralnosti v suchasnij radyanskij prozi 1983 Glibokij farvater 1986 Pravdy o sebe ne poboites 1986 Tut bilya samogo morya 1989 Yaponiya v glyanci i bez nogo 1989 Parlament zseredini 1991 Poodinci vmirayut vizhivayut gurtom 1996 Sud i osud Ministr oboroni proti Vechirnogo Kiyeva Vechirnij Kiyiv proti shmarovshini 1996 Skarbi pivdennogo stepu 1978 Na nashij ne svoyij zemli 1998 Poodinci vmirayut vizhivayut gurtom Yak povernuti mankurtu pam yat 1997 Ukrayinci v Kazahstani 2000 Ukrayinski studiyi pid nebom Bavariyi 1998 Chas kaminnya zbirati 20 lipnya 2011 u Wayback Machine 1999 Nacionalna ideya v ukrayinskij periodici 1999 Antiukrayinski tendenciyi v Ukrayinskij derzhavi 8 listopada 2011 u Wayback Machine 2001 Vikliki HHI viku Politichni hroniki perom publicista 8 listopada 2011 u Wayback Machine 2006 Na krutomu povoroti 2004 Pidruchniki Publicistika nezalezhnoyi Ukrayini 2009 Majbutnye za nami 2008 Informacijna politika ta bezpeka 2006 Majsternist redaktora 2006 Presa i nezalezhnist Ukrayini 2003 Redaktorska sprava problemi majsternosti 2005 Presa i nezalezhnist Ukrayini Praktika media politiki 1988 1998 rr 2003 Zhurnalistika osnovi profesijnoyi komunikaciyi 2002 Gazetni zhanri yak komunikativni formi zhurnalistiki 2002 NagorodiOrdeni Za zaslugi III stupenya 01 2007 Svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Velikogo 1998 Hrista Spasitelya 2001 Licarskoyi doblesti V st 1999 i IV st 2001 Znak Poshani Kiyivradi 2001 medal VUT Prosvita im T Shevchenka Budivnichij Ukrayini 1999 Medal im G Vashenka 2006 Vseukr ped t vo im G Vashenka Medal Pochesna vidznaka 2006 NSPU medal Veteran praci 1984 DzherelaHTO Ye HTO V UKRAYiNSKIJ ZhURNALISTICI PUBLICISTIKA PRAVDIVA I NASTUPALNA 6 kvitnya 2013 u Wayback Machine Profil na oficijnomu sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Profil na sajti Politichna Ukrayina 4 bereznya 2016 u Wayback Machine PosilannyaVitalij Karpenko redaktor publicist naukovec Tekst bibliogr materiali ta pokazhch stanom na 1 sich 2008 r uporyad O Lebedyeva Gulej Vidkritij mizhnarodnij un t rozvitku lyudini Ukrayina 2 ge vid dopov i pererobl K Universitet Ukrayina 2008 160 c Seriya bibliografichni pokazhchiki Alternativna nazva Redaktor publicist naukovec Vitalij Karpenko nazva obkl ISBN 978 966 388 228 4 Do 50 richchya zhurnalistskoyi diyalnosti Vitalij Karpenko redaktor publicist naukovec Tekst bibliogr pokazhchik ta materiali stanom na 1 sichnya 2005 uporyad O Lebedyeva Gulej nauk red M Timoshik Kiyivskij nacionalnij un t im Tarasa Shevchenka Institut zhurnalistiki K b v 2005 157 s Seriya Bibliografichni pokazhchiki ISBN 966 594 177 1 Vitalij KARPENKO TRI PREZIDENTI YaKIH Ya ZNAV OSOBISTO 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Vitalij KARPENKO ZhURNALISTIKA PROFESSIYa DINAMIChNAYa nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vitalij Karpenko V molodosti menya nazyvali buldozerom ya ochen mnogo i bystro pisal 4 listopada 2011 u Wayback Machine Primitkihttp static rada gov ua zakon new NEWSAIT DEPUTAT1 spisok1 htm Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 30 travnya 2011 Karpenko Vitalij Opanasovich Na nashij ne svoyij zemli Sho bude zavtra nevidomo treba sogodni zhiti gidno Yaponska mudrist Tekst obshestvenno politicheskaya literatura V O Karpenko K Gazeta Vechirnij Kiyiv Bibliotechka VK 1998 512 s ISBN 966 7139 45 H Poodinci vmirayut vizhivayut gurtom Tekst kolonka golovnogo redaktora u Vechirnomu Kiyevi V O Karpenko K Gaz Vechirnij Kiyiv Bibliotechka VK Prosvita 1995 208 s ISBN 5 7707 8830 5 Karpenko Vitalij Opanasovich Yak povernuti mankurtu pam yat Tekst kolonka golovnogo redaktora u Vechirnomu Kiyevi V O Karpenko K Gazeta Vechirnij Kiyiv Bibliotechka VK 1997 432 s ISBN 966 7139 10 7 Karpenko Vitalij Opanasovich Ukrayinci v Kazahstani Tekst istoricheskaya literatura V O Karpenko K Gazeta Vechirnij Kiyiv Bibliotechka VK 2000 128 s il ISBN 966 7139 01 8 Vikliki XXI viku Tekst politichni hroniki perom publicista V O Karpenko K Prosvita 2006 711 s ISBN 966 8547 57 8 Karpenko Vitalij Opanasovich Na krutomu povoroti Tekst gazeta Vechirnij Kiyiv vid perestrojki do nezalezhnosti V O Karpenko K Asociaciya svitovoyi ukrayinskoyi presi Ukrayinska akademiya originalnih idej Nora Druk 2004 356s 8 ark fotogr Bibliogr s 323 339 ISBN 966 7139 91 3 ISBN 966 8321 29 4 Indeks rubrikatora NBUV Ch612 4 4UKR Ch612 4 4UKR 2K 711 3 Publicistika nezalezhnoyi Ukrayini Tekst hrestomatiya Vidkritij mizhnarodnij un t rozvitku lyudini Ukrayina uporyad O K Glushko V O Karpenko K Un t Ukrayina 2009 505 s ISBN 978 966 388 280 2 Majbutnye za nami informacijno dovidkovij litopis red uporyad V O Karpenko Universitet Ukrayina K b v 2008 256 s ISBN 978 966 388 241 4 Informacijna politika ta bezpeka Tekst pidruchnik V O Karpenko K Nora Druk 2006 320 s Bibliogr v kinci tem ISBN 966 8321 88 X Majsternist redaktora profesijni ta organizatorski aspekti V O Karpenko K Centr vilnoyi presi 2006 190 s ISBN 966 594 764 8 Indeks rubrikatora NBUV Ch612 4 4UKR p91 ya73 2 Presa i nezalezhnist Ukrayini Praktika media politiki 1988 1998 rr Tekst navch posibnik dlya stud vishih navch zakl yaki navch za spec Zhurnalistika i Vidavnicha sprava ta redaguvannya V O Karpenko K Institut zhurnalistiki KNU im T Shevchenka K Nora Druk 2003 350 s Bibliogr s 323 339 ISBN 966 594 199 2 ISBN 966 8321 24 3 Redaktorska sprava problemi majsternosti Tekst V O Karpenko K Institut zhurnalistiki KNU im Tarasa Shevchenka 2005 Lekcijnij fond Institutu zhurnalistiki Ch 1 Ponyattya fahu zmist forma nyuansi B m b v 2005 162 s ISBN 966 594 166 6 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2007 Procitovano 30 travnya 2011 Gazetni zhanri yak komunikativni formi zhurnalistiki Tekst tekst lekciyi dlya stud Institutu zhurnalistiki z kursu Osnovi profesijnoyi komunikaciyi V O Karpenko Kiyivskij nacionalnij un t im Tarasa Shevchenka Institut zhurnalistiki K b v 2002 37 s Lekcijnij fond Institutu zhurnalistiki Indeks rubrikatora NBUV Ch612 162 163 ya73 2 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 18 sichnya 2007 roku 21 2007 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini