Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про серію битв 1577 та 1578 років Про інші значення див Битва під Венденом Битви під Венденом це серія битв за

Битви під Венденом (1577–1578)

Битви під Венденом (1577–1578)
Ця стаття про серію битв 1577 та 1578 років. Про інші значення див. Битва під Венденом.

Битви під Венденом — це серія битв за контроль над Венденським замком (тепер — Цесіс, Латвія), які відбулися протягом Лівонської війни в 1577—1578 роках. Король Лівонії Магнус взяв місто в облогу у серпні 1577 року, але його було усунуто та замінено військом московського царя Івана IV, який невдовзі пограбував місто та замок. Польсько-литовські сили відібрали твердиню у листопаді і відбили контратаку московських сил у лютому 1578 року.

Битва під Венденом
Лівонська війна
image
«Венденський замок»
(, 1813)

«Венденський замок»
(, 1813)
Координати: 57°18′ пн. ш. 25°16′ сх. д. / 57.300° пн. ш. 25.267° сх. д. / 57.300; 25.267
Дата: 21 жовтня 1578
Місце: Цесіс, Латвія
Результат: шведська та польсько-литовська перемога
Сторони
Швеція,
Річ Посполита 		Московське царство
Командувачі
Андрій Сапіга,
(швед. Göran Boije)
Військові сили
4.000 — 6.000 18.000 — 22.000
Втрати
приблизно 400 6.280 убито
3.000 взято в полон
1.720 втекло
20—30 одиниць артилерії

У жовтні 1578 року армія Московського царства знову взяла місто в облогу, але програла меншим за чисельністю шведсько-німецько-польським силам. Це стало поворотним моментом у Лівонській війні, змістивши ініціативу від Москви до та Речі Посполитої. Це також стало кінцем Лівонського королівства, яке розпалося коли Магнус відмовився від корони і оселився в Курляндії.

Передісторія

В 1570 та 1571 роках цар Іван IV зіткнувся з внутрішніми протистояннями, кульмінацією яких став новгородський погром у січні-лютому 1570 р. та підпал Москви кримським ханом Девлет-Гіреєм. Але вже 1572 року він продовжив кампанію у Лівонській війні. Спроба контрнаступу не вдалася. Іван IV представив нову стратегію, яка базувалася на десятках тисяч власних воїнів, козаках та татарах, а не на декількох тисяч досвідчених воїнах та найманцях, як було у його суперників. Шведські сили були взяті в облогу у Ревалі (Таллінн), Дансько-норвезька Естонія була сплюндрована, так само як і центральна Лівонія аж до міста Дюнабург (Даугавпілс), з 1561 року формально під польсько-литовським сюзеренітетом. Завойовані території здавалися Івану IV чи його васалу, Магнусу, який був проголошений королем Лівонії 1570 року.

1576 рік став роком кульмінації військової кампанії Івана IV, ще 30.000 московських сил перетнуло кордон Лівонії 1577 року. Магнус упав у немилість, коли він спробував знайти союзників проти московського царя і почав підпорядковувати собі міста без консультування з царем. Коли Кокенгаузен (Кокнесе) здався Магнусу, щоб захиститися від армії царя, Іван IV розграбував місто і стратив німецьких командирів. Кампанія потім зосередилася на Вендені (Цесіс), «серці Лівонії», яке, як колишня столиця Лівонського ордену, було не тільки стратегічно важливим, а й символічним уособленням Лівонії.

1577

image
Іван IV

Влітку 1577 року, Магнус взяв у облогу Венден. Московська армія під командуванням царя Івана IV появилася під стінами міста у другій половині серпня. Іван IV арештував Магнуса, пограбував місто і взяв в облогу замок. Останні 300 захисників, чоловіки, жінки та діти, яким цар «обіцяв страшну долю», відступили до головної вежі замку й вчинили колективне самогубство, підірвавшись на 1,8 кг (4 фунти) пороху. Отже, Венден було захоплено Іваном IV у вересні, чотири новопризначені воєводи мали управляти цією провінцією Московського царства.

Захоплення Вендена стало величезною символічною перемогою для Івана IV. Із його противників у Лівонській війні, Юхан III контролював лише Реваль (Таллінн), Стефан Баторій тримав Ригу, Фредерік II був обмежений тільки островом Езель, Магнус, хоча й звільнений Іваном, відрікся трону 1578 року й оселився у Пілтене, Курляндія. Контроль московського царя над майже усією Лівонією та Естонією забезпечував гарнізон, чисельність якого становила 22.000.

image
Юхан III

1578

Юхан III та Стефан Баторій утворили союз проти Івана IV у грудні 1577 року, після завершення Стефаном . Уже у листопаді литовські сили почали наступ із півдня і захопили Дюнабург (Даугавпілс). Польсько-шведська армія взяла місто та замок Вендена на початку 1578 року. Московські війська спробували відбити місто у лютому, але не змогли.

За цим був наступ шведів, який мав на меті забрати Леаль (Ліхула), (Колувере), Гаспаль (Хаапсалу), Пернов (Пярну), Дорпат (Тарту) та Новгород. У вересні Іван IV відправив ще армію із 18.000 солдат, які відбили Обер-Пален (Пилтсамаа) у шведів і пішли на Венден.

Завершення

image
Стефан Баторій

Прибувши до Вендена, московська армія взяла місто в облогу. Чисельність війська союзників становила від 5.500 до 6.000 німецьких, польських, трансільванських, чеських та шведських солдат, і вони зійшлися із армією царя 21 жовтня. Спочатку було завдано поразки кавалерії московського війська, і її змусили воювати у відкритому полі, потім було розігнано чи взято в полонпіхоту, яка готувалася до облоги. Втрати московського війська були значні, з-поміж захоплених у полон були високопоставлені бояри. Більше двадцяти одиниць облогової артилерії та багато коней було захоплено, що дозволило шведській піхоті на конях повертатися до міста Реваль.

Ця битва була незвичайною тим, що небагато битв Лівонської війни відбувалися у відкритому полі, переважно одна зі сторін захищалася із фортеці, яку противник брав у облогу. Більше того, Венден залишився єдиним випадком шведсько-польсько-литовської співпраці у битві, оскільки союз розпався незабаром.

Ця перемога союзників стала поворотним моментом війни. Іван IV вперше зазнав серйозної поразки у Лівонії. За цим була серія поразок московського війська, що змусило царя прийняти несприятливі умови Ям-Запольської мирної угоди зі Стефаном Баторієм та із Юханом III.

Примітки

  1. За вибух був відповідальний лівонський дворянин Генріх Бойсман англ. Hinrik (Heinrich) Boismann Derrik, Torsten (2000). Das Bruderbuch der Revaler Tafelgilde (1364-1549) (German) . Marburg: Tectum. с. 56.
  2. «Тисяча» за Фростом, «тисячі» за Петерсоном.

Виноски

  1. . Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 24 жовтня 2015.
  2. Payne, Romanoff, 1975, с. 368.
  3. Frost, 2000, с. 28.
  4. Hedberg (1975)
  5. Frost, 2000, с. 27.
  6. Peterson, 2007, с. 91.
  7. Peterson, 2007, с. 93.
  8. Oakley, 1992, с. 37.
  9. Angermann, 1972, с. 29.
  10. Peterson, 2007, с. 94.
  11. Roberts, 1986, с. 263.
  12. Peterson, 2007, с. 95.
  13. Roberts, 1986, с. 264.
  14. Roberts, 1986, с. 265.

Джерела

  • Hedberg, Jonas (1975). Kungl. Artilleriet - Medeltid och äldre vasatid (швед.) . Stockholm: Militärhistoriska förlaget. ISBN .
  • Angermann, Norbert (1972). Studien zur Livlandpolitik Ivan Groznyjs. Marburger Ostforschungen (нім.) . Т. 32. Hamburg. ISBN .
  • Frost, Robert I (2000). The Northern Wars. War, State and Society in Northeastern Europe 1558-1721 (англ.) . Longman. с. 27–28. ISBN .
  • Oakley, Steward (1992). War and peace in the Baltic, 1560-1790. War in Context (англ.) . Abingdon - New York: Routledge. с. 37. ISBN .
  • Peterson, Gary Dean (2007). Warrior kings of Sweden. The rise of an empire in the sixteenth and seventeenth centuries (англ.) . McFarland. с. 94—95. ISBN .
  • Roberts, Michael (1986). The early Vasas. A history of Sweden 1523-1611 (англ.) . CUP Archive. ISBN .
  • Payne, Robert; Romanoff, Nikita (1975). Ivan the Terrible (англ.) . Crowell.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya pro seriyu bitv 1577 ta 1578 rokiv Pro inshi znachennya div Bitva pid Vendenom Bitvi pid Vendenom ce seriya bitv za kontrol nad Vendenskim zamkom teper Cesis Latviya yaki vidbulisya protyagom Livonskoyi vijni v 1577 1578 rokah Korol Livoniyi Magnus vzyav misto v oblogu u serpni 1577 roku ale jogo bulo usunuto ta zamineno vijskom moskovskogo carya Ivana IV yakij nevdovzi pograbuvav misto ta zamok Polsko litovski sili vidibrali tverdinyu u listopadi i vidbili kontrataku moskovskih sil u lyutomu 1578 roku Bitva pid VendenomLivonska vijna Vendenskij zamok 1813 Vendenskij zamok 1813 Koordinati 57 18 pn sh 25 16 sh d 57 300 pn sh 25 267 sh d 57 300 25 267Data 21 zhovtnya 1578Misce Cesis LatviyaRezultat shvedska ta polsko litovska peremogaStoroniShveciya Rich Pospolita Moskovske carstvoKomanduvachiAndrij Sapiga shved Goran Boije Vijskovi sili4 000 6 000 18 000 22 000Vtratipriblizno 400 6 280 ubito 3 000 vzyato v polon 1 720 vteklo 20 30 odinic artileriyi U zhovtni 1578 roku armiya Moskovskogo carstva znovu vzyala misto v oblogu ale prograla menshim za chiselnistyu shvedsko nimecko polskim silam Ce stalo povorotnim momentom u Livonskij vijni zmistivshi iniciativu vid Moskvi do ta Rechi Pospolitoyi Ce takozh stalo kincem Livonskogo korolivstva yake rozpalosya koli Magnus vidmovivsya vid koroni i oselivsya v Kurlyandiyi PeredistoriyaV 1570 ta 1571 rokah car Ivan IV zitknuvsya z vnutrishnimi protistoyannyami kulminaciyeyu yakih stav novgorodskij pogrom u sichni lyutomu 1570 r ta pidpal Moskvi krimskim hanom Devlet Gireyem Ale vzhe 1572 roku vin prodovzhiv kampaniyu u Livonskij vijni Sproba kontrnastupu ne vdalasya Ivan IV predstaviv novu strategiyu yaka bazuvalasya na desyatkah tisyach vlasnih voyiniv kozakah ta tatarah a ne na dekilkoh tisyach dosvidchenih voyinah ta najmancyah yak bulo u jogo supernikiv Shvedski sili buli vzyati v oblogu u Revali Tallinn Dansko norvezka Estoniya bula splyundrovana tak samo yak i centralna Livoniya azh do mista Dyunaburg Daugavpils z 1561 roku formalno pid polsko litovskim syuzerenitetom Zavojovani teritoriyi zdavalisya Ivanu IV chi jogo vasalu Magnusu yakij buv progoloshenij korolem Livoniyi 1570 roku 1576 rik stav rokom kulminaciyi vijskovoyi kampaniyi Ivana IV she 30 000 moskovskih sil peretnulo kordon Livoniyi 1577 roku Magnus upav u nemilist koli vin sprobuvav znajti soyuznikiv proti moskovskogo carya i pochav pidporyadkovuvati sobi mista bez konsultuvannya z carem Koli Kokengauzen Koknese zdavsya Magnusu shob zahistitisya vid armiyi carya Ivan IV rozgrabuvav misto i strativ nimeckih komandiriv Kampaniya potim zoseredilasya na Vendeni Cesis serci Livoniyi yake yak kolishnya stolicya Livonskogo ordenu bulo ne tilki strategichno vazhlivim a j simvolichnim uosoblennyam Livoniyi 1577Ivan IV Vlitku 1577 roku Magnus vzyav u oblogu Venden Moskovska armiya pid komanduvannyam carya Ivana IV poyavilasya pid stinami mista u drugij polovini serpnya Ivan IV areshtuvav Magnusa pograbuvav misto i vzyav v oblogu zamok Ostanni 300 zahisnikiv choloviki zhinki ta diti yakim car obicyav strashnu dolyu vidstupili do golovnoyi vezhi zamku j vchinili kolektivne samogubstvo pidirvavshis na 1 8 kg 4 funti porohu Otzhe Venden bulo zahopleno Ivanom IV u veresni chotiri novopriznacheni voyevodi mali upravlyati ciyeyu provinciyeyu Moskovskogo carstva Zahoplennya Vendena stalo velicheznoyu simvolichnoyu peremogoyu dlya Ivana IV Iz jogo protivnikiv u Livonskij vijni Yuhan III kontrolyuvav lishe Reval Tallinn Stefan Batorij trimav Rigu Frederik II buv obmezhenij tilki ostrovom Ezel Magnus hocha j zvilnenij Ivanom vidriksya tronu 1578 roku j oselivsya u Piltene Kurlyandiya Kontrol moskovskogo carya nad majzhe usiyeyu Livoniyeyu ta Estoniyeyu zabezpechuvav garnizon chiselnist yakogo stanovila 22 000 Yuhan III1578Yuhan III ta Stefan Batorij utvorili soyuz proti Ivana IV u grudni 1577 roku pislya zavershennya Stefanom Uzhe u listopadi litovski sili pochali nastup iz pivdnya i zahopili Dyunaburg Daugavpils Polsko shvedska armiya vzyala misto ta zamok Vendena na pochatku 1578 roku Moskovski vijska sprobuvali vidbiti misto u lyutomu ale ne zmogli Za cim buv nastup shvediv yakij mav na meti zabrati Leal Lihula Koluvere Gaspal Haapsalu Pernov Pyarnu Dorpat Tartu ta Novgorod U veresni Ivan IV vidpraviv she armiyu iz 18 000 soldat yaki vidbili Ober Palen Piltsamaa u shvediv i pishli na Venden ZavershennyaStefan Batorij Pribuvshi do Vendena moskovska armiya vzyala misto v oblogu Chiselnist vijska soyuznikiv stanovila vid 5 500 do 6 000 nimeckih polskih transilvanskih cheskih ta shvedskih soldat i voni zijshlisya iz armiyeyu carya 21 zhovtnya Spochatku bulo zavdano porazki kavaleriyi moskovskogo vijska i yiyi zmusili voyuvati u vidkritomu poli potim bulo rozignano chi vzyato v polonpihotu yaka gotuvalasya do oblogi Vtrati moskovskogo vijska buli znachni z pomizh zahoplenih u polon buli visokopostavleni boyari Bilshe dvadcyati odinic oblogovoyi artileriyi ta bagato konej bulo zahopleno sho dozvolilo shvedskij pihoti na konyah povertatisya do mista Reval Cya bitva bula nezvichajnoyu tim sho nebagato bitv Livonskoyi vijni vidbuvalisya u vidkritomu poli perevazhno odna zi storin zahishalasya iz forteci yaku protivnik brav u oblogu Bilshe togo Venden zalishivsya yedinim vipadkom shvedsko polsko litovskoyi spivpraci u bitvi oskilki soyuz rozpavsya nezabarom Cya peremoga soyuznikiv stala povorotnim momentom vijni Ivan IV vpershe zaznav serjoznoyi porazki u Livoniyi Za cim bula seriya porazok moskovskogo vijska sho zmusilo carya prijnyati nespriyatlivi umovi Yam Zapolskoyi mirnoyi ugodi zi Stefanom Batoriyem ta iz Yuhanom III PrimitkiZa vibuh buv vidpovidalnij livonskij dvoryanin Genrih Bojsman angl Hinrik Heinrich Boismann Derrik Torsten 2000 Das Bruderbuch der Revaler Tafelgilde 1364 1549 German Marburg Tectum s 56 Tisyacha za Frostom tisyachi za Petersonom Vinoski Arhiv originalu za 14 bereznya 2016 Procitovano 24 zhovtnya 2015 Payne Romanoff 1975 s 368 Frost 2000 s 28 Hedberg 1975 Frost 2000 s 27 Peterson 2007 s 91 Peterson 2007 s 93 Oakley 1992 s 37 Angermann 1972 s 29 Peterson 2007 s 94 Roberts 1986 s 263 Peterson 2007 s 95 Roberts 1986 s 264 Roberts 1986 s 265 DzherelaHedberg Jonas 1975 Kungl Artilleriet Medeltid och aldre vasatid shved Stockholm Militarhistoriska forlaget ISBN 91 85266 03 5 Angermann Norbert 1972 Studien zur Livlandpolitik Ivan Groznyjs Marburger Ostforschungen nim T 32 Hamburg ISBN 3 87969 098 7 Frost Robert I 2000 The Northern Wars War State and Society in Northeastern Europe 1558 1721 angl Longman s 27 28 ISBN 978 0 582 06429 4 Oakley Steward 1992 War and peace in the Baltic 1560 1790 War in Context angl Abingdon New York Routledge s 37 ISBN 0 415 02472 2 Peterson Gary Dean 2007 Warrior kings of Sweden The rise of an empire in the sixteenth and seventeenth centuries angl McFarland s 94 95 ISBN 0 7864 2873 2 Roberts Michael 1986 The early Vasas A history of Sweden 1523 1611 angl CUP Archive ISBN 0 521 31182 9 Payne Robert Romanoff Nikita 1975 Ivan the Terrible angl Crowell

Дата публікації:
Топ