Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бота́ніка (рум. Botanica) — район міста Кишинева. Займає південно-західну частину міста. Населення — 172600 осіб (2014).
| Ботаніка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Botanica | |||||
| |||||
 | |||||
| Житловий комплекс «Ворота Кишинева» | |||||
| район: Ботаніка | |||||
| Країна | Молдова | ||||
| муніципій | Кишинів | ||||
| населені пункти | місто Синджера, село Бечой | ||||
| Офіційна мова | молдовська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 172600 (2014) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 13 км² | ||||
| Часовий пояс | |||||
| створено | 25 березня 1977 | ||||
| Вебсайт | http://botanica.chisinau.md/ | ||||
 | |||||
| Розташування району на мапі міста Кишинева | |||||
| |||||
До району належать місто Синджера та село Бечой, а також місцевості та колишні населені пункти Фрумушика, , , і .
Історія
Район отримав свою назву від колишнього казенного ботанічного саду при Садівничому училищі, заснованому в 1842 році. При цьому училищі було маленьке приміське поселення, заселене у 1840-х роках. Пізніше воно увійшло до складу Кишинева. Саме ж училище згодом було реорганізовано в Бессарабське училище виноробства (1890), Училище виноградарства (1929), Училище виноградарства і виноробства (1963). У секторі Ботаніка розташований і нинішній , заснований в 1973 році. У 1975 році він отримав статус НДІ.
Вулиця Старого до 1964 року називалася вулицею Виноробства і саме на ній і розташовувався Ботанічний сад.
Малоповерхова забудова переважала до кінця 1950-х років. З 1960 року тут почалося планове містобудування. Був створений великий житловий район. Перші 4, 5-поверхові будинки з'явилися по вулиці Н. Тітулеску (колишня Толбухіна). З 1966 року вулиця Мунчештська забудовувалася 9-поверховими великопанельними і монолітними будинками. В останні роки радянського режиму був побудований ряд 13- і 20-поверхових будинків.
Вулиці
Головні магістралі сектора (в дужках вказані радянські назви):
- бульвар Дачія (проспект Миру),
- бульвар Дечебал (Тимошенко),
- бульвар Траян (Радянської Армії),
- бульвар Куза-Воде (Бєльського),
- вулиця Беребіста (І. Кодіци),
- вулиця Сармізеджетуса (Старого),
- вулиця Н . Тітулеску (Толбухіна),
- вулиця Індепенденцей (Возз'єднання),
- вулиця Нуферілор (Житомирська),
- вулиця Дімінецій (Зої Космодем'янської),
- вулиця Четатя Албе (Краснодонська) та інші.
Посилання
- (рум.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bota nika rum Botanica rajon mista Kishineva Zajmaye pivdenno zahidnu chastinu mista Naselennya 172600 osib 2014 BotanikaBotanicaGerb PraporZhitlovij kompleks Vorota Kishineva Zhitlovij kompleks Vorota Kishineva rajon BotanikaKrayina Moldovamunicipij Kishinivnaseleni punkti misto Sindzhera selo BechojOficijna mova moldovskaNaselennya povne 172600 2014 Plosha povna 13 km Chasovij poyas UTC 2stvoreno 25 bereznya 1977Vebsajt http botanica chisinau md Roztashuvannya rajonu na mapi mista KishinevaRoztashuvannya rajonu na mapi mista KishinevaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Botanika Do rajonu nalezhat misto Sindzhera ta selo Bechoj a takozh miscevosti ta kolishni naseleni punkti Frumushika i IstoriyaRajon otrimav svoyu nazvu vid kolishnogo kazennogo botanichnogo sadu pri Sadivnichomu uchilishi zasnovanomu v 1842 roci Pri comu uchilishi bulo malenke primiske poselennya zaselene u 1840 h rokah Piznishe vono uvijshlo do skladu Kishineva Same zh uchilishe zgodom bulo reorganizovano v Bessarabske uchilishe vinorobstva 1890 Uchilishe vinogradarstva 1929 Uchilishe vinogradarstva i vinorobstva 1963 U sektori Botanika roztashovanij i ninishnij zasnovanij v 1973 roci U 1975 roci vin otrimav status NDI Vulicya Starogo do 1964 roku nazivalasya vuliceyu Vinorobstva i same na nij i roztashovuvavsya Botanichnij sad Malopoverhova zabudova perevazhala do kincya 1950 h rokiv Z 1960 roku tut pochalosya planove mistobuduvannya Buv stvorenij velikij zhitlovij rajon Pershi 4 5 poverhovi budinki z yavilisya po vulici N Titulesku kolishnya Tolbuhina Z 1966 roku vulicya Muncheshtska zabudovuvalasya 9 poverhovimi velikopanelnimi i monolitnimi budinkami V ostanni roki radyanskogo rezhimu buv pobudovanij ryad 13 i 20 poverhovih budinkiv VuliciGolovni magistrali sektora v duzhkah vkazani radyanski nazvi bulvar Dachiya prospekt Miru bulvar Dechebal Timoshenko bulvar Trayan Radyanskoyi Armiyi bulvar Kuza Vode Byelskogo vulicya Berebista I Kodici vulicya Sarmizedzhetusa Starogo vulicya N Titulesku Tolbuhina vulicya Independencej Vozz yednannya vulicya Nuferilor Zhitomirska vulicya Diminecij Zoyi Kosmodem yanskoyi vulicya Chetatya Albe Krasnodonska ta inshi Posilannya rum