Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Війна́ за незале́жність Бангладе́ш[а] (бенг. বাংলাদেশ মুক্তিযুদ্ধ, Bangladesh Muktijuddho, англ. Bangladesh Liberation War) — громадянська війна в Пакистані, що призвела до відокремлення Бангладеш (до того — Східний Пакистан) від решти Пакистану (до того — Західний Пакистан).
| Війна за незалежність Бангладеш | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Мукті-бахіні |  Пакистан | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
ген. М. А. Г. Османі гн.-лт. Дж. Сінґх Аурора ф-марш. Сам Манекшау | гн.-лт. А. А. К. К. Ріазі ген. Тікка Кхан | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| Бангладешські сили: 100 000 — 175 000 Індія: 250 000 (залучено) | Пакистанська армія: 91 000 (у Сх. Пакистані) Ополчення: 200 000 — 250 000 | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| Бангладешські сили: невідомо Індія: 1426-1525 загинуло в бою 3611-4061 поранено | Пакистан ~8000 загинуло в бою ~10000 поранено 91000 потрапило в полон (56 694 військовиків 12 192 ополчення решта — допоможні) | ||||||||
| Втрати мирного населення: Оцінки різняться від 300 000 до 3 000 000 | |||||||||
Передісторія
У листопаді 1970 року на Східний Пакистан обрушився тропічний циклон «Бхола», жертвами якого стали близько 500 тисяч пакистанців. Влада регіону звинуватила центральне керівництво у неефективності наданої допомоги та бездіяльності; відбулися багатотисячні маніфестації з вимогами відставки президента Пакистану Ях'я Хана.
У грудні 1970 року в країні відбулися парламентські вибори, на яких більшість голосів отримала очолювана шейхом Муджибуром Рахманом східнопакистанська партія «Авамі Ліг» («Ліга свободи»). Починаючи з цього періоду, мова і національність стали для східних бенгальців більш важливими об'єднавчими факторами, ніж релігія. При цьому бенгальці для Західного Пакистану були такими ж чужинцями, як і мухаджири у Східному.
Лідер Пакистанської народної партії (ПНП) мухаджир Зульфікар Алі Бхутто відмовився визнати законність обрання Рахмана прем'єр-міністром Пакистану. Військова адміністрація Західного Пакистану також не могла допустити приходу до влади представника східнобенгальської політичної адміністрації. 3 березня 1971 року у Дацці безрезультатно закінчились перемовини між Ях'я Ханом, Муджибуром Рахманом і Зульфікаром Алі Бхутто. Західний Пакистан відмовився бачити своїм прем'єром бенгальця, тоді як військові відмовили Бенгалії у праві на самовизначення.
На відмову правлячих кіл Пакистану передати владу обраній більшості Національної асамблеї і надати Східній Бенгалії повну регіональну автономію учасники бенгальського національного руху відповіли загальним страйком, який переріс в кампанію громадянської непокори.
Перебіг подій
25 березня 1971 року шейх Муджибур Рахман звернувся до мешканців Східної Бенгалії із закликом до початку війни за незалежність. В ніч на 26 березня армія Західного Пакистану увійшла на територію Східної Бенгалії і розпочала каральну операцію «Прожектор» з придушення «сепаратизму». Дакка була окупована пакистанськими військами, які вчиняли масові репресії проти учасників бенгальського національного руху. Того ж дня військові заарештували Шейха Рахмана, який встиг підписати офіційну відозву до бенгальців не коритися окупантам.
В умовах західнопакистанської інтервенції 27 березня майор збройних сил Заур Рахман у Читтагонзі зачитав по радіо текст написаної Муджибуром Рахманом декларації про незалежність, яка проголосила утворення Народної Республіки Бангладеш. 13 квітня було сформовано тимчасовий уряд на чолі з Таджуддіном Ахмедом. Створений у містечку Байдьянатхтала, він був змушений перебратися до Колкати, ставши урядом у вигнанні.
Прем'єр-міністр Індії Індіра Ганді одразу ж після проголошення незалежності Бангладеш заявила про повну підтримку нової держави, діючи, в першу чергу, в інтересах ослаблення Пакистану. До того ж прибуття мільйонів біженців створювало в Індії серйозні соціальні проблеми, тому індійське керівництво було зацікавлене у найшвидшій нормалізації політичної ситуації у Східному Пакистані — Бангладеш. За підтримки Індії на території Бангладеш діяли загони Мукті-бахіні — «Армії Визволення», яка вела партизанську війну проти Західного Пакистану.
Влітку 1971 року партизани активізували свої дії. Східна Бенгалія була поділена на 11 військових зон, в кожній з яких сили Мукті-бахіні очолював колишній офіцер пакистанської армії. Партизани мали невеликі військово-повітряні сили та річковий флот. Урядова армія виявилась не готовою до ведення антипартизанської війни в умовах місцевості, покритої джунглями та численними річками. Маючи базові табори на території Індії, Мукті-бахіні проводили успішні операції в Бангладеш і відступали через кордон.
Пакистанське керівництво прийшло до закономірного висновку, що партизанський рух буде неможливо придушити доти, доки він отримує допомогу з Індії. Тим часом індійські війська підступали до кордону, напруження в індо-пакистанських відносинах наростало. 21 листопада сталися серйозні за участі регулярних армій Індії та Пакистану.
Уряд СРСР, турбуючись про збереження миру, неодноразово закликав пакистанську військову адміністрацію до припинення репресій і негайного політичного врегулювання в Бангладеш у відповідності з волевиявленням народу, що забезпечило б умови для повернення на батьківщину біженців. Однак 3 грудня пакистанська армія відмовилась піти таким шляхом, що призвело до широкого військового конфлікту між Індією та Пакистаном. 16 грудня 1971 року пакистанські війська капітулювали перед об'єднаним індо-бангладешським командуванням.
Міжнародні наслідки
В ході війни за незалежність Бангладеш, пакистанськими військовими та ісламістськими ополченцями із Джамаат-і-Ісламі Бангладеш було вбито, за різними оцінками, від 200 тисяч до 3 мільйонів чоловік і зґвалтовано близько 400 тисяч бенгальських жінок. 8 мільйонів чоловік втекли до прилеглих штатів сусідньої Індії, ще близько 30 мільйонів були переміщені всередині країни. 17 грудня 1971 року Індія оголосила про припинення воєнних дій проти Пакистану, яке збіглося з закінченням Бангладешської кризи.
Одностороннє припинення вогню Індією і перемога сил національного визволення Східної Бенгалії створили нове становище в Раді Безпеки ООН. 21 грудня 1971 року Рада Безпеки ухвалила компромісну резолюцію, що підкреслювала необхідність забезпечення тривалого миру на Індостанському півострові й містила важливі положення, які сприяли нормалізації ситуації. В умовах перемоги сил національного визволення Східної Бенгалії положення резолюції про припинення вогню сприяли справедливому політичному врегулюванню в регіоні.
Воєнна поразка Пакистану спричинила ослаблення впливу США в Південній Азії. Військово-політичне співробітництво з Пакистаном дедалі більше втрачало значення для Вашингтона, оскільки «в масштабах субконтиненту Пакистан перестав бути реальною противагою Індії». Вашингтон змушений був також заявити про своє невтручання у розв'язання спірних питань, що виникли внаслідок Бангладешської кризи, хоч Ісламабад дуже розраховував на американську підтримку. Така позиція Вашингтона визначалася, зокрема, тим, що в'єтнамська авантюра на той час багато в чому скомпрометувала його політику не лише на азійському континенті, а й в усьому «третьому світі». На початку 70-х років для США більш важливими були зв'язки з демократичною нейтральною Індією, ніж з військовим режимом Пакистану.
Зміни внутрішнього й зовнішнього характеру, що відбулися на Індостані у 1971 році, утворення незалежної Народної Республіки Бангладеш справили значний вплив на співвідношення сил у Південній Азії, на розвиток системи міжнародних відносин у цьому регіоні. Становище, в якому опинився Пакистан внаслідок Бангладешської кризи, вимагало нагальних дій у сферах як внутрішньої, так і зовнішньої політики. Для посилення позицій Пакистану на міжнародній арені необхідна була стабілізація ситуації всередині країни, а успіхи в економіці прямо залежали від зміцнення старих і встановлення нових міждержавних зв'язків, знаходження ринків збуту пакистанських товарів, збільшення іноземної допомоги. Стабілізація внутрішньополітичного становища значною мірою зумовлювалась урегулюванням відносин з Індією, а також Бангладеш, ставлення до якої в Пакистані було вкрай складним і напруженим. Це спонукало пакистанський уряд виступати за поетапне врегулювання відносин із сусідніми країнами, і передусім за репатріацію військовополонених і цивільних осіб та відведення військ із захоплених у ході бойових дій територій. Індія висловлювалася за одночасне врегулювання проблем за участі Бангладеш, що вимагало визнання цієї держави Пакистаном.
16 грудня 1971 року в Пакистані був звільнений Шейх Муджибур Рахман, який виїхав до Лондона і 10 січня 1972 року прибув до Бангладешу. 12 січня 1972 року він був призначений прем'єр-міністром Народної Республіки Бангладеш. У самому Пакистані ганебна поразка у війні також призвела до зміни уряду. Генерал Ях'я Хан подав у відставку, а його наступник Зульфікар Алі Бхутто три роки потому приніс офіційні вибачення бангладешському народу за скоєні пакистанською армією злочини та свавілля на бенгальській землі.
Література
- А. М. Кобзаренко. Індійсько-пакистанська війна 1971 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Примітки
- [а] ↑ Існує кілька варіантів назви війни:
- «Бангладешська війна» — популярний термін, але також може означати східний фронт Індо-пакистанської війни 1971 року або розглядає війну за незалежність Бангладеш як її частину.
- «Війна за незалежність Бангладеш» — найпоширеніший термін за межами Південної Азії, за аналогією з іншими війнами, що привели до незалежності певної території.
- «Війна за звільнення Бангладеш» (Mukti Judhho in Bangla) — офіційний термін у Бангладеш та Індії. З точки зору прихильників незалежності Ліга Авамі, що мала 167 з 169 депутатських мандатів у Східному Пакистані, мала право на представництво народу та відокремлення. Таким чином Бангладеш став окремою державою вже 26 березня 1971 року, а подальші військові дії були діями за звільнення від окупації.
- «Громадянська війна в Пакистані» — період з 26 березня по або 3 грудня, або 16 грудня 1971 року. Цей термін відкидається бангладешцями, що не вважають себе окремою від Пакистану нацією.
- «Індо-Пакистанська війна 1971 року» — зазвичай період з 3 по 16 грудня 1971 року. З точки зору Індії термін відноситься виключно до східного фронту військових дій, оскільки вже з 6 грудня Бангладеш був офіційно визнаний Індією незалежним. Прихильники цього терміну зазвичай не визнають права Бангладеш на незалежність, вважаючи воюючими сторонами Індію і Пакистан.
Посилання
- India - Pakistan War, 1971; Introduction — Tom Cooper, Khan Syed Shaiz Ali
- Pakistan & the Karakoram Highway By Owen Bennett-Jones, Lindsay Brown, John Mock, Sarina Singh, Pg 30</
- p442 Indian Army after Independence by KC Pravel: Lancer 1987 []
- Jagjit Singh Aurora The Fall of Dacca в журналі The Illustrated Weekly of India від 23 грудня 1973 року, згадано у KC Pravel Indian Army after Independence: Lancer 1987
- Col S.P. Salunke Pakistani Prisioners of War in India стор. 10, згадано у KC Pravel: Lancer 1987
- Matthew White's Death Tolls for the Major Wars and Atrocities of the Twentieth Century
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna za nezale zhnist Banglade sh a beng ব ল দ শ ম ক ত য দ ধ Bangladesh Muktijuddho angl Bangladesh Liberation War gromadyanska vijna v Pakistani sho prizvela do vidokremlennya Bangladesh do togo Shidnij Pakistan vid reshti Pakistanu do togo Zahidnij Pakistan Vijna za nezalezhnist BangladeshData 26 bereznya 16 grudnya 1971Misce Shidnij PakistanRezultat Povna peremoga Mukti bahini ta indijskoyi armiyi Nezalezhnist BangladeshTeritorialni zmini Shidnij Pakistan vidokremivsya z utvorennyam BangladeshStoroniMukti bahini Indiya PakistanKomanduvachigen M A G Osmani gn lt Dzh Singh Aurora f marsh Sam Manekshau gn lt A A K K Riazi gen Tikka KhanVijskovi siliBangladeshski sili 100 000 175 000 Indiya 250 000 zalucheno Pakistanska armiya 91 000 u Sh Pakistani Opolchennya 200 000 250 000VtratiBangladeshski sili nevidomo Indiya 1426 1525 zaginulo v boyu 3611 4061 poraneno Pakistan 8000 zaginulo v boyu 10000 poraneno 91000 potrapilo v polon 56 694 vijskovikiv 12 192 opolchennya reshta dopomozhni Vtrati mirnogo naselennya Ocinki riznyatsya vid 300 000 do 3 000 000PeredistoriyaU listopadi 1970 roku na Shidnij Pakistan obrushivsya tropichnij ciklon Bhola zhertvami yakogo stali blizko 500 tisyach pakistanciv Vlada regionu zvinuvatila centralne kerivnictvo u neefektivnosti nadanoyi dopomogi ta bezdiyalnosti vidbulisya bagatotisyachni manifestaciyi z vimogami vidstavki prezidenta Pakistanu Yah ya Hana U grudni 1970 roku v krayini vidbulisya parlamentski vibori na yakih bilshist golosiv otrimala ocholyuvana shejhom Mudzhiburom Rahmanom shidnopakistanska partiya Avami Lig Liga svobodi Pochinayuchi z cogo periodu mova i nacionalnist stali dlya shidnih bengalciv bilsh vazhlivimi ob yednavchimi faktorami nizh religiya Pri comu bengalci dlya Zahidnogo Pakistanu buli takimi zh chuzhincyami yak i muhadzhiri u Shidnomu Lider Pakistanskoyi narodnoyi partiyi PNP muhadzhir Zulfikar Ali Bhutto vidmovivsya viznati zakonnist obrannya Rahmana prem yer ministrom Pakistanu Vijskova administraciya Zahidnogo Pakistanu takozh ne mogla dopustiti prihodu do vladi predstavnika shidnobengalskoyi politichnoyi administraciyi 3 bereznya 1971 roku u Dacci bezrezultatno zakinchilis peremovini mizh Yah ya Hanom Mudzhiburom Rahmanom i Zulfikarom Ali Bhutto Zahidnij Pakistan vidmovivsya bachiti svoyim prem yerom bengalcya todi yak vijskovi vidmovili Bengaliyi u pravi na samoviznachennya Na vidmovu pravlyachih kil Pakistanu peredati vladu obranij bilshosti Nacionalnoyi asambleyi i nadati Shidnij Bengaliyi povnu regionalnu avtonomiyu uchasniki bengalskogo nacionalnogo ruhu vidpovili zagalnim strajkom yakij pereris v kampaniyu gromadyanskoyi nepokori Perebig podij25 bereznya 1971 roku shejh Mudzhibur Rahman zvernuvsya do meshkanciv Shidnoyi Bengaliyi iz zaklikom do pochatku vijni za nezalezhnist V nich na 26 bereznya armiya Zahidnogo Pakistanu uvijshla na teritoriyu Shidnoyi Bengaliyi i rozpochala karalnu operaciyu Prozhektor z pridushennya separatizmu Dakka bula okupovana pakistanskimi vijskami yaki vchinyali masovi represiyi proti uchasnikiv bengalskogo nacionalnogo ruhu Togo zh dnya vijskovi zaareshtuvali Shejha Rahmana yakij vstig pidpisati oficijnu vidozvu do bengalciv ne koritisya okupantam V umovah zahidnopakistanskoyi intervenciyi 27 bereznya major zbrojnih sil Zaur Rahman u Chittagonzi zachitav po radio tekst napisanoyi Mudzhiburom Rahmanom deklaraciyi pro nezalezhnist yaka progolosila utvorennya Narodnoyi Respubliki Bangladesh 13 kvitnya bulo sformovano timchasovij uryad na choli z Tadzhuddinom Ahmedom Stvorenij u mistechku Bajdyanathtala vin buv zmushenij perebratisya do Kolkati stavshi uryadom u vignanni Prem yer ministr Indiyi Indira Gandi odrazu zh pislya progoloshennya nezalezhnosti Bangladesh zayavila pro povnu pidtrimku novoyi derzhavi diyuchi v pershu chergu v interesah oslablennya Pakistanu Do togo zh pributtya miljoniv bizhenciv stvoryuvalo v Indiyi serjozni socialni problemi tomu indijske kerivnictvo bulo zacikavlene u najshvidshij normalizaciyi politichnoyi situaciyi u Shidnomu Pakistani Bangladesh Za pidtrimki Indiyi na teritoriyi Bangladesh diyali zagoni Mukti bahini Armiyi Vizvolennya yaka vela partizansku vijnu proti Zahidnogo Pakistanu Vlitku 1971 roku partizani aktivizuvali svoyi diyi Shidna Bengaliya bula podilena na 11 vijskovih zon v kozhnij z yakih sili Mukti bahini ocholyuvav kolishnij oficer pakistanskoyi armiyi Partizani mali neveliki vijskovo povitryani sili ta richkovij flot Uryadova armiya viyavilas ne gotovoyu do vedennya antipartizanskoyi vijni v umovah miscevosti pokritoyi dzhunglyami ta chislennimi richkami Mayuchi bazovi tabori na teritoriyi Indiyi Mukti bahini provodili uspishni operaciyi v Bangladesh i vidstupali cherez kordon Pakistanske kerivnictvo prijshlo do zakonomirnogo visnovku sho partizanskij ruh bude nemozhlivo pridushiti doti doki vin otrimuye dopomogu z Indiyi Tim chasom indijski vijska pidstupali do kordonu napruzhennya v indo pakistanskih vidnosinah narostalo 21 listopada stalisya serjozni za uchasti regulyarnih armij Indiyi ta Pakistanu Uryad SRSR turbuyuchis pro zberezhennya miru neodnorazovo zaklikav pakistansku vijskovu administraciyu do pripinennya represij i negajnogo politichnogo vregulyuvannya v Bangladesh u vidpovidnosti z voleviyavlennyam narodu sho zabezpechilo b umovi dlya povernennya na batkivshinu bizhenciv Odnak 3 grudnya pakistanska armiya vidmovilas piti takim shlyahom sho prizvelo do shirokogo vijskovogo konfliktu mizh Indiyeyu ta Pakistanom 16 grudnya 1971 roku pakistanski vijska kapitulyuvali pered ob yednanim indo bangladeshskim komanduvannyam Mizhnarodni naslidkiV hodi vijni za nezalezhnist Bangladesh pakistanskimi vijskovimi ta islamistskimi opolchencyami iz Dzhamaat i Islami Bangladesh bulo vbito za riznimi ocinkami vid 200 tisyach do 3 miljoniv cholovik i zgvaltovano blizko 400 tisyach bengalskih zhinok 8 miljoniv cholovik vtekli do prileglih shtativ susidnoyi Indiyi she blizko 30 miljoniv buli peremisheni vseredini krayini 17 grudnya 1971 roku Indiya ogolosila pro pripinennya voyennih dij proti Pakistanu yake zbiglosya z zakinchennyam Bangladeshskoyi krizi Odnostoronnye pripinennya vognyu Indiyeyu i peremoga sil nacionalnogo vizvolennya Shidnoyi Bengaliyi stvorili nove stanovishe v Radi Bezpeki OON 21 grudnya 1971 roku Rada Bezpeki uhvalila kompromisnu rezolyuciyu sho pidkreslyuvala neobhidnist zabezpechennya trivalogo miru na Indostanskomu pivostrovi j mistila vazhlivi polozhennya yaki spriyali normalizaciyi situaciyi V umovah peremogi sil nacionalnogo vizvolennya Shidnoyi Bengaliyi polozhennya rezolyuciyi pro pripinennya vognyu spriyali spravedlivomu politichnomu vregulyuvannyu v regioni Voyenna porazka Pakistanu sprichinila oslablennya vplivu SShA v Pivdennij Aziyi Vijskovo politichne spivrobitnictvo z Pakistanom dedali bilshe vtrachalo znachennya dlya Vashingtona oskilki v masshtabah subkontinentu Pakistan perestav buti realnoyu protivagoyu Indiyi Vashington zmushenij buv takozh zayaviti pro svoye nevtruchannya u rozv yazannya spirnih pitan sho vinikli vnaslidok Bangladeshskoyi krizi hoch Islamabad duzhe rozrahovuvav na amerikansku pidtrimku Taka poziciya Vashingtona viznachalasya zokrema tim sho v yetnamska avantyura na toj chas bagato v chomu skomprometuvala jogo politiku ne lishe na azijskomu kontinenti a j v usomu tretomu sviti Na pochatku 70 h rokiv dlya SShA bilsh vazhlivimi buli zv yazki z demokratichnoyu nejtralnoyu Indiyeyu nizh z vijskovim rezhimom Pakistanu Zmini vnutrishnogo j zovnishnogo harakteru sho vidbulisya na Indostani u 1971 roci utvorennya nezalezhnoyi Narodnoyi Respubliki Bangladesh spravili znachnij vpliv na spivvidnoshennya sil u Pivdennij Aziyi na rozvitok sistemi mizhnarodnih vidnosin u comu regioni Stanovishe v yakomu opinivsya Pakistan vnaslidok Bangladeshskoyi krizi vimagalo nagalnih dij u sferah yak vnutrishnoyi tak i zovnishnoyi politiki Dlya posilennya pozicij Pakistanu na mizhnarodnij areni neobhidna bula stabilizaciya situaciyi vseredini krayini a uspihi v ekonomici pryamo zalezhali vid zmicnennya starih i vstanovlennya novih mizhderzhavnih zv yazkiv znahodzhennya rinkiv zbutu pakistanskih tovariv zbilshennya inozemnoyi dopomogi Stabilizaciya vnutrishnopolitichnogo stanovisha znachnoyu miroyu zumovlyuvalas uregulyuvannyam vidnosin z Indiyeyu a takozh Bangladesh stavlennya do yakoyi v Pakistani bulo vkraj skladnim i napruzhenim Ce sponukalo pakistanskij uryad vistupati za poetapne vregulyuvannya vidnosin iz susidnimi krayinami i peredusim za repatriaciyu vijskovopolonenih i civilnih osib ta vidvedennya vijsk iz zahoplenih u hodi bojovih dij teritorij Indiya vislovlyuvalasya za odnochasne vregulyuvannya problem za uchasti Bangladesh sho vimagalo viznannya ciyeyi derzhavi Pakistanom 16 grudnya 1971 roku v Pakistani buv zvilnenij Shejh Mudzhibur Rahman yakij viyihav do Londona i 10 sichnya 1972 roku pribuv do Bangladeshu 12 sichnya 1972 roku vin buv priznachenij prem yer ministrom Narodnoyi Respubliki Bangladesh U samomu Pakistani ganebna porazka u vijni takozh prizvela do zmini uryadu General Yah ya Han podav u vidstavku a jogo nastupnik Zulfikar Ali Bhutto tri roki potomu prinis oficijni vibachennya bangladeshskomu narodu za skoyeni pakistanskoyu armiyeyu zlochini ta svavillya na bengalskij zemli LiteraturaA M Kobzarenko Indijsko pakistanska vijna 1971 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPrimitki a Isnuye kilka variantiv nazvi vijni Bangladeshska vijna populyarnij termin ale takozh mozhe oznachati shidnij front Indo pakistanskoyi vijni 1971 roku abo rozglyadaye vijnu za nezalezhnist Bangladesh yak yiyi chastinu Vijna za nezalezhnist Bangladesh najposhirenishij termin za mezhami Pivdennoyi Aziyi za analogiyeyu z inshimi vijnami sho priveli do nezalezhnosti pevnoyi teritoriyi Vijna za zvilnennya Bangladesh Mukti Judhho in Bangla oficijnij termin u Bangladesh ta Indiyi Z tochki zoru prihilnikiv nezalezhnosti Liga Avami sho mala 167 z 169 deputatskih mandativ u Shidnomu Pakistani mala pravo na predstavnictvo narodu ta vidokremlennya Takim chinom Bangladesh stav okremoyu derzhavoyu vzhe 26 bereznya 1971 roku a podalshi vijskovi diyi buli diyami za zvilnennya vid okupaciyi Gromadyanska vijna v Pakistani period z 26 bereznya po abo 3 grudnya abo 16 grudnya 1971 roku Cej termin vidkidayetsya bangladeshcyami sho ne vvazhayut sebe okremoyu vid Pakistanu naciyeyu Indo Pakistanska vijna 1971 roku zazvichaj period z 3 po 16 grudnya 1971 roku Z tochki zoru Indiyi termin vidnositsya viklyuchno do shidnogo frontu vijskovih dij oskilki vzhe z 6 grudnya Bangladesh buv oficijno viznanij Indiyeyu nezalezhnim Prihilniki cogo terminu zazvichaj ne viznayut prava Bangladesh na nezalezhnist vvazhayuchi voyuyuchimi storonami Indiyu i Pakistan PosilannyaIndia Pakistan War 1971 Introduction Tom Cooper Khan Syed Shaiz Ali Pakistan amp the Karakoram Highway By Owen Bennett Jones Lindsay Brown John Mock Sarina Singh Pg 30 lt p442 Indian Army after Independenceby KC Pravel Lancer 1987 ISBN 81 7062 014 7 Jagjit Singh Aurora The Fall of Dacca v zhurnali The Illustrated Weekly of India vid 23 grudnya 1973 roku zgadano u KC Pravel Indian Army after Independence Lancer 1987 ISBN 81 7062 014 7 Col S P Salunke Pakistani Prisioners of War in India stor 10 zgadano u KC Pravel Lancer 1987 ISBN 81 7062 014 7 Matthew White s Death Tolls for the Major Wars and Atrocities of the Twentieth Century