Пожиле рос пожилое грошова плата яку селянин сплачував феодалу у разі переходу до іншого землевласника за тиждень до і т

Пожиле́ (рос. пожилое) — грошова плата, яку селянин сплачував феодалу у разі переходу до іншого землевласника (за тиждень до і тиждень після Юрієвого дня осіннього (26 листопада за старим стилем) у Московській державі у XV — початку XVII ст.

Запровадження пожилого стало одним з етапів прикріплення селян до землі. Обов'язковість виплати пожилого і його розмір встановлював Судебник 1497. Судебник 1550 встановлював розмір пожилого у залежності від терміну перебування селянина у землевласника. Царський указ від 9 березня 1607 називав пожилим штраф за переховування в себе селянина-втікача. Пожиле було поширене і на частині українських земель (Чернігово-Сіверщина), які в 1503 внаслідок литовсько-московської війни 1500-03 були захоплені Московією.

Див. також

Вихід селянський

Джерела та література

Черкас Б. В. Пожиле [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 312. — .
Пожиле [ 8 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .