Аргун-хан (бл. 1258 — 7 березня 1291) — хан держави Ільханів у 1284—1291 роках.
Аргун-хан | |
---|---|
монг. ᠠᠷᠭᠤᠨ | |
Народився | 1258[1] Монголія |
Помер | 10 березня 1291 або 7 березня 1291 Arran[d], Іран ·обезголовлення |
Поховання | Іран |
Країна | Монголія Юань[2] |
Діяльність | суверен |
Знання мов | монгольська |
Титул | ільхан |
Посада | хан |
Термін | 1284—1291 роки |
Попередник | Текудер |
Наступник | Гайхату |
Конфесія | буддизм |
Рід | Чингізиди і Ільхани |
Батько | Абака-хан[2] |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d |
Діти | Газан-хан[2] і Олджейту |
|
Життєпис
Походив з династії Чингізідів-Хулагуїдів. Син Абака-хана, володаря держави Ільханів, та Хаймаш-хатун, несторіанки. При народженні отримав християнське ім'я та був похрещений.
У 1282 році його батька було вбито, проте трон за монгольським звичаєм посів стрийко Аргуна — Текудер. У 1284 року він підняв у Хорасані повстання проти Текюдера. У травні супротивники зустрілися в околицях Акходжі, неподалік від Казвіну. Запекла і тривала битва завершилася поразкою Аргуна, який потрапив у полон. Та тільки-но бранця привезли в табір дядька, його звільнив емір Бука. Багато беків Текюдера вже давно були незадоволені своїм володарем і тепер перейшли на бік Аргуна. Покинутий усіма Текюдер втік і деякий час переховувався. У серпні його захопили і стратили. Аргун посів трон Ільханів.
Невдовзі вимушений був у 1284—1285 роках відбивати напад військ Чагатайського улусу, який намагався скористатися розгардіяшем у державі Ільхані. Втім Аргун-хан зумів зберегти володіння попередників. 1285 році відправив посольство до папи римського Гонорія IV. У 1286 року здійснено грабіжницький похід до Пенджабу.
Основні зусилля зосередив на протистоянні Золотій Орді на Кавказі, тобто збереженні володінь Ільханів в Грузії та Ширвані. У 1288 та 1299 роках відбив напади на кавказькі володіння Тула-Буги, хана Золотої Орди. Для зміцнення влади над Грузією, у 1290 році оженив свою сестру Ольджат на Вахтанзі II, царі Східної Грузії.
При цьому планував влаштувати новий похід проти Єгипту. Тому вирішив домовитися з християнськими володарями Європи, яких намагався умовити очолити хрестовий похід проти Мамлюкського Єгипту. 1288 року відправив посольство до папи римського Миколая IV, Філіппа IV, короля Франції, та Едуарда I, короля Англії. У 1289 року відправлено посольство до папського престолу та друге — до короля Франції. Втім ці надії не справдилися. Тому Аргун-хан не надав допомоги сирійським християнам під час нападу єгипетського султана Калауна, який захопив до 1289 року Латтакію та Триполі. У 1289—1290 роках придушив повстання караунасів на чолі із Наврузом, хакімом Нікудерійської орди.
Водночас за правління Аргун-хана почалося піднесення роду Джалаїрідів, а його очільник емір Бука набув значного впливу в адміністрації держави. При цьому на відміну від свого попередника підтримував усі християнські секти, особливо несторіан. Але також виявляв терпимість до мусульман і юдеїв, сам же сповідував буддизм. За часів Аргун-хана візиром був Саад аль-Дава, що був юдеєм.
У 1290 році, отримавши допомогу з Генуї, Аргун-хан розпочав у Багдаді великі роботи зі створення військових галер, маючи намір відправити військовий флот до Червоного моря, щоб перервати торгівлю Єгипту з Індією. Потім суднобудівництво було перенесено до Басри. Але конфлікти в середині генуїзців (між гвельфами і гібелінами) звели усі початкові роботи нанівець.
Зрештою після перемовин кінця 1290 року вдалося умовити папи римського Миколая IV оголосити хрестовий похід проти Єгипту. До нього долучився Гетум II, короля Вірменії, що був васалом Ільханів. У 1291 році Аргун-хан помер після тривалого вживання зілля для досягнення довголіття, натомість лише отруївся, від чого помер 7 березня того ж року. Владу успадкував його брат Гайхату.
Родина
Дружина — Ккутлуг-хатун
Діти:
- Газан-хан, володар держави Ільханів у 1295—1304 роках
Дружина — Урук-хатун
Діти:
- Олджейту, володар держави Ільханів у 1304—1316 роках
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #123548829 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- China Biographical Database
Джерела
- Richard, Jean (1996). Histoire des Croisades. Fayard. .
- Jackson, Peter (2005). The Mongols and the West: 1221—1410. Longman. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Argun han bl 1258 7 bereznya 1291 han derzhavi Ilhaniv u 1284 1291 rokah Argun hanmong ᠠᠷᠭᠤᠨNarodivsya1258 1 MongoliyaPomer10 bereznya 1291 abo 7 bereznya 1291 1291 03 07 Arran d Iran obezgolovlennyaPohovannyaIranKrayina Mongoliya Yuan 2 DiyalnistsuverenZnannya movmongolskaTitulilhanPosadahanTermin1284 1291 rokiPoperednikTekuderNastupnikGajhatuKonfesiyabuddizmRidChingizidi i IlhaniBatkoAbaka han 2 Brati sestridU shlyubi zdDitiGazan han 2 i Oldzhejtu Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Chingizidiv Hulaguyidiv Sin Abaka hana volodarya derzhavi Ilhaniv ta Hajmash hatun nestorianki Pri narodzhenni otrimav hristiyanske im ya ta buv pohreshenij U 1282 roci jogo batka bulo vbito prote tron za mongolskim zvichayem posiv strijko Arguna Tekuder U 1284 roku vin pidnyav u Horasani povstannya proti Tekyudera U travni suprotivniki zustrilisya v okolicyah Akhodzhi nepodalik vid Kazvinu Zapekla i trivala bitva zavershilasya porazkoyu Arguna yakij potrapiv u polon Ta tilki no brancya privezli v tabir dyadka jogo zvilniv emir Buka Bagato bekiv Tekyudera vzhe davno buli nezadovoleni svoyim volodarem i teper perejshli na bik Arguna Pokinutij usima Tekyuder vtik i deyakij chas perehovuvavsya U serpni jogo zahopili i stratili Argun posiv tron Ilhaniv Nevdovzi vimushenij buv u 1284 1285 rokah vidbivati napad vijsk Chagatajskogo ulusu yakij namagavsya skoristatisya rozgardiyashem u derzhavi Ilhani Vtim Argun han zumiv zberegti volodinnya poperednikiv 1285 roci vidpraviv posolstvo do papi rimskogo Gonoriya IV U 1286 roku zdijsneno grabizhnickij pohid do Pendzhabu Osnovni zusillya zoserediv na protistoyanni Zolotij Ordi na Kavkazi tobto zberezhenni volodin Ilhaniv v Gruziyi ta Shirvani U 1288 ta 1299 rokah vidbiv napadi na kavkazki volodinnya Tula Bugi hana Zolotoyi Ordi Dlya zmicnennya vladi nad Gruziyeyu u 1290 roci ozheniv svoyu sestru Oldzhat na Vahtanzi II cari Shidnoyi Gruziyi Pri comu planuvav vlashtuvati novij pohid proti Yegiptu Tomu virishiv domovitisya z hristiyanskimi volodaryami Yevropi yakih namagavsya umoviti ocholiti hrestovij pohid proti Mamlyukskogo Yegiptu 1288 roku vidpraviv posolstvo do papi rimskogo Mikolaya IV Filippa IV korolya Franciyi ta Eduarda I korolya Angliyi U 1289 roku vidpravleno posolstvo do papskogo prestolu ta druge do korolya Franciyi Vtim ci nadiyi ne spravdilisya Tomu Argun han ne nadav dopomogi sirijskim hristiyanam pid chas napadu yegipetskogo sultana Kalauna yakij zahopiv do 1289 roku Lattakiyu ta Tripoli U 1289 1290 rokah pridushiv povstannya karaunasiv na choli iz Navruzom hakimom Nikuderijskoyi ordi Vodnochas za pravlinnya Argun hana pochalosya pidnesennya rodu Dzhalayiridiv a jogo ochilnik emir Buka nabuv znachnogo vplivu v administraciyi derzhavi Pri comu na vidminu vid svogo poperednika pidtrimuvav usi hristiyanski sekti osoblivo nestorian Ale takozh viyavlyav terpimist do musulman i yudeyiv sam zhe spoviduvav buddizm Za chasiv Argun hana vizirom buv Saad al Dava sho buv yudeyem U 1290 roci otrimavshi dopomogu z Genuyi Argun han rozpochav u Bagdadi veliki roboti zi stvorennya vijskovih galer mayuchi namir vidpraviti vijskovij flot do Chervonogo morya shob perervati torgivlyu Yegiptu z Indiyeyu Potim sudnobudivnictvo bulo pereneseno do Basri Ale konflikti v seredini genuyizciv mizh gvelfami i gibelinami zveli usi pochatkovi roboti nanivec Zreshtoyu pislya peremovin kincya 1290 roku vdalosya umoviti papi rimskogo Mikolaya IV ogolositi hrestovij pohid proti Yegiptu Do nogo doluchivsya Getum II korolya Virmeniyi sho buv vasalom Ilhaniv U 1291 roci Argun han pomer pislya trivalogo vzhivannya zillya dlya dosyagnennya dovgolittya natomist lishe otruyivsya vid chogo pomer 7 bereznya togo zh roku Vladu uspadkuvav jogo brat Gajhatu RodinaDruzhina Kkutlug hatun Diti Gazan han volodar derzhavi Ilhaniv u 1295 1304 rokah Druzhina Uruk hatun Diti Oldzhejtu volodar derzhavi Ilhaniv u 1304 1316 rokahPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 123548829 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 China Biographical Database d Track Q13407958DzherelaRichard Jean 1996 Histoire des Croisades Fayard ISBN 2 213 59787 1 Jackson Peter 2005 The Mongols and the West 1221 1410 Longman ISBN 978 0 582 36896 5