Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (липень 2023) |
| Ця стаття покладається значною мірою чи цілком на єдине . Це може призвести до порушень та недостатньої вмісту. (24 липня 2023) |
Неперспективні села — термін, що побутував в економічній політиці комуністичного режиму 1960-х — 1-ї пол. 1980-х рр. в СРСР, зокрема в УРСР. Одна з назв щодо малих, невеликих населених пунктів у сільській місцевості, яка характеризує державну політику щодо їх економічного і соціального розвитку в зазначений період.
«Гігантоманія»
Захоплення централізацією, «гігантоманія» призводили до занедбаності багатьох сіл, де закривалися школи, клуби, магазини, скорочувалося будівництво житла, доріг, водогонів. Молодь від'їжджала у великі села або до міст, що вкрай негативно позначалося на дефіциті робочих рук у колгоспах і радгоспах, на демографічній ситуації. Такий підхід до розвитку сіл був науково необґрунтованим і невиправданим практикою.
Укрупнення дрібних колгоспів
Поділ сільських населених пунктів на «перспективні» й «неперспективні» розпочався в 2-й половині 1950-х рр., коли було проведене укрупнення дрібних колгоспів, результатом якого стало виникнення т. зв. неперспективних сіл, котрі перетворювали на колгоспну бригаду. Такі села позбавляли бюджетних асигнувань на культурно-освітні заклади і торговельно-побутові підприємства, там закривалися школи, клуби, бібліотеки. У цей же період більшість хуторів (поселень із числом жителів до 50 осіб) була «приписана» до найближчих сіл, решта ліквідовувалася, а їхні мешканці змушені були переселятися. Унаслідок укрупнювально-переселенської кампанії, проведеної державою форсовано, із 58,5 тис. хуторів в Україні на середину 1960-х рр. залишилося лише 8,4 тис. Ця концепція була тісно пов'язана з принциповими соціально-економічними і політичними засадами тоталітарного ладу — визнання лише однієї форми організації (с.-г.) виробництва (колгоспно-радгоспної) й заперечення .
Головні принципи визначення неперспективних сіл
Головні принципи визначення категорії перспективних і неперспективних сіл були сформульовані в ухваленому Президією ВР УРСР «Положенні про порядок віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ міського типу і робітничих селищ УРСР» (30 грудня 1956).
У лютому 1959 ЦК КПУ підтримав ініціативу правління колгоспу «Дружба» с. Ксаверівка (Київська область) про перетворення його на зразкове селище міського типу, ставлячи завдання розробки в усіх областях планів комплексної перебудови сіл та організацію їх функціонування за типовими проектами. У жовтні 1961 при прийнятті (нової програми КПРС) серед пріоритетів аграрної політики зазначалося, що «поступово колгоспні села перетворяться в укрупнені населені пункти міського типу». До того ж, серед інших складових партійно-державної концепції політики «перспективних» і «неперспективних» сіл щодо головних напрямів їхнього соціального, економічного, демографічного розвитку було:
- зменшення державних дотацій селам, що не отримували нової категорії;
- визначення збитковими насамперед малих колгоспів, заборона тримати худобу тим селянам, хто не працює в колгоспі;
- злиття сільських рад і ліквідація рад у невеликих селах;
- фактичне стимулювання закриття восьмирічних та початкових шкіл, дитячих садків, ясел, закладів охорони здоров'я і соцкультпобуту;
- зняття зі статистичного обліку малих сіл та хуторів, що об'єднувалися з великими під новою назвою;
- залишковий принцип фінансування соціального розвитку села тощо.
На початку 1960-х рр. було прийнято низку партійно-урядових постанов (зокрема «Про заходи по здійсненню планомірного переустрою сіл в УРСР» (19 грудня 1964) та ін.), у яких ішлося про розвиток, головним чином, центральних садиб укрупнених колгоспів та радгоспів і визначалася група «перспективних» сіл, у яких мала вестися комплексна забудова за типовими проектами. Розвиток соціальної інфраструктури передбачався лише в тих селах, де мешкало понад 200 осіб. Тим самим значна кількість сільських поселень потрапляла до «неперспективних».
Однак розроблення запланованих проектів для сільського будівництва йшло повільно, більшість сіл забудовувалася хаотично. У середині 1960-х рр. починається спорудження експериментально-показових сіл у різних областях республіки задля пошуку оптимальних параметрів сільського будівництва, в основі нових підходів було покладено будівництво на селі багатоповерхового житла. До першої черги спорудження експериментально-показових сіл (1965—68) були включені 15 сільських населених пунктів, серед них: Циблі — у Київській обл., Шабо — в Одеській, Кам'янка — у Тернопільській, Шляхова — Вінницькій, Коробки — у Херсонській обл. та ін. У такі села держава спрямовувала великі капіталовкладення на будівництво житла, культурно-побутових закладів, доріг, здійснення газифікації. Ставилося завдання завершити будівництво 15-ти показових сіл до 1970, однак цей план не був виконаний вчасно.
Спорудження зразкових населених пунктів
Спорудження зразкових населених пунктів розгорталося повільно. 23 серпня 1968 РМ УРСР прийняла постанову «Про заходи по забезпеченню будівництва експериментально-показових сіл в УРСР», що вимагала прискорити будівельні роботи. 19 вересня 1969 РМ УРСР ухвалила постанову «Про комплексне експериментально-показове будівництво селищ колгоспів та радгоспів в УРСР», відповідно до якої планувалося спорудити 41 село. Водночас переглядається й перелік перспективних населених пунктів — 20 тис. сіл. За цих умов згорталося будівництво в т. зв. неперспективних селах, там не споруджували соціально-культурні та побутові об'єкти, дороги з твердим покриттям, газо- і водогони. Упродовж наступного десятиліття плани будівництва експериментальних селищ так само недовиконувалися. На початку 1980-х рр. було збудовано 19 експериментально-показових сіл. Проте досвід спорудження таких «зразкових» сіл виявився обмеженим невеликою кількістю населених пунктів, не набувши широкого застосування через низку причин, зокрема надмірно високі фінансові та матеріально-ресурсні затрати. Водночас для інших сіл виділялися недостатні, мізерні кошти на соціальну інфраструктуру. До того ж розв'язання соціальних проблем сіл стримувалося слабкістю економіки більшості колгоспів і радгоспів.
Міграція
Міграцію до міст сільського населення спричиняли також зселення кількох сіл, які потрапляли під затоплення при спорудженні гідротехнічних об'єктів каскаду ГЕС на Дніпрі, а також при потраплянні сіл під будівництво промислових підприємств важкої індустрії за рахунок ущільнення земель селищних рад. У неперспективних, малих, віддалених селах не лише не розвивалася виробнича та соціальна сфера, а й згорталися, переставали функціонувати діючі об'єкти — невеликі тваринницькі ферми, рільничі бригади, школи, магазини тощо. Значно звузилася сфера застосування праці сільських мешканців, із сіл до міст відволікалися трудові ресурси, яких і без того не вистачало.
1978 Держбуд УРСР, керуючись загальносоюзною інструкцією про поступове переселення жителів малих сіл та хуторів («неперспективних» поселень) у центральні селищаща колгоспів і радгоспів («перспективні» поселення), визнав за можливий дальший розвиток 18,8 тис. сіл як перспективних, або бл. 63 %. Розвиток інших сіл був приречений на занижені норми соціально-культурного обслуговування. Великі селища не були готові прийняти мешканців малих сіл. Збільшився відтік сільського населення, особливо молоді, у міста. Багато «неперспективних» сіл, розташованих далеко від міст, у «глибинці», зникали з поселенської мережі України. Це спричинило скорочення землекористування, закриття тваринницьких ферм, гальмувало розвиток сільського господарства.
Упродовж 1960—80-х рр. загальна кількість сіл в УРСР зменшувалася — у 1970 налічувалося 31 280 сіл, а 1979 — 29 806, у 1989 — 28 767 сіл. Отже, за 20 років чисельність сіл скоротилася на 2513, або на 10 %.
«Неперспективні» села були в усіх областях України. Упродовж 1972—86 в Україні було знято зі статистичного обліку 1502 села: на Харківщині — 236, на Сумщині — 154, Кіровоградщині — 151, Дніпропетровщині — 131, Полтавщині — 115. У Миколаївській обл. за 15 років (1970—85) сільську місцевість Новобузького району залишив кожний четвертий житель.
Перегляд переліку «неперспективних» сіл
У 1980-ті рр. розпочався перегляд переліку «неперспективних» сіл: у Дніпропетровській, Рівненській, Кримській, Полтавській та інших областях були прийняті постанови, щоб не руйнувати системи розселення, не дозволяти необґрунтованого закриття шкіл, лікувальних та дитячих дошкільних закладів, магазинів, клубів тощо. У травні 1982 було розроблено й прийнято першу, а 1987 — другу державну Комплексну програму соціальної перебудови сіл в Україні на період до 2000; аналогічні програми були розроблені в областях і районах. Відтік сільського населення дещо скоротився, коли почали створювати нові робочі місця, розширювати житлове й соціально-культурне будівництво, газифікацію. На Сумщині в Путивльському районі 1983 почалося відродження «неперспективних сіл», до 1987 їх налічувалося 6. На Дніпропетровщині до «неперспективних» зарахували 52 % сіл. На Черкащині в Жашківському районі 1987 налічувалося 9 «неперспективних» сіл. У Чернігівській обл. 1987 до такого переліку було включено 655 малих сіл — майже 43 %. Результативністю відзначалася така форма роботи місцевих органів влади, як Дні малих сіл, Дні віддалених сіл, до проведення яких залучалися працівники торгівлі, побутового обслуговування, закладів охорони здоров'я та ін. Одним із найскладніших питань у соціальній перебудові сіл республіки постала газифікація, рівень і темпи якої були низькими. Хоча територія УРСР була вкрита густою мережею магістральних газопроводів загальносоюзного підпорядкування, по котрих газ транспортувався за кордон, у сільській місцевості було газифіковано лише бл. 5 % будинків.
У 2-й половині 1980-х рр. розв'язання завдань соціальної перебудови сіл було пов'язане із завданнями підйому агропромислового виробництва, його інтенсифікації, із виконанням продовольчої програми, з розвитком різноманітних форм господарювання на селі. Важливо було враховувати, що сучасний уклад життя селян — це не лише нові, поліпшені умови побуту, а й зміни в характері, умовах виробничої діяльності. Раціонально було б розвивати в сільській місцевості не лише основну й традиційну галузь — сільське господарство, а й такі, як харчова й легка промисловість, невиробничу сферу. Значно послабити сезонну незайнятість населення, закріпити потенціал кадрів на селі допомогли б підсобні промислові цехи для перероблення (с.-г.) сировини, з виробництва продуктів харчування, товарів широкого вжитку, відкриття філіалів промислових підприємств інших профілів. Значного покращання потребувало соціальне й пенсійне забезпечення колгоспників, система оплати їх праці. Ставилося питання про розроблення й прийняття цільової державної програми, котра стимулювала б переїзд працездатного населення в сільські регіони із областей з його перенасиченням й створювала необхідні умови для життя й праці на нових місцях. Але все це не було реалізовано.
Деякі зміни у соціальному розвитку українських сіл у 1980-ті рр.
Для виконання програми соціального розвитку сіл республіки потрібні були значні інвестиції. Перерозподілити ресурси на користь соціальної сфери села без втрат для міста можна було лише при загальному оздоровленні економіки країни. До деяких змін у соціальному розвитку укр. сіл у 1980-ті рр. можна зарахувати:
- підвищення в структурі капітальних вкладень сільського господарства майже в 2 рази питомої ваги інвестицій, призначених на розвиток соціальної сфери села,
- активізацію індивідуального будівництва,
- розширення зведення житла колгоспами й радгоспами — господарчим способом і за допомогою міських промислових підприємств.
Села стали забудовуватися більш комплексно й системно. Але проблем залишалося ще дуже багато. Відтік сільського населення в міста УРСР не був зупинений. Лише за 1985—88 понад 700 тис. трударів полишили землю своїх батьків при відчутному дефіциті робочих рук на селі. «Залишковий принцип» розвитку соціальної сфери села не був подоланий. Вирішення соціальних питань на селі необхідно було здійснювати в контексті з перебудовою економічних відносин у сільському господарстві. Адже складне становище соціальної сфери села негативно впливало на розвиток базису аграрного виробництва, однак усе це не було враховано й реалізовано практично. У 2-й половині 1980-х рр. процес зменшення мережі сільських поселень та їх зняття з державного обліку дещо загальмувався, але не був зупинений, — тільки колгоспи щорічно втрачали 40—50 сіл.
Закон «Про пріоритетність соціального розвитку села ...» 1990
Восени 1990 ВР УРСР прийняла Закон «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України». Питання про відродження малих сіл набували особливої ваги у зв'язку із запровадженням нових економічних відносин — оренди, підряду, кооперації, фермерства. Малі села були зручні для ведення фермерського або орендного типу (с.-г.) вир-ва. Однак у більшості областей України наболілі проблеми «неперспективних» сіл ігнорувалися, як і раніше. Малі села продовжували зникати.
В Україні 1990 налічувалося 28 600 населених пунктів сільського типу, з них малі села (з населенням до 200 осіб) становили майже третину. Головна причина такої ситуації полягала передусім у слабкому економічному фундаменті соціального розвитку села.
Упродовж 1990-х рр. кардинального зрушення в поліпшенні розвитку «неперспективних сіл» не відбулося — на перешкоді стала економічна криза. Лише за 1992—93 в Україні зникло понад 2 тис. сіл. Відродження «неперспективних сіл» та їхній соціальний розвиток повинні були гарантуватися економічною основою, збільшенням фінансування й інвестування.
Отже, недоліки в реалізації програм соціального розвитку сіл, штучна практика витіснення малих, т. зв. неперспективних населених пунктів призвели до негативних наслідків і на практиці, як не парадоксально, мали протилежні результати. Питома вага малих сіл у цілому по Україні не зменшилася, а навіть зросла — за 1970—90 з 27 до 34 %.
Наслідки
Політика поділу сіл на «перспективні» й «неперспективні» мала великі негативні наслідки, зникнення тисяч сіл стало підсумком здійснення партійно-державної концепції щодо розвитку українського села, причому руйнування поселенської мережі в сільській місцевості досягло загальносоюзних масштабів, відбуваючись і в інших республіках, спричинивши занепад майже 140 тис. сіл по всій території колишнього СРСР. Невдоволення селян умовами праці, низький рівень задоволення соціально-побутових потреб зумовлювали збільшення міграції сільської молоді до міст, а звідси — й посилення процесів депопуляції. Отже, поділ сіл на «перспективні» та «неперспективні» призвів до порушення сільської поселенської мережі, зменшення чисельності сільського населення, розвитку процесів депопуляції. Численні проблеми існування «неперспективних» сіл залишилися нерозв'язаними, процес зникнення «неперспективних» населених пунктів — малих сіл — з географічної карти республіки не був припинений. Штучна практика витіснення малих населених пунктів виявилася помилковою.
Програми розвитку села
У квітні 2002 Уряд України схвалив державну програму «Розвиток соціальної інфраструктури села на період до 2005 року», що передбачала збільшення фінансування соціальної сфери сільських населених пунктів. 6 вересня 2005 ВР України ухвалила постанову про заборону закриття об'єктів соціальної сфери на селі. 19 вересня 2007 КМ України було затверджено «Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 року».
Джерела та література
- Л. В. Ковпак. Неперспективні села // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 372. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki lipen 2023 Cya stattya pokladayetsya znachnoyu miroyu chi cilkom na yedine dzherelo Ce mozhe prizvesti do porushen nejtralnosti ta nedostatnoyi perevirnosti vmistu Bud laska dopomozhit dodavshi posilannya na dodatkovi dzherela 24 lipnya 2023 Neperspektivni sela termin sho pobutuvav v ekonomichnij politici komunistichnogo rezhimu 1960 h 1 yi pol 1980 h rr v SRSR zokrema v URSR Odna z nazv shodo malih nevelikih naselenih punktiv u silskij miscevosti yaka harakterizuye derzhavnu politiku shodo yih ekonomichnogo i socialnogo rozvitku v zaznachenij period Gigantomaniya Zahoplennya centralizaciyeyu gigantomaniya prizvodili do zanedbanosti bagatoh sil de zakrivalisya shkoli klubi magazini skorochuvalosya budivnictvo zhitla dorig vodogoniv Molod vid yizhdzhala u veliki sela abo do mist sho vkraj negativno poznachalosya na deficiti robochih ruk u kolgospah i radgospah na demografichnij situaciyi Takij pidhid do rozvitku sil buv naukovo neobgruntovanim i nevipravdanim praktikoyu Ukrupnennya dribnih kolgospivPodil silskih naselenih punktiv na perspektivni j neperspektivni rozpochavsya v 2 j polovini 1950 h rr koli bulo provedene ukrupnennya dribnih kolgospiv rezultatom yakogo stalo viniknennya t zv neperspektivnih sil kotri peretvoryuvali na kolgospnu brigadu Taki sela pozbavlyali byudzhetnih asignuvan na kulturno osvitni zakladi i torgovelno pobutovi pidpriyemstva tam zakrivalisya shkoli klubi biblioteki U cej zhe period bilshist hutoriv poselen iz chislom zhiteliv do 50 osib bula pripisana do najblizhchih sil reshta likvidovuvalasya a yihni meshkanci zmusheni buli pereselyatisya Unaslidok ukrupnyuvalno pereselenskoyi kampaniyi provedenoyi derzhavoyu forsovano iz 58 5 tis hutoriv v Ukrayini na seredinu 1960 h rr zalishilosya lishe 8 4 tis Cya koncepciya bula tisno pov yazana z principovimi socialno ekonomichnimi i politichnimi zasadami totalitarnogo ladu viznannya lishe odniyeyi formi organizaciyi s g virobnictva kolgospno radgospnoyi j zaperechennya Golovni principi viznachennya neperspektivnih silGolovni principi viznachennya kategoriyi perspektivnih i neperspektivnih sil buli sformulovani v uhvalenomu Prezidiyeyu VR URSR Polozhenni pro poryadok vidnesennya naselenih punktiv do kategoriyi mist selish miskogo tipu i robitnichih selish URSR 30 grudnya 1956 U lyutomu 1959 CK KPU pidtrimav iniciativu pravlinnya kolgospu Druzhba s Ksaverivka Kiyivska oblast pro peretvorennya jogo na zrazkove selishe miskogo tipu stavlyachi zavdannya rozrobki v usih oblastyah planiv kompleksnoyi perebudovi sil ta organizaciyu yih funkcionuvannya za tipovimi proektami U zhovtni 1961 pri prijnyatti novoyi programi KPRS sered prioritetiv agrarnoyi politiki zaznachalosya sho postupovo kolgospni sela peretvoryatsya v ukrupneni naseleni punkti miskogo tipu Do togo zh sered inshih skladovih partijno derzhavnoyi koncepciyi politiki perspektivnih i neperspektivnih sil shodo golovnih napryamiv yihnogo socialnogo ekonomichnogo demografichnogo rozvitku bulo zmenshennya derzhavnih dotacij selam sho ne otrimuvali novoyi kategoriyi viznachennya zbitkovimi nasampered malih kolgospiv zaborona trimati hudobu tim selyanam hto ne pracyuye v kolgospi zlittya silskih rad i likvidaciya rad u nevelikih selah faktichne stimulyuvannya zakrittya vosmirichnih ta pochatkovih shkil dityachih sadkiv yasel zakladiv ohoroni zdorov ya i sockultpobutu znyattya zi statistichnogo obliku malih sil ta hutoriv sho ob yednuvalisya z velikimi pid novoyu nazvoyu zalishkovij princip finansuvannya socialnogo rozvitku sela tosho Na pochatku 1960 h rr bulo prijnyato nizku partijno uryadovih postanov zokrema Pro zahodi po zdijsnennyu planomirnogo pereustroyu sil v URSR 19 grudnya 1964 ta in u yakih ishlosya pro rozvitok golovnim chinom centralnih sadib ukrupnenih kolgospiv ta radgospiv i viznachalasya grupa perspektivnih sil u yakih mala vestisya kompleksna zabudova za tipovimi proektami Rozvitok socialnoyi infrastrukturi peredbachavsya lishe v tih selah de meshkalo ponad 200 osib Tim samim znachna kilkist silskih poselen potraplyala do neperspektivnih Odnak rozroblennya zaplanovanih proektiv dlya silskogo budivnictva jshlo povilno bilshist sil zabudovuvalasya haotichno U seredini 1960 h rr pochinayetsya sporudzhennya eksperimentalno pokazovih sil u riznih oblastyah respubliki zadlya poshuku optimalnih parametriv silskogo budivnictva v osnovi novih pidhodiv bulo pokladeno budivnictvo na seli bagatopoverhovogo zhitla Do pershoyi chergi sporudzhennya eksperimentalno pokazovih sil 1965 68 buli vklyucheni 15 silskih naselenih punktiv sered nih Cibli u Kiyivskij obl Shabo v Odeskij Kam yanka u Ternopilskij Shlyahova Vinnickij Korobki u Hersonskij obl ta in U taki sela derzhava spryamovuvala veliki kapitalovkladennya na budivnictvo zhitla kulturno pobutovih zakladiv dorig zdijsnennya gazifikaciyi Stavilosya zavdannya zavershiti budivnictvo 15 ti pokazovih sil do 1970 odnak cej plan ne buv vikonanij vchasno Sporudzhennya zrazkovih naselenih punktivSporudzhennya zrazkovih naselenih punktiv rozgortalosya povilno 23 serpnya 1968 RM URSR prijnyala postanovu Pro zahodi po zabezpechennyu budivnictva eksperimentalno pokazovih sil v URSR sho vimagala priskoriti budivelni roboti 19 veresnya 1969 RM URSR uhvalila postanovu Pro kompleksne eksperimentalno pokazove budivnictvo selish kolgospiv ta radgospiv v URSR vidpovidno do yakoyi planuvalosya sporuditi 41 selo Vodnochas pereglyadayetsya j perelik perspektivnih naselenih punktiv 20 tis sil Za cih umov zgortalosya budivnictvo v t zv neperspektivnih selah tam ne sporudzhuvali socialno kulturni ta pobutovi ob yekti dorogi z tverdim pokrittyam gazo i vodogoni Uprodovzh nastupnogo desyatilittya plani budivnictva eksperimentalnih selish tak samo nedovikonuvalisya Na pochatku 1980 h rr bulo zbudovano 19 eksperimentalno pokazovih sil Prote dosvid sporudzhennya takih zrazkovih sil viyavivsya obmezhenim nevelikoyu kilkistyu naselenih punktiv ne nabuvshi shirokogo zastosuvannya cherez nizku prichin zokrema nadmirno visoki finansovi ta materialno resursni zatrati Vodnochas dlya inshih sil vidilyalisya nedostatni mizerni koshti na socialnu infrastrukturu Do togo zh rozv yazannya socialnih problem sil strimuvalosya slabkistyu ekonomiki bilshosti kolgospiv i radgospiv MigraciyaMigraciyu do mist silskogo naselennya sprichinyali takozh zselennya kilkoh sil yaki potraplyali pid zatoplennya pri sporudzhenni gidrotehnichnih ob yektiv kaskadu GES na Dnipri a takozh pri potraplyanni sil pid budivnictvo promislovih pidpriyemstv vazhkoyi industriyi za rahunok ushilnennya zemel selishnih rad U neperspektivnih malih viddalenih selah ne lishe ne rozvivalasya virobnicha ta socialna sfera a j zgortalisya perestavali funkcionuvati diyuchi ob yekti neveliki tvarinnicki fermi rilnichi brigadi shkoli magazini tosho Znachno zvuzilasya sfera zastosuvannya praci silskih meshkanciv iz sil do mist vidvolikalisya trudovi resursi yakih i bez togo ne vistachalo 1978 Derzhbud URSR keruyuchis zagalnosoyuznoyu instrukciyeyu pro postupove pereselennya zhiteliv malih sil ta hutoriv neperspektivnih poselen u centralni selishasha kolgospiv i radgospiv perspektivni poselennya viznav za mozhlivij dalshij rozvitok 18 8 tis sil yak perspektivnih abo bl 63 Rozvitok inshih sil buv prirechenij na zanizheni normi socialno kulturnogo obslugovuvannya Veliki selisha ne buli gotovi prijnyati meshkanciv malih sil Zbilshivsya vidtik silskogo naselennya osoblivo molodi u mista Bagato neperspektivnih sil roztashovanih daleko vid mist u glibinci znikali z poselenskoyi merezhi Ukrayini Ce sprichinilo skorochennya zemlekoristuvannya zakrittya tvarinnickih ferm galmuvalo rozvitok silskogo gospodarstva Uprodovzh 1960 80 h rr zagalna kilkist sil v URSR zmenshuvalasya u 1970 nalichuvalosya 31 280 sil a 1979 29 806 u 1989 28 767 sil Otzhe za 20 rokiv chiselnist sil skorotilasya na 2513 abo na 10 Neperspektivni sela buli v usih oblastyah Ukrayini Uprodovzh 1972 86 v Ukrayini bulo znyato zi statistichnogo obliku 1502 sela na Harkivshini 236 na Sumshini 154 Kirovogradshini 151 Dnipropetrovshini 131 Poltavshini 115 U Mikolayivskij obl za 15 rokiv 1970 85 silsku miscevist Novobuzkogo rajonu zalishiv kozhnij chetvertij zhitel Pereglyad pereliku neperspektivnih silU 1980 ti rr rozpochavsya pereglyad pereliku neperspektivnih sil u Dnipropetrovskij Rivnenskij Krimskij Poltavskij ta inshih oblastyah buli prijnyati postanovi shob ne rujnuvati sistemi rozselennya ne dozvolyati neobgruntovanogo zakrittya shkil likuvalnih ta dityachih doshkilnih zakladiv magaziniv klubiv tosho U travni 1982 bulo rozrobleno j prijnyato pershu a 1987 drugu derzhavnu Kompleksnu programu socialnoyi perebudovi sil v Ukrayini na period do 2000 analogichni programi buli rozrobleni v oblastyah i rajonah Vidtik silskogo naselennya desho skorotivsya koli pochali stvoryuvati novi robochi miscya rozshiryuvati zhitlove j socialno kulturne budivnictvo gazifikaciyu Na Sumshini v Putivlskomu rajoni 1983 pochalosya vidrodzhennya neperspektivnih sil do 1987 yih nalichuvalosya 6 Na Dnipropetrovshini do neperspektivnih zarahuvali 52 sil Na Cherkashini v Zhashkivskomu rajoni 1987 nalichuvalosya 9 neperspektivnih sil U Chernigivskij obl 1987 do takogo pereliku bulo vklyucheno 655 malih sil majzhe 43 Rezultativnistyu vidznachalasya taka forma roboti miscevih organiv vladi yak Dni malih sil Dni viddalenih sil do provedennya yakih zaluchalisya pracivniki torgivli pobutovogo obslugovuvannya zakladiv ohoroni zdorov ya ta in Odnim iz najskladnishih pitan u socialnij perebudovi sil respubliki postala gazifikaciya riven i tempi yakoyi buli nizkimi Hocha teritoriya URSR bula vkrita gustoyu merezheyu magistralnih gazoprovodiv zagalnosoyuznogo pidporyadkuvannya po kotrih gaz transportuvavsya za kordon u silskij miscevosti bulo gazifikovano lishe bl 5 budinkiv U 2 j polovini 1980 h rr rozv yazannya zavdan socialnoyi perebudovi sil bulo pov yazane iz zavdannyami pidjomu agropromislovogo virobnictva jogo intensifikaciyi iz vikonannyam prodovolchoyi programi z rozvitkom riznomanitnih form gospodaryuvannya na seli Vazhlivo bulo vrahovuvati sho suchasnij uklad zhittya selyan ce ne lishe novi polipsheni umovi pobutu a j zmini v harakteri umovah virobnichoyi diyalnosti Racionalno bulo b rozvivati v silskij miscevosti ne lishe osnovnu j tradicijnu galuz silske gospodarstvo a j taki yak harchova j legka promislovist nevirobnichu sferu Znachno poslabiti sezonnu nezajnyatist naselennya zakripiti potencial kadriv na seli dopomogli b pidsobni promislovi cehi dlya pereroblennya s g sirovini z virobnictva produktiv harchuvannya tovariv shirokogo vzhitku vidkrittya filialiv promislovih pidpriyemstv inshih profiliv Znachnogo pokrashannya potrebuvalo socialne j pensijne zabezpechennya kolgospnikiv sistema oplati yih praci Stavilosya pitannya pro rozroblennya j prijnyattya cilovoyi derzhavnoyi programi kotra stimulyuvala b pereyizd pracezdatnogo naselennya v silski regioni iz oblastej z jogo perenasichennyam j stvoryuvala neobhidni umovi dlya zhittya j praci na novih miscyah Ale vse ce ne bulo realizovano Deyaki zmini u socialnomu rozvitku ukrayinskih sil u 1980 ti rr Dlya vikonannya programi socialnogo rozvitku sil respubliki potribni buli znachni investiciyi Pererozpodiliti resursi na korist socialnoyi sferi sela bez vtrat dlya mista mozhna bulo lishe pri zagalnomu ozdorovlenni ekonomiki krayini Do deyakih zmin u socialnomu rozvitku ukr sil u 1980 ti rr mozhna zarahuvati pidvishennya v strukturi kapitalnih vkladen silskogo gospodarstva majzhe v 2 razi pitomoyi vagi investicij priznachenih na rozvitok socialnoyi sferi sela aktivizaciyu individualnogo budivnictva rozshirennya zvedennya zhitla kolgospami j radgospami gospodarchim sposobom i za dopomogoyu miskih promislovih pidpriyemstv Sela stali zabudovuvatisya bilsh kompleksno j sistemno Ale problem zalishalosya she duzhe bagato Vidtik silskogo naselennya v mista URSR ne buv zupinenij Lishe za 1985 88 ponad 700 tis trudariv polishili zemlyu svoyih batkiv pri vidchutnomu deficiti robochih ruk na seli Zalishkovij princip rozvitku socialnoyi sferi sela ne buv podolanij Virishennya socialnih pitan na seli neobhidno bulo zdijsnyuvati v konteksti z perebudovoyu ekonomichnih vidnosin u silskomu gospodarstvi Adzhe skladne stanovishe socialnoyi sferi sela negativno vplivalo na rozvitok bazisu agrarnogo virobnictva odnak use ce ne bulo vrahovano j realizovano praktichno U 2 j polovini 1980 h rr proces zmenshennya merezhi silskih poselen ta yih znyattya z derzhavnogo obliku desho zagalmuvavsya ale ne buv zupinenij tilki kolgospi shorichno vtrachali 40 50 sil Zakon Pro prioritetnist socialnogo rozvitku sela 1990Voseni 1990 VR URSR prijnyala Zakon Pro prioritetnist socialnogo rozvitku sela ta agropromislovogo kompleksu v narodnomu gospodarstvi Ukrayini Pitannya pro vidrodzhennya malih sil nabuvali osoblivoyi vagi u zv yazku iz zaprovadzhennyam novih ekonomichnih vidnosin orendi pidryadu kooperaciyi fermerstva Mali sela buli zruchni dlya vedennya fermerskogo abo orendnogo tipu s g vir va Odnak u bilshosti oblastej Ukrayini nabolili problemi neperspektivnih sil ignoruvalisya yak i ranishe Mali sela prodovzhuvali znikati V Ukrayini 1990 nalichuvalosya 28 600 naselenih punktiv silskogo tipu z nih mali sela z naselennyam do 200 osib stanovili majzhe tretinu Golovna prichina takoyi situaciyi polyagala peredusim u slabkomu ekonomichnomu fundamenti socialnogo rozvitku sela Uprodovzh 1990 h rr kardinalnogo zrushennya v polipshenni rozvitku neperspektivnih sil ne vidbulosya na pereshkodi stala ekonomichna kriza Lishe za 1992 93 v Ukrayini zniklo ponad 2 tis sil Vidrodzhennya neperspektivnih sil ta yihnij socialnij rozvitok povinni buli garantuvatisya ekonomichnoyu osnovoyu zbilshennyam finansuvannya j investuvannya Otzhe nedoliki v realizaciyi program socialnogo rozvitku sil shtuchna praktika vitisnennya malih t zv neperspektivnih naselenih punktiv prizveli do negativnih naslidkiv i na praktici yak ne paradoksalno mali protilezhni rezultati Pitoma vaga malih sil u cilomu po Ukrayini ne zmenshilasya a navit zrosla za 1970 90 z 27 do 34 NaslidkiPolitika podilu sil na perspektivni j neperspektivni mala veliki negativni naslidki zniknennya tisyach sil stalo pidsumkom zdijsnennya partijno derzhavnoyi koncepciyi shodo rozvitku ukrayinskogo sela prichomu rujnuvannya poselenskoyi merezhi v silskij miscevosti dosyaglo zagalnosoyuznih masshtabiv vidbuvayuchis i v inshih respublikah sprichinivshi zanepad majzhe 140 tis sil po vsij teritoriyi kolishnogo SRSR Nevdovolennya selyan umovami praci nizkij riven zadovolennya socialno pobutovih potreb zumovlyuvali zbilshennya migraciyi silskoyi molodi do mist a zvidsi j posilennya procesiv depopulyaciyi Otzhe podil sil na perspektivni ta neperspektivni prizviv do porushennya silskoyi poselenskoyi merezhi zmenshennya chiselnosti silskogo naselennya rozvitku procesiv depopulyaciyi Chislenni problemi isnuvannya neperspektivnih sil zalishilisya nerozv yazanimi proces zniknennya neperspektivnih naselenih punktiv malih sil z geografichnoyi karti respubliki ne buv pripinenij Shtuchna praktika vitisnennya malih naselenih punktiv viyavilasya pomilkovoyu Programi rozvitku selaU kvitni 2002 Uryad Ukrayini shvaliv derzhavnu programu Rozvitok socialnoyi infrastrukturi sela na period do 2005 roku sho peredbachala zbilshennya finansuvannya socialnoyi sferi silskih naselenih punktiv 6 veresnya 2005 VR Ukrayini uhvalila postanovu pro zaboronu zakrittya ob yektiv socialnoyi sferi na seli 19 veresnya 2007 KM Ukrayini bulo zatverdzheno Derzhavnu cilovu programu rozvitku ukrayinskogo sela na period do 2015 roku Dzherela ta literaturaL V Kovpak Neperspektivni sela Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 372 ISBN 978 966 00 1061 1