Роберт Кокінг (англ. Robert Cocking; 1776, Лондон — 24 липня 1837, Лондон) — англійський художник і аеронавт, який трагічно загинув здійснюючи експериментальний стрибок з парашутом власної конструкції.
Роберт Кокінг | |
---|---|
англ. Robert Cocking | |
Роберт Кокінг і його парашут | |
Народився | 1776 Лондон, Королівство Велика Британія |
Помер | 24 липня 1837 Лондон, Сполучене Королівство |
Країна | Сполучене Королівство Королівство Велика Британія |
Національність | Англія |
Діяльність | художник, аеронавт |
Знання мов | англійська |
|
Життєпис
Роберт Кокінг народився у 1776 році у Великій Британії. Про його дитинство і юність відомо небагато. Він жив на півдні Лондона в районі Кеннінгтон і був талановитим художником. Після навчання заробляв на життя уроками малювання для дітей. Одним з його учнів був [en], в майбутньому друг і помічник відомого англійського письменника Чарльза Дікенса. Пізніше, у своїх спогадах, Морлі писав про Кокінга наступне:
Будинок Кокінга стояв у маленькому саду на одній із бічних вулиць між Кеннінгтоном і Стоквеллом. Кокінг був низьким, округлим і приємно неохайним чоловічком і його дуже любили його молоді учні. Він був хорошим пейзажистом, але заробляв додаткові гроші, малюючи квіткові малюнки для упаковок косметичних засобів. |
Крім пейзажів і квітів Кокінг часто зображав на своїх малюнках повітряні кулі. Як пізніше стверджував Морлі: після смерті Роберта, всі його малюнки розпродали та «кожен хто ними володіє, тепер володіє справжньою працею любові та натхнення».
Живучи недалеко від Воксгол-Ґарденз і [en], Роберт часто бачив політ повітряних куль, які з них стартували. У 1802 році Кокінг бачив як Андре-Жак Гарнерен здійснив перший стрибок з парашутом в Вуликій Британії. Зацікавившись повітроплаванням Кокінг натрапив на статтю сера Джорджа Кейлі «Про аеронавігацію». Стаття Кейлі була опублікована у 1809—1810 роках і в ній автор досить детально проаналізував недавній парашутний стрибок Гарнерена. Кейлі припустив, що парашут у формі парасольки з яким стрибав Андре-Жак, є доволі незручним, адже пілота постійно хитало з боку в бік. Більш стабільним мав би бути «конусоподібний парашут».
Надихнувшись прочитаним, Роберт Кокінг вирішив створити власний парашут. Він витратив на роботу над цією ідеєю декілька років і все ж розробив конструкцію, яка складалася з перевернутого конуса з діаметром близько 32 метрів і була заснована на ідеях сера Джорджа.
Після виготовлення власного парашута, Кокінг почав шукати пілотів, які б допомогли йому організувати політ повітряної кулі з якої можна було здійснити свій перший експериментальний стрибок. Він звернувся за допомогою до найвідомішого на той час британського аеронавта Чарльза Гріна та його друга Едварда Спенсера, які були власниками повітряної кулі «Royal Nassau». І вони погодились, попри те, що Роберту Кокінгу на той момент було вже понад 60 років і він не мав жодного досвіду в стрибках з парашутом. Згодом, про стрибок Кокінга оголосили в газетах і він мав стати головною подією на святі «Grand Day Fete», яке відбувалось у Воксгол-Ґарденз влітку 1837 року.
Трагічний стрибок з парашутом
Зранку 24 липня 1837 року місцевий англійський художник Едвард Вільям Кокс, який працював у Воксгол-Ґарденз розмалював парашут Кокінга яскравими візерунками. Підйом повітряної кулі «Royal Nassau» з Чарльзом Гріном, Едвардом Спенсером і Робертом Кокінгом у кошику відбувся о 5 годині вечора. Поглянути на стрибок Кокінга зібрався багатотисячний натовп глядачів. Генрі Морлі так описував цю подію у своїх спогадах:
Я бачив, як повітряна куля з прикріпленим парашутом піднялась у літнє вечірнє небо. Бачив, як бідолаха Роберт помахав з останнім словом “прощавай” цьому світу. А потім, побачив як він падає на землю, настільки миттєво, що навіть натискання на курок пістолета, спрямованого в його мозок, не могло вбити його швидше. |
За початковим планом, Кокінг розраховував досягти висоти 8000 футів (близько 2440 метрів) перш ніж здійснити свій стрибок. Проте, вага повітряної кулі, в поєднанні з вагою парашута і її трьох пілотів значно уповільнювали підйом. На висоті 5000 футів (близько 1500 метрів), коли повітряна куля якраз пролітала над Гринвічем, Чарльз Грін повідомив Кокінгу, що сьогодні він не може піднятись вище. Отримавши цю новину, Роберт Кокінг вирішив не скасовувати стрибок і від'єднав парашут від повітряної кулі.
Великий натовп глядачів, який спостерігав за цією подією відразу зрозумів, що Кокінг потрапив у біду. Мабуть, Роберт не врахував велику вагу самого парашута у своїх розрахунках і в результаті, його спуск був занадто швидким й тривав лише декілька секунд, перш ніж вся конструкція вивернулась навиворіт і з ще більшою швидкістю впала на землю. Конструкція парашута розділилась на частини, ще до того, як він досягнув землі. На висоті 200—300 футів (60-90 метрів) над землею, купол відірвався від кошика. Роберт Кокінг, який перебував у кошику загинув миттєво, після її падіння в районі селища Лі, за вісім миль на південний схід від Воксхолла. Місцеві злодії одразу вкрали залишки парашута Кокінга, а також його гаманець, годинник, табакерку, окуляри, черевики, капелюх і ґудзики з його пальта. Місцевий власник поля брав з людей шість пенсів за огляд понівеченого тіла Кокінга.
Чарльз Грін і Едвард Спенсер не знали про загибель Кокінга аж до наступного дня, коли повернулись до Лондона з місця приземлення їхньої повітряної кулі. Після цієї трагедії вони на деякий час зупинили показові польоти на своїй повітряній кулі.
В лондонських газетах шукали причини провалу та загибелі Кокінга. Видатний вчений Майкл Фарадей написав в одній з газет, що він був знайомий з Кокінгом через їхнє членство у Філософському товаристві та що у Воксгол-Ґарденз, перед своїм стрибком, Кокінг запитав його думку про безпеку свого парашута. Але вчений тоді не зміг відповісти, бо не мав жодних детальних розрахунків. Однак, він помітив очевидну слабкість матеріалів і конструкції парашута.
Журналісти спершу звинувачували в провальному експерименті саму ідею Джорджа Кейлі про конструкцію «конусоподібного парашута». Але, як пізніше показали різноманітні тести та випробування, що хоч Кейлі й не згадував про додаткову вагу парашута у своїй роботі, основною причиною аварії стала комбінація великої ваги парашута та його не надто міцна конструкція, зокрема слабкі шви, що з'єднують тканину з кільцями до яких кріпився кошик. Парашут Кокінга важив близько 250 фунтів (113 кг), тобто значно більше ніж сучасні парашути.
Випробування, які пізніше проводив американський аеронавт показали, що проєкт парашута Кокінга був би успішним, якби він мав більші розміри та був краще сконструйований. Порівнюючи конструкції парашутів Гарнерена та Кокінга, Вайз виявив, що останні були значно стійкіші під час спуску та сама ідея Джорджа Кейлі й Кокінга була вірною. Підвела лише її слабка реалізація на практиці. Проблему коливань пілота під час спуску та його хитання з боку на бік, притаманні парашутам Гарнерена, пізніше вирішили за допомогою спеціального вентиляційного отвору у верхній частині купола.
Після трагічної смерті Роберта Кокінга стрибки з парашутом втратили популярність у Великій Британії і Європі й проводились дуже рідко на карнавалах чи циркових виставах. І лише наприкінці 19 століття парашут вдосконалили настільки, що він став безпечним і комфортним під час стрибків й знову почав набирати популярність серед пілотів й аеронавтів.
Примітки
- З спогадів Генрі Морлі в «Dickens Journals Online»[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2024. Процитовано 22 серпня 2022.
- З книги J.E.Hodgson «The History Of Aeronautics In Great Britain» (1924), с. 131—135
- З статті «John Wise and America's First Air Mail Flight»[недоступне посилання]
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Robert Koking angl Robert Cocking 1776 London 24 lipnya 1837 London anglijskij hudozhnik i aeronavt yakij tragichno zaginuv zdijsnyuyuchi eksperimentalnij stribok z parashutom vlasnoyi konstrukciyi Robert Kokingangl Robert CockingRobert Koking i jogo parashutNarodivsya1776 1776 London Korolivstvo Velika BritaniyaPomer24 lipnya 1837 1837 07 24 London Spoluchene KorolivstvoKrayina Spoluchene Korolivstvo Korolivstvo Velika BritaniyaNacionalnist AngliyaDiyalnisthudozhnik aeronavtZnannya movanglijska Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRobert Koking zdijsnyuye nevdalij stribok z parashutom vlasnoyi konstrukciyi London 24 lipnya 1837 roku Parashut konstrukciyi Roberta Kokinga 1837 rik Plakat z reklamoyu parashutnogo stribka Roberta Kokinga na svyati Grand Day Fete yake vidbuvalos u Voksgol Gardenz 1837 rik Robert Koking narodivsya u 1776 roci u Velikij Britaniyi Pro jogo ditinstvo i yunist vidomo nebagato Vin zhiv na pivdni Londona v rajoni Kennington i buv talanovitim hudozhnikom Pislya navchannya zaroblyav na zhittya urokami malyuvannya dlya ditej Odnim z jogo uchniv buv en v majbutnomu drug i pomichnik vidomogo anglijskogo pismennika Charlza Dikensa Piznishe u svoyih spogadah Morli pisav pro Kokinga nastupne Budinok Kokinga stoyav u malenkomu sadu na odnij iz bichnih vulic mizh Kenningtonom i Stokvellom Koking buv nizkim okruglim i priyemno neohajnim cholovichkom i jogo duzhe lyubili jogo molodi uchni Vin buv horoshim pejzazhistom ale zaroblyav dodatkovi groshi malyuyuchi kvitkovi malyunki dlya upakovok kosmetichnih zasobiv Krim pejzazhiv i kvitiv Koking chasto zobrazhav na svoyih malyunkah povitryani kuli Yak piznishe stverdzhuvav Morli pislya smerti Roberta vsi jogo malyunki rozprodali ta kozhen hto nimi volodiye teper volodiye spravzhnoyu praceyu lyubovi ta nathnennya Zhivuchi nedaleko vid Voksgol Gardenz i en Robert chasto bachiv polit povitryanih kul yaki z nih startuvali U 1802 roci Koking bachiv yak Andre Zhak Garneren zdijsniv pershij stribok z parashutom v Vulikij Britaniyi Zacikavivshis povitroplavannyam Koking natrapiv na stattyu sera Dzhordzha Kejli Pro aeronavigaciyu Stattya Kejli bula opublikovana u 1809 1810 rokah i v nij avtor dosit detalno proanalizuvav nedavnij parashutnij stribok Garnerena Kejli pripustiv sho parashut u formi parasolki z yakim stribav Andre Zhak ye dovoli nezruchnim adzhe pilota postijno hitalo z boku v bik Bilsh stabilnim mav bi buti konusopodibnij parashut Nadihnuvshis prochitanim Robert Koking virishiv stvoriti vlasnij parashut Vin vitrativ na robotu nad ciyeyu ideyeyu dekilka rokiv i vse zh rozrobiv konstrukciyu yaka skladalasya z perevernutogo konusa z diametrom blizko 32 metriv i bula zasnovana na ideyah sera Dzhordzha Pislya vigotovlennya vlasnogo parashuta Koking pochav shukati pilotiv yaki b dopomogli jomu organizuvati polit povitryanoyi kuli z yakoyi mozhna bulo zdijsniti svij pershij eksperimentalnij stribok Vin zvernuvsya za dopomogoyu do najvidomishogo na toj chas britanskogo aeronavta Charlza Grina ta jogo druga Edvarda Spensera yaki buli vlasnikami povitryanoyi kuli Royal Nassau I voni pogodilis popri te sho Robertu Kokingu na toj moment bulo vzhe ponad 60 rokiv i vin ne mav zhodnogo dosvidu v stribkah z parashutom Zgodom pro stribok Kokinga ogolosili v gazetah i vin mav stati golovnoyu podiyeyu na svyati Grand Day Fete yake vidbuvalos u Voksgol Gardenz vlitku 1837 roku Tragichnij stribok z parashutomZranku 24 lipnya 1837 roku miscevij anglijskij hudozhnik Edvard Vilyam Koks yakij pracyuvav u Voksgol Gardenz rozmalyuvav parashut Kokinga yaskravimi vizerunkami Pidjom povitryanoyi kuli Royal Nassau z Charlzom Grinom Edvardom Spenserom i Robertom Kokingom u koshiku vidbuvsya o 5 godini vechora Poglyanuti na stribok Kokinga zibravsya bagatotisyachnij natovp glyadachiv Genri Morli tak opisuvav cyu podiyu u svoyih spogadah Ya bachiv yak povitryana kulya z prikriplenim parashutom pidnyalas u litnye vechirnye nebo Bachiv yak bidolaha Robert pomahav z ostannim slovom proshavaj comu svitu A potim pobachiv yak vin padaye na zemlyu nastilki mittyevo sho navit natiskannya na kurok pistoleta spryamovanogo v jogo mozok ne moglo vbiti jogo shvidshe Za pochatkovim planom Koking rozrahovuvav dosyagti visoti 8000 futiv blizko 2440 metriv persh nizh zdijsniti svij stribok Prote vaga povitryanoyi kuli v poyednanni z vagoyu parashuta i yiyi troh pilotiv znachno upovilnyuvali pidjom Na visoti 5000 futiv blizko 1500 metriv koli povitryana kulya yakraz prolitala nad Grinvichem Charlz Grin povidomiv Kokingu sho sogodni vin ne mozhe pidnyatis vishe Otrimavshi cyu novinu Robert Koking virishiv ne skasovuvati stribok i vid yednav parashut vid povitryanoyi kuli Velikij natovp glyadachiv yakij sposterigav za ciyeyu podiyeyu vidrazu zrozumiv sho Koking potrapiv u bidu Mabut Robert ne vrahuvav veliku vagu samogo parashuta u svoyih rozrahunkah i v rezultati jogo spusk buv zanadto shvidkim j trivav lishe dekilka sekund persh nizh vsya konstrukciya vivernulas navivorit i z she bilshoyu shvidkistyu vpala na zemlyu Konstrukciya parashuta rozdililas na chastini she do togo yak vin dosyagnuv zemli Na visoti 200 300 futiv 60 90 metriv nad zemleyu kupol vidirvavsya vid koshika Robert Koking yakij perebuvav u koshiku zaginuv mittyevo pislya yiyi padinnya v rajoni selisha Li za visim mil na pivdennij shid vid Voksholla Miscevi zlodiyi odrazu vkrali zalishki parashuta Kokinga a takozh jogo gamanec godinnik tabakerku okulyari chereviki kapelyuh i gudziki z jogo palta Miscevij vlasnik polya brav z lyudej shist pensiv za oglyad ponivechenogo tila Kokinga Charlz Grin i Edvard Spenser ne znali pro zagibel Kokinga azh do nastupnogo dnya koli povernulis do Londona z miscya prizemlennya yihnoyi povitryanoyi kuli Pislya ciyeyi tragediyi voni na deyakij chas zupinili pokazovi poloti na svoyij povitryanij kuli V londonskih gazetah shukali prichini provalu ta zagibeli Kokinga Vidatnij vchenij Majkl Faradej napisav v odnij z gazet sho vin buv znajomij z Kokingom cherez yihnye chlenstvo u Filosofskomu tovaristvi ta sho u Voksgol Gardenz pered svoyim stribkom Koking zapitav jogo dumku pro bezpeku svogo parashuta Ale vchenij todi ne zmig vidpovisti bo ne mav zhodnih detalnih rozrahunkiv Odnak vin pomitiv ochevidnu slabkist materialiv i konstrukciyi parashuta Zhurnalisti spershu zvinuvachuvali v provalnomu eksperimenti samu ideyu Dzhordzha Kejli pro konstrukciyu konusopodibnogo parashuta Ale yak piznishe pokazali riznomanitni testi ta viprobuvannya sho hoch Kejli j ne zgaduvav pro dodatkovu vagu parashuta u svoyij roboti osnovnoyu prichinoyu avariyi stala kombinaciya velikoyi vagi parashuta ta jogo ne nadto micna konstrukciya zokrema slabki shvi sho z yednuyut tkaninu z kilcyami do yakih kripivsya koshik Parashut Kokinga vazhiv blizko 250 funtiv 113 kg tobto znachno bilshe nizh suchasni parashuti Viprobuvannya yaki piznishe provodiv amerikanskij aeronavt pokazali sho proyekt parashuta Kokinga buv bi uspishnim yakbi vin mav bilshi rozmiri ta buv krashe skonstrujovanij Porivnyuyuchi konstrukciyi parashutiv Garnerena ta Kokinga Vajz viyaviv sho ostanni buli znachno stijkishi pid chas spusku ta sama ideya Dzhordzha Kejli j Kokinga bula virnoyu Pidvela lishe yiyi slabka realizaciya na praktici Problemu kolivan pilota pid chas spusku ta jogo hitannya z boku na bik pritamanni parashutam Garnerena piznishe virishili za dopomogoyu specialnogo ventilyacijnogo otvoru u verhnij chastini kupola Pislya tragichnoyi smerti Roberta Kokinga stribki z parashutom vtratili populyarnist u Velikij Britaniyi i Yevropi j provodilis duzhe ridko na karnavalah chi cirkovih vistavah I lishe naprikinci 19 stolittya parashut vdoskonalili nastilki sho vin stav bezpechnim i komfortnim pid chas stribkiv j znovu pochav nabirati populyarnist sered pilotiv j aeronavtiv PrimitkiZ spogadiv Genri Morli v Dickens Journals Online nedostupne posilannya Arhiv originalu za 5 lyutogo 2024 Procitovano 22 serpnya 2022 Z knigi J E Hodgson The History Of Aeronautics In Great Britain 1924 s 131 135 Z statti John Wise and America s First Air Mail Flight nedostupne posilannya Posilannya