Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойко Володи мир Семе нович Бо йко нар 20 вересня 1938 Маріуполь Донец

Володимир Бойко

Володимир Бойко
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойко.

Володи́мир Семе́нович Бо́йко (нар. 20 вересня 1938, Маріуполь, Донецька область, Українська РСР, СРСР — пом. 10 червня 2015, Маріуполь, Донецька область, Україна) — український підприємець, металург і політик. Голова правління — генеральний директор ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Народний депутат України чотирьох скликань (2002—2014), депутат Донецької міської ради. Колишній член Партії регіонів та Соціалістичної партії України. Кавалер Ордена князя Ярослава Мудрого V ст (2013), Ордена "За заслуги" I, II, III, Ордена Данила Галицького (2006). Герой України (2003). Заслужений металург України (17.07.1995). Почесний президент футбольного клубу «Іллічівець» (Маріуполь). Почесний громадянин м. Маріуполя (1998).

Бойко Володимир Семенович
image
Володимир Бойко в 2009
Народився20 вересня 1938(1938-09-20)
Маріуполь, Донецька область, УРСР, СРСР
Помер10 червня 2015(2015-06-10) (76 років)
Маріуполь, Донецька область, Україна
·злоякісна пухлина
Громадянствоimage СРСР image Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьпідприємець, металург, політик
Alma materПриазовський державний технічний університет
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3]
ПартіяПартія регіонів
Соціалістична партія України
Нагороди
image
image
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
image
Орден «За заслуги» І ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image
Орден Данила Галицького
image
image
Заслужений металург України
 image

Регулярно входив до списків .

Біографія

Народився 20 вересня 1938 в Маріуполі, Донецької області в родині українця та гречанки в селищі Садки – робочій околиці Маріуполя. У цьому заводському селищі пройшли дитячі та шкільні роки майбутнього «народного директора».

Після закінчення школи в 1955 році Володимир Бойко прийшов на завод ім. Ілліча трубопровідником в цех водопостачання. У 1956-1957 роках – слюсар-сантехнік, шляховий, підземний відкатник БУ № 13 "Сталіншахтобуд"; вугільник РТ-142 тралфлоту "Головмурманрибпром". У 1957-1960 роках – служба в армії. Відслуживши в армії, повернувся на завод, щоб залишитися там на все життя. Свою кар’єру почав з посади різьбяра в листопрокатному цеху №6, якому віддав понад 20 років життя, ставши в 1976 начальником цього цеху.

Володимир Бойко отримав вищу освіту в 1970 році закінчивши Жданівський металургійний інститут (зараз ПДТУ) за фахом «Обробка металів тиском». його портрет почесно розташовується в холі серед кращих випускників вузу.

Вся трудова біографія пов'язана з Маріупольським металургійним комбінатом ім. Ілліча: з 1957 року — слюсар, різальник холодного металу, старший майстер, заступник начальника листопрокатного цеху.

У 1983 Володимир Бойко стає заступником начальника виробничого відділу, в 1985 – начальником цього відділу, 1983–1985 — заступник начальника виробничо-розпорядного відділу.

1985–1987 — начальник виробничо-розпорядного відділу.

1987–1990 — заступник генерального директора з виробництва та постачання продукції.

Квітень 1990 року — січень 1997 року — генеральний директор Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, з січня 1997 року — голова правління Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.

Володимир Бойко, будучи директором меткомбінату зумів істотно підвищити якість виробленої продукції, зробивши її конкурентоспроможною на світових ринках. Продукція іллічівців йшла в 22 країни світу. Завдяки стабільній роботі комбінату ім. Ілліча бюджет Маріуполя не був порожній. ММК ім. Ілліча ремонтував дороги, будував житло, викупив і підняв не діючі міські підприємства: швейну фабрику, молокозавод, м’ясокомбінат і консервний завод, ремонтував школи і дитячі сади. У 1996 р Володимир Бойко провів приватизацію комбінату шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство (ВАТ), зробивши 32 тисячі працівників заводу акціонерами підприємства.

За ініціативи В.С. Бойка до складу комбінату ввійшла хіміко-металургійна фабрика в селищі Донське, створено агропромисловий комплекс комбінату, до якого входять 65 сільських господарств-агроцехів, розташованих у Донецькій, Запорізькій областях і АР Крим. Знаходяться в управлінні та успішно працюють ВАТ "Комсомольське рудоуправління" і ВАТ "Уманьферммаш", "Укрмеханобр". Узятий в оренду, капітально відремонтований та введений в експлуатацію міжнародний аеропорт "Маріуполь". Налагоджено сполучення як на внутрішніх, так і на міжнародних авіалініях. Включені до складу комбінату такі підприємства, як Маріупольський морський рибний порт, рибоконсервний комбінат, швейна фабрика "Фея", на яких виконано реконструкцію і ремонт, налагоджено виробництво продукції, створюються нові робочі місця для мешканців міста.

Наприкінці 1996 року орендне підприємство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" реорганізовано у відкрите акціонерне товариство зі статутним фондом у розмірі 774 мільйонів гривень. У листопаді 2000 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про особливості приватизації ВАТ ММК імені Ілліча", і вже через три місяці іллічівські металурги викупили в держави контрольний пакет акцій (50% плюс 1 акція) вартістю близько півмільярда гривень. На сьогодні трудовий колектив є повноправним хазяїном металургійного комбінату (в його власності перебуває понад 90% акцій ВАТ) і робить все необхідне для його успішної роботи на рівні найсучасніших світових стандартів.

На комбінаті проведено масштабний капремонт доменної печі №4 з модернізацією й збільшенням обсягу, здійснено всі заплановані ремонти обладнання – від аглофабрики до прокатних цехів. Капітально відремонтовано мартенівську піч №6, комплекс конвертеру №3, завершено капремонт із реконструкцією (вартістю понад 100 мільйонів гривень) доменної печі №2, що перетворилася в новий, сучасний чавуноплавильний агрегат.

На підприємстві проводиться цілеспрямована політика зі збереження кадрового потенціалу, створення додаткових робочих місць, забезпечення соціального захисту працівників і ветеранів. Динамічно розвиваються нові напрями діяльності: виробництво будматеріалів, сільськогосподарської продукції, товарів народного споживання і продукції хіміко-металургійної фабрики. Тому комбінат неодноразово визнавався переможцем міжнародних і всеукраїнських конкурсів: "Кращий роботодавець року", "Золота фортуна", "Золоті торговельні марки", "ТОП-100", "Сумлінний платник податків" тощо.

Особливе місце в житті Володимира Семеновича займав футбол. Він вніс величезний вклад в розвиток дитячого, міського та українського футболу в цілому. Тисячі хлопчиків, завдяки побудованим Володимиром Семеновичем майданчикам, отримали можливість грати в футбол. В кінці 90-х років Володимир Бойко взяв під своє крило футбольний клуб «Металург», який ставив собі амбітну мету – вихід у Вищу лігу України. Завдяки старанням Володимира Бойка команда отримала новеньку тренувальну базу на березі моря (на той момент – одну з кращих в Україні).

Серпень 1993 року — 1994 року — позаштатний радник Президента України.

З 1994 року — 2002 — депутат Донецької обласної ради.

З вересня 1998 року — член Координаційної ради з питань внутрішньої політики.

Член Ради експортерів при Кабінеті Міністрів України; член Координаційної ради з питань внутрішньої політики (09.1998-12.1999). Член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 04.2006).

У 2001 році був фактично заново зведений стадіон «Іллічівець», який брав матчі Кубка УЄФА, побудований стадіон «Західний», на якому юнацька збірна України проводила переможний Євро-2009, а також місто отримало найбільший критий спорткомплекс в Україні. Під керівництвом «народного директора» клуб тричі добирався до півфіналу Кубка України, двічі посідав четверте місце у Вищій Лізі, грав в Кубку УЄФА.

31 березня 2002 — обраний до Верховної Ради України 4-го скликання (від блоку «За єдину Україну!»; № 4 в списку). 14 травня 2002 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член фракції "Єдина Україна" (05-10.2002), позафракційний (01-15.10.2002), член групи "Європейський вибір" (10.2002-11.2003), член фракції "Регіони України" (11.2003-09.2005), позафракційний (09-12.2005), член фракції СПУ (з 12.2005). Член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва (з 06.2002). Склав свої депутатські повноваження 25 травня 2006 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України IV скликання.

  • Член фракції Соціалістичної партії України
  • Член Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва
  • Член депутатської фракції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ у Верховній Раді України сьомого скликання [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]

26 березня 2006 року обраний депутатом Верховної Ради України V скликання від Соціалістичної партії України (СПУ, № 8 у виборчому списку). 25 травня 2006 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член Комітету Верховної Ради України з питань промислової i регуляторної політики та підприємництва (з 07.2006). Член фракції СПУ (з 04.2006). Склав свої депутатські повноваження 23 листопада 2007 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України V скликання.

У 2007 році балотувався до Верховної Ради від Соціалістичної партії України (№ 3 у виборчому списку), але партія до парламенту не пройшла.

1 липня 2010 року акціонери ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на загальних зборах ухвалили рішення про злиття з компанією Метінвест Холдинг. Після додаткової емісії акцій частка Метінвест Холдинг в цьому партнерстві після завершення процесу об'єднання склала 75%, а 25% залишилося під контролем комбінату імені Ілліча на чолі з В.С Бойко, який після об'єднання обійняв посаду генерального директора ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

28 жовтня 2012 року обраний депутатом Верховної Ради України VII скликання від Партії регіонів (№ 7 у виборчому списку). 12 грудня 2012 року на першому урочистому засіданні новообраної Верховної Ради України прийняв присягу та приступив до виконання повноважень Народного депутата України. Член депутатської фракції Партії регіонів (12.12.2012-27.11.2014). Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової та інвестиційної політики (25.12.2012-27.11.2014). Член групи з міжпарламентських зв'язків з Федеративною Республікою Німеччина, з Італійською Республікою, з Чеською Республікою, з Азербайджанською Республікою, з Республікою Польща, з Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії. Склав свої депутатські повноваження 27 листопада 2014 року у зв'язку із закінченням повноважень депутатів Верховної Ради України VII скликання.

Помер 10 червня 2015 року, після тривалої хвороби.

Був одружений з Яною Рябко.

Нагороди та відзнаки

  • Звання Герой України з врученням ордена Держави (18 липня 2003) — за визначні заслуги перед Українською державою у зміцненні економічної могутності країни, багаторічну громадсько-політичну діяльність
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (24 серпня 2013) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм
  • Орден «За заслуги» I ст. (27 квітня 2001) — за значний особистий внесок у реалізацію Програми соціально-економічного розвитку Донецької області на 1998—2000 роки, багаторічну плідну працю
  • Орден «За заслуги» II ст. (19 вересня 1998) — за значний особистий внесок у підвищення ефективності металургійного виробництва, сприяння економічному розвиткові України
  • Орден «За заслуги» III ст. (7 лютого 1997) — за вагомий особистий внесок у розвиток металургійного виробництва, випуск якісної металопродукції та в зв'язку зі 100-річчям заснування підприємства
  • Орден Данила Галицького (19 серпня 2006) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного футболу, досягнення високих спортивних результатів футбольними збірними командами України, підготовку спортсменів міжнародного класу
  • Орден «Знак Пошани» (1974)
  • Заслужений металург України (17 липня 1995) — за заслуги в розвитку металургійної промисловості, вагомі трудові досягнення
  • Державна премія України в галузі науки і техніки 1999 року — за розробку теоретичних основ та широкомасштабне впровадження способу підвищення властивостей конструкційних сталей мікролегуванням порошковими дротами з високоактивними елементами (у складі колективу)

Найкращий ТОП-менеджер України [ 18 серпня 2009 у Wayback Machine.] у галузі «Металургія та виробництво коксу» у 2009 році.

Почесний громадянин м. Маріуполя (1998).

Вшанування пам'яті

21 жовтня 2017 року, в Маріуполі, на фасаді першого корпусу Приазовського державного технічного університету було відкрито меморіальну таблицю Володимиру Семеновичу Бойку. Меморіальна таблиця з барельєфом В. Бойка, виконана з бронзи маріупольським ювеліром-гравером Петром Ключком.

У 2018 Стадіон «Іллічівець» названий ім’ям Володимира Семеновича Бойко.

Див. також

Примітки

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. . Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 10 червня 2015.
  5. . Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
  6. . Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 25 серпня 2013.
  7. . Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 16 листопада 2016.
  8. . Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 25 серпня 2013.
  9. . Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 25 серпня 2013.
  10. . Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 25 серпня 2013.
  11. . Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 25 серпня 2013.
  12. . Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 25 серпня 2013.
  13. . Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 25 серпня 2013.

Посилання

  • Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.]
  • База даних «Дело» [ 1 червня 2010 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bojko Volodi mir Seme novich Bo jko nar 20 veresnya 1938 Mariupol Donecka oblast Ukrayinska RSR SRSR pom 10 chervnya 2015 Mariupol Donecka oblast Ukrayina ukrayinskij pidpriyemec metalurg i politik Golova pravlinnya generalnij direktor VAT Mariupolskij metalurgijnij kombinat imeni Illicha Narodnij deputat Ukrayini chotiroh sklikan 2002 2014 deputat Doneckoyi miskoyi radi Kolishnij chlen Partiyi regioniv ta Socialistichnoyi partiyi Ukrayini Kavaler Ordena knyazya Yaroslava Mudrogo V st 2013 Ordena Za zaslugi I II III Ordena Danila Galickogo 2006 Geroj Ukrayini 2003 Zasluzhenij metalurg Ukrayini 17 07 1995 Pochesnij prezident futbolnogo klubu Illichivec Mariupol Pochesnij gromadyanin m Mariupolya 1998 Bojko Volodimir SemenovichVolodimir Bojko v 2009Narodivsya20 veresnya 1938 1938 09 20 Mariupol Donecka oblast URSR SRSRPomer10 chervnya 2015 2015 06 10 76 rokiv Mariupol Donecka oblast Ukrayina zloyakisna puhlinaGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpidpriyemec metalurg politikAlma materPriazovskij derzhavnij tehnichnij universitetChlenstvoVerhovna Rada Ukrayini VII sklikannya Verhovna Rada Ukrayini V sklikannya i Verhovna Rada Ukrayini IV sklikannyaPosadanarodnij deputat Ukrayini 1 narodnij deputat Ukrayini 2 i narodnij deputat Ukrayini 3 PartiyaPartiya regioniv Socialistichna partiya UkrayiniNagorodiOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaOrden Za zaslugi I stupenya Orden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenyaOrden Danila GalickogoZasluzhenij metalurg UkrayiniVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Regulyarno vhodiv do spiskiv BiografiyaNarodivsya 20 veresnya 1938 v Mariupoli Doneckoyi oblasti v rodini ukrayincya ta grechanki v selishi Sadki robochij okolici Mariupolya U comu zavodskomu selishi projshli dityachi ta shkilni roki majbutnogo narodnogo direktora Pislya zakinchennya shkoli v 1955 roci Volodimir Bojko prijshov na zavod im Illicha truboprovidnikom v ceh vodopostachannya U 1956 1957 rokah slyusar santehnik shlyahovij pidzemnij vidkatnik BU 13 Stalinshahtobud vugilnik RT 142 tralflotu Golovmurmanribprom U 1957 1960 rokah sluzhba v armiyi Vidsluzhivshi v armiyi povernuvsya na zavod shob zalishitisya tam na vse zhittya Svoyu kar yeru pochav z posadi rizbyara v listoprokatnomu cehu 6 yakomu viddav ponad 20 rokiv zhittya stavshi v 1976 nachalnikom cogo cehu Volodimir Bojko otrimav vishu osvitu v 1970 roci zakinchivshi Zhdanivskij metalurgijnij institut zaraz PDTU za fahom Obrobka metaliv tiskom jogo portret pochesno roztashovuyetsya v holi sered krashih vipusknikiv vuzu Vsya trudova biografiya pov yazana z Mariupolskim metalurgijnim kombinatom im Illicha z 1957 roku slyusar rizalnik holodnogo metalu starshij majster zastupnik nachalnika listoprokatnogo cehu U 1983 Volodimir Bojko staye zastupnikom nachalnika virobnichogo viddilu v 1985 nachalnikom cogo viddilu 1983 1985 zastupnik nachalnika virobnicho rozporyadnogo viddilu 1985 1987 nachalnik virobnicho rozporyadnogo viddilu 1987 1990 zastupnik generalnogo direktora z virobnictva ta postachannya produkciyi Kviten 1990 roku sichen 1997 roku generalnij direktor Mariupolskogo metalurgijnogo kombinatu im Illicha z sichnya 1997 roku golova pravlinnya Mariupolskogo metalurgijnogo kombinatu im Illicha Volodimir Bojko buduchi direktorom metkombinatu zumiv istotno pidvishiti yakist viroblenoyi produkciyi zrobivshi yiyi konkurentospromozhnoyu na svitovih rinkah Produkciya illichivciv jshla v 22 krayini svitu Zavdyaki stabilnij roboti kombinatu im Illicha byudzhet Mariupolya ne buv porozhnij MMK im Illicha remontuvav dorogi buduvav zhitlo vikupiv i pidnyav ne diyuchi miski pidpriyemstva shvejnu fabriku molokozavod m yasokombinat i konservnij zavod remontuvav shkoli i dityachi sadi U 1996 r Volodimir Bojko proviv privatizaciyu kombinatu shlyahom peretvorennya jogo u vidkrite akcionerne tovaristvo VAT zrobivshi 32 tisyachi pracivnikiv zavodu akcionerami pidpriyemstva Za iniciativi V S Bojka do skladu kombinatu vvijshla himiko metalurgijna fabrika v selishi Donske stvoreno agropromislovij kompleks kombinatu do yakogo vhodyat 65 silskih gospodarstv agrocehiv roztashovanih u Doneckij Zaporizkij oblastyah i AR Krim Znahodyatsya v upravlinni ta uspishno pracyuyut VAT Komsomolske rudoupravlinnya i VAT Umanfermmash Ukrmehanobr Uzyatij v orendu kapitalno vidremontovanij ta vvedenij v ekspluataciyu mizhnarodnij aeroport Mariupol Nalagodzheno spoluchennya yak na vnutrishnih tak i na mizhnarodnih avialiniyah Vklyucheni do skladu kombinatu taki pidpriyemstva yak Mariupolskij morskij ribnij port ribokonservnij kombinat shvejna fabrika Feya na yakih vikonano rekonstrukciyu i remont nalagodzheno virobnictvo produkciyi stvoryuyutsya novi robochi miscya dlya meshkanciv mista Naprikinci 1996 roku orendne pidpriyemstvo Mariupolskij metalurgijnij kombinat imeni Illicha reorganizovano u vidkrite akcionerne tovaristvo zi statutnim fondom u rozmiri 774 miljoniv griven U listopadi 2000 roku Verhovna Rada Ukrayini prijnyala Zakon Pro osoblivosti privatizaciyi VAT MMK imeni Illicha i vzhe cherez tri misyaci illichivski metalurgi vikupili v derzhavi kontrolnij paket akcij 50 plyus 1 akciya vartistyu blizko pivmilyarda griven Na sogodni trudovij kolektiv ye povnopravnim hazyayinom metalurgijnogo kombinatu v jogo vlasnosti perebuvaye ponad 90 akcij VAT i robit vse neobhidne dlya jogo uspishnoyi roboti na rivni najsuchasnishih svitovih standartiv Na kombinati provedeno masshtabnij kapremont domennoyi pechi 4 z modernizaciyeyu j zbilshennyam obsyagu zdijsneno vsi zaplanovani remonti obladnannya vid aglofabriki do prokatnih cehiv Kapitalno vidremontovano martenivsku pich 6 kompleks konverteru 3 zaversheno kapremont iz rekonstrukciyeyu vartistyu ponad 100 miljoniv griven domennoyi pechi 2 sho peretvorilasya v novij suchasnij chavunoplavilnij agregat Na pidpriyemstvi provoditsya cilespryamovana politika zi zberezhennya kadrovogo potencialu stvorennya dodatkovih robochih misc zabezpechennya socialnogo zahistu pracivnikiv i veteraniv Dinamichno rozvivayutsya novi napryami diyalnosti virobnictvo budmaterialiv silskogospodarskoyi produkciyi tovariv narodnogo spozhivannya i produkciyi himiko metalurgijnoyi fabriki Tomu kombinat neodnorazovo viznavavsya peremozhcem mizhnarodnih i vseukrayinskih konkursiv Krashij robotodavec roku Zolota fortuna Zoloti torgovelni marki TOP 100 Sumlinnij platnik podatkiv tosho Osoblive misce v zhitti Volodimira Semenovicha zajmav futbol Vin vnis velicheznij vklad v rozvitok dityachogo miskogo ta ukrayinskogo futbolu v cilomu Tisyachi hlopchikiv zavdyaki pobudovanim Volodimirom Semenovichem majdanchikam otrimali mozhlivist grati v futbol V kinci 90 h rokiv Volodimir Bojko vzyav pid svoye krilo futbolnij klub Metalurg yakij staviv sobi ambitnu metu vihid u Vishu ligu Ukrayini Zavdyaki starannyam Volodimira Bojka komanda otrimala novenku trenuvalnu bazu na berezi morya na toj moment odnu z krashih v Ukrayini Serpen 1993 roku 1994 roku pozashtatnij radnik Prezidenta Ukrayini Z 1994 roku 2002 deputat Doneckoyi oblasnoyi radi Z veresnya 1998 roku chlen Koordinacijnoyi radi z pitan vnutrishnoyi politiki Chlen Radi eksporteriv pri Kabineti Ministriv Ukrayini chlen Koordinacijnoyi radi z pitan vnutrishnoyi politiki 09 1998 12 1999 Chlen Komitetu z Derzhavnih premij Ukrayini v galuzi nauki i tehniki z 04 2006 U 2001 roci buv faktichno zanovo zvedenij stadion Illichivec yakij brav matchi Kubka UYeFA pobudovanij stadion Zahidnij na yakomu yunacka zbirna Ukrayini provodila peremozhnij Yevro 2009 a takozh misto otrimalo najbilshij kritij sportkompleks v Ukrayini Pid kerivnictvom narodnogo direktora klub trichi dobiravsya do pivfinalu Kubka Ukrayini dvichi posidav chetverte misce u Vishij Lizi grav v Kubku UYeFA 31 bereznya 2002 obranij do Verhovnoyi Radi Ukrayini 4 go sklikannya vid bloku Za yedinu Ukrayinu 4 v spisku 14 travnya 2002 roku na pershomu urochistomu zasidanni novoobranoyi Verhovnoyi Radi Ukrayini prijnyav prisyagu ta pristupiv do vikonannya povnovazhen Narodnogo deputata Ukrayini Chlen frakciyi Yedina Ukrayina 05 10 2002 pozafrakcijnij 01 15 10 2002 chlen grupi Yevropejskij vibir 10 2002 11 2003 chlen frakciyi Regioni Ukrayini 11 2003 09 2005 pozafrakcijnij 09 12 2005 chlen frakciyi SPU z 12 2005 Chlen Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan promislovoyi politiki ta pidpriyemnictva z 06 2002 Sklav svoyi deputatski povnovazhennya 25 travnya 2006 roku u zv yazku iz zakinchennyam povnovazhen deputativ Verhovnoyi Radi Ukrayini IV sklikannya Chlen frakciyi Socialistichnoyi partiyi Ukrayini Chlen Komitetu VR z pitan promislovoyi politiki ta pidpriyemnictva Chlen deputatskoyi frakciyi PARTIYi REGIONIV u Verhovnij Radi Ukrayini somogo sklikannya 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine 26 bereznya 2006 roku obranij deputatom Verhovnoyi Radi Ukrayini V sklikannya vid Socialistichnoyi partiyi Ukrayini SPU 8 u viborchomu spisku 25 travnya 2006 roku na pershomu urochistomu zasidanni novoobranoyi Verhovnoyi Radi Ukrayini prijnyav prisyagu ta pristupiv do vikonannya povnovazhen Narodnogo deputata Ukrayini Chlen Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan promislovoyi i regulyatornoyi politiki ta pidpriyemnictva z 07 2006 Chlen frakciyi SPU z 04 2006 Sklav svoyi deputatski povnovazhennya 23 listopada 2007 roku u zv yazku iz zakinchennyam povnovazhen deputativ Verhovnoyi Radi Ukrayini V sklikannya U 2007 roci balotuvavsya do Verhovnoyi Radi vid Socialistichnoyi partiyi Ukrayini 3 u viborchomu spisku ale partiya do parlamentu ne projshla 1 lipnya 2010 roku akcioneri VAT Mariupolskij metalurgijnij kombinat imeni Illicha na zagalnih zborah uhvalili rishennya pro zlittya z kompaniyeyu Metinvest Holding Pislya dodatkovoyi emisiyi akcij chastka Metinvest Holding v comu partnerstvi pislya zavershennya procesu ob yednannya sklala 75 a 25 zalishilosya pid kontrolem kombinatu imeni Illicha na choli z V S Bojko yakij pislya ob yednannya obijnyav posadu generalnogo direktora VAT Mariupolskij metalurgijnij kombinat imeni Illicha 28 zhovtnya 2012 roku obranij deputatom Verhovnoyi Radi Ukrayini VII sklikannya vid Partiyi regioniv 7 u viborchomu spisku 12 grudnya 2012 roku na pershomu urochistomu zasidanni novoobranoyi Verhovnoyi Radi Ukrayini prijnyav prisyagu ta pristupiv do vikonannya povnovazhen Narodnogo deputata Ukrayini Chlen deputatskoyi frakciyi Partiyi regioniv 12 12 2012 27 11 2014 Zastupnik golovi Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan promislovoyi ta investicijnoyi politiki 25 12 2012 27 11 2014 Chlen grupi z mizhparlamentskih zv yazkiv z Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina z Italijskoyu Respublikoyu z Cheskoyu Respublikoyu z Azerbajdzhanskoyu Respublikoyu z Respublikoyu Polsha z Spoluchenim Korolivstvom Velikoyi Britaniyi ta Pivnichnoyi Irlandiyi Sklav svoyi deputatski povnovazhennya 27 listopada 2014 roku u zv yazku iz zakinchennyam povnovazhen deputativ Verhovnoyi Radi Ukrayini VII sklikannya Pomer 10 chervnya 2015 roku pislya trivaloyi hvorobi Buv odruzhenij z Yanoyu Ryabko Nagorodi ta vidznakiZvannya Geroj Ukrayini z vruchennyam ordena Derzhavi 18 lipnya 2003 za viznachni zaslugi pered Ukrayinskoyu derzhavoyu u zmicnenni ekonomichnoyi mogutnosti krayini bagatorichnu gromadsko politichnu diyalnist Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 24 serpnya 2013 za znachnij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij rozvitok Ukrayini vagomi trudovi zdobutki ta visokij profesionalizm Orden Za zaslugi I st 27 kvitnya 2001 za znachnij osobistij vnesok u realizaciyu Programi socialno ekonomichnogo rozvitku Doneckoyi oblasti na 1998 2000 roki bagatorichnu plidnu pracyu Orden Za zaslugi II st 19 veresnya 1998 za znachnij osobistij vnesok u pidvishennya efektivnosti metalurgijnogo virobnictva spriyannya ekonomichnomu rozvitkovi Ukrayini Orden Za zaslugi III st 7 lyutogo 1997 za vagomij osobistij vnesok u rozvitok metalurgijnogo virobnictva vipusk yakisnoyi metaloprodukciyi ta v zv yazku zi 100 richchyam zasnuvannya pidpriyemstva Orden Danila Galickogo 19 serpnya 2006 za vagomij osobistij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo futbolu dosyagnennya visokih sportivnih rezultativ futbolnimi zbirnimi komandami Ukrayini pidgotovku sportsmeniv mizhnarodnogo klasu Orden Znak Poshani 1974 Zasluzhenij metalurg Ukrayini 17 lipnya 1995 za zaslugi v rozvitku metalurgijnoyi promislovosti vagomi trudovi dosyagnennya Derzhavna premiya Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1999 roku za rozrobku teoretichnih osnov ta shirokomasshtabne vprovadzhennya sposobu pidvishennya vlastivostej konstrukcijnih stalej mikroleguvannyam poroshkovimi drotami z visokoaktivnimi elementami u skladi kolektivu Najkrashij TOP menedzher Ukrayini 18 serpnya 2009 u Wayback Machine u galuzi Metalurgiya ta virobnictvo koksu u 2009 roci Pochesnij gromadyanin m Mariupolya 1998 Vshanuvannya pam yati21 zhovtnya 2017 roku v Mariupoli na fasadi pershogo korpusu Priazovskogo derzhavnogo tehnichnogo universitetu bulo vidkrito memorialnu tablicyu Volodimiru Semenovichu Bojku Memorialna tablicya z barelyefom V Bojka vikonana z bronzi mariupolskim yuvelirom graverom Petrom Klyuchkom U 2018 Stadion Illichivec nazvanij im yam Volodimira Semenovicha Bojko Div takozhDoneckij klanPrimitkihttp w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 4 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 5 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 7 Arhiv originalu za 11 chervnya 2015 Procitovano 10 chervnya 2015 Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 Procitovano 13 chervnya 2020 Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 25 serpnya 2013 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2018 Procitovano 16 listopada 2016 Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 25 serpnya 2013 Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 25 serpnya 2013 Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 25 serpnya 2013 Arhiv originalu za 3 veresnya 2018 Procitovano 25 serpnya 2013 Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 25 serpnya 2013 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 25 serpnya 2013 PosilannyaDovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S 16 lipnya 2020 u Wayback Machine Baza danih Delo 1 chervnya 2010 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ